Постанова

від 26.08.2014 по справі 820/14312/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  26 серпня 2014 р.                                                                                 №820/14312/14   Харківський окружний адміністративний суд  у складі: головуючого судді - Заічко О.В., при секретарі судового засідання - Демченко В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРЕЙДІНГ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду України з позов, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача з приводу зміни внесених до Інформаційної системи "Податковий блок" показників декларацій ТОВ "НІКА ТРЕЙДІНГ" ( ідентифікаційний код - 38495117) з податку на додану вартість за листопад 2013 року, на показники податку на додану вартість за листопад 2013 року, згідно з відомостями акту від 04.07.2014 року № 218/20-34-22-01-05/38495117 без прийняття податкового повідомлення - рішення;  зобов'язати відповідача відновити в інформаційних базах даних показники декларацій ТОВ "НІКА ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код - 38495117) з податку на додану вартість за листопад 2013 року згідно поданих декларацій. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем під час проведення зустрічної звірки було грубо порушено вимоги податкового законодавства, у зв'язку і з чим було прийнято необґрунтований та протиправний акт №218/20-34-22-01-05/38495117 від 04.07.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРЕЙДІНГ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року". Враховуючи незаконність зазначеного акту, позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо зміни внесених до Інформаційної системи "Податковий блок" показників декларацій ТОВ "НІКА ТРЕЙДІНГ" ( ідентифікаційний код - 38495117) з податку на додану вартість за листопад 2013 року. На підставі викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив, надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив. У своїх запереченнях вказав про правомірність дій контролюючого органу та необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Враховуючи положення ст.ст. 122, 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно вимог ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що фахівцями відповідача 04.07.2014р. складено акт №218/20-34-22-01-05/38495117 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРЕЙДІНГ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року". Вказаний акт №218/20-34-22-01-05/38495117 від 04.07.2014р. позивачу не було вручено, у зв'язку із чим останній звернувся до відповідача із листом №14/18 від 11.07.2014р., в якому просив надати другий примірник спірного акту. На момент розгляду справи акт №218/20-34-22-01-05/38495117 від 04.07.2014р. позивачу не вручено, відповіді на зазначений лист не надано. За результатами та висновками якого було внесено зміни до АС "Податковий блок" та підсистему "Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість" по платнику податків ТОВ " НІКА ТРЕЙДІНГ ", а саме анульовано податковий кредит який сформовано від постачальників та податкові зобов'язання сформовані на користь покупців позивача. Не погоджуючись із діями контролюючого органу позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом. По суті заявлених вимог суд зазначає наступне. Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232  (далі за текстом - Порядок № 1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок,  затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі за текстом  - Наказ № 236). Пунктом 2 Порядку № 1232 передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.   Відповідно до положень пункту 2.1 Наказу № 236 для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Згідно з пунктом 2.2 Наказу № 236 необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. Виходячи зі змісту викладених правових норм, суд дійшов висновку, що право на проведення зустрічної звірки у контролюючого органу виникає виключно у тому випадку, коли під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. При цьому, такі сумніви можуть виникати у контролюючого органу виключно у ході перевірки певного суб'єкта господарювання. Представником відповідача до суду не надано спірного акту про неможливість проведення перевірки та у запереченнях не наведено жодних підстав для проведення зустрічної звірки.   Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Положеннями п. 4 Порядку № 1232 передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи у повноваженому представникові під розписку. Наказом № 236 деталізовані вищезазначені положення Порядку. Відповідно до пункту 3.1. Наказу № 236 з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС- виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки". З метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій (пункт 3.2 Наказу № 236). При цьому, інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС-виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо. У разі відсутності в органі ДПС-виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку. Наведені положення кореспондують із приписами пп.5 ч.1 п.73.3 ст.74 Податкового кодексу України, відповідно до яких письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави, які проведення зустрічної звірки. Вимоги до оформлення запиту визначені у п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Аналогічні положення містить також і п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року. Пунктом 6 Порядку № 1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. Із системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку №1232, вбачається, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу. Разом з тим, акт №218/20-34-22-01-05/38495117 від 04.07.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРЕЙДІНГ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року" не містить вказівок на будь-яку підставу, що спричинила необхідність у зіставленні даних господарських взаємовідносин з усіма контрагентами позивача за листопад 2013 року. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову. Представником відповідача не надано до суду жодних доказів надіслання на адресу позивача запитів про надання документів та пояснень, а також не надано доказів наявності підстав для проведення зустрічної звірки відповідно до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про їх відсутність. Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 встановлено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України. Зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання закріплено у Додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236, згідно якого можливості податкового органу робити висновки щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків не передбачено. Аналізуючи наведені норми можливо зробити висновок, що податковому органу надано право складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), в решті випадків податковим законодавством передбачено складання довідок. У акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, що виключає можливість перевіряючого органу робити висновки щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. Враховуючи, що платником податків не було надано документів для проведення перевірки, то у контролюючого органу фактично була відсутня можливість проведення зіставлення даних та перевірки первинних документів, у зв'язку із чим останній жодним чином не міг встановити відсутність об'єктів оподаткування в розумінні ст.185 ПК України (через неможливість проведення перевірки) та порушення ст..187, 198, 201 ПК України. Тому відповідачем безпідставно, в порушення зазначених норм було встановлено нереальність господарських операцій. Більше того, чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. На підставі викладеного суд вважає, що контролюючим органом було грубо порушено норми податкового законодавства, зустрічну звірку проведено із порушенням  положень Податкового кодексу України, Порядку № 1232 та Наказу № 236. На підставі висновків спірного акту перевірки №218/20-34-22-01-05/38495117 від 04.07.2014р. відповідачем внесено зміни до АС "Податковий блок" та підсистему "Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість" по платнику податків ТОВ " НІКА ТРЕЙДІНГ ", а саме анульовано податковий кредит який сформовано від постачальників та податкові зобов'язання сформовані на користь покупців позивача. З приводу цього суд зазначає. Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України подана до податкової служби податкова звітність проходить камеральну перевірку на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Пунктом 49.8. статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Згідно п. 49.9. статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. Крім того, відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації протягом трьох робочих днів з дня її отримання особисто від платника податків. Згідно пп. 49.9.2. п. 49.9. статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів неприйняття контролюючим органом звітності позивача за листопад 2013 року, та оформлення це відповідним актом перевірки. Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.     Суд вважає за необхідне зазначити, що ця система повинна відображати фактично задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Крім того, наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Відповідно до норм податкового законодавства висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Отже, самі по собі документ (акт, довідка), складений  за результатами перевірки платника податків,  не може слугувати підставою для внесення змін до інформаційної системи інформаційній системі "Податковий блок". Враховуючи, що зустрічна звірка не є перевіркою та за результатами її проведення не можуть бути прийняті податкові повідомлення - рішення, суд вважає, що відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства були відкориговані задекларовані ТОВ "НІКА ТРЕЙДІНГ" суми податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій, шляхом внесення змін до автоматизованої інформаційної системи. Таким чином, діями відповідача щодо коригування в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення" Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", зокрема, у підсистемі "Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість" створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані, показники податкової звітності ТОВ "НІКА ТРЕЙДІНГ", що визначені у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року. Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160– 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРЕЙДІНГ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з приводу зміни внесених до Інформаційної системи "Податковий блок" показників декларацій ТОВ "НІКА ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код - 38495117) з податку на додану вартість за листопад 2013 року, на показники податку на додану вартість за листопад 2013 року, згідно з відомостей акту від 04.07.2014 року № 218/20-34-22-01-05/38495117. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в інформаційних базах даних показники ТОВ "НІКА ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код - 38495117) з податку на додану вартість за листопад 2013 року згідно поданих декларацій. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                      Заічко О.В.