Постанова

від 15.08.2014 по справі 826/10406/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/198

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

15 серпня 2014 року 09:20 № 826/10406/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА МЕДІА" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 19.03.2014 № 0003712220, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА МЕДІА" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2014 № 0003712220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10406/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 12.08.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 12.08.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

На підставі наказу ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.02.2014 року № 212 на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 20, 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АЛЬФА МЕДІА" (код ЄДРПОУ 34763223) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Монца консалтинг" (код ЄДРПОУ 37813753) за результатом якої складено акт перевірки від 18.02.2014 № 151/26-54-22-2/34763223 (далі - акт перевірки № 151, Т. 1, арк. 50-67).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 290 965,00 грн., в т.ч. за січень 2013 р. - 125 580,00 грн. та за березень 2013 р. - 165 385,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 18.02.2014 № 151/26-54-22-2/34763223 ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення від 19.03.2014 № 0003712220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 436 448,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 290 965,00 грн. та за штрафними санкціями - 145 483,00 грн. (Т. 1, арк. 33).

Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.05.2014 № 4525/10/26-15-10-06-15 залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", а податкове повідомлення-рішення від 19.03.2014 № 0003712220 ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - без змін (Т. 1, арк. 22-26).

Рішенням Міндоходів України від 17.06.2014 № 10776/6/99-99-10-01-15 залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", а рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.05.2014 № 4525/10/26-15-10-06-15 та податкове повідомлення-рішення від 19.03.2014 № 0003712220 ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - без змін (Т. 1, арк. 18-20).

Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням від 19.03.2014 № 0003712220, а тому звернувся до суду.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали:

- акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013 № 1020/26-55-22-01/37813753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Монца консалтинг" (код ЄДРПОУ 37813753) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Лоліана" (код ЄДРПОУ 38148323) за період січень, квітень 2013 року та ТОВ "Тера Маркет Плюс" (код ЄДРПОУ 38079983) за період березень 2013 (арк. 4 акту перевірки № 151).

Згідно даного акту, встановлено, що ТОВ "Монца консалтинг" має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим документально не підтверджено відносини із ТОВ "Лоліана" та ТОВ "Тера Маркет Плюс".

- акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.08.2013 № 733/26-55-22-01/38148323 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Лоліана" (код ЄДРПОУ 38148323) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2012 по 30.06.2013 (арк. 6 акту перевірки № 151).

Даним актом встановлено, що ТОВ "Лоліана" має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків.

- акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2013 № 1261/26-57-22-01-07/38079983 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Тера Маркет Плюс" (код ЄДРПОУ 38079983) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень, березень, травень та червень 2013 (арк. 6 акту перевірки № 151).

Згідно даного акту, місцезнаходження товариства не встановлено, жодних первинних документів до перевірки не надано, у зв'язку з чим реальність вчинення господарських операцій між ТОВ "Тера Маркет Плюс" та його контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів.

Враховуючи, що ТОВ "Монца консалтинг" задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Лоліана" та ТОВ "Тера Маркет Плюс", податковий орган дійшов висновку, що податкові зобов'язання отриманих по ланцюгу постачання ТОВ "Лоліана" та ТОВ "Тера Маркет Плюс" - ТОВ "Монца консалтинг" - ТОВ "АЛЬФА МЕДІА" є нікчемними, а тому ТОВ "АЛЬФА МЕДІА" не мало право формувати витрати по операціях з ТОВ "Монца консалтинг".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

ТОВ "АЛЬФА МЕДІА" (код ЄДРПОУ 34763223) зареєстровано Головним управлінням юстиції у м. Києві за № 10741070010021092 від 16.11.2006 (арк. 2 акту перевірки № 151).

Місцезнаходження суб'єкта господарювання, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корп. 12 А, оф. 406 (арк. 2 акту).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", в особі директора Білоуса А.Д. (Замовник) та ТОВ "Монца консалтинг", в особі директора Лавренчук А.А. (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № М/13 від 10.01.2013 (Т. 1, арк. 69-75).

Згідно даного договору, замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується надати послуги з організації та проведення маркетингових досліджень (опитувань), згідно додатків до договору.

Згідно п. 2.1.1 Договору, виконавець зобов'язаний провести дослідження, а саме: збір інформації шляхом анкетування з використанням комп'ютерів з сенсорними моніторами в містах та районних центрах України, зберігаючи всі результати досліджень у повній конфіденційності.

П. 3.2 встановлено, що місцем опитування є кінотеатри, супермаркети, вокзали, аеропорти та ін. громадські міста в населених пунктах згідно додатків до договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору, замовник сплачує 50% суми згідно додатків до цього договору протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку, а 50% після отримання звіту щодо результатів дослідження.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № 1, № А-3, додаткову угоду № П-3 (Т. 1, арк. 72-75), банківські виписки (Т. 1, арк. 170-193), податкові накладні (Т. 1, арк. 206, 218, 231), акти здачі - прийняття робіт (Т. 1, арк. 233, 247, 261).

Крім цього, між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", в особі директора Білоуса А.Д. (Замовник) та ТОВ "Монца консалтинг", в особі директора Лавренчук А.А. (Виконавець) було укладено договір про надання консультаційних та маркетингових послуг № І/12 від 10.10.2012 (Т. 1, арк. 76-79).

На умовах даного договору замовник дає завдання, а виконавець зобов'язується надати послуги по пошуку та підбору на території України організацій чи приватних осіб (Клієнти), зацікавлених в отриманні від замовника послуг по проведенню рекламних кампаній. Замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця в порядку та на умовах передбачених даним договором. Послуги виконавця вважаються наданими, якщо виконавець підписав договір на виготовлення та встановлення рекламних конструкцій з клієнтом наданим виконавцем.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № 2, 3 (Т. 1, арк. 78-79), банківські виписки (Т. 1, арк. 170-193), податкові накладні (Т. 1, арк. 202, 219), акти здачі - прийняття робіт (Т. 1, арк. 246, 263).

Крім цього, між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", в особі директора Білоуса А.Д. (Замовник) та ТОВ "Монца консалтинг", в особі директора Лавренчук А.А. (Виконавець) було укладено договір № 01/04-Р від 01.04.2012 (Т. 1, арк. 80-83).

На умовах даного договору виконавець приймає на себе зобов'язання за завданням замовника надати послуги з реклами будь-якими рекламними засобами зокрема: створення дизайну, підготовку та виготовленню поліграфічної продукції, виготовленню відео (аудіо) роликів, розміщення рекламних матеріалів замовника на телебаченні (ефірному та кабельному), в пресі, на радіо, в мережі інтернет; виготовлення та розміщення зовнішньої реклами, організації зв'язків з громад кістю (паблік рілейшнз), організації і проведенню маркетингових досліджень ринку, розробці ідей рекламної продукції (креатив), розробці бренду (торгової марки), наданню інформаційно-консультативних послуг (перелік не є вичерпним).

П. 4. 1 договору визначено, що передача результатів наданих послуг виконавцем здійснюється на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, в якому наводиться опис наданих послуг.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № Р-1, зведену таблицю, медіа - план на розміщення реклами на радіо, додаток № 01/13, № МК-13, № З-3/13, адресну програму, додаток № ЗТ/13, адресну програму, додаток № Л-4, № Б-3/13, № 3А/13, № ЗЖ/13, додаток № НГ-1, № КА-3/13, № 3СА/13, № Д/13, № Ф-3, № 1-13, аналіз категорії «Паливно-мастильні матеріали» (Т. 1, арк. 84-111), банківські виписки (Т. 1, арк. 170-193), податкові накладні (Т. 1, арк. 195, 197, 198, 200-201, 203,209,215, 217, 221, 224-230), акти здачі - прийняття робіт (Т. 1, арк. 235-242, 245, 248, 250, 259-260, 264, 266-269).

Крім цього, між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", в особі директора Білоуса А.Д. (Замовник) та ТОВ "Монца консалтинг", в особі директора Лавренчук А.А. (Виконавець) було укладено договір про виконання робіт (надання послуг) № 31/08 від 31.08.2012 (Т. 1, арк. 80-83).

На умовах даного договору зобов'язується надати за плату послуги з технічного забезпечення та обслуговування знімальною, освітлювальною, звуковою та додатковою операторською технікою, з монтажу, кольорокорекції та виготовленню вихідних матеріалів.

П. 3.2 договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється протягом тридцяти календарних днів з дати підписання відповідного акту надання послуг.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № 1-13, № Ш-1, № Ф-1, № ГС-1/13, № 3-2013, № 1-2013, № 3-13 (Т. 1, арк. 135-148), банківські виписки (Т. 1, арк. 170-193), податкові накладні (Т. 1, арк. 194, 196, 199, 205, 207-208, 210, 213, 216), акти здачі - прийняття робіт (Т. 1, арк. 249, 252, 256, 257, 262, 265, 270-272).

Крім цього, між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", в особі директора Білоуса А.Д. (Замовник) та ТОВ "Монца консалтинг", в особі директора Лавренчук А.А. (Виконавець) було укладено договір № 07/12 від 20.07.2012 (Т. 1, арк. 149-150).

На умовах даного договору замовник доручає, а виконавець надає до поліграфічні послуги: комп'ютерне верстання журналу, розробка та верстання графіків, таблиць, малюнків, обробка фотоматеріалів, створення PDF файлу та інші до друкові роботи.

П. 2.2 договору встановлено, що оплата здійснюється в повному обсязі після передачі всіх матеріалів замовнику.

Згідно п. 3 1 договору, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт після закінчення робіт, а виконана робота передається в електронному вигляді на оптичних носіях, відповідно до п. 3.2 договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № Д-1, № К-04, № 03/13, № Л-3/13, № Д-04 (Т. 1, арк. 151-157), банківські виписки (Т. 1, арк. 170-193), податкові накладні (Т. 1, арк.204, 211-212, 222, 232), акти здачі - прийняття робіт (Т. 1, арк. 244, 253-255, 258).

Крім цього, між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", в особі директора Білоуса А.Д. (Замовник) та ТОВ "Монца консалтинг", в особі директора Лавренчук А.А. (Виконавець) було укладено договір про створення творів та передачу виключних майнових авторських і суміжних прав на їх використання № 09/12 від 11.09.2012 (Т. 1, арк. 158-162).

На умовах даного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання на замовлення та за рахунок замовника надати послуги і виконати роботи: монтаж, ретуш, кольорокорекція відеопродукції, створення комп'ютерної графіки та анімації, створення оригінальної музики, запис на аналогові та цифрові носії, касети формату BetaCam SP, Digital BetaCam, VHS, DAT (твори), інші послуги креативного характеру та передати (усткпити) замовнику виключні авторські права на використання створених творів.

Згідно п. 3.8 договору, зобов'язання виконавця за цим договором вважаються виконаними належним чином після підписання замовником акта здачі-приймання.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № Р/3-13 (Т. 1, арк. 163), банківські виписки (Т. 1, арк. 170-193), податкові накладні (Т. 1, арк. 214), акти здачі - прийняття робіт (Т. 1, арк. 251).

Крім цього, між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", в особі директора Білоуса А.Д. (Замовник) та ТОВ "Монца консалтинг", в особі директора Лавренчук А.А. (Виконавець) було укладено договір про надання послуг по декоративному оформленню та технічному забезпеченню проведення презентації № Р-1/13 від 11.02.2013 (Т. 1, арк. 164-166).

На умовах даного договору замовник доручає виконавцю надання послуг по виготовленню елементів декорації для виставкового стенду клієнта замовника та оплачує надані послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

П. 1.2 договору визначено, що послуги включають в себе: виготовлення та оформлення елементів декору, транспортування декоративних елементів.

Прийняття даних послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, відповідно до п. 3.1 договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: банківські виписки (Т. 1, арк. 170-193), податкові накладні (Т. 1, арк. 223), акти здачі - прийняття робіт (Т. 1, арк. 175).

Крім цього, між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", в особі директора Білоуса А.Д. (Замовник) та ТОВ "Монца консалтинг", в особі директора Лавренчук А.А. (Агенство) було укладено договір № П-1/13 від 20.02.2013 (Т. 1, арк. 167-168).

На умовах даного договору замовник доручає, а агентство приймає зобов'язання по наданню послуг: створення дизайну, підготовка та часткове виготовлення конструкцій: щит, біг борд; поліграфічної продукції, рекламної продукції та розміщення зовнішньої реклами.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № Б/1, (Т. 1, арк. 169), банківські виписки (Т. 1, арк. 170-193), податкові накладні (Т. 1, арк. 220), акти здачі - прийняття робіт (Т. 1, арк. 234).

Крім того, позивач надав суду копії документів, що підтверджують факт подальшої реалізації робіт (послуг) та свідчать про наявність господарської мети при здійсненні операцій з придбання робіт (послуг) у ТОВ "Монца консалтинг" (Т. 2, арк. 4-225).

Позиція відповідача ґрунтується на акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013 № 1020/26-55-22-01/37813753 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Монца консалтинг", акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.08.2013 № 733/26-55-22-01/38148323 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Лоліана", акті ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2013 № 1261/26-57-22-01-07/38079983 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Тера Маркет Плюс",а, оскільки, контрагент позивача - ТОВ "Монца консалтинг" задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Лоліана" та ТОВ "Тера Маркет Плюс" та у зв'язку із неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Монца консалтинг", податковий орган дійшов висновку, що податкові зобов'язання отриманих по ланцюгу постачання ТОВ "Лоліана" та ТОВ "Тера Маркет Плюс" - ТОВ "Монца консалтинг" - ТОВ "АЛЬФА МЕДІА" є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий орган, на основі припущень, прийняв хибне рішення, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства підприємств по ланцюгу постачання та факт відсутності підприємства за місцем реєстрації на даний момент не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Здійснюючи правовий аналіз обґрунтованості висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку валових витрат та податкового кредиту потребує встановлення всіх обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та валових витрат підприємства.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "Монца консалтинг" та ТОВ "АЛЬФА МЕДІА", а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Крім цього, позивач надав суду копії первинних документів, які містять всі необхідні реквізити, а тому ТОВ "АЛЬФА МЕДІА" мало право формувати податковий кредит на підставі виданих ТОВ "Монца консалтинг" податкових накладних, оскільки документи складені, відповідно до вимог законодавства.

Згідно акту перевірки від 18.02.2014 № 151/26-54-22-2/34763223, судом було встановлено, що висновки інспектора про податкові порушення ТОВ "АЛЬФА МЕДІА" ґрунтуються на відсутності контрагента ТОВ "Монца консалтинг" за юридичною адресою, а тому суд вважає доцільним зазначити, що сам факт відсутності підприємства за місцем реєстрації не може бути доказом фіктивності його фінансово-господарської діяльності. Цей факт може бути встановлено лише на підставі рішення суду. Однак, такого рішення суду відповідачем не надано, а первинними документами підтверджено господарські відносини позивача із спірними контрагентом.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ "Монца консалтинг", що містяться в матеріалах справи.

Крім цього, з акту перевірки від 18.02.2014 № 151/26-54-22-2/34763223 вбачається, що зауважень до податкових накладних, виданих ТОВ "Монца консалтинг" позивачу у перевіряючого не було, натомість висновок податкового органу про відсутність правочинів між ТОВ "АЛЬФА МЕДІА" та ТОВ "Монца консалтинг" ґрунтується на тому, що згідно висновків податкового органу, ТОВ "Монца консалтинг" задекларувало відносини із постачальниками ТОВ "Лоліана" та ТОВ "Тера Маркет Плюс", які не мав жодного відношення до позивача.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 19.03.2014 № 0003712220.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА МЕДІА" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19.03.2014 № 0003712220.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА МЕДІА" (код за ЄДРПОУ 34763223) понесені судові витрати в розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова