Постанова

від 19.08.2014 по справі 914/2568/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа № 914/2568/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л. Зварич О.В.

за участю представників:

від позивача: Писарев О.Ю., Кішко Н.В.

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів, вих. № 13-70-10/20-868 від 06.06.14

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2014

у справі № 914/2568/13

за позовом: Львівської митниці Міндоходів, м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будклас", м. Львів

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Івано - Франківськукрбудсервіс", м. Івано-Франківськ

про стягнення 36 285, 18 грн,

Львівська митниця (правонаступником якої є Львівська митниця Міндоходів) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про стягнення 36 285, 18 грн. Позов заявлено на підставі договору субпідряду на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску «Шегині» № 264.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несвоєчасно проведено розрахунки по договору субпідряду № 264 від 27.07.12, у зв'язку з чим нараховано пеню в сумі 30 237,65 грн. та 3 % річних від простроченої суми заборгованості на суму 6 047,53 грн. та з огляду на протиправні дії відповідача просить стягнути зазначені суми нараховані за прострочення виконання зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.13 у справі № 914/2568/13 позов задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.13 (колегією суддів у складі: головуючої судді - Марко Р.І. суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення місцевого господарського суду залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.14 касаційну скаргу ТОВ «Будклас» задоволено, скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.13 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.13, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 27.02.14 у даній справі, підставою скасування попередніх судових рішень стало, зокрема, те, що місцевим та апеляційним господарськими судами не досліджено усіх обставин, з надання оцінки усім зібраним доказам у справі та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Не оцінено належним чином обставини, щодо фактичного виконання робіт за договором, не надано аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання цих робіт, відповідність вказаних робіт умовам договору, строки виконання цих робіт та порядок їх оплати. також є судами не звернуто уваги на те, що акти виконаних робіт, наявні в матеріалах справи, складені на виконання іншого договору ніж той який є підставою у даній справі. А відтак, зважаючи на наведене, Вищим господарським судом зазначено про передчасність висновків господарських судів під час прийняття рішень у даній справі.

За результатами нового розгляду справи Господарський суд Львівської області рішенням від 22.05.14 у справі № 914/2568/13 (суддя Бортник О.Ю.) відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.14р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрченко Я.О., суддів: Давид Л.Л., Хабіб М.І. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.07.14.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Хабіб М.І. у відпустці, у склад колегії суддів внесено зміни, замість судді Хабіб М.І. введено суддю Зварич О.В.

Ухвалами суду від 08.07.2014р. та 29.07.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.

В даному судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Відповідач та третя особа явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2014р. у справі № 914/2568/13 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 27.07.12р. Львівською митницею (кредитор субпідрядника), ТОВ "Будклас" (генпідрядник) і ТОВ "Івано-Франківськукрбудсервіс" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині" №264 (Т.1, а.с.18-22). Договір № 264 фактично укладено з метою забезпечення здійснення розрахунків між позивачем та третьою особою по договору № 228 від 28.08.08. Зазначена обставина підтверджується змістом п.п. 4.1.1. та 4.1.2. Договору № 264.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору субпідрядник виконав відповідно до проектної документації та умов цього договору будівельно-монтажні роботи, генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи, а кредитор субпідрядника зарахувати суми коштів, що надійшли від генпідрядника в рахунок заборгованості субпідрядника перед ним.

Пунктом 3.1 договору погоджено, що ціна договору становить 931198, 80 грн. та визначається на основі договірної ціни, складеної відповідно до вимоги ДБН "Правила визначення вартості будівництва", яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 4.1.1 договору за виконані субпідрядником роботи, визначені у розділі І договору, кошти в сумі 838386,36 грн. перераховуються генпідрядником на рахунок кредитора субпідрядника, а кошти в сумі 92812,44 грн. на рахунок субпідрядника.

Кредитор субпідрядника після надходження коштів від генпідрядника зараховує їх в рахунок заборгованості субпідрядника перед кредитором субпідрядника, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням Субпідрядником зобов'язань за договором № 228 від 28.08.08 (пункт 4.1.2).

Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що генпідрядник здійснює платежі за фактично виконані роботи, передбачені в пункті 4.1.1. договору, упродовж 5 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт, уповноваженими представниками генпідрядника та субпідрядника.

Згідно з пунктом 7.3.1 при затримці або недотримані генпідрядником строків оплати визначених пунктом 4.1.1 та 4.1.3 договору, генпідрядник сплачує кредитору субпідрядника та субпідряднику пеню, розмір якої обчислюється від суми невиконаних в строк робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідачем оплачено суму заборгованості в розмірі 838 386 грн. 36 коп. шляхом: погашення 30.11.12 670 338 грн. 00 коп. за рахунок зняття фінансових зобов'язань на вказану суму по договору на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині" №252 від 11.11.11 та зарахування в рахунок оплати по договору №264 від 27.07.12 що підтверджується листом за вих. №6/13-16939 від 30.11.12 з відміткою ГУДКСУ у Львівській області; сплати 05.12.12 168 048 грн. 36 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 05.12.12.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості робіт, позивачем за періоди з 05.09.12 по 30.11.12. та з 05.09.12 по 05.12.12 нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 30 237 грн. 65 коп., за періоди з 05.09.12 по 30.11.12 та з 05.09.12 по 05.12.12 3% річних в розмірі 6 047 грн. 53 коп.

Судова колегія зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст.11 ЦК України, виникають зокрема з договорів (що і є у цьому випадку), тобто носять диспозитивний характер.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір №264 від 27.07.12 підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Кодексу).

Частиною 4 статті 882 Кодексу унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з п. 4.1.3. Договору № 264 відповідач мав здійснювати платежі, передбачені п. 4.1.1. Договору № 264, за уже фактично виконані роботи на протязі 5 робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт, уповноваженими представниками відповідача (генпідрядник) та третьої особи у справі (субпідрядник).

Як встановлено місцевим господарським судом в матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт складений на виконання договору № 264. Долучені позивачем до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 рік № 1, №2, №3, №4, №5 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на загальну суму 888020,48 грн. (Т.1, а.с.40-61), стосуються робіт, виконаних за договором № 252 від 11.11.11.

Акт виконаних робіт, передбачений п. 4.1.3. договору № 264, у якому б сторони спільно перевірили та прийняти обсяг уже виконаних робіт, між уповноваженими представниками генпідрядника та субпідрядника на суму 931 198,8 грн. (838386,36 грн. + 92812,44 грн.) на виконання умов договору № 264 не підписувався.

А відтак, позивачем не доведено належним чином того, що відповідачем порушено строки виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до п.п. 4.1.1., 4.1.3. Договору № 264. Наявний у матеріалах справи акт звірки розрахунків не є первинним доказом, який засвідчує факт порушення відповідачем строків перерахування грошових коштів. Грошові кошти в розмірі 838386,36 грн. погашено відповідачем на виконання умов Договору № 264 шляхом зняття 30.11.12 фінансових зобов'язань позивача з договору на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині" № 252 від 11.11.11 та шляхом сплати відповідачем 05.12.12. 168048,36 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не порушено строки виконання зобов'язань судова колегія не вбачає підстав для стягнення 3% річних.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що при укладенні договору № 264 сторонами зазначено розмір заборгованості третьої особи перед позивачем за договором № 228 від 28.08.08 виходячи з сум, присуджених до стягнення за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2010 р. у справі № П-14/42, включаючи 670338 грн. заборгованості, 5692,92 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, 28250,42 грн. індексу інфляції. Решта суми складають 3 % річних та інфляційні нарахування за період часу не охоплений рішенням суду до моменту укладення Договору № 264. Інших доказів на підтвердження наявності 838386,36 грн. заборгованості третьої особи перед позивачем за Договором № 228 суду не подано.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, у т.ч. неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття, згідно з яким неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до змісту ст. 230 ГК України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.3.1. Договору № 264 розмір пені обчислюється від суми невиконаних у строк робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.

Проте, як зазначено вище, роботи за Договором № 264 не виконувались, його укладено щодо уже виконаних робіт.

Відповідно до п.5.1 договору №264 субпідрядник завершив роботи у відповідності з переліком робіт, який передбачений у Додатку 1 до договору.

Встановлений п. 5.1. договору Додаток № 1 до нього у матеріалах справи відсутній.

Роботи виконані за адресою: міжнародний автомобільний пункт пропуску «Шегині» Львівська область, Мостиський район, с.Шегині (п.5.2 договору №264).

З наведеного вище та матеріалів справи вбачається, що роботи за Договором № 252 виконані у передбачені ним строки, що підтверджується актами виконаних робіт. Відтак, розмір пені, обчислений від суми невиконаних у строк робіт становить 0 грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірність нарахування штрафних санкцій та річних за невиконання умов укладеного договору.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2014р. у справі № 914/2568/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 22.08.14

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Зварич О.В.