Ухвала

від 21.08.2014 по справі 804/9643/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2014 рокусправа № 804/9643/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Панченко О.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

за участю:

представника позивача: Петрова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі №804/9643/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПГ ФЕНІКС» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «СПГ ФЕНІКС» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати дії Нікопольської об'єднаної ДПІ незаконними, скасувати акт виїзної позапланової перевірки №1456/221/38309377 від 24.05.2013; скасувати податкові повідомлення-рішення №0001022201 від 01.06.2013 (яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16 568,36грн.) та №0001012201 від 12.06.13. (яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20 876,10грн.) В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів з ПП «Екоскан Сервіс» та вказувало на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо скасування акту виїзної позапланової перевірки №1456/221/38309377 від 24.05.2013 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001022201 та №0001012201 від 12.06.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб,

які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про неможливість виконання контрагентом ПП «Екоскан Сервіс» своїх зобов'язань, з огляду на відсутність у нього необхідних умов для здійснення господарської діяльності. На думку відповідача, позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, обумовлених договором, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 15.05.2013р. по 20.05.2012р. повноважними особами Нікопольської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СПГ ФЕНІКС» (з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Екоскан Сервіс» за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року у періодах їх фактичного відображення, за результатами якої складено Акт №1456/221/38309377 від 24.05.2013 року (а.с.12-30) (далі по тексту - Акт перевірки)

В Акті перевірки зроблено висновки про непідтвердженість реальності здійснення господарських відносин ТОВ «СПГ ФЕНІКС» із ПП «Екоскан Сервіс», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, внаслідок чого ТОВ «СПГ ФЕНІКС» порушено:

п. 135.1 п.п. 135.5.4 п. 135.5 cт. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 16 700,88грн., у тому числі за IV квартал 2012 року.

п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 13254,69грн., в тому числі за листопад 2012 року.

На підставі висновків Акту перевірки №1456/221/38309377 від 24.05.2013 року, Нікопольською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.06.2013 року:

№0001022201, яким ТОВ «СПГ ФЕНІКС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 16 568,36грн., в тому числі за основним платежем - 13 254,69грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 313,67грн. (а.с.31)

№0001012201, яким ТОВ «СПГ ФЕНІКС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 20 876,10грн., в тому числі за основним платежем - 16 700,88грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 175,22грн. (а.с.32)

Правомірність дій ОДПІ при проведенні перевірки, а також правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Відмовляючи в решті позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що Дії податкового органу по проведенню перевірки, складанню акта перевірки та висновків в ньому є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника, а є особистою думкою посадових осіб податкового органу, що проводять перевірку, відносно поведінки платника податків.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Жодних доводів про незгоду з рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог апеляційна скарга не містить.

Позивачем рішення суду першої інстанції оскаржено не було.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, з урахуванням ст.195 КАС України, вважає за необхідне переглянути судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто в частині задоволених позовних вимог.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на наступному.

На адресу Нікопольської об'єднаною ДПІ Дніпропетровської області ДПС надійшов акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 № 77207/224/33517827 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Екоскан Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за листопад 2011 року», яким встановлено порушення ПП «Екоскан Сервіс» ст.185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання із БПП «Сура» та покупцями. ПП «Екоскан Сервіс» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році.

З цих підстав на стор.10 Акту перевірки, ДПІ робить висновок про те, що надані ТОВ «СПГ ФЕНІКС» документи по взаємовідносинам з ПП «Екоскан Сервіс» не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності ТОВ «СПГ ФЕНІКС» придбаних послуг, а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Також, надані документи не містять доказів на підтвердження того, чим підтверджується надання таких послуг (матеріальне вираження) та доказів на підтвердження доцільності придбання вказаних послуг та оплати їх вартості. При цьому, на стор.4-19 Акту перевірки, наведено перелік документів, які було надані позивачем до перевірки.

Обґрунтовуючи позицію встановлення дефектності первинних документів, податковий орган на стор.13 Акту перевірки зазначає, що ТОВ «СПГ ФЕНІКС» не надано до перевірки акти прийому-передачі товару, а надані для проведення документальної перевіркм паперові носії з написом «Видаткова накладна», отримані від ПП «Екоскан Сервіс», не відповідають ознакам первинних документів.

Документи, які б підтверджували транспортування придбаної продукції у ПП «Екоскан Сервіс» до перевірки надані не були, тобто ТОВ «СПГ ФЕНІКС» не надано для перевірки документальних доказів факту отримання ТМЦ від ПП «Екоскан Сервіс» та факту дійсності здійснення перевезень вантажу, а отже, укладені угоди не мали реального товарного характеру (стор.14 Акту перевірки)

З цих підстав, на стор.18 Акту перевірки, податковий орган дійшов висновку, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Підприємством укладено правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких інших обставин, з якими б МДПІ пов'язувала порушення ТОВ «СПГ ФЕНІКС» вимог податкового законодавства, Акт перевірки №1456/221/38309377 від 24.05.2013р. не містить.

Таку позицію Нікопольської ОДПІ суд вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПП «Екоскан Сервіс» на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Так, між ТОВ «СПГ Фенікс» та ПП «Екоскан Сервіс» укладено договір купівлі-продажу від 01.10.2012 року №2. Згідно із умовами договору, ПП «Екоскан Сервіс» (Продавець) зобов'язався передати у власність ТОВ «СПГ Фенікс» (Покупець) товар, а Покупець зобов'язався прийняти у власність та оплатити товар в кількостях та за ціною (вартістю), що наводиться в Додатках до цього Договору. Пунктом 8.1 Договору, сторонами обумовлені строки його дії, а саме визначено, що Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2013р., або до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим Договором. Факт передачі товару у власність покупцеві оформлюється сторонами шляхом підписання двостороннього акта приймання-передачі товару або видаткової накладної, які підписуються сторонами у момент передачі-приймання товару. Моментом переходу права власності на товар є дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної.

На підтвердження виконання умов договору до перевірки надано первинні документи на загальну суму 79 528,11 гривень, в тому числі ПДВ - 13 254,69 гривень, а саме видаткові, податкові накладні, перелік яких міститься в акті перевірки. Розрахунки між контрагентами проводились в безготівковій формі та згідно банківських виписок ТОВ «СПГ ФЕНІКС» перераховано на адресу ПП «Екоскан Сервіс» грошові кошти на загальну суму 51 463,20 гривень.

За даними бухгалтерському обліку ТОВ «СПГ ФЕНІКС» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по взаємовідносинам з ПП «Екоскан Сервіс» станом на 01.11.2012 кредиторська заборгованість складала 2 058,24грн.

За даними бухгалтерському обліку ТОВ «СПГ ФЕНІКС» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по взаємовідносинам з ПП «Екоскан Сервіс» станом на 31.11.2012 кредиторська заборгованість складала 30 123,15грн.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та знайшли своє відображення в Акті перевірки, зокрема, на стор.7-8 Акту. Зауваження до форми і змісту податкових накладних в Акті перевірки відсутні.

Більш того, на стор.12 Акту перевірки, податковий орган зазначив, що перевіркою встановлено, що придбані у ПП «Екоскан Сервіс» електротовари на суму 66 273,42грн. без ПДВ згідно даних бухгалтерського обліку була оприбуткована підприємством на бухгалтерському рахунку 20 «Виробничі запаси», з якого і було здійснено подальше списання використаних матеріалів (електротоварів) для виконання замовлень покупцям. Згідно бухгалтерської довідки №71 від 17.05.2013р. товар придбавався у ПП «Екоскан Сервіс» у листопаді 2012 року для монтажу системи протипожежного захисту на таких об'єктах:

- КУ НСОШ 1,3 ступіню 24;

- КДУЗ (ясла-садок) №39 «Перлинка».

Копія вказаної довідки міститься в матеріалах справи.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач здійснює діяльність з обслуговування систем безпеки. На підтвердження факту придбання товару для забезпечення протипожежної безпеки, позивачем було надано договір від 01.11.2012 року №010-МП, від 01.11.2012 року №016-МП про надання послуг, укладений позивачем з ПП «Бест», на виконання якого було складено акти надання послуг, локальні кошториси, акти приймання виконаних робіт, видані видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури. Факт оплати наданих послуг підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що проведені господарські операції мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. На виконання укладеного договору було поставлено товар, видано рахунки на оплату і податкові накладні, здійснено оплату в безготівковій формі. Суми за зазначеними рахунками та податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, а витрати за вказаними операціями включені до складу валових витрат.

Відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів, які б свідчили про безтоварність (нереальність) зазначених господарських операцій.

Кожна господарська операція підтверджена документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін. Усі документи були в розпорядженні перевіряючих.

Податковий орган зазначає, що ПП «Екоскан Сервіс» фактично не реалізував на адресу ТОВ «СПГ ФЕНІКС» товар, а лише було задіяне в документальному оформленні первинних документів (стор.10 Акту).

Таких висновків ДПІ дійшло з огляду на ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, товаросупровідних документів, а також з огляду на висновки, викладені в акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 № 77207/224/33517827 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Екоскан Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за листопад 2011 року».

Такі доводи податкового органу є безпідставними, оскільки відсутність таких накладних не може бути розцінена як спростування реальності спірних господарських операцій, адже товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Більш того, обумовлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, тобто відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Позивачем пояснено, що транспортування визначених об'єктів здійснювалось на безоплатній основі власним легковим автомобілем засновника товариства, і саме тому товарно-транспортні накладні не складалися.

Посилання ж податкового органу як на підставу для визначення грошових зобов'язань на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 № 77207/224/33517827 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Екоскан Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за листопад 2011 року» є безпідставним, оскільки враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаного у акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 № 77208/224/33517827 суб'єкта підприємницької діяльності (контрагента).

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що 06.03.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №804/1932/13-а винесено постанову, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, які полягають у проведенні перевірки ПП «Екоскан-Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) в результаті яких було складено акт фінансово-господарської діяльності №7207/224/33517827 від 21.12.2012 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України Приватним підприємством «Екоскан-Сервіс» під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за листопад 2011 року, яка набрала законної сили згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року.

Таким чином, Акт перевірки, на висновках якого ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі №804/9643/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 22.08.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: О.В. Юхименко