Постанова

від 22.08.2014 по справі 11387/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 серпня 2014 р. № 11387/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Малишевої І.М,

за участю представника позивача - Грінчука О.В..

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ-Ремікс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та податкового повідомлення-рішення недійсними ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ-Ремікс", 15.09.2010 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому, просив суд:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ПГ-Ремікс", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Компані Стріт" (код ЄДРПОУ 35566499) за вересень, жовтень 2008р. незаконними;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0000391800/0 від 17.06.2009р. (№0000391800/1 від 07.07.2009р., №0000391800/2 від 17.08.2009р., №0000391800/3 від 11.11.2009р.) про визначення податкового зобов'язання ТОВ "ПГ-Ремікс" з податку на додану вартість в сумі 6701,00грн. за основним платежем та 3350,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатом здійснення планової невиїзної перевірки "ПГ-Ремікс" за вересень, жовтень 2008 року, проведеної Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Харкова, результати якої оформлені актом від 04.06.2009 №3861/18-010/33814884 .

"ПГ-Ремікс" не погоджується з висновками податкового органу та ухваленими внаслідок цього податковими повідомленнями-рішеннями та просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000391800/0 від 17.06.2009р. (№0000391800/1 від 07.07.2009р., №0000391800/2 від 17.08.2009р., №0000391800/3 від 11.11.2009р.), прийняті на підставі акта від 04.06.2009 №3861/18-010/33814884, повністю.

Відповідач проти позову заперечував, вказавши на його необґрунтованість, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач в обґрунтування запереченнь зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000391800/0 від 17.06.2009р. (№0000391800/1 від 07.07.2009р., №0000391800/2 від 17.08.2009р., №0000391800/3 від 11.11.2009р.) винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 р. по справі № 2-а-11387/11/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2014 р. по справі № 2-а-11387/11/2070 касаційну скаргу "ПГ-Ремікс" задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 р. та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 р. по справі № 2-а-11387/11/2070 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 р. адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 р. витребувано у "ПГ-Ремікс" належним чином завірені копії документів щодо підтвердження транспортування придбаного у контрагентів товарів (квитанції залізниці, або акти щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей), бухгалтерські документи по складському обліку товарів (а саме автозапчастин), сертифікати якості на придбані товари, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) виконувалися поставки товарно-матеріальних цінностей, банківські виписки щодо оплати придбаного товару, документи про належність або права користування складськими приміщеннями, докази щодо наявності у постачальника на момент спірних господарських операцій платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати, тощо), також документи на підтвердження подальшого використання платником придбаної продукції.

Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 р. виконано не було.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві та поясненнях, просив суд задовольнити позов та скасувати у повному обсязі оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини на час їх виникнення, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивача "ПГ-Ремікс" зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 11.10.2005 р., ідентифікаційний код юридичної особи 33814884, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 504128 серії А00 (а.с. 105 т. 1).

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.10.2005р. за № 5139. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.10.2005 р. № 28765407, виданого ДПІ у Київському районі, "ПГ-Ремікс" зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер юридичної особи - 338148820314 (а.с. 107 т. 1).

Фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "ПГ-РЕМІКС" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Компані Стріт" за вересень, жовтень 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.06.2009 №3861/18-010/33814884 (а.с. 13-16, т.1) Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення:

-п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ТОВ "Компані стріт" автозапчастин, які не пов'язані з власною господарською діяльністю, а саме за вересень, жовтень 2008 року у сумі ПДВ 6701,3 грн.

В зв'язку з вищенаведеним ТОВ "ПГ-РЕМІКС" в порушення вимог п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ТОВ "ПГ-РЕМІКС" зависило податковий кредит у вересні, жовтні 2008 року на суму 6701,3грн., в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у вересні, жовтні 2008 року до сплати в бюджет на суму 6701,0грн.

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення: з податку на додану вартість №0000391800/0 від 17.06.2009р. (№0000391800/1 від 07.07.2009р., №0000391800/2 від 17.08.2009р., №0000391800/3 від 11.11.2009р.) (а.с.17-20), якими визначено податкове зобов'язання ТОВ "ПГ-РЕМІКС" за платежем "податок на додану вартість" у сумі 10051,50грн., у тому числі: за основним платежем - 6701,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3350,50грн.

Судом встановлено, що порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, відповідно до п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до приписів п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з акту перевірки від 04.06.2009 №3861/18-010/33814884 ТОВ "Компані Стріт" здійснювало поставку продукції ТОВ "ПГ-РЕМІКС" на підставі рахунків-фактур №1509 від 12.09.2008, №1310 від 13.10.2008 (а.с.91, 96).

ТОВ "ПГ-РЕМІКС" у складі податкового кредиту відобразило ПДВ за вересень 2008 року в сумі 1355,80грн., за жовтень 2008 року в сумі 5345,50грн. на підставі виданих ТОВ "Компані Стріт" податкових накладних від 12.09.2008 №1208801 та від 13.10.2008 №13109 (а.с.93, 98).

Суми податку на додану вартість на підставі зазначених податкових накладних включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідають даним декларації з ПДВ (а.с.69-72).

Відповідно до акта про результати перевірки від 04.06.2009 №3861/18-010/33814884, встановлено, що ТОВ "Компані Стріт" код ЄДРПОУ 35566499 (станом на день складання акту перевірки назва підприємства ТОВ "Овімекс") зареєстровано 03.12.2007р., платник ПДВ з 13.12.2007 року. Згідно з інформацією ДПІ у Малиновському районі м.Одеси директором ТОВ "Компані стріт" з 18.04.2008 року по 16.10.2008 року був ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_1). Відповідно до отриманої інформації від Першого Приморського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, від Другого Малиновського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер, про що є актовий запис від 13.02.2008 року за №7.

Крім того, встановлено, що підприємство ТОВ "Компані Стріт" не знаходиться за юридичною адресою, про що ДПІ у Малиновському районі м.Одеса складено акт про відсутність за місцем знаходження від 25.09.2008 року №422/23-226, направлено запит до ВПМ на встановлення місцезнаходження та складено повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням від 03.10.2008року №33143/29-120.

За даними, отриманими з ЦБД ДРФО ДПАУ про суми виплачених доходів з 01.04.2008 року по 30.09.2008 року встановлено, що виплата заробітної плати на підприємстві не здійснювалась.

Колишнім засновником - громадянином ОСОБА_4 надано пояснення щодо реєстрації ТОВ "Компані Стріт" на своє ім'я за грошову винагороду у сумі 100грн.

Податкові накладні від 12.09.2008 №1208801 та від 13.10.2008 №13109 (а.с.93, 98), на підставі яких ТОВ "ПГ-Ремікс" включено до складу податкового кредиту 6701,00грн., та інші документи підписані ОСОБА_5

Однак, з листа від 20.11.2009 №18506/7/18-209 (а.с.149) встановлено відсутність у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів фізичних осіб з ПІБ ОСОБА_5. Особи з таким ПІБ, інформація про які міститься у реєстрі, померли до 2008 року.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704:

1.2. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

2.1. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

2.2. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

2.3. Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості.

2.4. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

2.14. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

2.15. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, передбачено, що дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.

Як зазначено в акті перевірки від 04.06.2009 №3861/18-010/33814884, декларації, з податку на додану вартість, надані до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси та дані наведені у цих деклараціях не відповідають вимогам абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме декларації заповнені платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку їх заповнення та визнані таким контролюючим органом як неподаткові декларації.

Крім того, аналізом звітності ТОВ "Компані стріт" за допомогою "Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість" встановлено, що декларації з податку на прибуток за 9 місяців та 11 місяців 2008 року до ДІБ у Малиновському районі м.Одеси не надано чим порушено п.1.11 ст.1 та пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не задекларувавши податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2008 року та валовий дохід за 9 місяців 2008 року та 11 місяців 2008 року ТОВ "Компані стріт", тим самим ухилилось від виконання обов'язків по їх сплаті, передбачених вимогами п.1.2, п.1.11 ст. 1, ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.9 Закону України "Про систему оподаткування".

Невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість та податку на прибуток при тому, що контрагент ТОВ "Компані Стріт", а саме ТОВ "ПГ-РЕМІКС", отримало податкову вигоду за рахунок несплати податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток у частині податкового кредиту та валових витрат, сформованих за рахунок ТОВ "Компані Стріт".

Таким чином, відбувся правочин, який суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 1 ст.216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Про існування обставин, які б спростовували висновок про нереальність договору, на виконання якого були видані податкові накладні від 12.09.2008 №1208801 та від 13.10.2008 №13109 (сума ПДВ - 6701,00грн.), позивач суду не повідомив.

З наведеного слідує, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних від 12.09.2008 №1208801 та від 13.10.2008 №13109 податок на додану вартість в сумі 6701,00грн., чим порушено вимоги ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, штраф у сумі 3350,50грн. був застосований до ТОВ "ПГ-РЕМІКС" податковим повідомленням-рішенням №0000391800/0 від 17.06.2009р. (№0000391800/1 від 07.07.2009р., №0000391800/2 від 17.08.2009р., №0000391800/3 від 11.11.2009р.) ДПІ у Київському районі м.Харкова відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок акта про результати перевірки від 04.06.2009 №3861/18-010/33814884 про заниження ТОВ "ПГ-РЕМІКС" ПДВ на загальну суму 6701,00грн. та вважає правомірним застосування ДПІ у Київському районі м.Харкова до ТОВ "ПГ-РЕМІКС" штрафу в сумі 3350,50грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000391800/0 від 17.06.2009р. (№0000391800/1 від 07.07.2009р., №0000391800/2 від 17.08.2009р., №0000391800/3 від 11.11.2009р.) прийняті ДПІ у Київському районі м.Харкова з дотриманням вимог чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно з п.п.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 N355 (далі - Методичні рекомендації), відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", із змінами та доповненнями, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Підпунктом 2.2 Методичних рекомендацій передбачено, що методичні рекомендації розповсюджуються на організацію взаємодії при проведенні невиїзних документальних перевірок як платників податків - фізичних, так і юридичних осіб з питань дотримання ними вимог податкового законодавства, у тому числі перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків (крім документальних невиїзних перевірок (камеральних), що проводяться органами ДПС відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, а також перевірок, що проводяться відповідно до наказу ДПА України від 18.04.2008 N 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів").

Невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин: у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків); у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; в інших випадках, передбачених законодавством. (П.п.2.3 Методичних рекомендацій.)

Невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку. За наслідками невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки. (П.п.2.4 Методичних рекомендацій.)

У разі встановлення за результатами невиїзної документальної перевірки порушень законодавства за розглядом матеріалів перевірки приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формою згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N567/5758, із змінами та доповненнями. (п.п. 2.7 Методичних рекомендацій.)

Проаналізувавши акт про результати перевірки від 04.06.2009 №3861/18-010/33814884 (а.с.13-16), враховуючи наведені норми права, суд прийшов до висновку, що при проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ "ПГ-Ремікс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Компані Стріт", за вересень, жовтень 2008 року, ДПІ у Київському районі м.Харкова діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86 КАС України); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86 КАС України); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86 КАС України).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд зазначає, що подані позивачем до матеріалів справи документи не можуть бути визнані належними та допустимими доказами фактичного здійснення поставок товару, оскільки позивачем не надано належним чином завірених копій документів щодо підтвердження транспортування придбаного у контрагентів товарів (квитанції залізниці, або акти щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей), бухгалтерські документи по складському обліку товарів (а саме автозапчастин), сертифікати якості на придбані товари, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) виконувалися поставки товарно-матеріальних цінностей, банківські виписки щодо оплати придбаного товару, документи про належність або права користування складськими приміщеннями, докази щодо наявності у постачальника на момент спірних господарських операцій платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати, тощо), також документи на підтвердження подальшого використання платником придбаної продукції, витребуваних Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 р.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи відповідача щодо розбіжностей, встановлених в первинних документах позивача щодо дійсності придбання платником податку товарів (робіт, послуг) за договорами з контрагентом.

З огляду на наявні у матеріалах справи доказів в їх сукупності твердження позивача про реальність господарських операцій між "ПГ-РЕМІКС" та ТОВ "Компані Стріт" не знайшло свого підтвердження, оскільки позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів реальності фізичного переміщення активів у просторі та часі від перелічених суб'єктів господарювання до "ПГ-РЕМІКС" , використання їх у власній господарській діяльності, а також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагенту для вчинення поставок товару. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, неможливо визначити місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо.

Отже, при наявності наданих позивачем первинних документів, не було встановлено фактичне укладання договорів, виконання умов договорів. В ході розгляду справи не було підтверджено належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не скористався наданим правом, а також покладеним на нього ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 р. обов'язком та не надав належним чином завірені копії транспортування придбаного у контрагентів товарів (квитанції залізниці, або акти щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей), бухгалтерські документи по складському обліку товарів (а саме автозапчастин), сертифікати якості на придбані товари, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) виконувалися поставки товарно-матеріальних цінностей, банківські виписки щодо оплати придбаного товару, документи про належність або права користування складськими приміщеннями, докази щодо наявності у постачальника на момент спірних господарських операцій платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати, тощо), також документи на підтвердження подальшого використання платником придбаної продукції.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, стосовно позовної вимоги про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ПГ-РЕМІКС", на підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Компані Стріт" (код ЄДРПОУ 35566499) за вересень, жовтень 2008р., суд зазначає наступне.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення відповідачем порядку проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ПГ-Ремікс".

Тому позовні вимоги про визнання незаконними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення вказаної перевірки є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оцінивши надані докази щодо другої позовної вимоги, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000391800/0 від 17.06.2009р. (№0000391800/1 від 07.07.2009р., №0000391800/2 від 17.08.2009р., №0000391800/3 від 11.11.2009р.) відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень -рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ-Ремікс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та податкового повідомлення-рішення недійсними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови складено 27 серпня 2014 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.