Рішення

від 26.08.2014 по справі 922/3143/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р.Справа № 922/3143/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Агро-Тек", м. Харків до СТОВ "Петрівське", с. Петрівка про стягнення коштів в сумі 48 403,50 грн. за участю сторін:

позивача -Гвоздік О.І.

відповідача - Колосов А.В.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014 року до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Тек" ( надалі - позивач) та просить суд стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" (надалі - відповідач) заборгованість у розмірі 32269,00 грн., штраф 16134,50 грн. та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов договору на авіаційно - біологічні роботи за № 21 від 03.07.2013 року в частині розрахунків за надані послуги.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог щодо нарахування штрафних санкцій, які є на його думку завищеними.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 11.08.2014 року по 26.08.2014 року до 10 години. з метою надання відповідачем документального обгрунтування клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне, що за приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.07.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір за № 21 на авіаційно-біологічні роботи ( а.с.9 -14). У відповідності до предмету договору відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов*язання по виконанню робіт по розселенню трихограми ( п.1.1 договору). Види робіт, об*єми та строки робіт визначаються сторонами в технічному завдані на кожний вид робіт, який являється невід*ємною частиною даного договору ( п.1.2 договору). Акти приймання-передачі виконаних робіт складаються та підписуються в двухстороньому порядку на підставі візуального огляду якості під час або після проведення робіт. ( п.4.1 договору). Актом приймання - здачі робіт являється фактично виконані роботи та вартість виконаних робіт. ( п.4.2 договору). Вартість робіт, додаткових витрат позивача, пов*язаних з проведенням РРТ та форма оплати узгоджуються в протоколі погодження договірної ціни ( п.5.1 договору). До початку робіт відповідач за погодженням позивача здійснює попередню оплату в розмірі вартості запланованих робіт, а також 100 % вартість прибуття ( переліт) ВС в район проведення робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться відповідачем за фактично виконанні об*єми робіт у відповідності до акту приймання-передачі РРТ до 15 жовтня 2013 року . В разі порушення відповідачем строків оплати за виконані роботи з РРТ відповідач зобов*язався сплатити позивачу штраф у розмірі 50 % від суми боргу, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення ( п.5.2 договору).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена, за таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення відповідача основної заборгованості в сумі 32269 грн. , що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 21.07.2014 року ( а.с.19).

Щодо стягнення штрафу в сумі 16134,50 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Порядок стягнення штрафних санкцій сторони передбачили п.5.3 договору за № 17 від 07.07.2013 року.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем своєчасно не сплачена, за таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення штрафу обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення відповідача штрафу в сумі 16134,50 грн.

Відповідно ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне судові витрати у даній справі покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до цього винести з цього приводу додаткове рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 4,33,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" ( Харківська обл., Золочівський район , смт. Золочів, вул.Піонерська, б.40 р/р 2600011241 в ПАТ "Мегабанк" МФО 351629 код 32221884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ТЕК" ( м. Харків, вул. Метробудівників, 20 кв.108 р/р 2600401448474 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк" МФО 325365 код 31645812) суму основного боргу 32269,00 грн., штраф 16134,50 грн. та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.08.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова