Ухвала

від 27.08.2014 по справі 805/6930/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року справа №805/6930/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Ханової Р.Ф., Лях О.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 805/6930/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності та зобов'язання відновити в інформаційній базі інформацію,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності та зобов'язання відновити в інформаційній базі інформацію.

В позові зазначено, що 17.04.2014 р. відповідачем складено акт № № 236/05-66-22-02/38959916 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень -лютий 2014 р.».

В акті від 17.04.2014 р. зазначено, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фіктивними правочинами, такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обмовлялись цими правочинами. Такі висновки зроблені відповідачем внаслідок відсутності платника податків за місцезнаходженням, проте не наведено доказів про умисність укладення угод між позивачем та його контрагентами з метою, яка завідомо суперечити інтересам держави і суспільства, а саме рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нереальності здійснених контрагентом позивача господарських операцій.

На підставі зазначеного акту відповідачем здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в системі АІС «Податковий блок» позивача, що на думку останнього є порушенням Конституції України, ст. 21, 73 Податкового кодексу України, п. п. 2, 3, 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232, оскільки здійснені без прийняття податкових повідомлень-рішень, а уточнюючі розрахунки з податку на додану віртість позивачем до податкового органу за січень-лютий 2014 р. не надавалися, а відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались.

Просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності в Аналітичній системі «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень - лютий 2014 р.;

- зобов'язати відповідача вилучити в Аналітичній системі «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію внесену на підставі акту від 17.04.2014 року № 236/05-66-22-02/38959916 та поновити данні, самостійно задекларовані позивачем за січень - лютий 2014 р., що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2014 р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо коригування показників податкової звітності в Аналітичній системі «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень - лютий 2014 р.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити в Аналітичній системі «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію внесену на підставі акту від 17.04.2014 року № 236/05-66-22-02/38959916 та поновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» за січень - лютий 2014 р., що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. В апеляції зазначит, що акт про неможливість проведененя зустрічної звірки і дії посадових осіб із включенням до такого акту певних висновків не породжує правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. Також перевіркою встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару відповідно до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, що свідчить про удаваність проведених господарських операцій з купівлі - продажу товарно- матеріальних цінностей, які фактично спрямовані на формування податкових вигод третім особам. Просить скасувати рішення суду першої інстанції, у задоволені позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» зареєстровано 31.10.2013 р. в Виконавчому комітеті Донецької міської ради як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, - є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, згідно ст. 48 КАС України, здатена особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідачем здійснено заходи для проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень-лютий 2014 року

Відповідачем 27.03.2014 р. здійснено вихід за податковою (юридичною) адресою ТОВ «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» за результатами якого не встановлено місцезнаходження платника податків (83057 м. Донецьк, вул. Севєродвінська, буд. 1 а). На цій підставі відповідачем було складено акт від 27.03.2014 р. № 248/15-01.

Відповідачем в акті від 17.04.2014 р. зазначено, що зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що підприємство ТОВ «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» за юридичною адресою не знаходиться. З пояснеь відповідача вбачається, що на дату 19.05.2014 р. позивач має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

В висновках акту зазначено, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами - постачальниками, контрагентами - покупцями за січень-лютий 2014 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем не підтверджено податковий кредит по придбанним ТМЦ у контрагентів постацільників за січень-лютий 2014 р. на загальну суму ПДВ 16194071 грн. (січень 2014 р. - сума ПДВ 3793134,00 грн., лютий 2014 р. - сума ПДВ 12400937 грн.;

п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України позивачем не підтверджено податкові зобов'язання по операціям з реалізації ТМЦ на адресу підприємств - покупців за січень-лютий 2014 р. на загальну суму ПДВ 16502622 грн. (січень 2014 р. - сума ПДВ 4100685 грн., лютий 2014 р. - сума ПДВ 12401937 грн.).

Податкові повідомлення-рішення у відношенні позивача, на підставі акту перевірки, податковим органом не приймались.

На підставі акту перевірки, податковим органом внесено корегування показників податкової звітності ТОВ «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» за січень-лютий 2014 року в АІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Із наведеного вбачається, що дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в системі АІС «Податковий блок» на підставі акту від 17.04.2014 р. змінюють стан суб'єктивних прав позивача та створюють додаткові обовязкі для платника податків.

Повноваження органів державної податкової служби України при реалізації владних управлінських функцій визначені Податковим кодексом України.

Згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи, мають право зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Суд не погоджується із висновками акту перевірки з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що на час проведення перевірки не було зроблено належного запиту на адресу позивача з приводу надання первинних документів щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень-лютий 2014 року.

Таким чином, контролюючий орган обґрунтовуючи висновки акту перевірки обставинами викладеними у вищезазначеному акті, не надав можливість позивачу надати первинні документи на підтвердити господарські відносини з контрагентами за січень-лютий 2014 року.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця (орендаря) товару (робіт послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Також, податковим органом не наведено жодної правової норми, яка передбачає встановлення такої відповідальності взагалі, або у даному спірному випадку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.06.2013 р. № 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» (надалі Наказ №165), наказом ДПС України від 15.05.2012 р. № 420, яким затверджено Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН та Інструкцію користувача АС «Система співставлення реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит)» створені такі програмні продукти, а саме: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Мінфіна України від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Наказом ДПС України від 14.06.2012 р. № 516 затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, пунктом 4.4 яких передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Самостійна зміна відповідачем в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників позивача на підставі актів перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність має для позивача негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

На думку суду, контролюючий орган помилково надав перевагу обставинам щодо не встановлення місцезнаходження ТОВ «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» оскільки, як вбачається з виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.11.2013 р., позивач зареєстрований з 31.10.2013 року за № 1 266 102 0000 044755 за адресою: 83057, Донецька обл., м. Донецьк вул. Сєвєродвінська, 1.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 ст. 18 цього Закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, ч. 3 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином податковим органом не прийнято до уваги зазначені обставини, тоді, як станом на момент перевірки, вони були загальновідомими.

Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Оскільки у даному спірному випадку податкові повідомлення-рішення не приймались, та відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, суд вважає дії податкового органу у вигляді внесення змін до інформаційних баз неправомірними.

Орган ДПС не може самостійно внести зміни до АІС, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

На думку суду, підставами для здійснення коригування посадовими особами податкового органу є встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінено суми ПДВ.

Акт перевірки сам по собі не є підставою для коригування в електронній базі даних податкової звітності задекларованих платником податків.

Таким чином, коригування показників податкової звітності позивача (у т.ч. з ПДВ) за ініціативою податкового органу призводить до розбіжностей в автоматизованих системах та відповідно стає підставою для проведення перевірок контрагентів позивача, що негативно впливає на його господарську діяльність.

Інформаційні бази (автоматизовані системи) створені не лише для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків порушує його права та інтереси, оскільки за положеннями статті 74 ПК України, ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Таким чином, дії відповідача по коригуванню задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.

Доводи відповідача, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Тому у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути відтворений податковим органом після визначення платникові грошових зобов`язань у встановленому законом порядку.

Щодо доводів апелянта відносно невідповідності придбаного та реалізованого товару відповідно до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, то апеляційний суд не приймає їх до уваги, оскільки фактично перевірка відносно придбаного та реалізованого товару позивачем податковим органом не проводилась.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо внесення до АІС «Податковий блок» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача. Відповідач не навів жодних правових підстав щодо можливості коригування контролюючим органом показників податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податків на підставі висновків акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком сду першої інстанції, що діями відповідача у вигляді відображення в інформаційних базах контролюючих органів інформації про результати перевірки, яку оформлено актом перевірки, для позивача створено негативні наслідки, усунути які можливо лише вилучивши зазначену інформацію та поновивши дані, самостійно задекларовані платником податків.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо коригування показників податкової звітності, тому суд першої інстанції привиьно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «Інвестиційна компанія «Донецький Кряж» за січень-лютий 2014 р., що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість позивача.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 805/6930/14-залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

Р.Ф. Ханова

О.П. Лях