Ухвала

від 30.07.2014 по справі 2а-17858/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2014 р. м. Київ К/9991/81301/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Рибченка А.О., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011

у справі № 2а-17858/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Влагур»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011, позов задоволено: визнано неправомірною бездіяльність ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо невнесення до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показників поданих ТОВ «Влагур» податкових декларацій з податку на додану вартість: від 19.11.2009 - за жовтень 2009 року; від 17.12.2009 - за листопад 2009 року; від 20.01.2010 - за грудень 2009 року; від 22.02.2010 - за січень 2010 року; від 22.03.2010 - за лютий 2010 року; визнано неправомірними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо не визнання поданої ТОВ «Влагур» 20.07.2010 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року; зобов'язано ДПІ у Печерському районі м. Києва перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданих ТОВ «Влагур» податкових декларацій з податку на додану вартість: від 19.11.2009 - за жовтень 2009 року; від 17.12.2009 - за листопад 2009 року; від 20.01.2010 - за грудень 2009 року; від 22.02.2010 - за січень 2010 року; від 22.03.2010 - за лютий 2010 року; від 20.07.2010 - за червень 2010 року.

У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ТОВ «Влагур» через оператора електронної звітності подало до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий. червень 2010 року .

Листами від 08.12.2009 № 59293/10/15-411 та №62323/10/15-411, від 11.01.2010 №282/10/15-311, від 22.03.2010 №13587/10/15-311, від 25.02.2010 №9612/10/15-311, від 25.10.2010 №60026/10/28611 ДПІ повідомлено товариство, що податкові декларації з податку на додану вартість за вказані податкові періоди не визнані як податкова звітність з підстав не проставлення в деклараціях прочерків в показниках, які не заповнювались, та не зазначення номерів рядків декларацій, до яких додані додатки; товариству запропоновано надати податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий. червень 2010 року , оформлені належним чином.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (втратив чинність з 1 січня 2011 року) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження (частина 5 цього підпункту).

Відповідно до пункту 3.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за N 702/10982, декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Підзаконним нормативно-правовим актом, яким регулюються загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. N 233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011.

У судовому процесі встановлено, що подані позивачем декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, червень 2010 року містили усі обов'язкові реквізити , які передбачені частиною 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 ст.4 Закону № 2181-ІІІ. Відсутність у вказаній податковій декларації прочерків у рядках, які не заповнені, а також не зазначення номерів рядків декларацій, до яких додані додатки, не впливають на значення податкової декларації як податкової звітності, а отже суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність дій ДПІ щодо невизнання податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий. червень 2010 року .

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: А.О. Рибченко М.В. Сірош