КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10406/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА МЕДІА» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2014 року адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0003712220 від 19 березня 2014 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АЛЬФА МЕДІА» (код ЄДРПОУ 34763223) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Монца консалтинг» (код ЄДРПОУ 37813753) за результатом якої складено акт перевірки № 151/26-54-22-2/34763223 від 18 лютого 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 290 965, 00 грн., в т.ч. за січень 2013 року - 125 580, 00 грн. та за березень 2013 року - 165 385, 00 грн.
Висновки податкового органу ґрунтуються на акті ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1020/26-55-22-01/37813753 від 05 вересня 2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Монца консалтинг» (код ЄДРПОУ 37813753) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лоліана» (код ЄДРПОУ 38148323) за період січень, квітень 2013 року та ТОВ «Тера Маркет Плюс» (код ЄДРПОУ 38079983) за період березень 2013 року (арк. 4 акту перевірки № 151), акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 733/26-55-22-01/38148323 від 08 серпня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лоліана» (код ЄДРПОУ 38148323) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року, акту ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1261/26-57-22-01-07/38079983 від 22 серпня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Тера Маркет Плюс» (код ЄДРПОУ 38079983) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень, березень, травень та червень 2013 року.
Враховуючи, що ТОВ «Монца консалтинг» задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Лоліана» та ТОВ «Тера Маркет Плюс», податковий орган дійшов висновку, що податкові зобов'язання отриманих по ланцюгу постачання ТОВ «Лоліана» та ТОВ «Тера Маркет Плюс» - ТОВ «Монца консалтинг» - ТОВ «АЛЬФА МЕДІА» є нікчемними, а тому ТОВ «АЛЬФА МЕДІА» не мало право формувати витрати по операціях з ТОВ «Монца консалтинг».
На підставі акту перевірки ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення № 0003712220 від 19 березня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 436 448, 00 грн., в т.ч. за основним платежем - 290 965, 00 грн. та за штрафними санкціями - 145 483, 00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві № 4525/10/26-15-10-06-15 від 20 травня 2014 року та рішенням Міндоходів України № 10776/6/99-99-10-01-15 від 17 червня 2014 року залишено без задоволення скарги ТОВ «АЛЬФА МЕДІА», а податкове повідомлення-рішення № 0003712220 від 19 березня 2014 року ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач мав правовідносини з ТОВ «Монца консалтинг», зокрема, було укладено наступні договори: договір про надання послуг № М/13 від 10 січня 2013 року, договір про надання консультаційних та маркетингових послуг № І/12 від 10 жовтня 2012 року, договір № 01/04-Р від 01 квітня 2012 року, договір про виконання робіт (надання послуг) № 31/08 від 31 серпня 2012 року, договір про створення творів та передачу виключних майнових авторських і суміжних прав на їх використання № 09/12 від 11 вересня 2012 року, договір про надання послуг по декоративному оформленню та технічному забезпеченню проведення презентації № Р-1/13 від 11 лютого 2013 року, укладено договір № П-1/13 від 20 лютого 2013 року.
На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивачем надано банківські виписки, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт.
Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.
Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.
Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.
В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.
Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Монца консалтинг», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ТОВ «Монца консалтинг» були чинні. Крім того, ТОВ «Монца консалтинг» було зареєстроване платником податку на додану вартість.
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, виконання договорів підтверджується вищезазначеними матеріалами справи .
Крім того, позивач надав суду копії документів, що підтверджують факт подальшої реалізації робіт (послуг) та свідчать про наявність господарської мети при здійсненні операцій з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Монца консалтинг».
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1020/26-55-22-01/37813753 від 05 вересня 2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Монца консалтинг» (код ЄДРПОУ 37813753) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лоліана» (код ЄДРПОУ 38148323) за період січень, квітень 2013 року та ТОВ «Тера Маркет Плюс» (код ЄДРПОУ 38079983) за період березень 2013 року (арк. 4 акту перевірки № 151), акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 733/26-55-22-01/38148323 від 08 серпня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лоліана» (код ЄДРПОУ 38148323) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року, акту ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1261/26-57-22-01-07/38079983 від 22 серпня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Тера Маркет Плюс» (код ЄДРПОУ 38079983) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень, березень, травень та червень 2013 року, оскільки в них не досліджувались поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.
Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.
Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2014 року - без змін .
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2014 |
Оприлюднено | 08.10.2014 |
Номер документу | 40747769 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Літвіна Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні