Постанова

від 09.10.2014 по справі 915/683/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2014 р.Справа № 915/683/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

суддів: Головей В. М. та Шевченко В.В.

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження голови суду № 2165 від 10.09.2014 р.)

при секретарі судового засідання - Щербатюку О.В.

за участю представників :

ФГ "Анастасія" - Лазаренко Р.М. (на підставі доручення),

Відділ ДВС Новоодеського районного управління юстиції - не з'явився,

ТОВ "Інтервікон" - Чабанюк В.С. (на підставі доручення),

ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" в особі Миколаївської філії ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" - не з явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Фермерського господарства "Анастасія" на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.2014 р. по справі № 915/683/14 за позовом Фермерського господарства "Анастасія" до Відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервікон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" в особі Миколаївської філії ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" про визнання недійсними прилюдних торгів,

ВСТАНОВИЛА:

15.05.2014 р. Фермерське господарство "Анастасія" (далі позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції (далі ДВС) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервікон» (далі ТОВ «Інтервікон») про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу комплексу будівель ремонтно-механічної майстерні розташованої за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, 29 загальною площею 797,4 кв.м, майстерні - 332,1 кв.м, 65,6 кв.м, 34,3 кв.м, 32,8 кв.м, 33,1 кв.м, 51,2 кв.м, 33,5 кв.м, 32,9 кв.м, підсобне приміщення - 14,5 кв.м, котельня - 47,2 кв.м, оформлених актом Відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції від 17.01.2012р. про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні №26411410 з виконання рішення господарського суду Миколаївської області у справі №15/223/10 за позовом ТОВ "Інтервікон" до ФГ "Анастасія" про стягнення боргу.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача позивач зазначив у позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" (далі ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація").

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.05.2006 р. між ним та ТОВ "Інтервікон" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3, зареєстрованого у реєстрі за № 375, у забезпечення повернення кредиту у сумі 70 000 грн., винагороди за передплату та інших платежів, передбачених договором між тими ж сторонами від 05.04.2006 р. № 5/4. На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 р., господарським судом Миколаївської області 13.04.2011 р. було видано наказ №15/223/10 про стягнення з Фермерського господарства "Анастасія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервікон" 93 000 грн. основного боргу, 69 113,01 грн. 25% річних 7 673,69 грн. збитків від інфляції, 1 697,86 грн. державного мита та 132,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Постанова набрала чинності та була звернута до виконання.

Проте, позивач (ФГ "Анастасія") добровільно не виконав постанову суду, ДВС приступила до примусового її виконання шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах.

02.08.2011 р. державним виконавцем повідомлено боржника про оцінку майна, яка згідно звіту ТОВ "Оціночна компанія "Аспект", становила 19 7568 грн. 01.09.2011 р. між ДВС та ТОВ "Торговий дім "Укрспецреалізація" укладено договір №1-15137 "Про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки)". Відповідно до протоколу прилюдних торгів від 06.01.2012р., після повторної оцінки, майно було продано за ціною 98 784 грн., як предмет іпотеки на який звернуто стягнення в порядку установленому Законом України "Про іпотеку", за участю одного учасника - іпотекодержателя ТОВ "Інтервікон", який став переможцем торгів не сплачуючи за майно, оскільки ціна реалізації менша за розмір боргу. На підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 17.01.2012 р., нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області 01.06.2012 р. видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, зареєстроване в реєстрі за №1070; власником майна зазначено ТОВ "Інтервікон".

На думку позивача, прилюдні торги проведені з порушенням діючого законодавства, а саме: у порушення ст. 39 Закону України "Про іпотеку" відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а наказ про стягнення коштів видано у справі за розглядом позову про стягнення грошових коштів, наказом не визначено опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, не визначений спосіб реалізації предмета іпотеки, не встановлена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Відтак право звернення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів не виникло, отже продаж майна відбувся незаконно. (а.с. 3-7)

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 915/683/14. ( а.с.1-2)

03.06.2014 р. за вх. № 10082/14 та за вх. № 10083/14 до місцевого господарського суду від ТОВ «Інтервікон» надійшли відзив на позовну заяву та додаткові документи.

В обґрунтування позиції викладеної у відзиві на позов ТОВ «Інтервікон» зазначило, що проти позову заперечу з наступних підстав: по-перше позивач у своєму позові не зазначив чим само було порушено його право та не зазначено позовні вимоги до кожного з двох відповідачів; по-друге позивач пропустив строк позовної давності, оскільки згідно із вимогами ст.. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів вправі оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна, таким чином прилюдні торги відбулись 06.01.2012 р., то строк сплив ще у 2012 р.; по-третє позивач у позові не посилається на Наказ юстиції України від 27.10.1999 №68/5 Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а отже - у вказаній позовній заяві ані слова про можливе порушення відповідачами вказаного Наказу; по-четверте посилаючись на приписи ст.. ст.. 54, 66 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач зазначив, що обов'язок звернення стягнення державним виконавцем на заставлене майно при виконанні виконавчого документу. В даній справі ТОВ "Інтервікон" виступає одночасно стягувачем та заставодержателем.

Оскільки договором іпотеки від 16.05.2006 було забезпечено викання зобов'язань ФГ "Анастасія" перед ТОВ "Інтервікон" за договором № 5/4 від 05.04.2006 р., а виконавче провадження Новоодеським ВДВС здійснювалось в рамках виконання судового рішення зі стягнення заборгованості з ФГ "Анастасія" саме за договором № 5/4 від 05.04.2006 р., то дії Новоодеського ВДВС щодо звернення стягнення на заставлене майно є правомірними. (а.с. 44-45)

Ухвалою суду від 03.06.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" в особі Миколаївської філії ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" залучено в якості відповідача у справі. (а.с. 75-78)

23.06.2014 р. за вх. №11451/14 ДВС до місцевого господарського суду надала відзив на позовну заяву, в якому зазначив ті ж самі доводи, що і ТОВ «Інтервікон» у своєму відзиві на позов. (а.с. 93-96)

15.07.2014 р. за вх. №13129/14 позивач до суду першої інстанції надав витребувані судом письмові пояснення відносно строків позовної давності, в яких позивач заперечив проти застосування строку позовної давності, передбаченого статтею 48 Закону України "Про іпотеку", оскільки на його думку спеціальна позовна давність передбачена даною нормою застосовується у випадку коли звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено шляхом проведення прилюдних торгів з підстав, встановлених Законом України "Про іпотеку", а у даному випадку звернення стягнення на предмет іпотеки не відбулось, оскільки відповідне рішення не виносилось, а продаж майна здійснено на загальних підставах, як арештованого на виконання суду про стягнення коштів за договором поставки, тому державний виконавець не мав права діяти інакше, як у загальному порядку, таким чином до спірних правовідносин повинна застосовуватися загальна позовна давність тривалістю 3 роки. (а.с. 189-190)

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.08.2014 року (повний текст якого складено та підписано суддею Бритавською Ю.С. 22.08.2014 р.) у задоволенні позову Фермерському господарству «Анастасія» відмовлено повністю.

Суд з посиланням на докази наявні в матеріалах справи та на норми чинного законодавства України дійшов висновку про сплив позовної давності за заявленими позивачем позовними вимогами про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу комплексу будівель ремонтно-механічної майстерні, розташованої за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, 29, загальною площею 797,4 кв.м.

Підстав які б зупинили перебіг позовної давності, або перервали перебіг позовної давності, або поважних причин пропущення строку позовної давності судом не встановлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Скаржник зазначив, що місцевий господарський суд по суті заявлених позовних вимог дійшов висновку про те, що стягнення на предмет іпотеки має відбуватись з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку», норми якого є спеціальними та виключають можливість реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або виконавчого напису нотаріуса. Як стверджує скаржник цей висновок суду першої інстанції є помилковим та таким, який суперечить нормам ст.. 33, 39, 41, 48 Закону України «Про іпотеку», а тому воно підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.10.2014 р. о 12:00 год., про що всі учасники процесу згідно приписів ст.98 ГПК України повідомлялись належним чином.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представники Відділу ДВС Новоодеського районного управління юстиції та ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" в особі Миколаївської філії ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про розгляд справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили.

Враховуючи викладені обставини, а також думку інших учасників процесу, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

Представник позивача (скаржника) в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Представник ТОВ "Інтервікон" в усних поясненнях наданих суду, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 16.05.2006 р. між ТОВ «Інтервікон» Іпотекодержателем нерухомого майна - предмету іпотеки комплексу будівель ремонтно-механічної майстерні, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, буд. 29 (двадцять дев'ять), загальною площею 797,4 кв.м., складається з майстерня А-1; котельня Б-1, та в цілому належало на праві власності Іпотекодавцю Фермерському господарству «Анастасія» та Іпотекодавцем (позивачем) укладено іпотечний договір № 378 (далі договір), який посвідчено нотаріально.

Сторони договору у п. 2 договору встановили, що іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавця, що випливають з договору №5/4 від 05.04.2006р. з: повернення кредиту у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень, у термін до 01.08.2006 року; винагороди за передплату передбачену договором №5/4 від 05.04.2006 року; інших платежів передбачених вищезазначеним договором. (а.с.16-18)

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру правочинів № 2386354 від 16.05.2006 р. вбачається, що 16.05.2006 р. до Державного реєстру правочинів було внесено запис про обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою ТОВ «Інтервікон». (а.с. 19)

16.05.2006 р. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про заборону на нерухоме майно (комплекс будівель ремонтно-механічної майстерні, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, буд. 29) на підставі заборони на відчуження накладеної приватним нотаріусом ОСОБА_3 (а.с. 20)

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 р., господарським судом Миколаївської області 13.04.2011р. було видано наказ №15/223/10 про стягнення з Фермерського господарства "Анастасія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервікон" 93000 грн. основного боргу, 69113,01 грн. 25% річних 7673,69 грн. збитків від інфляції, 1697,86 грн. державного мита та 132,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

У травні 2011 року стягувач звернувся до відділу ДВС Новоодеського РУЮ Миколаївської області з заявою про примусове виконання вказаного наказу, виконавче провадження №26411410 було відкрите у червні 2011 року.

З матеріалів справи вбачається та ці обставини встановлено місцевим судом, що 01.09.2011р. між Відділом державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" в особі Миколаївської філії ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" було укладено договір №1-15137 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), згідно якого, на прилюдні торги передається нерухоме майно за наступною характеристикою: нерухоме майно арештовано при примусовому виконанні виконавчого документа: наказ №15/223/10 від 13.04.2011р.; найменування майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів: комплекс будівель ремонтно-механічної майстерні, і є власністю ФГ "Анастасія"; місцезнаходження майна: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Троїцьке, пров. Шкільний, 29; стягувач: ТОВ "Інтервікон"; стартова (початкова) ціна становить 197568 грн.

Відповідно до протоколу №1-15137 від 06.01.2012р. проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить ФГ "Анастасія" проведені прилюдні торги, початкова вартість лота 98784 грн., в торгах прийняв участь один учасник, переможцем визнано ТОВ "Інтервікон", яке запропонувало ціну 98784 грн.

17.01.2012 р. заступником начальника відділу ДВС Новодеського РУЮ Миколаївської області Звєряковим М.М. оформлений Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах, де зафіксовано, що реалізація предмету іпотеки відбулась 06.01.2012р. за початковою ціною предмета іпотеки 98784 грн., переможець торгів ТОВ "Інтервікон", реалізація предмету іпотеки відбулась з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Акт видано на підставі протоколу №1-15137 від 06.01.2012р. Миколаївською філією ТОВ "ТД Укрспецреалізація".

На підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 17.01.2012 р., нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області 01.06.2012р. видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, зареєстроване в реєстрі за №1070; власником майна зазначено ТОВ "Інтервікон".

Позивач у позові зазначає, що прилюдні торги проведені з порушенням діючого законодавства, а саме: у порушення ст. 39 Закону України "Про іпотеку" відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а наказ про стягнення коштів видано у справі за розглядом позову про стягнення грошових коштів, наказом не визначено опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, не визначений спосіб реалізації предмета іпотеки, не встановлена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, з огляду на що на думку позивача право звернення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів не виникло, отже продаж майна відбувся незаконно, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент проведення прилюдних торгів) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ч. ч. 1,3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вірно встановлено місцевим судом жодних з підстав, визначених ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" для здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки - комплексу будівель ремонтно-механічної майстерні, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, пров. Шкільний, буд. 29 (двадцять дев'ять), загальною площею 797,4 кв.м., на час цього звернення не існувало , оскільки відсутнє рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2011р. у справі №15/223/10, на виконання якої виданий наказ господарського суду Миколаївської області від 13.04.2011р. №15/223/10, є рішенням про стягнення з ФГ "Анастасія" грошових коштів, тобто не є рішенням, ухваленим відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку". Також нотаріусом не вчинявся виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог ТОВ "Інтервікон".

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виходячи з припису ч.1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" на прилюдних торгах може бути реалізовано предмет іпотеки у разі, якщо на нього звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, при цьому в рішенні суду згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" має визначатись саме такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як прилюдні торги, а відсилка до положень Закону України "Про виконавче провадження" зроблена в контексті дотримання процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", при додержанні вимог Закону України "Про іпотеку".

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент проведення прилюдних торгів) звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи приписи вищезазначених правових норм місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку , що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки має відбуватись з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку", норми якого є спеціальними та виключають можливість реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або виконавчого напису нотаріуса .

За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку, що реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 13.04.2011р. №15/223/10 про стягнення коштів з ФГ "Анастасія" на користь ТОВ "Інтервікон" прямо суперечить та порушує вимоги Закону України "Про іпотеку", зокрема, положення ч. ч. 1,3 ст. 33, ч. 1 ст. 41 цього Закону, ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", що є підставою для визнання недійсними таких прилюдних торгів.

Водночас, як свідчать матеріали справи відповідачі при розгляді справи в суді першої інстанції (у своїх відзивах та письмових поясненнях) заявили суду клопотання про застосування спірних відносин позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 48 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою є спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі (іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника, іншого учасника прилюдних торгів).

До позовних же вимог, пов'язаних з оскарженням прилюдних торгів та визнанням недійсними згаданих угод і заявлених іншими особами, які не належать до кола осіб, визначених згаданими нормами, застосовується загальна позовна давність згідно з приписами ЦК України.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (з наступними змінами і доповненнями).

З матеріалів справи вбачається, та ці обставини встановлено місцевим судом, що прилюдні торги, визнання недійсними яких є предметом спору по даній справі, були проведені у січні 2012 року і про можливе порушення свого права/інтересу в даному випадку позивач дізнався у січні 2012 року.

Про за захистом свого права/інтересу позивач звернувся до суду з відповідним позовом лише 15.05.2014 р., тобто зі спливом тримісячного строку, передбаченого ст. 48 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до вимог ч. ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вірно встановлено місцевим судом передбачені чинним законодавством підстави які б обумовлювали зупинення перебігу позовної давності, або перервали її перебіг відсутні.

Позивач у порушення приписів ст..33 ГПК України також не довів будь-якими доказами що пропустив строк позовної давності з поважних причин.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд ретельно і всебічно дослідивши обставини справи дійшов обґрунтованого висновку, щодо наявності факту порушення порядку реалізації майна позивача , однак вмотивовано, з урахуванням приписів чинного законодавства (в т.ч. спеціальних норм), відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог, з огляду пропуск останнім строку позовної давності по заявленій ним вимозі.

Наведені скаржником у скарзі доводи про те, що до спірних правовідносин повинна застосовуватись загальна позовна давність у три роки, а вимоги ст. 48 Закону України "Про іпотеку" в даному випадку не застосовуються , на які він також посилався в суді першої інстанції, обґрунтовано не прийняті до уваги цим судом і не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки загальна позовна давність застосовується за позовними вимогами про визнання недійсними прилюдних торгів лише у разі звернення до суду з відповідними позовами осіб, які відсутні у переліку, визначеному ст. 48 Закону України "Про іпотеку", а позивач як іпотекодавець та боржник підпадає під дію та на нього поширюються вимоги ст. 48 Закону України "Про іпотеку", якими встановлена спеціальна позовна давність у три місяці за заявленими позивачем вимогами.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, які фактично повторюють його доводи викладені у позові та письмових поясненнях до нього, і яким, як зазначалось вище, місцевий суд дав повну та належну оцінку, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101-105, ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Анастасія" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.2014 р. по справі № 915/683/14- без змін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 09.10.2014 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В.М.

Шевченко В.В.