Рішення

від 22.08.2014 по справі 916/2637/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2014 р.Справа № 916/2637/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Південної митниці Міндоходів;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЮТАМ - ОДЕСА»;

про відшкодування збитків

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору : 04.07.2014р. Південна митниця Міндоходів звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЮТАМ - ОДЕСА» про відшкодування збитків, завданих нестачею майна, переданого на зберігання за договором №91 від 07.08.2009р. у розмірі 76325,72грн.

Ухвалою від 07.07.2014р. за вказаним позовом суддею господарського суду Одеської області Зайцевим Ю.О. порушено провадження №916/2637/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18 липня 2014року.

Ухвалою суду від 18.07.2014р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 06.08.2014р.

Ухвалою суду від 06.08.2014р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.08.2014р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяв, у договорі зберігання №91 від 07.08.2009р. та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.08.2014р. №19192096, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

22.08.2014р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

07.08.2009р. між Південною митницею (правонаступником якої є Південна митниця Міндоходів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013р.) (Позивач, Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЮТАМ - ОДЕСА» (Відповідач, Зберігач, ТОВ «ВКФ «ЮТАМ - ОДЕСА») було укладено договір зберігання №91, відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання предмети, вилучені по протоколах про порушення митних правил, конфісковані за рішенням суду, прийняті на зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність держави, на склад, який відповідає умовам зберігання зазначеного товару в асортименті, кількості та вартості згідно актів прийому - передачі, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1. договору Відповідач зобов'язався зберігати предмети, прийняті від Позивача на безоплатній основі.

Пунктами 6.1., 6.2. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р. Якщо за 20 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про свій намір припинити дію договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Позивач зазначає, що на підставі договору та акту передачі майна на відповідальне зберігання від 25.08.2009р. передав на зберігання Відповідачу на складі, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Серова, 48, спеціальну ємність (металевий балон) розміром заввишки 2м., діаметром 90см. для транспортування інертних газів іноземного виробництва загальною вагою 1440кг.

Відповідно до п.2.2.2., 2.3.9. договору Поклажодавець має право проводити інвентаризацію предметів, які знаходяться на зберіганні. Зберігач зобов'язаний у разі проведення Поклажодавцем інвентаризації предметів, що знаходяться на складі, забезпечити безперешкодний доступ до них відповідній комісії.

25.11.2013р. при проведенні перевірки інвентаризаційною комісією Південної митниці Міндоходів встановлено, що за місцем перебування товару відповідно до договору відповідального зберігання знаходиться інше підприємство, яке не має відношення до ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЮТАМ - ОДЕСА» та інформація щодо товару, відносно якого проводиться інвентаризація та інформація щодо зміни місця зберігання товару, відсутні.

За результатами роботи інвентаризаційної комісії Позивача складені інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання від 01.11.2013р., порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів та транспортних засобів станом на 01.11.2013р., протокол засідання інвентаризаційної комісії №17 від 26.11.2013р., які підтверджують факт нестачі товару, переданого на зберігання Позивачем до Відповідача.

Згідно з п.п 2.3.5. - 2.3.8., 2.3.10. договору Зберігач зобов'язаний забезпечувати належні умови та вживати всіх відповідних заходів для забезпечення схоронності предметів в період дії договору. Зберігати предмети, прийняті від Поклажодавця в окремому приміщенні від інших предметів, які належать Поклажодавцю. У разі зміни умов зберігання предметів, а також виявленні нестачі, пошкоджень або псувань предметів терміново скласти відповідний акт та негайно повідомити Поклажодавця. У разі прийняття рішення про зміну місця зберігання предметів у триденний строк з дня прийняття такого рішення повідомити про це Поклажодавця для узгодження цього питання. Видавати предмети зі складу зберігання матеріально-відповідальній особі Поклажодавця на підставі відповідного офіційного письмового розпорядження Поклажодавця у відповідності до акту приймання - передачі не пізніше наступного дня після отримання відповідної вказаної вимоги.

Пунктом 2.2.1. договору встановлено, що Поклажодавець має право вимагати у будь-який час (та у будь якій кількості) предмети, які знаходяться на складі Зберігача на зберіганні.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору. У разі порушення зобов'язання, що виникає з договору сторона несе відповідальність, визначену договором та (або0 чинним законодавством. Поклажодавець має право вимагати від Зберігача відшкодування збитків у разі виявлення пошкодження, псування або втрати предметів з його вини. Зберігач несе відповідальність за забезпечення схоронності предметів з дати передання предметів на зберігання і до моменту їх повернення Поклажодавцю у встановленому законодавством порядку.

Позивач зазначає, що з метою визначення розміру збитків ним було укладено договір №149 від 11.03.2014р. про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з науково-дослідним експертно - криміналістичним центром при Управлінні МВС України на Одеській залізниці.

Згідно Звіту про оцінку ринкової вартості втраченого майна від 20.05.2014р. станом на 25.11.2013р. з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України складає 76138,12грн.

Крім того витрати Позивача на оплату послуг з проведення незалежної оцінки майна з науково-дослідним експертно - криміналістичним центром при Управлінні МВС України на Одеській залізниці становлять 187,60грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з Відповідача збитки у розмірі 76325,72грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір зберігання за яким Позивач передав на зберігання Відповідачу предмети, вилучені по протоколах про порушення митних правил, конфісковані за рішенням суду, прийняті на зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність держави, на склад, який відповідає умовам зберігання зазначеного товару в асортименті, кількості та вартості згідно актів прийому - передачі, які є невід'ємною частиною договору.

Статтею 942 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

25.11.2013р. при проведенні перевірки інвентаризаційною комісією Південної митниці Міндоходів встановлено, що за місцем перебування товару відповідно до договору відповідального зберігання знаходиться інше підприємство, яке не має відношення до ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЮТАМ - ОДЕСА» та інформація щодо товару, відносно якого проводиться інвентаризація та інформація щодо зміни місця зберігання товару, відсутні.

За результатами роботи інвентаризаційної комісії Позивача складені інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання від 01.11.2013р., порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів та транспортних засобів станом на 01.11.2013р., протокол засідання інвентаризаційної комісії №17 від 26.11.2013р., які підтверджують факт нестачі товару, переданого на зберігання Позивачем до Відповідача.

Відповідно до ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Статтею 951 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

З метою визначення розміру збитків ним було укладено договір №149 від 11.03.2014р. про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з науково-дослідним експертно - криміналістичним центром при Управлінні МВС України на Одеській залізниці.

Згідно Звіту про оцінку ринкової вартості втраченого майна від 20.05.2014р. станом на 25.11.2013р. з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України складає 76138,12грн.

Крім того витрати Позивача на оплату послуг з проведення незалежної оцінки майна з науково-дослідним експертно - криміналістичним центром при Управлінні МВС України на Одеській залізниці становлять 187,60грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Південної митниці Міндоходів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЮТАМ - ОДЕСА» про відшкодування збитків у розмірі 76325,72грн. у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов Південної митниці Міндоходів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЮТАМ - ОДЕСА» про відшкодування збитків у розмірі 76325,72грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЮТАМ - ОДЕСА» (67550, Одеська область, Комінтернівський район, с. Григорівка, вул. Чорноморська, 2, код ЄДРПОУ 33189763) на користь Південної митниці Міндоходів (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21А, код ЄДРПОУ 38721632) 76325/сімдесят шість тисяч триста двадцять п'ять/грн. 72коп. збитків, завданих нестачею майна, 1827/одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено підписано 26.08.2014р.

Суддя Зайцев Ю.О.