Рішення

від 19.08.2014 по справі 904/2104/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.14 Справа № 904/2104/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмаг", м. Вишгород, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Торгівлі", м. Дніпропетровськ

про стягнення 242120, 14 грн.

Головуючий колегії Ярошенко В.І.

Суддя Золотарьова Я.С.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Різниченко О.О. - представник за дов. б/н від 15.05.14

від відповідача: Скачкова В.Г. - представник за дов. № 3 від 02.04.14.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профмаг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Торгівлі" про стягнення 242120, 14 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором відступлення права вимоги від 05.04.2012 в частині повної та своєчасної оплати заборгованості.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.04.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2014 розгляд справи відкладено на 19.05.2014.

19.05.2014 відповідач подав заяву щодо застосування строків позовної давності, в якій просить відмовити в позовних вимогах, оскільки позивач, звернувшись із позовною заявою в березні 2014, пропустив трьохрічний строк позовної давності.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2014 розгляд справи відкладено на 02.06.2014.

В судовому засіданні 02.06.2014 позивач подав заяву, в якій повідомляє, що юридичну особу, первісного кредитора за договором відступлення права вимоги від 05.04.2012, ТОВ "Торгове обладнання" припинено 10.08.2012, а також, в даній заяві зазначає, що у нього відсутній договір № 0608/109 від 06.06.2008.

В судовому засіданні 02.06.2014 відповідач подав додаткові пояснення до заяви щодо застосування строків позовної давності, в яких обґрунтовував свою позицію та просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 02.06.2014 призначено справу № 904/2104/14 до розгляду колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до розпорядження голови суду від 02.06.2014 № 479 визначено склад колегії по розгляду справи № 904/2104/14 у складі трьох суддів: головуючий суддя Ярошенко В.І., суддя Золотарьова Я.С., суддя Мартинюк С.В.

Ухвалою від 02.06.2014 справу № 904/2104/14 прийнято до розгляду колегіально у складі трьох суддів: головуючий колегії Ярошенко В.І., суддя Золотарьова Я.С., суддя Мартинюк С.В. та її розгляд призначено на 09.07.2014.

09.04.2014 представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

У судовому засіданні 09.07.2014 представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014 строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 12.08.2014.

12.08.2014 від позивача через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника.

12.08.2014 від відповідача надійшли додаткові пояснення до заяви щодо застосування строків позовної давності, в яких просить застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ "Профмаг" до ТОВ "Імперія Торгівлі" та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 12.08.2014 розгляд справи було відкладено на 18.08.2014.

18.08.2014 від позивача до суду надійшли пояснення у справі.

У судовому засіданні 18.08.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгове обладнання" (далі - первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Профмаг" (далі - позивач, новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Торгівлі" (далі - відповідач, боржник) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, в обсязі та на умовах згідно договору купівлі-продажу товару № 1208/211 від 15.12.2008 та видатковій накладній № Т-1679 від 12.06.2008 до договору № 0608/109 від 06.06.2008 між первісним кредитором та боржником.

Згідно з п. 2 за цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язків з оплати заборгованості у сумі 262120, 14 грн., яка складається з оплати заборгованості за виконані роботи та товар, переданий згідно видаткової накладної № Т-1679 від 12.06.2008 у розмірі 72306, 54 грн., згідно договору від 1208/211 від 15.12.2008 (видаткових накладних № Т-3891 від 18.12.2008, № Т-3894 від 19.12.2008, № Т-3919 від 23.12.2008, № Т-3946 від 25.12.2008) в розмірі 189813, 60 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору до нового кредитора переходить зазначене вище право вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували станом на 16 лютого 2012 року та продовжують існувати на момент укладання цього договору.

Відповідно до п. 4 договору своїми підписами у цьому договорі первісний кредитор та новий кредитор підтверджують, що первісний кредитор передав, а новий кредитор отримав всю інформацію і документацію, що підтверджує право вимоги виконання зобов'язань з оплати за переданий товар згідно основного договору, в т.ч. інформацію та дані про боржника.

Відповідно до п. 5 договору умови основного договору щодо форми та порядку розрахунків залишаються незмінними для нового кредитора, якщо новий кредитор та боржник окремо не погодять інше.

Боржник, підписуючи договір відступлення права вимоги, підтвердив згоду та належну поінформованість про відступлення права вимоги за цим договором (п. 6 договору).

Згідно з п. 10 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Пунктом 12 договору сторони погодили, що цей договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою.

За відступлення права вимоги новий кредитор виплачує первісному кредитору номінальну вартість боргового зобов'язання в розмірі 262120, 14 грн.

На виконання умов договору, позивач 06.04.2014 здійснив оплату на користь первісного кредитора - ТОВ "Торгове обладнання" у розмірі 262120, 14 грн. відповідно до банківської виписки від 06.04.2012 (арк. с. 10).

24.04.2013 відповідач здійснив часткову оплату заборгованості позивачу за договором № 1208/211 від 15.12.2008 у розмірі 20000 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку (арк. с. 9).

Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором відступлення права вимоги від 05.05.2012 у розмірі 242120, 14 грн.

Господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 19.05.2014 було зобов'язано сторін надати суду оригінали документів, що підтверджують виконання сторонами п. 4 договору.

Через канцелярію господарського суду, 09.07.2014 від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналів документів згідно переліку (арк. с. 103 - 119). Оригінал договору від № 0608/109 до суду сторонами не надано.

Матеріалами справи встановлено, що 15.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Торгівлі" (далі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгове обладнання" (далі - продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 1208/211 (далі - договір № 1208/211).

Відповідно до п. 1.1 договору № 1208/211, продавець зобов'язується передати товар у власність покупця. А покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, яким є обладнання та супутня йому продукція (далі - товар) в кількості і асортименті за ціною відповідно до рахунка-фактури № 13532 від 15 грудня 2008 (далі - рахунок-фактура), який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору № 1208/211 загальна вартість товару, ціна кожної одиниці товару, що продається за цим договором, зазначені та узгоджені сторонами у рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною цього договору та можуть бути змінені продавцем в односторонньому порядку у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених п. 3.1.1 договору.

Відповідно до п. 4.4 договору № 1208/211 моментом передачі товару є дата передачі товару покупцеві у пункті передачі, зазначена у видатковій накладній, підписаній сторонами або належним чином уповноваженими представниками сторін, що підтверджуватиме передачу товару продавцем та прийняття його покупцем.

Відповідно до п. п. 3.1.1-3.1.3 договору № 1208/211 перший платіж - передплата в розмірі 50 % від суми договору, зазначеної в п. 2.2, що складає 325748, 52 грн., ПДВ 20 % - 26059, 88 грн., повинна бути перерахована покупцем на поточний рахунок продавця, зазначений в розділі 11 "Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін" цього договору, не пізніше 19 грудня 2008 року.

Другий платіж - оплата в розмірі 20 % від суми договору, зазначеної в п. 2.2, що складає 130299, 41 грн., ПДВ 20% - 26059, 88 грн., разом з ПДВ 20 % - 156359, 29 грн., повинна бути перерахована покупцем на поточний рахунок продавця, зазначений в розділі 11 "Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін" цього договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виконання робіт за цим договором, що зазначається в акті приймання-передачі робіт, згідно п. 7.6 договору, але у разі неготовності об'єкту до установки та пусконалагоджування обладнання або затримки початку виконання робіт з причин, які не залежать від продавця, - не пізніше ніж на 15 день з дати видаткової накладної про передачу товару покупцеві.

Третій платіж - оплата в розмірі 30 % від суми договору, зазначеної в п. 2.2, що складає 195449, 11 грн., ПДВ 20 % - 39089, 83 грн., разом з ПДВ 20 % 234538, 94 грн., повинна бути перерахована покупцем на поточний рахунок продавця, зазначений в розділі 11 "Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін" цього договору, протягом 2 місяців двома рівними платежами, кожний з яких дорівнює сумі 97724, 56(55) грн., ПДВ 20 % - 19544, 91 (92) грн., разом з ПДВ 20 % - 117269, 47 грн. з інтервалом в 30 календарних днів між оплатою кожного з платежів. Перший з двох платежів має бути здійснений покупцем не пізніше ніж на 30 календарний день з дати виконання робіт за цим договором, що зазначається у акті приймання-передачі робіт згідно п. 7.6 договору, але у разі неготовності об'єкту до установки та пусконалагоджування обладнання або затримки початку виконання робіт з причин, які не залежать від продавця, - не пізніше ніж 35 день з дати видаткової накладної про передачу товару.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1 договору № 1208/211).

ТОВ "Торгове обладнання" виставило відповідачу рахунок № Т-13532 від 15.12.2008 на суму 781796, 45 грн. (арк. с. 115).

На виконання умов договору № 1208/211, ТОВ "Торгове обладнання" поставило, а відповідач на підставі довіреностей, які містяться у матеріалах справи (арк. с. 117, 118а, 119а, 120а), прийняв товар на загальну суму 754796, 45 грн., відповідно до наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна № Т-3891 від 18.12.2008 на суму 619009, 43 грн.;

- видаткова накладна № Т-3894 від 19.12.2008 на суму 40993, 56 грн.;

- видаткова накладна № Т-3919 від 23.12.2008 на суму 39574, 14 грн.;

- видаткова накладна № Т-3946 від 25.12.2008 на суму 55219, 32 грн. (арк. с. 116, 119, 120, 121). Дані відаткові накладні є підставою права вимоги позивача до відповідача згідно договору відступлення права вимоги (цесії) 05.04.2012.

24.04.2013 відповідач здійснив часткову оплату заборгованості позивачу за договором № 1208/211 від 15.12.2008 у розмірі 20000 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку (арк. с. 9).

Таким чином, підтверджена сума заборгованість згідно договору № 1208/211 на момент розгляду справи складає 169813, 60 грн.

06.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія торгівлі" та Товариством з обмеженою відповідальність "Торгове обладнання" було укладено договір купівлі-продажу № 0608 (далі - договір № 0608/109)

Відповідно до розділу 1 договору № 0608/109 продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в кількості і асортименті відповідно до рахунків-фактур № Т-05007 від 05.06.2008 та № Т-05011 від 06.06.2008, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору № 0608/109 загальна вартість товару, що продається за цим договором, становить 74232, 74 грн., ПДВ 20 % - 34846, 55 грн., разом з ПДВ - 209079, 29 грн.

Пунктом 3.1.1 договору № 0608/109 оплата в розмірі 100 % від загальної вартості товару, зазначеної в п. 2.2 цього договору, повинна бути перерахована покупцем на поточний рахунок продавця, зазначений в розділі 11 "Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін" цього договору, до 05.09.2008 року.

ТОВ "Торгове обладнання" передало, а відповідач, на підставі довіреності від 06.06.2008 серія ЯПГ № 124102 (арк. с. 128), прийняв товар відповідно до видаткової накладної від 12.06.2008 № Т-1679 на суму 187725, 50 грн. Вищезазначені документи містять посилання на договір № 0608/109 (арк. с. 118).

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, 18.12.2008 між ТОВ "Торгове обладнання" та відповідачем зроблено взаємозалік оплати від ТОВ "Імперія Торгівлі" по видатковій накладній від 12.06.2008 № Т-1679 на суму 14395, 68 грн.

06.06.2009 ТОВ "Імперія торгівлі" листом вих.№07/06-1 звернулося з проханням до ТОВ "Торгове обладнання" прийняти повернення обладнання, зокрема, відповідно до видаткової накладної № Т-1679 від 12.06.2008 на суму 101023, 28 грн. (арк. с. 105).

09.07.2009 відповідач здійснив повернення ТОВ "Торгове обладнання" товару на суму 101023, 28 грн., поставленого відповідно до видаткової накладної від 12.08.2008 № Т-1679, що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000003 (арк. с. 106).

Таким чином, несплаченою залишається вартість поставленого товару згідно видаткової накладної від 12.06.2008 № Т-1679 (договір № 0608/109) у розмірі 72306, 54 грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 242120, 14 грн. (72306, 54 грн. за договором № 0608/109 та 169813, 60 грн. за договором № 1208/211), про що сторони домовились, підписавши 05.04.2012 договір відступлення права вимоги (цесії).

Суд встановив, що між відповідачем та ТОВ "Торгове обладнання" виникли правовідносини з купівлі-продажу.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок : передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частиною 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що до позивача згідно договору від 05.04.2012 відступлення права вимоги перейшло право стягнення з відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару на підставі договору № 1208/211 у розмірі 169813, 63 грн. та видаткової накладної від 12.06.2008 № Т-1679 у розмірі 72306, 54 грн., всього 242120 грн. 14 коп.

Відповідач звернувся до господарського суду із заявою про застосування позовної давності до вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 260 ЦК України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ст. 254 ЦК України).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 262 ЦК України встановлено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (далі - Пленум № 10) зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Згідно з п. 3.3 Пленуму № 10 умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Відповідно до п. 4.4.1 Пленуму № 10 у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Як було встановлено судом вище, ТОВ "Торгове обладнання" передало, а відповідач, на підставі довіреності від 06.06.2008 серія ЯПГ № 124102 (арк. с. 128), прийняв товар відповідно до видаткової накладної від 12.06.2008 № Т-1679 на суму 187725, 50 грн. Вищезазначені документи містять посилання на договір № 0608/109 (арк. с. 118).

18.12.2008 між ТОВ "Торгове обладнання" та відповідачем зроблено взаємозалік оплати від ТОВ "Імперія Торгівлі" по видатковій накладній від 12.06.2008 № Т-1679 на суму 14395, 68 грн.

06.06.2009 ТОВ "Імперія торгівлі" листом вих.№07/06-1 звернулося з проханням до ТОВ "Торгове обладнання" прийняти повернення обладнання, зокрема, відповідно до видаткової накладної № Т-1679 від 12.06.2008 на суму 101023, 28 грн. (арк. с. 105).

09.07.2009 відповідач здійснив повернення ТОВ "Торгове обладнання" товару на суму 101023, 28 грн., поставленого відповідно до видаткової накладної від 12.08.2008 № Т-1679. Дані дії слід розцінювати як такі, що свідчать про визнання відповідачем свого боргу за даним договором. Отже, перебіг позовної давності є таким, що перервався 09.07.2009, після переривання перебіг позовної давності почався заново, тобто у строк з 09.07.2009 по 09.07.2012.

05.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгове обладнання", Товариством з обмеженою відповідальністю "Профмаг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Торгівлі" був укладений договір відступлення права вимоги (цесії).

Враховуючи, що вищезазначений договір був укладений сторонами 05.04.2014, тобто у межах строку позовної давності (з 09.07.2009 по 09.07.2012) та те, що відповідно до умов даного договору відповідач визнав свої зобов'язання з оплати товару поставленого згідно видаткової накладної від 12.06.2008 № Т-1679 на суму 72306, 54 грн., слід дійти висновку щодо переривання перебігу позовної давності 05.05.2012 та встановлення перебігу позовної давності заново.

Таким чином, господарський вважає звернення позивача до суду (29.03.2014 (поштовий конверт - арк. с. - 36) із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 72306, 54 грн. згідно видаткової накладної від 12.06.2008 № Т-1679 таким, що вчинене у межах перебігу строку позовної давності, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 169813, 60 грн., за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу від 15.12.2008 № 1208/211, господарський суд, зважаючи на заяву відповідача про застосування позовної давності, вважає за необхідне її застосувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 договору, умови основного договору щодо форми та порядку розрахунків залишаються незмінними для нового кредитора, якщо новий кредитор та боржник окремо не погодять інше.

Інших умов та строків виконання зобов'язань між новим кредитором та боржником узгоджено не було, що вбачається зі змісту договору відступлення права вимоги від 05.05.2012.

Таким чином, до даного зобов'язання слід застосовувати загальну позовну давність тривалістю у три роки, відповідно до ст. 257 ЦК України.

Пунктами 3.1.1-3.1.3 договору № 1208/211 чітко визначено порядок та строки оплати.

Пунктом 4.2 Пленуму № 10 встановлено, що якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Отже, враховуючи умови пунктів 3.1.1-3.1.3 договору від 15.12.2008 № 1208/211 та вищевикладену норму, перебіг позовної давності слід обчислювати стосовно кожної видаткової накладної окремо.

Таким чином, строк позовної давності за видатковою накладною № Т-3891 від 18.12.2008 на суму 619009, 43 грн. - з 02.03.2009 по 02.03.2012; за видатковою накладною № Т-3894 від 19.12.2008 на суму 40993, 56 грн. - з 03.03.2009 по 03.03.2012; за видатковою накладною № Т-3919 від 23.12.2008 на суму 39574, 14 грн. - з 07.03.2009 по 07.03.2012 та за видатковою накладною № Т-3946 від 25.12.2008 на суму 55219, 32 грн. - з 09.03.2009 по 09.03.2012.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду факту переривання строку переривання позовної давності, як то оплата відповідачем товару, переданого ТОВ "Торгове обладнання" товару, оскільки роздруківка картки рахунку (арк. с. 93-94) не є таким доказом. Крім того, п. 4 договору цесії передбачено, що новий кредитор отримав всю документацію, що підтверджує право вимоги виконання зобов'язання з оплати за переданий товар.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення позивача щодо переривання строку позовної давності за договором від 15.12.2008 № 1208/211, у зв'язку з укладанням 05.04.2012 між сторонами договору відступлення права вимоги, оскільки, визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Часткова оплата за договором від 15.12.2008 № 1208/211 у розмірі 20000 грн., здійснена відповідачем 24.04.2013, є такою, що здійснена поза межами строку позовної давності, а отже також не свідчить про переривання цього строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011р. у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.

З огляду на вищевикладене та заяву відповідача, суд вважає за необхідне застосувати до вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 169813, 60 грн. позовну давність та відмовити у позові в цій частині.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1446, 13 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33-34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Торгівлі" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, 39. код ЄДРПОУ 35935562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмаг" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Комсомольська, 5, код ЄДРПОУ 36187135) основний борг у розмірі 72306, 54 грн. та 1446, 13 грн. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.08.2014

Головуючий колегії В.І. Ярошенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк