Постанова

від 14.10.2009 по справі 16/254пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/254пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.10.2009 р.                                                                        справа №16/254пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Говуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Бакушин Ю.І., дов. б/н від 04.02.09р.,

від відповідача:не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Адар" м.Донецьк

на рішення  господарського суду

Донецької області

від07.07.2009 року

по справі№16/254пн

за позовомSALESI  INVESTMENTS  LTD (СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) м.Лімасол, Кіпрв особі  "Представництва "СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" м.Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Адар" м.Донецьк

про

За зустрічним позовом

до

проусунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном та відшкодування збитків в розмірі 46934,70грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Адар",  м. ДонецькSALESI INVESTMENT LTD ( СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) Лімосол, Кіпр в особі « Представництва «СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» м.Київ спонукання укласти договір оренди

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні 07.10.09р. було

оголошено перерву до 14.10.09р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 16/254пн позовні вимоги „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладеного між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, та видачу наказу про звільнення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м., та стягнення з відповідача неотриманого доходу в розмірі 46934,70грн. – задоволені частково.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк до „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул.Артема, 277, м.Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. – відмовлено.

Визнаний договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, недійсним.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк (вул.Сергіївська, 13 „А” м.Донецьк, 83011; ЄДРПОУ 30346783) в місячний термін з набрання рішенням законної сили звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначені у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м.

Вищевказане рішення суду першої інстанції за первісним позовом  в частині уточнених вимог щодо визнання договору оренди недійсним та звільнення нежитлового приміщення мотивується тим , що діючим законодавством були передбачені істотні умови договору оренди, які не були дотримані сторонами договору оренди за № 42/а від 02.12.2000р. в частині визначення розміру орендної плати. Стосовно відмови в задоволенні вимог позивача щодо стягнення збитків , рішення суду мотивується тим , що позивачем не доведений факт наявності причинного зв'язку між невиконанням зобов'язань відповідачем за договором оренди та заподіяними позивачеві збитками у вигляді неодержаних доходів (прибутку).

Рішення суду щодо вимог за зустрічним позовом , мотивоване тим , що  умови договору, який саме просить укласти позивач за зустрічним позовом , не відповідають та суперечать вимогам діючого законодавства в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідач ( за первісним позовом) , Товариство з обмеженою відповідальністю «Адар»м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду в частині  визнання недійсним договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. , звільнення нежитлових приміщень  та в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог  , звернувся з апеляційною скаргою про скасування  рішення, так як вважає, що судом першої інстанції  невірно застосовані норми матеріального та процесуального права , а також вважає , що рішення суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин , які мають значення для справи.  

В обґрунтування  заявлених вимог скаржник посилається на те, що позивач ,за первісним позовом, не має права визнання договору оренди недійсним , оскільки не є стороною за даним договором. Крім того , вважає , що позивач не вступив в права  орендодавця за договором  оренди , в зв'язку з чим не є стороною у договорі.  При цьому , посилається на те , що договір оренди укладений між ТОВ «АДАР»та ПОСГІ «МИКС»не зачіпав прав та обов'язків позивача.

Позивач, SALESI INVESTMENT LTD ( СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) Лімосол, Кіпр в особі «Представництва «СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД»м.Київ,  у відзиві б/н від 05.10.09р.  на апеляційну скаргу та представник позивача  в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими .

Представник скаржника , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адар»м.Донецьк, в нинішнє судове засідання не з'явився.  13.10.09р. до суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи  в зв'язку з  неможливістю прибуття в судове засідання представника  ТОВ «Адар» з причини знаходження у відрядженні.

Дане клопотання судовою колегією відхилено , оскільки відповідачем на надано доказів заявлених обставин та доказів неможливості прибуття  до судового засідання іншого представника  відповідача. Крім того , матеріали справи містять в собі всі необхідні  для розгляду даного спору по суті документи . Таким чином , судова колегія , також з врахуванням спливу строку визначеного ГПК України для розгляду апеляційної скарги , вважає , що нез'явлення до судового засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.  

Зважаючи  на нез'явлення представника відповідача до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України -  справа розглядається  за наявними в ній  матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача , що був присутній в судовому засіданні, судова колегія встановила наступне.

02.12.2000р. між Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” (Орендар) був укладений договір оренди за № 42/а, згідно умов якого останньому,  в строкове платне користування було передано вбудоване нежитлове приміщення, розташоване у м.Донецьку, вул.Артема, 277, загальною площею 303,8 кв.м.

Умовами п.1.3. Договору,  строк оренди приміщення встановлений  49 (сорок дев'ять) років .

В пунктах 3.1. та 3.2. договору сторони узгодили, що за користування орендованим майном Орендар сплачує щомісячно Орендодавцеві орендну плату в розмірі щомісячних експлуатаційних витрат, яка перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця щомісячно за вимогою Орендодавця згідно з виставленим рахунком для здійснення оплати.

Згідно пункту 5.3. строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.2. договору (тобто з моменту його підписання), та закінчується 02.12.2049р.

22.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк” (продавець), який діяв на підставі іпотечного договору, та Представництвом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу за № 1, згідно якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти у власність нерухоме майно, у тому числі приміщення літ. А-9 площею 309,8 кв.м у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, про що був складений акт приймання-передачі від 22.12.2006р.

Рішенням Постійно діючого третейського суду від 30.12.2006р. за позовом Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” договір купівлі-продажу за № 1 від 22.12.2006р.  був визнаний дійсним.

16.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк” (продавець) та Представництвом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти у власність приміщення, визначене в технічному паспорті під літерою А-9 загальною площею 309,8 кв.м  у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, про що був складений акт приймання-передачі від 16.02.2007р.

28.02.2007р., на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2007р., за компанією „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” було зареєстровано право власності на нерухоме майно, визначене в договорі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 28.03.2008р. у задоволенні  заяви представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” про видачу виконавчого документа на рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Спілка третейських суддів України” по справі відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” до Богушка Олексія Вікторовича, третя особа Представництво „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, про визнання дійсним договору купівлі-продажу, відмовлено .

Заочним рішенням Київського районного суду м.Донецька від 17.06.2008р. у справі № 2-4012/08 за позовом громадянина Богушка О.В. до Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” м.Київ та  Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ,  договір купівлі-продажу від 16.02.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу  Курильчук Т.О. та зареєстрований в реєстрі за № 300, визнаний недійсним.

Ухвалою від 22.10.2008р. Господарський суд м.Київа припинив провадження у справі № 8/147пд-36-37 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.02.2007р., яка стала підставою для зупинення провадження у справі № 16/254пд, на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що відповідно до рішення Київського районного суду м.Донецька від 17.06.2008р., яке набрало законної сили 30.06.2008р., спірний договір купівлі-продажу вже був визнаний недійсним.

Ухвалою  Кіровського районного суду м. Донецька від 11.08.08р. , на підставі рішення у справі № 6-238-08р. про визнання права власності за Компанією „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” на нерухоме майно, було видано виконавчий лист на ім'я КП БТІ м.Донецька про реєстрацію права власності  на нерухоме майно , а саме : приміщення  загальною площею 309,8кв.м., у підвалі  та 1-му поверсі житлового будинку літ А-9 , розташованого за адресою: м.Донецьк, вул. Артема ,277.

Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2006р., акту приймання-передачі від 22.12.2006р., рішення постійно діючого третейського суду Всеукраїнської громадської організації „Спілка третейських суддів України”, ухвали Кіровського районного суду м.Донецька від 11.08.2008р. та виконавчого листа Кіровського районного суду м.Донецька від 11.08.2008р. , зареєструвало за Компанією „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” право власності на нерухоме майно, а саме: приміщення загальною площею 309,8 кв.м у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку літ.  А-9, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.09.2008р.

12.04.2007р. SALESI INVESTMENT LTD ( СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) Лімосол, Кіпр в особі «Представництва «СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД»м.Київ листом  повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” про зміну власника приміщення аптеки, розташованої за адресою: вул.Артема, 277, м.Донецьк, та запропонував укласти договір оренди на строк 3 (три) місяці з визначенням розміру орендної плати –15 доларів США за один кв.м., а також повідомляв про необхідність звільнення вказаного приміщення у разі неотримання відповіді до 01.05.2007р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” відповіді на означений лист не надло, спірне приміщення не звільнив.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника, що був присутній в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги, та  відповідність оскарженого судового акта зі справи обставинам справи та вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи , позивач ( за первісним позовом) , просить суд , з урахуванням доповнень та уточнень, визнати договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р. недійсним та звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначені у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи , що позивач , SALESI INVESTMENT LTD ( СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) Лімосол, Кіпр в особі «Представництва «СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД»м.Київ, на час звернення до суду  з позовом є законним власником спірних нежитлових приміщень.

За своїм змістом та правовою природою спірний Договір є договором оренди , тому правовідносини щодо нього повинні бути врегульовані положеннями Цивільного кодексу України.

На час укладення спірного договору ( 02.12.2000р.) діяв Цивільний кодекс України (в редакції 1963р.) , при цьому , на момент звернення позивача до суду  , договір є діючим  і тому , до правовідносин щодо нього , відповідно до Прикінцевих та перехідних положень  Цивільного кодексу України в редакції 2003р. , повинні застосовуватись саме положення Кодексу в редакції 2003р.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України , у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. При цьому , слід зазначити , що про зміну власника відповідач  був повідомлений належним чином , що підтверджується матеріалами справи.

З оглядом на це , судова колегія вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що позивач не вступив в права  орендодавця за договором  оренди , в зв'язку з чим не є стороною у договорі .  

Положення  ст.626  Цивільного  кодексу  України  встановлюють ,  що  договором  є  домовленість  двох  або  більше  сторін,   спрямована  на  встановлення,  зміну  або  припинення  цивільних  прав  та  обов'язків.

Орендою   є   засноване   на  договорі  строкове  платне користування   майном, необхідним   орендареві   для  здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і  вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю    незалежно   від   наслідків   своєї   господарської діяльності.   Розмір  орендної  плати  може   бути   змінений   за погодженням   сторін,  а  також  в  інших  випадках,  передбачених законодавством.

Як вбачається з умов спірного договору оренди , п. 3.1, за користування  орендованим майном  Орендар сплачує щомісячно Орендодавцеві орендну плату у розмірі щомісячних експлуатаційних витрат.

При цьому , слід зазначити , що експлуатаційними витратами є витрати пов'язані з експлуатацією приміщення , будівлі , як то оплата комунальних послуг, сплата земельного податку тощо. Експлуатаційні витрати являють собою грошові кошти , які повинні сплачуватися власником орендованого приміщення у вигляді комунальних послуг та утримання прибудинкової території, тобто експлуатаційні витрати , виходячи з самого терміну витрати , не є доходом орендодавця та жодним чином не є орендною платою.

Тобто,  договор оренди за № 42/а від 02.12.2000р., укладений між Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” (Орендар), не містить в собі   фіксованого розміру орендної плати за користування спірним приміщенням з урахуванням індексації ,  що  є істотною умовою для договорів даного виду (оренди) .  

Крім того, як це встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи , відповідачем були самостійно укладені договори про вивезення твердих побутових відходів, про постачання електричної енергії, про спільне користування та обслуговування вбудованого нежитлового приміщення, згідно умов яких він сплачує експлуатаційні витрати, понесені ним під час оренди спірного приміщення.

Судова колегія , також, вважає необхідним зазначити , що відшкодування експлуатаційних витрат , або самостійна їх оплата , може бути додатковою умовою договору, а не  істотною.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України та ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити вимогам закону.

За приписами ст. 215 Цивільного кодексу України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання договору оренди  № 42/а від 02.12.2000р. недійсним.

Крім того , позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” неотриманого доходу в розмірі 46934,70грн., які обґрунтовані позивачем відсутністю оплати з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” орендної плати за договором оренди     № 42/а від 02.12.2000р., у зв'язку з чим позивач за первісним позовом зазнав збитків у вигляді неотриманого доходу.

З цього приводу , слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до положень ч.2 ст.224 Господарського кодексу України збитки це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків , наведених  у ст. 225 Господарського кодексу  України , зокрема , належить неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Як це вірно зазначено судом першої інстанції з посиланням на приписи ч. 2 статті 11 та ст. 614  Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Вказані фактичні обставини викладаються у позовній заяві як підстави позовних вимог та підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем , як суду першої так і апеляційної інстанції , не доведено факту наявності причинного зв'язку між невиконанням зобов'язань відповідачем за договором оренди та заподіяними позивачеві збитками у вигляді неодержаних доходів (прибутку).

Таким чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача щодо стягнення неотриманого доходу в розмірі 46934,70грн.

Під час розгляду судом першої інстанції даної справи , відповідачем , Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” , були зустрічні позовні вимоги   про спонукання „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул.Артема, 277, м.Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р.

З урахуванням того , договір оренди № 42/а від 02.12.2000р. визнаний недійсним , оскільки  умови зазначеного договору не відповідають та суперечать вимогам діючого законодавства в частині визначення розміру орендної плати , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що такі вимоги  не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, судова  колегія дійшла висновку, що  рішення господарського суду  відповідає  фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не є підставою для його  скасування .

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  «Адар»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 16/254пн -  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р.у справі № 16/254пн–без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 14.10.09р.

Головуючий          

Судді: