Рішення

від 22.06.2009 по справі 17/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" червня 2009 р.Справа №  17/64

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/64

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард", с. Острожани Жашківського району Черкаської області  

до відповідача: приватного підприємства "Добробут - Інвест", м. Кіровоград     

про стягнення 126437,37 грн.  

представники:

від позивача -  виконуючий   обов'язки директора Харчевський О.П., на підставі наказу                        № ПРЗ-000074 від 04.09.08 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард" подано позов про стягнення з приватного підприємства "Добробуд-Інвест" на користь позивача 118636,61 грн. основного боргу, що виник із договору поставки від 11.11.2008 р., та  пені в розмірі 7800,76 грн.

Відповідача участі в судовому засіданні не брав, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №271320 від  09.06.2009 р. (а.с. 18); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

11.11.2008 року  між товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард" ("постачальник") та приватним підприємством Добробуд-Інвест" ("покупець") було укладено договір поставки товару (далі - договір від 11.11.2008 року), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити (передати) товар у власність покупця, а покупець - прийняти вказаний товар та сплатити за нього (а.с.8-9).

На виконання умов зазначеного договору на підставі комерційного замовлення від 11.11.2008 р. (а.с.10) позивачем було передано відповідачеві товар на суму 118 636,61 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-14.11.08-002 від 14.11.2008 року на суму 44349,04 грн., № РН-14.11.08-001 від 14.11.2008 року на суму 38231,30 грн., № РН-16.11.08-001 від 16.11.2008 року на суму 36056,27 грн. та довіреністю №26 від 13.11.2008 р. (а.с.13-15).

Пунктом 4.2 договору від 11.11.2008 року передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку: товар, поставлений згідно першої специфікації до даного договору підлягає оплаті протягом одного банківського дня з моменту поставки товару; друга та всі інші наступні поставки (специфікації) оплачуються на умовах часткової передоплати в розмірі не менше 50% від суми вказаної у специфікації та доплати за поставлену партію протягом одного банківського дня з моменту поставки товару.

Відповідно до пункту 4.3 договору від 11.11.2008 року допускається відстрочка платежу на один банківський день, у випадку, якщо приймання-передача товару здійснювались по закінченню банківського дня.

Між тим прийняті на себе зобов'язання за договором 11.11.2008 року відповідач належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі  118636,61 грн.

В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно правил статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази повернення позивачеві товару чи оплати його вартості в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду - відповідачем не подано,  тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 118636,61 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7800,76 грн.

Пунктом 6.5 договору від 11.11.2008 року визначено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі 2% від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи наведені норми, позовні вимоги в частині стягнення 7800,76 грн. пені за період з 18.11.2008 року по 27.02.2009 року заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірний дій, при цьому  господарський суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход державного бюджету 77,99 грн. державного мита, яке  не було сплачено останнім за розгляд вимоги про стягнення з відповідача 7800,76 грн. пені.

Клопотання позивача про відшкодування понесених ним судових витрат, пов'язаних  з оплатою послуг адвоката (юридичне консультування) задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують їх сплату.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                                         ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Добробуд-Інвест" (25014, м. Кіровоград, вул. Кільцева, 65, р/р №2600504681169 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 35720573) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" (Черкаська область, Жашківський район, с.Острожани, вул. Польова, 2/4, р/р №26008101010659 в ЗАТ "Терра Банк", МФО 306801) - 118636,61грн. основного боргу, 7800,76 грн. пені, 1264,37 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" (Черкаська область, Жашківський район, с. Острожани, вул. польова, 2/4, р/р №26008101010659 в ЗАТ "Терра Банк", МФО 306801) в доход державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок №31115095700002 ідентифікаційний код 24145329, код бюджетної класифікації: 220902000 „Державне мито, не віднесене до інших категорій”) – 77,99 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                                                                                    С.В. Таран