Рішення

від 19.08.2014 по справі 517/1077/13-ц

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 19.08.2014

Справа № 517/1077/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року смт. Фрунзівка

Фрунзівський районний суд Одеської області України в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.

при секретареві Грабовій І.Г.

з участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Фрунзівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Нива-4» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та розірвання договору земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі, укладений нею з відповідачем 10 січня 2012 року у зв'язку з невиконання орендарем умов договору та просить стягнути заборгованість по орендній платі.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 20, 05 га з кадастровим номером 5125280900;01;001;0107 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Войничівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, масив 10, ділянка 7.

10 січня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, згідно якого позивачем надано в оренду земельну ділянку, а відповідач згідно п. 11 договору зобов'язався сплачувати в серпні щороку орендну плату в розмірі 3% вартості земельної ділянки, що становить 12 118, 74 грн. Даний договір було зареєстровано відділом Держкомзему Фрунзівського району 12 червня 2012 року за № 512520004000241.

Зважаючи на те, що відповідачем не було в належні строки сплачено орендну плату, відповідачкою з метою досудового врегулювання спору було направлено лист з вимогою сплатити дані кошти, який він отримав 26 вересня 2013 року. Проте відповіді відповідач не надав, орендну плату до цього часу не сплатив.

Таким чином, як зазначає позивачка, відповідачем було порушено умови договору оренди землі, внаслідок чого їй було завдано матеріальну шкоду в розмірі 24 237, 48 грн. та витрати з оплати судового збору в розмірі 242, 37 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, але в судове засідання його представник двічі не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи в його відсутність до суду не надав, тому суд вважає за можливе, в силу вимог ст.224 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Заслухавши думку позивача та вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 5125280900;01;001;0107, що підтверджено копією Державного акта на право приватної власності на землю.

Дійсно між позивачем та відповідачем в особі голови - Чабана О.С. було укладено Договір оренди землі від 10 січня 2012 січня 2012 року, згідно якого позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку площею 20, 05 га., терміном на 10 років, і даний Договір було зареєстровано відділом Держкомзему у Фрунзівського району 12 червня 2012 року за № 512520004000241.

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки від 14 січня 2012 року, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду вказану земельну ділянку.

Представником відповідача було надано до суду письмове заперечення на позов, у якому він вказував, що не згоден з вимогами відповідачки, просить суд відмовити у їх задоволенні. Розглянувши дане заперечення, проаналізувавши в сукупності всі наявні у справі докази та матеріали, суд приходить до висновку, що представником відповідача не доведено належним чином факти та обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги стосовно заперечення позову.

Так, представником відповідача вказано, що договір оренди, укладений 10 січня 2012 року, було зареєстровано у відділі Дерджкомзему Фрунзівського району лише 12 червня 2012 року, що свідчить про те, що чинність він набрання ним чинності лише з моменту його реєстрації. Проте дане твердження не є обставиною, що звільняє відповідача від належної сплати орендної плати, адже момент оплати чітко визначений пунктом 11 вказаного договору оренди. З цього слідує, що орендна плата згідно умов договору мала вноситись в рамках дії договору в серпні 2012 року та в серпні 2013 року. Крім того, згідно акту приймання - передачі землі від 14 січня 2014 року, відповідач фактично прийняв вказану земельну ділянку, що свідчить про наявність правовідносин між сторонами з моменту передачі землі в користування.

Твердження представника відповідача про начебто існуючу домовленість з позивачкою про оплату за користування земельної ділянки лише в 2014 році, не знайшла свого підтвердження в матеріалах справи та нічим не доведене.

Крім того, представник відповідача зазначив, що за домовленістю з ОСОБА_1 останній було в якості авансу передано 4000 гривень, про які вона не вказала в позові, що свідчить про її недобросовісність. Проте це твердження також нічим не доведено, відповідачем не надано жодних доказів того, що дана сума була отримана позивачкою.

З приводу твердження представника відповідача про те, що систематичність несплати орендної плати як ознака порушення умов договору оренди, відсутня, суд зазначає, що орендна плата не вносилась жодного разу за весь строк дії договору, хоча за його умовами мала би вноситись в серпні 2012 року та серпні 2013 року.

Як було визначено Верховним Судом України у висновках, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, та Постанові від 12 грудня 2012 року за змістом зазначених норм (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України), договір оренди землі може бути розірваний лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання. Тобто суд приходить до висновку, що несплата відповідачем орендної плати за 2012 - 2013 року носить характер систематичної, особливо зважаючи на короткостроковість дії даного договору оренди.

Правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, регулюються Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно ч.2 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно ч. 1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п.11 Договору оренди землі орендна плата вноситься у такі строки в серпні місяці.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно п.9 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 93, 125 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності; право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 та ч.3 ст.10 ЦК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні позивачка вказала на те, що відповідач не сплатив орендну плату, що підтверджується відповідними документами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився та не спростував твердження позивача про несплату орендної плати, в його запереченні відсутні достовірні доказів про належне виконання ним умов Договору щодо сплати орендної плати, хоча йому завчасно було вручено повідомлення про розгляд справи та надано час для підготовки до захисту прав відповідача.

Аналізуючи зібрані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов про дострокове розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню, оскільки позивачем доведено належними та допустимими по справі доказами, що відповідач в період 2012-2013 року не сплачував орендну плату, що свідчить про систематичне порушення умов договору в частині несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди. Також суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за два роки у розмірі 24237, 48 грн., виходячи з розрахунку 3 % від вартості земельної ділянки - 403957, 86 грн. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, не надав суду належні та допустимі по справі доказами своїх заперечень.

Так як позов підлягає задоволенню, в силу вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 158 ЗК України, ст.ст. 22, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 16, 22, 23, 651 ЦК України, ст.ст. 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Нива-4», код ЄДРПОУ 37564907, на користь ОСОБА_1 (66700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) орендну плату в сумі 24 237 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 48 коп.

Розірвати договір оренди землі, укладений 10 січня 2012 року між орендодавцем - ОСОБА_1 і орендарем - фермерським господарством «Нива-4», код ЄДРПОУ 37564907, зареєстрований відділом Держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області 12 червня 2012 року за № 512520004000241.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя Фрунзівського районного суду Тростенюк В.А.