Ухвала

від 20.08.2014 по справі 826/14026/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2014 р. м. Київ К/800/16764/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Розваляєвої Т.С.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

представника позивача Бездолі Ю.О.

представників відповідачів неприбуття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року

у справі № 826/14026/13-а

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про зобов'язати вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - Інспекція ДАБК) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання за власний рахунок привести належну їм на праві приватної власності земельну ділянку, відведену для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі державного акта від 19.05.1999 серія І-КВ № 076708 у стан відповідно до містобудівних умов та обмежень, виданих відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації від 20.05.2013 в„– 28 , шляхом засипання облаштованого на ній котловану до 25% площі вказаної земельної ділянки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014, у позові відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція ДАБК оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі касатор просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що позивач використав всі можливі та передбачені чинним законодавством заходи (неодноразово виносив приписи) для усунення встановлених під час перевірки порушень будівельних норм і правил, а тому звернення до суду з цим позовом є необхідним заходом для усунення порушень вимог містобудівного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та відповідачами 31.10.2012, останні набули право власності на земельну ділянку площею 0, 113 га, кадастровий №3220880905:06:001:0115, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Власниками отримано державний акт від 19.05.1999 серія І-КВ №076708 на право власності на землю.

20.05.2013 Відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки в„– 28 , згідно з якими передбачено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 25% (п. 2 «Містобудівні умови та обмеження»).

На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 17.06.2013 №1835.13/09/0 головним державним інспектором Інспекції ДАБК проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 19.06.2013.

В акті перевірки зазначено, зокрема, що на момент проведення перевірки облаштовано котлован розмірами в плані 23,0 м х 30,0 м, що становить близько 90% земельної ділянки, чим порушено вимоги містобудівних умов, виданих відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації від 20.05.2013 №28.

За результатами перевірки Інспекцією ДАБК винесено припис від 19.06.2013 №С-1906/5, яким відповідачів зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт та усунути виявлені порушення у термін до 02.09.2013.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до наданого в судовому засіданні проекту забудови процент забудови має становити 23% (п. 1.4), що відповідає графічним матеріалам проектної документації (за результатами огляду), тоді як проект передбачає розміщення теплових насосів в кількості 4 шт. для розміщення яких облаштовано котлован розміром більше, ніж запроектований розмір забудови.

У свою чергу, суд першої інстанції зазначив, що містобудівні умови та обмеження, видані відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації від 20.05.2013 в„– 28 , передбачають максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 25%, а не облаштування котловану, тоді як облаштування котловану більшого розміру не означає наступну забудову його повністю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується зі вказаними висновками судів попередніх інстанцій, а рішення цих судів вважає передчасними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону не відповідають у зв'язку з наступним.

Частинами першою та другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з підпунктом 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що під час вирішення цього спору по суті судами попередніх інстанцій не було досліджено проектні рішення на встановлення та підключення обладнання теплозабезпечення житлового дому, які зазначені в п.3.3 Проекту індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1

З огляду на викладене доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у цій справі було порушено норми матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи та прийняття рішення по суті спору суду першої інстанції потрібно встановити, чи облаштування на земельній ділянці котловану більшого розміру, ніж дозволено умовами здійснення забудови, передбачає саме розміщення теплових насосів в кількості 4 шт., як зазначають відповідачі. Або це є підготовчими діями для здійснення будівництва житлового будинку, як посилається Інспекція ДАБК. Також необхідно встановити, чи відноситься установка даних теплових насосів в кількості 4 шт. до забудови земельної ділянки, та, чи впливає дана установка на щільність забудови, яка визначена містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки і становить 25 %.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що згідно з частиною першою статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року в цій справі скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.