Постанова

від 26.09.2013 по справі 814/3205/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 вересня 2013 року Справа № 814/3205/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Приватного підприємства «Явостін» (пр. Леніна, 32,кв. 29, м. Миколаїв, 54029)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029)

про: визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Позивач, Приватне підприємство «Явостін», звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) з вимогами про:

- визнання протиправними дій ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, які полягають у проведені перевірки ПП «Явостін» в результаті якої було складено Акт документальної позапланової невиїздної перевірки від 25.01.2013 р. за № 230/22-200/20881899 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ» (код ЄДРПОУ 33798208) за вересень-грудень 2011 р., ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32996989) за квітень-липень 2011 р.;

- визнання протиправними дій ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС щодо визнання правочинів, укладених між ПП «Явостін» та контрагентами-постачальниками: ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ» (код ЄДРПОУ 33798208) та, ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32996989), а також покупцем товарів - ТОВ «Миколаївпреса» (код ЄДРПОУ 13862430), такими, що укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону;

- визнання протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС щодо визнання господарських операцій здійснених між ПП «Явостін» та контрагентами-постачальниками: ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ» (код ЄДРПОУ 33798208) та, ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32996989), а також покупцем товарів - ТОВ «Миколаївпреса» (код ЄДРПОУ 13862430), такими, що не мають реального підтвердження.

Заявою від 26.09.2013 року позивач змінив позовні вимоги (т. 2 арк. спр. 42 - 43).

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Судом справа розглядається в обсязі зменшених позовних вимог, а саме:

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.01.2013 за № 230/22-200/20881899;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Явостін» в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.01.2013 за № 230/22-200/20881899.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки та відображені відповідачем у електронних базах даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, призвели до змін у задекларованих позивачем та його контрагентами сумах податків, мали негативні наслідки для позивача та порушили його права.

Відповідач проти позову заперечує, в задоволенні позову просить відмовити (т. 1 арк. спр. 184 - 187).

Представники позивача та відповідача надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 2 арк. спр. 38, 41).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 15.01.2013 року по 18.01.2013 року відповідачем було проведену документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Явостін» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ» (код ЄДРПОУ 33798208) за вересень - грудень 2011 року та ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32996989) за квітень - липень 2011 року, за результатом якої складений акт № 230/22-200/20881899 від 25.01.2013 року (т. 1 арк. спр. 27 - 84, далі - Акт)

За висновками Акту, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій здійснених ПП «Явостін» з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями.

Вказані висновки, викладені в Акті, були відображені відповідачем у електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Даний факт відповідачем не заперечувався.

Згідно до вимог п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до вимог п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі по тексту - Порядок № 984), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І цього Порядку зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку передбачено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, в якому викладається суб'єктивна думка перевіряючого та його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства, тому висновки інспектора ДПІ, що викладені в акті документальної перевірки, не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України , де вказано, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

За правилами п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз. 1 п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Аналізуючи положення наведених норм закону, суд дійшов висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган має право, а не обов'язок прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, оскільки при розгляді висновків акту перевірки уповноважена посадова особа може як погодитися з висновками ревізора-інспектора, який проводив перевірку, так і відхилити їх.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України , податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідач, встановивши в акті перевірки порушення позивачем норм податного законодавства, податкового повідомлення-рішення, як того вимагає Податковий кодекс України , не приймав, проте вніс до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, задекларованих останнім сум податкового кредиту з податку на додану вартість за період вересень - грудень 2011 року по контрагенту ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ» 2011 року та за квітегь - липень 2011 року по контрагенту ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД-СЕРВІС», урахувавши при цьому висновки акту перевірки.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Згідно пункту 2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Таким чином, інформація, що міститься в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», може вплинути на права платника податків в сфері публічно-правових відносин щодо створення публічно-правової інформації.

Крім того, пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки відповідачем не приймалося податкове-повідомлення рішення, а тому дії відповідача щодо зняття у позивача показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів є безпідставними.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 71, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.01.2013 за № 230/22-200/20881899.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Явостін» в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.01.2013 за № 230/22-200/20881899.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Явостін» (код ЄДРПОУ 20881899) судовий збір у розмірі 103,23 грн., сплачений за платіжним дорученням № 326 від 18.07.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих