Рішення

від 21.08.2014 по справі 912/1781/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 рокуСправа № 912/1781/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1781/13

за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах держави

до відповідачів:

І - Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

ІІ - приватного підприємства "Сейлтон-Кір", м. Кіровоград

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Управління Держземагентства у Кіровоградському районі, м. Кіровоград

- Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, м. Кіровоград

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

за участю представників:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури м. Кіровограда Макаренко О.І., посвідчення №023072 від 21.11.2013;

від відповідача ІІ - Костенко М.М., довіреність № 5 від 05.05.2014.

Прокурор м. Кіровограда звернувся з позовною заявою в інтересах держави до відповідачів: Кіровоградської міської ради та приватного підприємства "Сейлтон - Кір" з вимогами визнати недійсним та скасувати пункт 51 рішення Кіровоградської міської ради від 28.02.2006 №1757 "Про регулювання земельних відносин" та визнати недійсним договір оренди землі від 03.12.2007 №676, укладений між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Сейлтон-Кір", зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що вчинено запис від 12.12.2007 за №189.

Рішенням господарського суду від 16.01.2014 позов задоволено повністю:

- визнано недійсним та скасовано пункт 51 рішення Кіровоградської міської ради від 28.02.2006 №1757 "Про регулювання земельних відносин", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надати приватному підприємству "Сейлтон-Кір" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,4 га зелених насаджень загального користування по просп. Університетському (біля обласної лікарні) під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебуває у запасі;

- визнано недійсним договір оренди землі від 03.12.2007 №676, укладений між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Сейлтон-Кір" щодо земельної ділянки загальною площею 0,4 га для розміщення адміністративно - комерційного комплексу по просп. Університетському (біля обласної лікарні) в м. Кіровограді, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що вчинено запис від 12.12.2007 за №189.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014. рішення господарського суду від 16.01.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2014 рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі №912/1781/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

24.06.2014 матеріали справи № 912/1781/13 надійшли до господарського суду Кіровоградської області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Кіровоградської області №187 від 24.06.2014 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 912/1781/13, справу призначено судді Шевчук О.Б.

Вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, господарський суд врахував положення частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у даній справі, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 04.06.2014 року зазначив, зокрема, на необхідність залучення до участі у справі відповідного відділу земельних ресурсів та обласної інспекції сільського господарства, оскільки їх участь у справі безпосередньо буде впливати на правильне вирішення спору.

З огляду на викладене, господарський суд ухвалою від 24.06.2014 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі № 912/1781/13 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Управління Держземагентства у Кіровоградському районі та Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області.

В ході нового розгляду даної справи прокурор підтримав вимоги, які викладені в позовній заяві. Свої вимоги прокурор обґрунтовує, зокрема, тим, що спірним пунктом рішення Кіровоградської міської ради №1757 від 28.02.2006 в оренду приватному підприємству "Сейлтон-Кір" надано земельну ділянку за проектом відведення, який не пройшов погодження відповідними органами, та за відсутності державної експертизи землевпорядної документації, чим порушено вимоги частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, Порядок розроблення проектів землеустрою, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677, та статтю 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Прокурор стверджує, що недійсність рішення органу про надання земельної ділянки в оренду є підставою для визнання недійсним договору оренди землі, оскільки обов'язковою передумовою укладення договору оренди землі, що перебуває в державній чи комунальній власності, є рішення відповідного органу.

Крім того, прокурор стверджує, що передана в оренду земельна ділянка площею 0,4 га відноситься до земель зелених насаджень загального користування, тобто земель рекреаційного призначення, отже її передача під розміщення адміністративно-комерційного комплексу суперечить вимогам законодавства.

Поряд з цим, прокурор зазначає про те, що ним не пропущено позовну давність при зверненні з даним позовом до господарського суду, оскільки про порушене право (про невідповідність вимогам норм чинного законодавства спірних пункту рішення та договору) йому стало відомо лише у 2013 році.

Відповідач І - Кіровоградська міська рада позовні вимоги прокурора визнала повністю, про що зазначила у відзиві на позовну заяву, а також повідомила про відсутність заперечень під час нового розгляду справи.

Відповідач ІІ - приватне підприємство "Сейлтон-Кір" (надалі - ПП "Сейлтон-Кір") позов не визнало, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 23.06.1997 року №2-зп відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є ненормативним правовим актом, яке вичерпало свою дію в момент підписання та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 12.12.2007 за №189, а тому відсутні правові підстави для його скасування. Посилаючись на приписи статей 256, 257 Цивільного кодексу України, івідповідач ІІ просив суд застосувати строки позовної давності для захисту порушеного права та відмовити в задоволенні позовних вимог з даної підстави.

Під час нового розгляду справи відповідач ІІ підтримав свою позицію, щодо недоведеності прокурором порушеного права держави в зв'язку з прийняттям спірного рішення та укладанням договору оренди землі.

Управління Держземагентства у Кіровоградському районі письмових пояснень щодо позовних вимог прокурора господарському суду не подало.

Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області в своїх письмових поясненнях повністю погодилась з позовними вимогами прокурора м. Кіровограда.

Ухвалами від 15.07.2014 та від 07.08.2014 розгляд справи відкладався.

Представники відповідача І та третіх осіб належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду даної справи, одна правом на участь у судовому засіданні не скористались.

21.08.2014 від відповідача ІІ до господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просить витребувати від Кіровоградської міської ради інформаційну довідку про стан розрахунків за договором оренди земельної ділянки №676, яке мотивоване тим, що відповідачу ІІ лише 20.08.2014 стало відомо про витребування таких документів від ПП "Сейлтон-Кір", але в останнього документи про сплату орендної плати не збереглися.

Зазначене клопотання відповідача ІІ не підлягає задоволенню в силу наступного. Докази сплати орендарем орендної плати вимагались господарським судом від прокурора та відповідача ІІ ухвалою від 24.06.2014 на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України у даній справі від 04.06.2014. На виконання цієї ухвали прокуратурою м. Кіровограда надано, зокрема, інформацію Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яка викладена в листі №2142/9/11-23-15-04 від 08.07.2014. Згідно цієї інформації в 2011-2012 роках відповідачем ІІ була задекларована сума орендної плати 22691,52 грн в рік та сплачена в повному обсязі. У 2013 році підприємством була задекларована така ж сума орендної плати, але, починаючи з листопада 2013 сплата відсутня та станом на 31.01.2014 за відповідачем ІІ рахується борг в сумі 56723,88 грн. В 2014 році підприємством звіт до Кіровоградської ОДПІ не подано, у зв'язку з чим відповідачу ІІ направлявся лист від 24.04.2014 №12500/10/11-23-15-04, відповідь на який не отримано. При цьому відкладаючи розгляд справи за результатами судового засідання, яке відбулось 15.07.2014, у якому брав участь представник відповідача ІІ, господарський суд наголошував на необхідності виконання вимог щодо надання відповідачем ІІ господарському суду доказів сплати орендної плати. Таким чином у відповідача ІІ було достатньо часу для того, щоб самостійно надати витребувані докази.

Крім того, відповідачем ІІ до судового засідання подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання обґрунтоване тим, що господарським судом Кіровоградської області не розглядалось питання про поновлення строків позовної давності, а прокурором відповідне клопотання про поновлення такого строку не подавалось. Тому, як зазначив представник відповідача ІІ у судовому засіданні 21.06.2014, позов має бути залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд вважає таке клопотання необґрунтованим, оскільки на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України позов може бути залишено без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Але клопотання про відновлення прокурором позовної давності господарським судом не вимагалось, оскільки прокурор вважає, що ним позовну давність не пропущено. До того ж, при застосуванні позовної давності господарський суд має керуватись, зокрема, положеннями статті 267 Цивільного кодексу України, а не положеннями статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, клопотання відповідача ІІ про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню господарським судом, а тому даний спір підлягає вирішенню господарським судом по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача ІІ, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконне надання в користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Господарський суд враховує, що в силу вимог частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким органом відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 є Державна інспекція сільського господарства України.

Разом з тим, статтями 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використання та охороною земель. Однак, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду з позовами про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, а також визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 2 статті 2, частини 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, прокурор правомірно пред'явив позов в інтересах держави як позивач.

Як вбачається із матеріалів справи 28.10.2013 до прокуратури м. Кіровограда надійшов лист Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №4425/1 від 28.10.2013 "Про надання інформації" (т.1, а.с.21-22), в якому зазначено про те, що в ході вивчення матеріалів відведення земель на території м. Кіровограда Держсільгоспінспекцією в Кіровоградській області було встановлено, зокрема, що в справі по укладенню договору з приватним підприємством "Сейлтон-Кір" від 03.12.2007 №676, зареєстрованого 06.12.2007 за №188 щодо оренди земельної ділянки площею 0,4 га терміном на 25 років для розміщення адміністративно - комерційного комплексу просп. Університетському (біля обласної лікарні) містяться не всі необхідні документи.

За висновком прокурора перевіркою встановлено, що надання в оренду відповідачу зазначеної земельної ділянки було здійснене з порушенням норм чинного законодавства.

Так, пунктом 51 рішення Кіровоградської міської ради "Про регулювання земельних відносин" №1757 від 28.02.2006 (надалі - рішення №1757) вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надати ПП "Сейлтон-Кір" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,4 га зелених насаджень загального користування по просп. Університетському (біля обласної лікарні) під розміщення адміністративно - комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі (т.1, а.с. 12).

На підставі цього рішення 03.12.2007 між Кіровоградською міською радою та ПП "Сейлтон-Кір" укладено договір оренди землі (надалі - договір оренди землі), відповідно до якого в оренду ПП "Сейлтон-Кір" надано земельну ділянку загальною площею 0,4 га зелених насаджень загального користування, яка знаходиться по просп. Університетському (біля обласної лікарні) в місті Кіровограді, для розміщення адміністративно-комерційного комплексу (т. 1, а.с. 13-19).

Договір укладено на двадцять п'ять років та зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2007 р. за № 189.

Вирішуючи спір в частині визнання недійсним пункту 51 рішення №1757, господарський суд враховує наступне.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою спірного рішення) встановлювалось, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

За вимогами частини 6 статті 123 Земельного кодексу у відповідній редакції проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, що діяв під час затвердження відповідачеві проекту землеустрою за спірним рішенням, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (пункт 9); погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства (пункт 10); після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (пункт 10).

Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній на момент прийняття радою спірного рішення) встановлювалось, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі (стаття 9). Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частина 4 статті 35).

Із аналізу вищезгаданих норм вбачається, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розглядається та затверджується, зокрема міською радою, лише після його погодження відповідними службами та проходження державної експертизи землевпорядної документації і одержання позитивного висновку такої експертизи. Виключно після того як проект відведення погоджений та пройшов державну експертизу приймається рішення про надання земельної ділянки.

Але надані прокурором, відповідачем ІІ та Управлінням Держземагентства у Кіровоградському районі копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Сейлтон - Кір" (в проекті землеустрою в назві підприємства допущена помилка та в окремих документах зазначено ПП "Сейлтлон-Кір") в оренду строком на 25 років під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за адресою: м. Кіровоград, просп. Університетський (біля обласної лікарні), свідчать про те, що вказаний проект розглянуто та затверджено рішенням Кіровоградської міської ради без погоджень такого проекту відповідними службами, а саме Державним управлінняи охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області та Кіровоградською міською санітарно-епідеміологічною станцією, без проведення державної експертизи.

Так, рішення Кіровоградської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Сейлтон-Кір" прийнято на сесії ради 28.02.2006 , тоді як проект землеустрою погоджено: Державною санітарно - епідеміологічною службою міста Кіровограда - 12.08.2007, а Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області - 16.08.2007. Державна експертиза землевпорядної документації проведена 30.11.2007.

Тобто, на момент прийняття пункту 51 рішення №1757, були відсутні висновки щодо погодження проекту землеустрою Державною санітарно - епідеміологічною службою міста Кіровограда Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, а також був відсутній висновок державної експертизи землевпорядної документації.

Таким чином, при затвердженні Кіровоградською міською радою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Сейлтон-Кір" в оренду на 25 років під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за адресою: м. Кіровоград, просп. Університетський (біля обласної лікарні) та наданні в оренду відповідної земельної ділянки, порушено діючі на час прийняття рішення вимоги частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, вимоги статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677.

Отже, пункт 51 рішення № 1757 прийнято з порушенням вищезазначених вимог законодавства.

Поряд з цим, з огляду на суперечність доказів, що підтверджують віднесення спірної земельної ділянки до відповідної категорії, господарський суд вважає недоведеними обставини щодо належності спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення, та порушення у зв'язку з цим Кіровоградською міською радою порядку надання її в оренду ПП "Сейлтон-Кір" .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на те, що пункт 51 рішення №1757 прийнято з порушенням норм чинного земельного законодавства, він підлягає визнанню недійсним та скасуванню господарським судом.

Вирішуючи спір в часині визнання недійсним договору оренди землі, господарський суд враховує, що за змістом частини 1 статті 116 та частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції на момент укладення спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування (оренди) земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції на момент укладення спірного договору) право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі здійснене у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Отже, визнання недійсним пункту 51 рішення №1757, яким було надано в оренду земельну ділянку ПП "Сейлтон-Кір", як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства, робить подальше існування спірного договору оренди землі , укладеного на підставі цього рішення, суперечним вимогам законодавства (ст. 116, 124 Земельного кодексу України), та дає підстави для визнання його недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене позовні вимоги прокурора м. Кіровограда про визнання недійсним договору оренди землі від 03.12.2007, укладеного між відповідачами, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2007 за № 189, підлягають задоволенню.

Поряд з цим, господарський суд враховує, що приватним підприємством "Сейлтон-Кір" на підставі частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України заявлено у відзиві на позовну заяву про застосування до вимог про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору позовної давності.

Обґрунтовуючи пропуск прокурором позовної давності відповідач посилається, зокрема, на те, що прокурор міг знати про порушене право з моменту винесення спірного рішення та укладення спірного договору, оскільки однією із функцій прокурора є нагляд за діяльністю Кіровоградської міської ради, а тому прокурор зобов'язаний здійснювати перевірку діяльності органів місцевого самоврядування, що повинно було призвести до виявлення порушень не в 2013 році, а набагато раніше. До того ж, представник відповідача ІІ наполягає на тому, що представник прокуратури був присутнім на сесії Кіровоградської міської ради, на якій було прийнято пункт 51 рішення №1757, тому подання позову через 7 років після його прийняття є безпідставним.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, господарський суд враховує, що у Цивільному кодексі України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

Статтею 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Строк позовної давності обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, враховуючи вимоги цієї статті, вирішальним, при з'ясуванні питання пропуску прокурором м. Кіровограда позовної давності у даній справі, є те, коли саме прокурору стало відомо про невідповідність вимогам чинного законодавства спірних рішення та договору.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурору стало відомо про порушення вимог чинного законодавства при винесенні рішення №1757 та при укладенні договору оренди землі після надходження листа Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №4425/1 від 28.10.2013 "Про надання інформації".

Господарський суд враховує те, що помічник прокурора м. Кіровограда дійсно був присутнім на вісімнадцятій сесії Кіровоградської міської ради четвертого скликання 28.02.2006, на якій прийнято спірний пункт рішення. Але участь прокурора в засіданні сесії міської ради не є безумовним свідченням того, що присутній на сесії прокурор міг знати чи повинен був знати про те, що саме пункт 51 рішення №1757 протирічить вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що станом на день звернення прокурора з позовом про визнання недійсними пункту 51 рішення №1757 та спірного договору оренди землі, позовна давність не сплила.

Крім того, господарський суд враховує, що пунктом 4 статті 268 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011 внесені зміни, зокрема, і до Цивільного кодексу України та згідно із підпунктом 2 пункту 2 цього Закону пункт 4 статті 268 Цивільного кодексу України виключено.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме -15.01.2012.

При цьому, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Тобто, навіть якби прокурор дізнався про невідповідність спірного пункту рішення у 2006 році, станом на день звернення з позовом про визнання такого рішення недійсним позовна давність не сплила б.

Отже, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, пункту 2.29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" та пункту 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними" зобов'язання за спірним договором припиняються на майбутнє, тобто з моменту набрання чинності рішенням господарського суду у даній справі.

На підставі статті 49 Господарського процесуального України витрати по сплаті судового збору із двох вимог немайнового характеру покладаються на відповідачів в розмірі по 1147,00 грн на кожного.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати пункт 51 рішення Кіровоградської міської ради від 28.02.2006 р. №1757 "Про регулювання земельних відносин", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надати приватному підприємству "Сейлтон-Кір" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,4 га зелених насаджень загального користування по просп. Університетському (біля обласної лікарні) під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебуває у запасі.

Визнати недійсним договір оренди землі від 03.12.2007 р. №676, укладений між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Сейлтон-Кір" щодо земельної ділянки загальною площею 0,4 га для розміщення адміністративно - комерційного комплексу по просп. Університетському (біля обласної лікарні) в м. Кіровограді, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що вчинено запис від 12.12.2007 р. за №189.

Стягнути з Кіровоградської міської ради (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1147,00 грн судового збору.

Стягнути з приватного підприємства "Сейлтон-Кір" (25006, м. Кіровоград, вул. Євгена Маланюка, 1, ідентифікаційний код 33316699) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1147,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити третім особам: Управлінню Держземагенства у Кіровоградському районі (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84) та Державній інспекції сільського господарства в Кіровоградській області (250063 м. Кіровоград, вул. Кірова, 36-а).

Повне рішення складено 26.08.2014.

Суддя О.Б. Шевчук