Рішення

від 07.07.2009 по справі 16/254пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/254пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.07.09 р.                                                                                                       Справа № 16/254пн                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та відшкодування збитків в розмірі 46934,70грн.,

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк

до відповідача: СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ

про спонукання укласти договір оренди

За участю представників сторін:

від позивача: Бакушин Ю.І. – за довіреністю

від відповідача: Лукьянцева О.С. – за довіреністю

В С Т А Н О В И В: у судовому засіданні 30.06.2009р. було оголошено перерву до 07.07.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.07.2007р. порушено провадження по справі за позовом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та відшкодування збитків в розмірі 46934,70грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 13.08.2007р. – 10 год. 15 хв. Судом визнано обов`язковою явку у  судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами        не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 22.12.2006р., актом приймання-передачі від 22.12.2006р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічний паспорт приміщення, відсутність правових підстав знаходження відповідача в спірному приміщенні, вимоги ст.ст. 321, 387 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав до суду відзив за № 67 від 19.09.2007р. та заперечує проти позовних вимог, посилаючись на договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., згідно якого строк оренди становить до 02.12.2049р., та вимоги ст.ст. 322, 770 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі                  до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних  вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір  позовних вимог.

Позивач надав через канцелярію суду заяви від 03.10.2007р., від 12.10.2007р. та просить визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладений між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, відповідно до ст.207 Господарського кодексу України, ст.215 Цивільного кодексу України,  та видати наказ про звільнення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м., та стягнути з відповідача неотриманий доход в розмірі 46934,70грн.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням за № 74 від 06.11.2007р. про зупинення провадження у справі № 16/254пн до винесення та набрання законної сили рішенням по справі № 8/147пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” до Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ та Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк” м.Донецьк про визнання договору купівлі-продажу від 16.02.2007р. № 300, укладеного між  Донбаською філією ВАТ „Кредитпромбанк” та Представництвом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, недійсним.

Суд розглянув клопотання відповідача та дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 16/254пн до винесення та набрання законної сили рішенням по справі  № 8/147пд, пов'язаної з даним спором.

19.01.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист Донбаської філії ВАТ „Кредит- промбанк” за № 815/16.1ДС-6096-1.1 від 12.01.09р. з ухвалою господарського суду м. Києва по справі № 8/147пд-36/37 від 22.10.2008р., згідно якої провадження у справі було припинено, оскільки рішенням Київського районного суду м.Донецька від 17.06.2008р., яке набрало законної сили 30.06.2008р., договір купівлі-продажу від 16.02.2007р. визнаний недійсним, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Курильчук Т.О. та зареєстрований в реєстрі № 300.

У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі, ухвалою від 23.01.2009р. суд поновив провадження у справі та призначив до розгляду.

Під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, звернувся із зустрічним позовом до „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул.Артема, 277, м.Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог заявник посилається на вимоги ст.ст.284, 291 Господарського кодексу України, ст.770 Цивільного кодексу України та вважає, що умови договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. зберігають свою силу  для нового власника спірних приміщень.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив від 30.06.2009р. та заперечує проти позовних вимог, посилаючись на порушення істотних умов при укладанні договору оренди                № 42/а від 02.12.2000р. та вимог ст.759 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

02.12.2000р. між Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” (Орендар) був укладений договір оренди за № 42/а, згідно умов якого Відповідачу в строкове платне користування було передано вбудоване нежитлове приміщення, розташоване у м.Донецьку, вул.Артема, 277, загальною площею 303,8 кв.м.

Строк оренди за договором становить 49 (сорок дев'ять) років (п.1.3. договору).

Згідно пункту 5.3. строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.2. договору (тобто з моменту його підписання), та закінчується 02.12.2049р.

В пунктах 3.1. та 3.2. договору сторони узгодили, що за користування орендованим майном Орендар сплачує щомісячно Орендодавцеві орендну плату в розмірі щомісячних експлуатаційних витрат, яка перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця щомісячно за вимогою Орендодавця згідно з виставленим рахунком для здійснення оплати.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень до договору оренди.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

22.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк” (продавець), який діяв на підставі іпотечного договору, та Представництвом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу за № 1, згідно якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти у власність нерухоме майно, у тому числі приміщення літ. А-9 площею 309,8 кв.м у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, про що був складений акт приймання-передачі від 22.12.2006р.

Рішенням Постійно діючого третейського суду від 30.12.2006р. за позовом Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” договір купівлі-продажу за № 1 від 22.12.2006р.                 був визнаний дійсним.

16.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк” (продавець) та Представництвом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти у власність приміщення, визначене в технічному паспорті під літерою А-9 загальною площею 309,8 кв.м  у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, про що був складений акт приймання-передачі від 16.02.2007р.

28.02.2007р., на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2007р., за компанією „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” було зареєстровано право власності на нерухоме майно, визначене в договорі.

За заявою представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” про видачу виконавчого документа на рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Спілка третейських суддів України” по справі відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” до Богушка Олексія Вікторовича, третя особа Представництво „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, про визнання дійсним договору купівлі-продажу, Голосіївським районним судом м.Києва було відмовлено у задоволенні заяви представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, про що була прийнята ухвала від 28.03.2008р.

В 2008 році громадянин Богушко О.В. звернувся до Київського районного суду м.Донецька з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” м.Київ та  Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.02.2007р.

За результатами розгляду справи № 2-4012/08 Київським районним судом м.Донецька було винесено заочне рішення від 17.06.2008р., яким договір купівлі-продажу від 16.02.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу  Курильчук Т.О. та зареєстрований в реєстрі за № 300, визнаний недійсним.

Ухвалою від 22.10.2008р. Господарський суд м.Київа припинив провадження у справі                 № 8/147пд-36-37 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.02.2007р., яка стала підставою для зупинення провадження у справі № 16/254пд, на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що відповідно до рішення Київського районного суду м.Донецька від 17.06.2008р., яке набрало законної сили 30.06.2008р., спірний договір купівлі-продажу вже був визнаний недійсним.

11.08.2008р. Кіровським районним судом м.Донецька була розглянута заява Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” та виданий виконавчий лист по справі № 6-238-08р. про визнання права власності за Компанією „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” на нерухоме майно, а саме: приміщення загальною площею 309,8 кв.м у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку літ. А-9, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277.

На підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2006р., акту приймання-передачі від 22.12.2006р., рішення постійно діючого третейського суду Всеукраїнської громадської організації „Спілка третейських суддів України”, ухвали Кіровського районного суду м.Донецька від 11.08.2008р. та виконавчого листа Кіровського районного суду м.Донецька від 11.08.2008р. Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” зареєструвало за Компанією „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” право власності на нерухоме майно, а саме: приміщення загальною площею 309,8 кв.м у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку літ.  А-9, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.09.2008р.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом є належним власником спірного приміщення.

12.04.2007р. позивач за первісним позовом звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” з листом, в якому повідомляв про зміну власника приміщення аптеки, розташованої за адресою: вул.Артема, 277, м.Донецьк, та запропонував укласти договір оренди на строк 3 (три) місяці з визначенням розміру орендної плати – 15 доларів США за один кв.м., а також повідомляв про необхідність звільнення вказаного приміщення у разі неотримання відповіді до 01.05.2007р. Однак, відповідач за первісним позовом відповіді на лист позивача не надав, спірне приміщення не звільнив.

Частина 1 статті 770 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і  вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Оскільки в договорі оренди за № 42/а від 02.12.2000р., який був укладений між Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” (Орендар), не було визначено фіксованого розміру орендної плати за користування спірним приміщенням (в договорі передбачено сплату орендної плати в розмірі щомісячних експлуатаційних витрат), суд встановив, що це є істотним порушенням умов договору оренди, відповідно до ч.1 ст.284 Господарського кодексу України.

Крім того, до матеріалів справи відповідачем були надані договори про вивезення твердих побутових відходів, про постачання електричної енергії, про спільне користування та обслуговування вбудованого нежитлового приміщення, згідно умов яких він сплачує експлуатаційні витрати, понесені ним під час оренди спірного приміщення. Отже, за договором оренди за № 42/а від 02.12.2000р. на користь Орендодавця не надходило оплати орендної плати.

За уточненими вимогами позивач за первісним позовом просить визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладений між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, відповідно до ст.207 Господарського кодексу України, ст.215 Цивільного кодексу України, та видати наказ про звільнення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України та ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити вимогам закону.

Діючим законодавством були передбачені істотні умови договору оренди, які не були дотримані сторонами договору оренди за № 42/а від 02.12.2000р. в частині визначення розміру орендної плати, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ в частині визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладеного між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс” та видачі наказу про звільнення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар”                               про спонукання „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул.Артема, 277, м.Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. не підлягають задоволенню, оскільки умови зазначеного договору не відповідають та суперечать вимогам діючого законодавства в частині визначення розміру орендної плати.

Стосовно вимог „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” неотриманого доходу в розмірі 46934,70грн., суд виходить з наступного:

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на відсутність оплати з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” орендної плати за договором оренди                        № 42/а від 02.12.2000р., у зв'язку з чим позивач за первісним позовом зазнав збитків у вигляді неотриманого доходу.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 Господарського кодексу України).

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Проте на позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

-          по-перше, факт заподіяння йому збитків;

-          по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

-          по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

А) вид (склад) збитків;

Б) наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 та                  стаття  614  Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Вказані фактичні обставини викладаються у позовній заяві як підстави позовних вимог та підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.

До складу виду збитків відноситься неотриманий прибуток, до якого відносяться усі прибутки у результаті зменшення обсягу виробництва або реалізації продукції тощо, і які були б одержані, якби зобов'язання було б виконано контрагентом.

Чинне законодавство не містить та не встановлює розрахункового порядку визначення розміру прямих та  непрямих збитків у вигляді неодержаних доходів (прибутку), а саме упущеної вигоди, заподіяних порушеннями господарських договорів,  так як не відноситься до підстав цивільно-правової відповідальності. Доцільно дотримуватися того, що неодержаний прибуток при зменшенні  обсягу  чи   виробництва  реалізації продукції (робіт, послуг) визначається  як різниця між ціною і повною плановою собівартістю одиниці продукції (робіт, послуг), помножена  на кількість не зробленої чи не реалізованої або неповернутого своєчасно майна, продукції (робіт ,послуг) з вини  контрагента. Кількість не зробленої або неповернутої з вини   контрагента продукції (робіт, послуг),майна за родовими ознаками, розраховується в залежності від конкретної ситуації, зокрема, шляхом:

а) розподілу обсягу недопоставленої (неналежної чи якості некомплектної) або неповернутої  продукції на норму її витрати на один виріб (роботу,  послугу),  якщо  мала   місце недопоставка (постачання продукції неналежної чи якості некомплектної);      

б) множення часової (денної) продуктивності цеху, що простояв, (ділянки, агрегату,  верстата) на тривалість простою в годинах (днях), якщо мав місце простій.

Відносно збільшення суми умовно-постійних витрат  у зв'язку  зі зменшенням обсягу виробництва продукції (робіт,  послуг) визначається як  добуток  розміру  цих  витрат  у  повній плановій   собівартості   одиниці  виробу  (роботи,  послуги)  на кількість не зроблених з вини  контрагента  виробів  (робіт, послуг).

Віднесення тих чи інших витрат до умовно-постійних, а  також визначення  суми  умовно-постійних  витрат  у  собівартості одиниці продукції здійснюються відповідно до  діючого  в галузі  положеннями  по  плануванню,  обліку  і  калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг).

Поняття доходів (доходу) слід розуміти як валовий доход, тобто виторг від реалізації та інші доходи та як валовий доход за відрахуванням матеріальних затрат як прибуток.

Згідно розрахунку позивача, розмір неотриманого доходу складає 46934,70грн. із розрахунку 15 доларів США х 309,8 кв.м. = 4647 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 19.07.2007р. становить 23467,35грн., та за два місяці – 46934,70грн. Однак, сторонами не було узгоджено розмір орендної плати за користування спірним приміщенням.

При вирішенні питання щодо неодержаного прибутку (доходу) слід мати на увазі таке:              Як у промислових підприємств, так і у торговельних, постачальницько-збутових, збутових підприємств (організацій) є умовно-постійні та умовно-змінні витрати. Наслідками невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, наприклад, неповерненням продукції, є, зокрема, зменшення обсягу виробництва чи реалізації продукції (робіт, послуг), внаслідок чого  кредитор не одержав прибуток (доход) і, крім того, у нього збільшуються умовно-постійні   витрати в собівартості його продукції, а у торговельних підприємствах зростають фактичні витрати обігу. Такі умовно-постійні витрати не підлягають виключенню з суми стягуваних  господарським судом збитків.

Оскільки позивачем не доведений факт наявності причинного зв'язку між невиконанням зобов'язань відповідачем за договором оренди та заподіяними позивачеві збитками у вигляді неодержаних доходів (прибутку).

З приводу вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача щодо стягнення неотриманого доходу в розмірі 46934,70грн.

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суми,                    які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі ст.ст.22, 203, 207, 215, 525, 615, 762, 770 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225, 284 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський               суд –

                                                          В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладеного між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, та видачу наказу про звільнення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м., та стягнення з відповідача неотриманого доходу  в розмірі 46934,70грн. – задовольнити частково.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк до „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул.Артема, 277, м.Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. – відмовити.

Визнати договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, недійсним.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк (вул.Сергіївська, 13 „А” м.Донецьк, 83011; ЄДРПОУ 30346783) в місячний термін з набрання рішенням законної сили звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначені у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк (вул.Сергіївська, 13 „А” м.Донецьк, 83011; ЄДРПОУ 30346783) на користь „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ (бульвар Дружби Народів, 38, м.Київ, 01014; ЄДРПОУ 26600849) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 07.07.2009р.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірники

Позивачу 1,

Відповідачу 1,

У справу № 16/254пн

Вик. Єрохіна В.В.