Постанова

від 30.06.2009 по справі 32/45-09-1583

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/45-09-1583

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" червня 2009 р. Справа № 32/45-09-1583

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:            Мацюри П.Ф.

Суддів:                    Андрєєвої Е.І.,

                              Ліпчанської Н.В.

При секретарі          Юзьковій А.В.

за участю представників :                    

від позивача   -  не з'явився         

від відповідача -  Чубко І.А. за дов. №юр-279 від 30.06.09р.                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій”

на рішення   господарського суду Одеської    області  від 13.05. 2009р.          

зі справи № 32/45-09-1583                    

за позовом Приватного підприємства “ОНИКС”

до Відкритого акціонерного товариства “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій”

про стягнення 71 214,49 грн.

                                              ВСТАНОВИВ :

             Рішенням господарського суду Одеської області від 13 травня 2009р. було задоволено позов  Приватного підприємства “ОНИКС” та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій”  на користь позивача  основну заборгованість у сумі 59 835,54 грн., пеню у сумі 7190,47 грн.., штраф у сумі 4188,48 грн.., витрати по сплаті державного мита у сумі 712,15 грн.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

           Приймаючи рішення суд першої інстанції прийшов до висновку  про доведеність та документальне підтвердження   неналежного виконання ВАТ “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” своїх зобов'язань за договором на поставку продукції  від 09.01.2008р. укладеного між сторонами по справі.

           Так на виконання вищезазначеного договору Приватним підприємством „Оникс” передано Відкритому акціонерному товариству „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” металопрокат на загальну суму 64 835,54 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000249 від 25.11.2008р. та довіреністю на отримання товару серії ЯПК №886671/532 від 25.11.2008рю, яка відповідачем з порушенням умов договору була оплачена частково у зв'язку з чим  виникла заборгованість  у сумі 59 835,54 грн.

          У подальшому сторонами  було  підписано Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 03.02.2009р.  скріплений печатками.

          Пунктом 6.2.2. договору передбачений обов'язок покупця оплатити повну вартість продукції на умовах, визначених в договорі.

          Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодесу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до п.1. ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.          

    Не погоджуючись з прийнятим рішенням ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13 травня 2009р. та прийняти нове рішення яким відмовити Приватному підприємству “ОНИКС” у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки суд не повно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, також під час розгляду не були доведені всі обставини, що мають значення для справи, які господарський суд першої інстанції визнав встановленими з порушення норм матеріального та процесуального права.

        Так судом першої  інстанції не  були  прийняті до уваги доводи відповідача стосовно того, що після укладення договору ВАТ “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” було встановлено факт неякосності за своїми властивостями продукції яку поставив позивач. Даний факт робить неможливим використання її у виробничій діяльності апелянта.

           Відповідно до ч.1 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено доовором купівлі-продажу.

    Щодо  порушень на думку апелянта судом  першої  інстанції  норм процесуального права ВАТ “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій”  зазначає, що 12 травня ним до суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на факт проведення переговорів щодо врегулювання спору у позасудовому порядку, однак суд епершої істанції відхилив дане клопотання і розглянув справу за відсутністю представника відповідача.

       У подальшому 30 червня  2009р. до Одеського апеляційного господарського суду апелянт надав  заяву  підписану директорами ПП “ОНИКС” і ВАТ “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” та  завірену печатками  підприємств.

        В мотивувальній  частині  заяви  зазначається  що у звязку з врегулюванням спору у позсудовому порядку та відсутністю предмету спору сторони клопочать про  скасування рішення господарського суду Одеської області  від 13 травня 200р. у справі №32/45-09-1583 і припинення провадження по ній.

      Дослідивши  доводи  апеляційної скарги,  наявні  матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як було встановлено в суді прешої інстанції та підтверджується матеріалами справи  відповідач подав до суду клопотання №юр-1000 від 12.05.2009р., в якому вказує на проведення переговорів щодо врегулювання спору у позасудовому порядку та просить продовжити термін розгляду справи та відкласти розгляд справи, яке судом першої інстанції було відхилине оскільки відповідачем не було надано суду доказів ведення даних переговорів.

          В порушення заявленого клопотання про відкладення справа розглянута у відсутність відповідача що є підставою для скасування рішення на підставі приписів ст. 104 ГПК України.

          Колегія суддів апеляційної інстанції з  даною думкою суду першої інстанції не погоджується оскільке це є прямим порушення процесуальних прав сторін згідно ст. 22 ГПК України.

          Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Згідно ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та органзацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

          Також згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є відповідно до п.3 заначеної статті необідність витребування нових доказів.

          За   таких обставин,  враховуючи  вищенаведене,  а  також  оцінюючи  надані  документальні  докази  та  доводи  сторін,  судова  колегія  вважає,  що  прийняте  судом  першої  інстанції  рішення  по  даній  справі  є  необгрунтованим   та  прийняте  з  порушенням  норм    процесуального  права,  у  зв'язку  з  чим  апеляційна  скарга Відкритого акціонерного товариства “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” підлягає задоволенню а рішення господарського суду Одеської області від 13 травня 2009р. скасуваню.

    Наведені  в  апеляційній  скарзі  доводи   доведені  скаржником  і  підтверджуються   матеріалами  справи.

          Щодо заяви про припинення провадження у справі №32/45-09-1583 підписаною директорами підприємст та завірену печатками, судова колегія приходить до висновку про її задоволення на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України,  а саме у зв'язку з відсутністю предмету  спору. Припинення провадження у справі позбовляє сторону на повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.  

Керуючись ст.ст. 80, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                                   П о с т а н о в и в:

     Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” задовольнити, а рішення  господарського суду Одеської  області від 13.05. 2008 р. по справі № 32/45-09-1583  скасувати.

          Провадження по справі  № 32/45-09-1583 за позовом   Приватного підприємства “ОНИКС” до  Відкритого акціонерного товариства “Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” припинити       

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у  касаційному порядку.

          Головуючий                                                                                П.Ф.Мацюра

           Судді:                                                                                           Е.І. Андрєєва

                                                                                                                                                                                                                                                   Н.В. Ліпчанська