Постанова

від 20.08.2014 по справі 910/4051/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2014 р. Справа№ 910/4051/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Верховця А.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі

судового засідання Грабенко В.А.

за участю

представників сторін:

позивача Іващенко О.В. - дов. від 27.11.2013 р. № 91/2013/11/27-1 відповідача Симбірцев Є.В. - дов. від 24.03.2014 р. № 24/03/2014

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Крита штучна ковзанка

"Крижинка" Відкритого акціонерного товариства

"Київхімволокно"

на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2014 р.

у справі № 910/4051/14 (суддя: Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до відповідача Дочірнє підприємство "Крита штучна ковзанка

"Крижинка" Відкритого акціонерного товариства

"Київхімволокно"

про стягнення заборгованості за спожиту теплову

енергію у розмірі 13 510, 71 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ДП «Крита штучна ковзанка «Крижинка» ВАТ «Київхімволокно» 13 510, 71 грн. заборгованості, у тому числі: 12 216, 66 грн. - основного боргу, 848, 81 грн. - пені, 376, 39 грн. - 3 % річних та 68, 65 грн. - інфляційні втрати за спірний період з 01.12.12 р. по 01.01.13 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. № 910/4051/14 позов задоволено повністю, а саме стягнуто з ДП «Крита штучна ковзанка «Крижинка» на користь ПАТ "Київенерго" 12 216 грн. 66 коп. - основного боргу, 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 81 коп. - пені, 376 (триста сімдесят шість) грн. 39 коп. - 3 % річних, 68 (шістдесят вісім) грн. 65 коп. - інфляційні втрати.

Не погоджуючись з Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. №910/4051/14 відповідач ДП «Крита штучна ковзанка «Крижинка» звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив оскаржене Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2014 у даній справі скасувати, прийняти нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою КАГС від 05.06.2014р. № 910/4051/14 апеляційну скаргу відповідача ДП «Крита штучна ковзанка «Крижинка» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці колегію суддів змінено, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Яковлєв М.Л.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці колегію суддів змінено, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Корсакова Г.В.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дійшла висновку апеляційну скаргу ДП «Крита штучна ковзанка «Крижинка» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. у даній справі залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивачем ПАТ "Київенерго" та Відповідачем ДП «Крита штучна ковзанка «Крижинка» 01 березня 2000 року укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620193. (ар.с.16).

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору № 620193 від 01.03.2000 Позивач зобов'язався постачати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору, а останній оплатити її вартість.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 Договору № 620193 від 01.03.2000 зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, зазначеними у Додатку № 4 до Договору.

Договір № 620193 від 01.03.2000 на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.12.2012 по 01.01.2013, Довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію, Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 25 971, 95 грн.

Додатком № 4 до Договору № 620193 від 01.03.2000р. (ар.с. 21) сторони погодили, що Відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ вул. Меліоративна, буд. № 11, у розрахунковій групі табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки останній повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними документами Відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо останній розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується Відповідачем не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Відповідач за період з 01.12.2012 по 01.01.2013 несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію у вигляді гарячої води та допустив виникнення заборгованості у розмірі 12 216, 66 грн.

Представник Відповідача у своїх письмових запереченнях зазначив про те, що Позивачем було надано послуги неналежної якості. Тобто, відповідачем гаряча вода подавалася температурою 30'C замість 81,6'C в кокретний період - 15.01.2013р. (дата складеного Акту відповідача), на підтвердження чого було надано Акт від 15.01.2013 р. (ар.с. 52).

Судом першої інстанції встановлено, що зазначений Акт від 15.01.2013 не підтверджує, що температурний режим в приміщенні за адресою: вул. Жмаченка, 7 в м. Києві у період з 01.12.2012 по 01.01.2013 був нижче, ніж передбачено у Додатку № 1 до Договору № 620193 від 01.03.2000р.

Місцевий господарський суд зазначив, що висновки про надання Позивачем послуг неналежної якості, які зафіксовані в Акті від 15.01.2013 є лише суб'єктивними міркуваннями двох працівників, повноваження та фах яких не підтверджуються жодним доказом, відсутні також докази того, що Позивач був запрошений до участі при обстеженні на предмет недогріву приміщення за адресою: вул. Жмаченка, 7. Таким чином, зазначений Акт не може бути визнаний судом об'єктивним доказом підтвердження факту надання Позивачем послуг неналежної якості за Договором теплопостачання № 620193 від 01.03.2000р. за весь спірний період з 01.12.2012р. по 01.01.2013 р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи будь-яких інших доказів неналежного виконання Позивачем умов Договору № 620193 від 01.03.2000р. не було надано як суду першої інстанції, так і апеляційному суду. Таким чином, зазначене твердження скаржника-відповідача не може бути підставою для звільнення Відповідача від обов'язку оплатити надані послуги, оскільки умовами Договору № 620193 від 01.03.2000 встановлено порядок оплати послуг за фактичними показниками.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи Відповідача, щодо безпідставного нарахування Позивачем коштів за надання послуг за спірний період з 01.12.2012р. по 01.01.2013р. є необґрунтованими та безпідставними.

Оскільки доказів сплати заборгованості у повному обсязі Відповідачем суду не було надано, позовна вимога про стягнення 12 216, 66 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 3.5 Додатку № 4 до Договору № 620193 від 01.03.2000р. сторони визначили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду Позивач нараховує Відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимога про стягнення 848, 81 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню за період з травня 2013 року по жовтень 2013 року.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 376, 39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 68, 85 грн. за період з січня 2013 року по січень 2014 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність заборгованості та прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційного оскарження за наявними матеріалами справи, дійшла висновку, що Господарським судом міста Києва у повному обсязі досліджено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини, і тому підстав для зміни чи скасування оскарженого судового Рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Крита штучна ковзанка "Крижинка" Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 р. №910/4051/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014р. .№ 910/4051/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014р. № 910/4051/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/4051/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді А.А. Верховець

Г.В. Корсакова