Постанова

від 12.08.2014 по справі 910/1856/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р. Справа№ 910/1856/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - Марковська В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року (судді Чебикіна С.О., Грєхова О.А., Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення 20279,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі №910/1856/14 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" 694 грн. 94 коп. - пені, 133 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 151 грн. 36 коп. - 3% річних та 1516 - грн. 41 коп. судового збору.

Провадження по справі в частині стягнення 15857,95 грн. - основного боргу припинено.

В іншій частині позовних відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 12.08.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 року, в зв'язку з відпусткою судді Калатай Н.Ф., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

11 серпня 2014 року через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 12.08.2014 року з'явився представник третьої особи.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники позивача та відповідача повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 146-148), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року. Проти розгляду справи у відсутність представників позивача та відповідача не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 серпня 2009 року між позивачем (підприємство) та відповідачем (споживач) укладено договір на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач забезпечує обслуговування та поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 17, н.п. №85 заг. Площею 155,5 кв. м. яке займає споживач на підставі договору оренди.

Згідно з п. 2.2.4 Договору споживач зобов'язується сплачувати фактичну вартість отриманих експлуатаційних та комунальних послуг.

Відповідно до п. 3.4. Договору споживач зобов'язаний щомісяця звертатися до підприємства для отримання рахунків по сплаті експлуатаційних, комунальних та інших послуг.

Пунктами 5.10, 5.11 Договору встановлено, що термін дії договору складає три роки з дня його підписання. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії.

В обґрунтування позовних вимог (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог) позивач зазначив, що станом на 01.12.2013 року, в результаті не сплати за послуги, передбачені Договором, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 15857,95 грн.

Припиняючи провадження по справі, в частині стягнення основного боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що після звернення позивача з позовною заявою відповідач оплатив житлово-комунальні послуги (офіс 85) за договором від 19.03.2009 року на суму 25178,58 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач сплатив заборгованість за отримані послуги в сумі 25178,58 грн. після звернення позивача з позовною заявою до суду, відтак відсутній предмет спору в частині стягнення основної заборгованості.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення штрафних санкцій з огляду на наступне.

Підставою для проведення розрахунків за послуги є рахунок-фактура, виставлений підприємством не пізніше ніж за 5 банківських дня до закінчення строку оплати. В разі, якщо відповідний рахунок-фактура своєчасно не одержаний користувачем, строк проведення розрахунку за послугу продовжується на відповідну кількість днів затримки надання такого рахунку-фактури Користувачем (п.3.2. договору).

Згідно з п. 3.1. Договору вартість комунальних послуг встановлюється в залежності від фактичних витрат (пропорційно займаній площі). Платежі за утримання будинку, прибудинкової території та експлуатаційні витрати, вносяться на рахунок підприємства до 20 числа наступного за звітним місяцем, відповідно до рахунків, які підприємство повинно надіслати користувачу до 15 числа місяця, наступного за звітним

Місцевим господарським судом встановлено, що довіреністю №65/01 від 27.08.2013 року ТОВ «РАДА 1» уповноважило Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислюваний центр «Рада», від свого імені виставляти рахунки та квитанції на оплату послуг, отримувати грошові кошти від споживачів послуг, надавати доручення банку на перерахування грошових коштів, виконувати всі інші дії, які необхідні для реалізації повноважень, наданих цією довіреністю та Договором. В зв'язку з цим, змінилися рахунки на оплату.

Колегія суддів зазначає, що посилання позивача на лист №01-011 від 14.02.2014 року, як на доказ направлення відповідачу довіреності №65/01 та рахунків зазначених в додатках до зазначеного Листа, є необґрунтованими, оскілки матеріали справи не містять доказів вручення зазначеного листа відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні рахунки зазначені в листі №01-011 від 14.02.2014 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 3.3. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату послуг споживачем, підприємство нараховує пеню в розмірі 1% від суми сплати за кожний день прострочки (включаючи день оплати), але не більше ніж подвійна ставка НБУ.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку щодо неможливості визначення періоду початку прострочки виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене та беручи до уваги що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 33 ГПК України, щодо вручення рахунків чи вимог щодо оплати заборгованості, колегія суддів прийшла до висновку що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі №910/1856/14 - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" задовольнити частково.

Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі №910/1856/14.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 15857,95 грн. основного боргу припинити. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17-А, прим. 86, код 31305892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 3, код 32070503) 1428 (одна тисяча чотириста двадцять вісім) грн. 63 коп. - судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 3, код 32070503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Індустрія" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17-А, прим. 86, код 31305892) 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 18 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.»

Видачу наказу, на виконання постанови, доручити Господарському суду міста Києва.

Справу №910/1856/14 направити до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.08.2014 року