Рішення

від 18.08.2014 по справі 915/683/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Справа № 915/683/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Пірон О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Лазаренко Р.М., за довіреністю від 31.08.2012р. №31/08/12,

від відповідача-1: Чернова І.М., в.о. начальника

від відповідача-2: Колесніченко А.Л., за довіреністю від 08.08.2014р.

від відповідача-3: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Фермерського господарства «Анастасія» (юридична адреса: 56610, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Троїцьке, вул. Калініна, 62; адреса для листування: 54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 14-А, кв. 21; код ЄДРПОУ 19283265)

до відповідачів: 1. Відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції (56600, Миколаївська обл., м. Нова Одеса, вул. Леніна, 179, код ЄДРПОУ 34992415);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервікон» (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 167, кв. 31, код ЄДРПОУ 32004053);

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрспецреалізація» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 6, код ЄДРПОУ 33829204) в особі Миколаївської філії ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 34, каб. 403)

про: визнання недійсними прилюдних торгів, -

Суть спору: Фермерське господарство «Анастасія» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервікон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрспецреалізація» в особі Миколаївської філії ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація», про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу комплексу будівель ремонтно-механічної майстерні, розташованої за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, 29, загальною площею 797,4 кв.м, майстерні - 332,1 кв.м, 65,6 кв.м, 34,3 кв.м, 32,8 кв.м, 33,1 кв.м, 51,2 кв.м, 33,5 кв.м, 32,9 кв.м, підсобне приміщення - 14,5 кв.м, котельня - 47,2 кв.м, оформлених актом Відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції від 17.01.2012р. про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні №26411410 з виконання рішення господарського суду Миколаївської області у справі №15/223/10 за позовом ТОВ «Інтервікон» до ФГ «Анастасія» про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.05.2006р. між ним та ТОВ «Інтервікон» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4, зареєстрованого у реєстрі за №375, у забезпечення повернення кредиту у сумі 70000 грн., винагороди за передплату та інших платежів, передбачених договором між тими ж сторонами від 05.04.2006р. №5/4. На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2011р., господарським судом Миколаївської області 13.04.2011р. було видано наказ №15/223/10 про стягнення з Фермерського господарства «Анастасія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервікон» 93000 грн. основного боргу, 69113,01 грн. 25% річних 7673,69 грн. збитків від інфляції, 1697,86 грн. державного мита та 132,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Постанова набрала чинності та була звернута до виконання. Оскільки ФГ «Анастасія» добровільно не виконало постанову суду відділ державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції приступив до примусового її виконання шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах. 02.08.2011р. державним виконавцем повідомлено боржника про оцінку майна, яка згідно звіту ТОВ «Оціночна компанія «Аспект», становила 197568 грн. 01.09.2011р. між відділом державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції та ТОВ «Торговий дім «Укрспецреалізація» укладено договір №1-15137 «Про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки)». Відповідно до протоколу прилюдних торгів від 06.01.2012р., після повторної уцінки майно було продано за ціною 98784 грн., як предмет іпотеки на який звернуто стягнення в порядку установленому Законом України «Про іпотеку», за участю одного учасника - іпотекодержателя ТОВ «Інтервікон», який став переможцем торгів не сплачуючи за майно, оскільки ціна реалізації менша за розмір боргу. На підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 17.01.2012р., нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області 01.06.2012р. видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, зареєстроване в реєстрі за №1070; власником майна зазначено ТОВ «Інтервікон». На думку позивача, прилюдні торги проведені з порушенням діючого законодавства, а саме: у порушення ст. 39 Закону України «Про іпотеку» відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а наказ про стягнення коштів видано у справі за розглядом позову про стягнення грошових коштів, наказом не визначено опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, не визначений спосіб реалізації предмета іпотеки, не встановлена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Відтак право звернення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів не виникло, отже продаж майна відбувся незаконно.

03.06.2014р. за вх.№10082/14 та за вх.№10083/14 до суду від відповідача-2 надійшли відзив на позовну заяву та додаткові документи.

У своєму відзиві на позовну заяву від 02.06.2014р. (вх.№10082/14 від 03.06.2014р.) відповідач-2 (ТОВ «Інтервікон») заперечив проти задоволення позовних вимог за їх безпідставністю, заявив про пропуск позивачем строку позовної давності, який для оскарження результатів прилюдних торгів минув ще у 2012 році у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про іпотеку», та просив суд застосувати строк позовної давності.

Ухвалою суду від 03.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрспецреалізація» в особі Миколаївської філії ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» залучено в якості відповідача у справі.

23.06.2014р. за вх.№11451/14 від відповідача-1 (Відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив проти задоволення позову за його безпідставністю та заявив про пропуск позивачем строку звернення до суду із посиланням при цьому на ст. 48 Закону України «Про іпотеку».

14.07.2014р. за вх.№13069/14 від відповідача-2 надійшли витребувані судом письмові пояснення щодо правових підстав проведення прилюдних торгів у відповідності до Закону України «Про іпотеку».

15.07.2014р. за вх.№13129/14 від позивача надійшли витребувані судом письмові пояснення відносно строків позовної давності, в яких позивач заперечив проти застосування строку позовної давності, передбаченого статтею 48 Закону України «Про іпотеку», оскільки на його думку спеціальна позовна давність передбачена даною нормою застосовується у випадку коли звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено шляхом проведення прилюдних торгів з підстав, встановлених Законом України «Про іпотеку», а у даному випадку звернення стягнення на предмет іпотеки не відбулось, оскільки відповідне рішення не виносилось, а продаж майна здійснено на загальних підставах, як арештованого на виконання суду про стягнення коштів за договором поставки, тому державний виконавець не мав права діяти інакше, як у загальному порядку, таким чином до спірних правовідносин повинна застосовуватися загальна позовна давність тривалістю 3 роки.

Ухвалою суду від 17.07.2014р. задоволено клопотання відповідача-1 та відповідача-2 та продовжено строк розгляду справи до 18.08.2014р.

14.08.2014р. за вх.№14906/14 від відповідача-2 та 20.08.2014р. за вх.№15207/14 від відповідача-1 надійшли витребувані судом письмові пояснення щодо правових підстав проведення прилюдних торгів у відповідності до Закону України «Про іпотеку» та щодо застосування строків позовної давності.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судових засіданнях проти задоволення позову заперечили та просили суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзивах на позов та письмових поясненнях.

Відповідач-3 (ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» в особі Миколаївської філії ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація») у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 20.05.2014р., 10.06.2014р., 07.07.2014р. та від 18.07.2014р., які повернулись до суду з відповідними відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання» та «така юридична особа відсутня». При цьому відповідні ухвали суду направлялись відповідачу за його юридичною адресою - адресою його реєстрації.

Водночас слід враховувати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи вищевикладене, відповідач-3 вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача-3 в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, господарський суд встановив:

Згідно нотаріально посвідченого іпотечного договору від 16.05.2006р. №375 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервікон» (відповідач-2) є Іпотекодержателем нерухомого майна - предмету іпотеки комплексу будівель ремонтно-механічної майстерні, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, буд. 29 (двадцять дев'ять), загальною площею 797,4 кв.м., складається з майстерня А-1; котельня Б-1, та в цілому належало на праві власності Іпотекодавцю - Фермерському господарству «Анастасія».

За п.2 іпотечного договору іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавця, що випливають з договору №5/4 від 05.04.2006р. з: повернення кредиту у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень, у термін до 01.08.2006 року; винагороди за передплату передбачену договором №5/4 від 05.04.2006 року; інших платежів передбачених вищезазначеним договором.

16.05.2006р. до Державного реєстру правочинів було внесено запис про обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою ТОВ «Інтервікон», що підтверджується відповідним витягом №2386354 від 16.05.2006р.

16.05.2006р. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про заборону на нерухоме майно (комплекс будівель ремонтно-механічної майстерні, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, буд. 29) на підставі заборони на відчуження накладеної приватним нотаріусом ОСОБА_4

За твердженнями позивача, на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2011р., господарським судом Миколаївської області 13.04.2011р. було видано наказ №15/223/10 про стягнення з Фермерського господарства «Анастасія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервікон» 93000 грн. основного боргу, 69113,01 грн. 25% річних 7673,69 грн. збитків від інфляції, 1697,86 грн. державного мита та 132,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

У травні 2011 року стягувач звернувся до відділу ДВС Новоодеського РУЮ Миколаївської області з заявою про примусове виконання вказаного наказу, виконавче провадження №26411410 було відкрите у червні 2011 року.

01.09.2011р. між Відділом державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрспецреалізація» в особі Миколаївської філії ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» було укладено договір №1-15137 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), згідно якого, на прилюдні торги передається нерухоме майно за наступною характеристикою: нерухоме майно арештовано при примусовому виконанні виконавчого документа: наказ №15/223/10 від 13.04.2011р.; найменування майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів: комплекс будівель ремонтно-механічної майстерні, і є власністю ФГ «Анастасія»; місцезнаходження майна: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Троїцьке, пров. Шкільний, 29; стягувач: ТОВ «Інтервікон»; стартова (початкова) ціна становить 197568 грн.

Відповідно до протоколу №1-15137 від 06.01.2012р. проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить ФГ «Анастасія» проведені прилюдні торги, початкова вартість лота 98784 грн., в торгах прийняв участь один учасник, переможцем визнано ТОВ «Інтервікон», яке запропонувало ціну 98784 грн.

17.01.2012р. заступником начальника відділу ДВС Новодеського РУЮ Миколаївської області Звєряковим М.М. оформлений Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах, де зафіксовано, що реалізація предмету іпотеки відбулась 06.01.2012р. за початковою ціною предмета іпотеки 98784 грн., переможець торгів ТОВ «Інтервікон», реалізація предмету іпотеки відбулась з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». Акт видано на підставі протоколу №1-15137 від 06.01.2012р. Миколаївською філією ТОВ «ТД Укрспецреалізація».

На підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 17.01.2012р., нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області 01.06.2012р. видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, зареєстроване в реєстрі за №1070; власником майна зазначено ТОВ «Інтервікон».

Вважаючи, що прилюдні торги проведені з порушенням діючого законодавства, а саме: у порушення ст. 39 Закону України «Про іпотеку» відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а наказ про стягнення коштів видано у справі за розглядом позову про стягнення грошових коштів, наказом не визначено опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, не визначений спосіб реалізації предмета іпотеки, не встановлена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, з огляду на що на думку позивача право звернення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів не виникло, отже продаж майна відбувся незаконно, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент проведення прилюдних торгів) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ч.ч. 1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що жодної з підстав, визначених ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» для здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки - комплексу будівель ремонтно-механічної майстерні, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, буд. 29 (двадцять дев'ять), загальною площею 797,4 кв.м., - не існувало і наразі не існує. Адже відсутнє рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2011р. у справі №15/223/10, на виконання якої виданий наказ господарського суду Миколаївської області від 13.04.2011р. №15/223/10, є рішенням про стягнення з ФГ «Анастасія» грошових коштів, тобто не є рішенням, ухваленим відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Також нотаріусом не вчинявся виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог ТОВ «Інтервікон».

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса , проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виходячи з припису ч.1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» на прилюдних торгах може бути реалізовано предмет іпотеки у разі, якщо на нього звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, при цьому в рішенні суду згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» має визначатись саме такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як прилюдні торги, а відсилка до положень Закону України «Про виконавче провадження» зроблена в контексті дотримання процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», при додержанні вимог Закону України «Про іпотеку».

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент проведення прилюдних торгів) звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки має відбуватись з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку», норми якого є спеціальними та виключають можливість реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або виконавчого напису нотаріуса.

За таких обставин, реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 13.04.2011р. №15/223/10 про стягнення коштів з ФГ «Анастасія» на користь ТОВ «Інтервікон» прямо суперечить та порушує вимоги Закону України «Про іпотеку», зокрема, положення ч.ч. 1,3 ст. 33, ч.1 ст. 41 цього Закону, ч.8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для визнання недійсними таких прилюдних торгів.

Водночас, як зазначалося вище, відповідачем-1 та відповідачем-2 у своїх відзивах та письмових поясненнях було заявлено суду клопотання про застосування позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вимогами ст. 48 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Передбачений статтею 48 Закону України «Про іпотеку» тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою є спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі (іпотекодержателя, іпотекодавця , боржника , іншого учасника прилюдних торгів).

До позовних же вимог, пов'язаних з оскарженням прилюдних торгів та визнанням недійсними згаданих угод і заявлених іншими особами , які не належать до кола осіб, визначених згаданими нормами, застосовується загальна позовна давність згідно з приписами ЦК України.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (з наступними змінами і доповненнями).

З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги, визнання недійсними яких становить предмет позову по даній справі, були проведені у січні 2012 року.

Про можливе порушення свого права/інтересу в даному випадку позивач дізнався у січні 2012 року, проти чого не заперечує і представник позивача.

Натомість до суду за захистом свого права/інтересу позивач звернувся з відповідним позовом 15.05.2014р., тобто зі спливом тримісячного строку, передбаченого ст. 48 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові .

Відповідачем-1 та відповідачем-2 до винесення рішення по даній справі заявлено суду про застосування позовної давності.

Проаналізувавши вимоги законодавства та наявні матеріали справи, суд доходить висновку про сплив позовної давності за заявленими позивачем позовними вимогами про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу комплексу будівель ремонтно-механічної майстерні, розташованої за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, 29, загальною площею 797,4 кв.м.

Підстав які б зупинили перебіг позовної давності, або перервали перебіг позовної давності, або поважних причин пропущення строку позовної давності судом не встановлено.

При цьому посилання позивача на те, що до спірних правовідносин повинна застосовуватись загальна позовна давність у три роки, а вимоги ст. 48 Закону України «Про іпотеку» в даному випадку не застосовуються, господарським судом до уваги не приймаються, оскільки загальна позовна давність застосовується за позовними вимогами про визнання недійсними прилюдних торгів лише у разі звернення до суду з відповідними позовами осіб, які відсутні у переліку, визначеному ст. 48 Закону України «Про іпотеку». Натомість позивач як іпотекодавець та боржник підпадає під дію та на нього поширюються вимоги ст. 48 Закону України «Про іпотеку», якими встановлена спеціальна позовна давність у три місяці за заявленими позивачем вимогами.

Вказана позовна давність позивачем пропущена, про що заявлено відповідачем-1 та відповідачем-2.

За таких обставин у задоволенні позову Фермерського господарства «Анастасія» слід відмовити.

Іншого позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фермерського господарства «Анастасія» відмовити.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 22 серпня 2014 року.

Суддя Ю.С. Бритавська