Постанова

від 27.08.2014 по справі 815/4440/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4440/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа готелів «Чорне море» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про часткове скасування податкового повідомлення - рішення від 27.05.2014 року № 0000952208, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа готелів «Чорне море» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Мережа готелів «Чорне море») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 року № 0000952208 в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 109 333,34 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 27 333,33 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Мережа готелів «Чорне море» за березень 2013 року, за результатами якої складено акт від 05.05.2014 року № 2347/15-53-22-08/37009454, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 року № 0000952208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 136 668,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 109 431,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 357,75 грн. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині збільшення останньому грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136 666 грн. 67 коп. (за основним платежем - 109 333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 333,33 грн.) підлягає скасуванню як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Так позивач зазначає, що у червні отримав податкові накладні № 2 від 23.01.2014 року та № 3 від 28.01.2014 року від ПП «Априорі», які відповідно до п. 11 Розділу ХХ Перехідних положень підлягали реєстрації продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних, проте ПП «Априорі» податкові накладні не були зареєстровані. У відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивач включив суму ПДВ за вказаними податковими накладними до складу податкового кредиту з відповідним відображенням у додатку 8 до Декларації з ПДВ та скаргою. До скарги позивачем були надані платіжні доручення, на яких є відмітка банківської установи про перерахування грошових коштів у певну дату, а саме 23.01.2014 року та 28.01.2014 року. Таким чином, позивач зазначає, що відповідачем не було враховано той факт, що грошові кошти були зараховані від замовника підрядних робіт на банківський рахунок платника податку ПП «Априорі» не в день виставлення платіжного доручення, а в інший день, про що свідчить відмітка банківської установи на платіжному дорученні.

З огляду на викладене, на думку позивача, посадові особи ДПІ встановили в акті перевірки необґрунтовані та незаконні висновки щодо порушення підприємством вимог п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, п. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що спричинило прийняття відповідачем незаконного податкового повідомлення - рішення від 27.05.2014 року № 0000952208.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків.

Судом встановлено, що 05 травня 2014 року головним державним ревізором - інспектором відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі пункту 200.10 ст. 200 розділу У Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року ТОВ «Мережа готелів «Чорне море», код ЄДРПОУ 37009454.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки від 05.05.2014 року № 2347/15-53-22-08/37009454 «Про результати проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Мережа готелів «Чорне море», код ЄДРПОУ 37009454 за березень 2014 року», відповідно до висновку якого встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту, заявленого у податковій декларації за березень 2014 року на суму 109 431 грн. та відповідальність платника, передбачену п. 123.1 ст. 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України (а.с. 10-15).

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 року № 0000952208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 136 668,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 109 431,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 357,75 грн. (а.с. 16).

Судом встановлено, що зазначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість (109 431,00 грн.) складається із:

- 98,33 грн., нарахованих відповідачем внаслідок порушення позивачем ст. 192 Податкового кодексу України, а саме: позивачем у податковій декларації з ПДВ за березень 2014 р. у рядку 1 таблиці 1 «Коригування податкових зобов'язань» не було заповнено стовбець № 8 розрахунку коригування сум ПДВ (підставу для коригування податкових зобов'язань);

- 109 333,33 грн., нарахованих відповідачем внаслідок порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: відповідач вважає, що позивач не мав право на формування податкового кредиту у березні 2014 року за рахунок податкових накладних № 2 від 23.01.2014 р. (на суму ПДВ 66 666,67 грн.) та № 3 від 28.01.2014 р. (42 666,67 грн.), отриманих від контрагента - ПП «АПРИОРІ», код ЄДРПОУ 35242032.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, розмір штрафних санкцій застосованих відповідачем до позивача складає:

- 25% від суми 98,33 грн., що дорівнює 24,58 грн.;

- 25 % від суми 109 333,33 грн., що дорівнює 27 333,33 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136 666 грн. 67 коп. (за основним платежем - 109 333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 333,33 грн.), ТОВ «Мережа готелів «Чорне море» в цій частині оскаржило його в судовому порядку, вимагаючи визнання його в зазначеній частині протиправним та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих позивачем доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб`єкта владних повноважень, суд виходив з приписів ч.3 ст.2 КАС України та дійшов висновку про його протиправність в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136 666 грн. 67 коп. (за основним платежем - 109 333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 333,33 грн.) та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Мережа готелів «Чорне море» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем за результатами перевірки прийнятий акт від 05.05.2014 року № 2347/15-53-22-08/37009454, проте з висновками цього акту посадові особи позивача були не згодні. Таким чином, обставини зазначені у акті перевірки не є підтвердженими позивачем, а тому згідно з положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного у вищезазначеній частині податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 розділу ІІІ наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в частині формування податкового кредиту по податковим накладним, складеним з порушенням вимог діючого законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2014 року на загальну суму 109 333 грн.

Так, зокрема, в акті зазначено, що TOB «Мережа готелів «Чорне море» надано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в електронному вигляді податкову декларацію податку на додану вартість за березень 2014 року (від 22.04.2014 року № 9022205318) та додаток 8 до податкової декларації за податку на додану вартість за березень 2014 року (від 22.04.2014 року № 9022205292) - заяву із скаргою на ПП «АПРИОРІ», в якій TOB Мережа готелів «Чорне море» заявило про порушення ПП «АПРИОРІ» порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також в акті зазначено (а.с. 14), що позивач до заяви додав податкові накладні видані постачальником ПП «АПРИОРІ», код ЄДРПОУ 35242032: податкова накладна від 23.01.2014 року № 2 на загальну суму 400000,00 грн. у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; податкова накладна від 28.01.2014 року № 3 на загальну суму 256000,00 грн. у т.ч. ПДВ 42666,67 грн.

Також, ТОВ «Мережа готелів «Чорне море» до заяви додало платіжні доручення, згідно яких підприємством було перераховано авансову сплату за будівельні роботи згідно договору підряду від 12.12.2013 року № 12/12-13 на рахунок ПП «АПРИОРІ», а саме: платіжне доручення від 21.01.2014 року № 34 на загальну суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; платіжне доручення від 27.01.2014 року № 36 на загальну суму 256000,00 грн. у т.ч. ПДВ 42666,67 грн.

На підставі викладеного, відповідач у акті приходить до висновку, що ТОВ «Мережа готелів «Чорне море» було надано первинні документи, які не підтверджують правомірність складання податкових накладних та не надають визначення першої події, яка є підставою для виникнення у ПП «АПРИОРІ» податкових зобов'язань.

Оцінюючи правомірність прийняття в оскаржуваній позивачем частині податкового повідомлення - рішення на предмет узгодженості фактичних обставин справи нормам податкового законодавства, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 12 грудня 2013 року TOB «Мережа готелів «Чорне море» (попереднє найменування - TOB «Трейд груп») укладено із ПП «АПРИОРІ», код ЄДРПОУ 35242032, ІПН 352420315542, договір підряду № 12/12-13 від 12.12.2013 року, відповідно до якого ПП «АПРИОРІ» зобов'язалося здійснити комплекс будівельних робіт з поточного ремонту та облаштуванню частини третьої черги туристично-оздоровчого комплексу (а.с. 38-45).

Відповідно до умов п.п. 3.6.1 п. 3.6 договору підряду, TOB «Мережа готелів «Чорне море» зобов'язалося здійснити авансування робіт ПП «АПРИОРІ» у сумі не більше 50 % вартості робіт у строк до 01.02.2014 року.

На виконання договору підряду TOB «Мережа готелів «Чорне море» перераховано на рахунок ПП «АПРИОРІ» наступні грошові суми:

- 400 000,00 (чотириста тисяч) гривен, у тому числі ПДВ, згідно із платіжним дорученням №34 від 21.01.2014 року, грошові кошти перераховані на рахунок ПП «АПРИОРІ» банківською установи 23.01.2014 року (а.с. 36);

- 256 000,00 (двісті п'ятдесят шість тисяч) гривен, у тому числі ПДВ, згідно із платіжним дорученням № 36 від 27.01.2014 року, грошові кошти перераховані на рахунок ПП «АПРИОРІ» банківською установою 28.01.2014 року (а.с. 37).

У свою чергу ПП «АПРИОРІ» надало TOB «Мережа готелів «Чорне море» наступні податкові накладні:

- № 2 від 23.01.2014 року на суму 400 000 грн., у тому числі ПДВ - 66 666, 67 грн. (а.с. 34);

- № 3 від 28.01.2014 року на суму 256 000 грн., у тому числі ПДВ - 42 666,67 грн. (а.с. 35).

Разом із тим зазначені податкові накладні на були зареєстровані ПП «АПРИОРІ» згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Мережа готелів «Чорне море» було направлено в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року (від 22.04.2014 року № 9022205318) та додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року (від 22.04.2014 року № 9022205292) - заяву із скаргою на ПП «АПРИОРІ», в якій TOB Мережа готелів «Чорне море» заявило про порушення ПП «АПРИОРІ» порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2 від 23.01.2014 року на суму 400 000 грн., у тому числі ПДВ - 66 666, 67 грн. та № 3 від 28.01.2014 року на суму 256 000 грн., у тому числі ПДВ - 42 666,67 грн. До скарги були додані копії вищезазначених платіжних доручень №34 від 21.01.2014 року та № 36 від 27.01.2014 року та податкові накладні (а.с. 28-37).

З дослідженої судом вказаної податкової звітності встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за березень 2014 року суму ПДВ у розмірі 109 333,34 грн. за податковими накладними № 2 від 23.01.2014 року та № 3 від 28.01.2014 року, отриманих від постачальника ПП «АПРИОРІ», яка не були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних вказаним контрагентом позивача.

Разом з тим, дізнавшись про те, що вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач, вчинив усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто разом з податковою декларацією по ПДВ за березень 2014 року, подав додаток № 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року (від 22.04.2014 року № 9022205292) - заяву із скаргою на ПП «АПРИОРІ», в якій TOB Мережа готелів «Чорне море» заявило про порушення ПП «АПРИОРІ» порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, до якої додав копії вказаних податкових накладних та копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, а саме: платіжні доручення.

Водночас, посадовими особами ДПІ в акті перевірки зазначено, що позивачем було надано первинні документи, які не підтверджують правомірність складання податкових накладних та не надають визначення першої події, яка є підставою для виникнення у ПП «АПРИОРІ» податкових зобов'язань.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

З досліджених судом вищезазначених первинних документів, наданих представником позивача, встановлено, що TOB «Мережа готелів «Чорне море» здійснило перерахування грошових коштів на рахунок ПП «АПРИОРІ» як оплату робіт, що підлягають постачанню, у сумі:

- 400 000,00 (чотириста тисяч) гривень, у тому числі ПДВ, згідно із платіжним дорученням № 34 від 21.01.2014 року, грошові кошти перераховані на рахунок ПП «АПРИОРІ» банківською установою 23.01.2014 року;

- 256 000,00 (двісті п'ятдесят шість тисяч) гривень, у тому числі ПДВ, згідно із платіжним дорученням № 36 від 27.01.2014 року, грошові кошти перераховані на рахунок ПП «АПРИОРІ» банківською установою 28.01.2014 року (1 подія). Тобто, у відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, дата списання коштів з банківського рахунка TOB «Мережа готелів «Чорне море» на оплату будівельних робіт є датою виникнення права TOB «Мережа готелів «Чорне море» на віднесення суми податку до податкового кредиту та виникнення у ПП «АПРИОРІ» податкових зобов'язань.

TOB «Мережа готелів «Чорне море» разом із скаргою на контрагента було зокрема надано зазначені платіжні доручення, на яких є відмітка банківської установи про перерахування грошових коштів у певну дату.

Таким чином, відповідачем не було враховано той факт, що грошові кошти були зараховані від замовника підрядних робіт на банківський рахунок платника податку ПП «АПРИОРІ» не в день виставлення платіжного доручення, а в інший день, про що свідчить відмітки банківської установи на платіжних дорученнях. У зв'язку з чим, суд вважає, що податкові накладні виписані ПП «АПРІОРІ» 23.01.2014 року та 28.01.2014 року на виконання пп. «а» п. п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Постачальником ПП «АПРИОРІ» на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, виписані податкові накладні у відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України, проте, як встановлено судом вище, всупереч п. 201.10 ст. 201 ПК України, постачальником зазначені податкові накладна не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як судом зазначалось вище, відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто, нормою вказаною статті регламентовано на необхідності платнику податків документально підтвердити подію, з якою законодавець пов'язує виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту (п. 198.2 ст. 198 ПК України), тобто подію здійснення господарської операції.

Також слід визначити, що законодавець зобов'язує платника податку подати до скарги розрахунковий документ, що засвідчує факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Оплата Підприємством будівельних робіт в т.ч. ПДВ - списання коштів з банківського рахунку позивача на оплату будівельних робіт в т.ч. ПДВ здійснено через установу банку та підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які й були додані позивачем до скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що стало підставою для правомірного включення до складу податкового кредиту у березні 2014 року суми ПДВ у розмірі 109 333,34 грн. за податковими накладними № 2 від 23.01.20014 року та № 3 від 28.01.2014 року, отриманих від постачальника ПП «АПРИОРІ».

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст. 11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено факт правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000952208 від 27.05.2014 року в частині збільшення ТОВ «Мережа готелів «Чорне море» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136 666 грн. 67 коп. (за основним платежем - 109 333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 333,33 грн.), а висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України спростовані представником позивача.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0000952208 від 27.05.2014 року в частині збільшення ТОВ «Мережа готелів «Чорне море» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136 666 грн. 67 коп. (за основним платежем - 109 333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 333,33 грн.), у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа готелів «Чорне море» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.05.2014 року № 0000952208, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.05.2014 року № 0000952208 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Мережа готелів «Чорне море» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 136 666 грн. 67 коп. (за основним платежем - 109 333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 333,33 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа готелів «Чорне море» (код ЄДРПОУ - 37009454, адреса: 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20) сплачений судовий збір у розмірі 273 грн. 58 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27 серпня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов