Постанова

від 12.08.2014 по справі 826/10390/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/201

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2014 року 15:09 № 826/10390/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фракія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, за участі представників сторін:

представник позивача Микульська Т.В.

представник відповідача Коваленко А.О.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фракія" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору № 010420141 від 01.04.2014 про визнання електронних документів та визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання зобов'язань за договором № 010420141 від 01.04.2014.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10390/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 12.08.2014 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд адміністративний позов задовольнити, зокрема зазначаючи про порушення відповідачем положень Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та умов договору під час розірвання в односторонньому порядку договору № 010420141 від 01.04.2014 про визнання електронних документів та визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання зобов'язань за даним договором.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, з підстав викладених у письмових запереченнях, а саме: про відсутність товариства за податковою адресою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фракія" (код ЄДРПОУ 38497800) зареєстровано 20.12.2012 року Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.12.2012 року за № 29157 та перебуває на обліку у державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні 12.08.2014 року ТОВ "Фракія" та ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір від 01.04.2014 № 010420141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (п.п. 1 п. 1 Договору).

Зважаючи на вади укладеного договору, слід вважати його адміністративним тому що зміст цієї угоди складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди, у зв'язку з чим, зобов'язальне право має регулювати правовідносини сторін зважаючи на їх суб'єктний склад, а саме на переваги податкового органу наділеного владними функціями.

Листом Відповідача № 10374/10/26-53-18-00-11 від 23.04.2014 р. "Про розірвання договору" ТОВ "Фракія" повідомлено про розірвання Договору в односторонньому порядку з посиланням на норми ЦК України.

Як вбачається із заперечень відповідача, підставою для розірвання договору слугувало довідка СВ ФР ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.04.2014, відповідно до якої місцезнаходження платника податків ТОВ "Фракія" не встановлено, а тому відповідачем 10.04.2014 було направлено до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві повідомлення № 816/26-53-18-05-09 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням для проведення заходів, відповідно до ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

У листі, зокрема, зазначено, що у відповідно до п. 4.2 розділу 4 Договору платник податків несе відповідальність згідно з законодавством за неподання податкової звітності та недостовірність інформації, що міститься в податкових документах, переданих до органу в електронному вигляді.

Позивач, вважаючи такі дії щодо розірвання в односторонньому порядку договору відповідачем протиправними, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Водночас, ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами п. 4 розділу 6 договору від 01.04.2014 № 010420141 про визнання електронних документів орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Як вбачається з листа № 10374/10/26-53-18-00-11 від 23.04.2014 р. "Про розірвання договору", посилань на першу умову п. 4 розділу 6 договору від 01.04.2014 № 010420141 - ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих не має.

Позивач, на спростування доводів відповідача про зміну платником місця реєстрації, надав суду докази щодо підтвердження відомостей про юридичну особу підприємства, зокрема і його юридичної адреси, про що внесені відповідні записи до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.04.2014 та 24.06.2014, відповідно до яких товариство знаходиться за адресою: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 42, каб. 4 (Т. 1, арк. 85-88), копію договору суборенди № Л110/3 від 01.10.2013 про оренду нежитлового приміщення за адресою: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 42, пов. 1 разом з супровідними документами (Т. 1, арк. 100-108).

Крім цього, в матеріалах справи міститься копія акту перевірки ТОВ "Фракія" від 19.05.2014 № 939/26-53-22-01-21-38497800, згідно якого, в п. 2.3.2 податковий орган зазначає місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Київ, вул. Попудренка, 42, оф. 4 та підтверджує, що фактично товариство також знаходиться за вказаною адресою, що спростовує твердження цього ж контролюючого органу - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві про відсутність позивача за своєю податковою адресою, що стало причиною розірвання договору з позивачем від 01.04.2014 № 010420141.

Враховуючи те, що державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність товариства за місцезнаходженням, то розірвання договору про визнання електронних документів від 01.04.2014 № 010420141 податковим органом в одностаронньому порядку з посиланням на ст. 651 ЦК України є протиправним.

Ч. 3 ст. ст. 651 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від договору у повному обсязі або частково, дозволяється у разі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом та зазначено, що лише у відповідності до даних умов договір відповідно є розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у податкового органу не має рішення суду про зміну або розірвання договору через істотні порушення позивачем умов договору.

Судом було встановлено, що умова про одностороннє розірвання органом ДПС спірного договору закріплена у п. 4 розділу 6 договору від 01.04.2014 № 010420141 про визнання електронних документів, згідно якої орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації, проте, перша умова ще не настала, а щодо другої - позивач надав належні докази, що податкова адреса товариством не змінювалась.

Відтак, у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві не було підстав для розірвання договору з позивачем в односторонньому порядку з підстав передбачених умовами договору, а умов передбачених законом для відповідного розірвання договору відповідач також не дотримався.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Проведення щоденного керування діяльністю особи (знаходження керівництва) та здійснення управлінням офісу за конкретною адресою не врегульовано законом та не може бути поставлене юридичній особі в якості обов'язку.

В даному випадку дії податкового органу порушують не тільки встановлене законом право на подання податкової звітності в електронному вигляді, але і умови договору.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні 12.08.2014, що податковий орган з моменту розірвання договору не приймає від платника податків податкову звітність.

Така бездіяльність є протиправною та обмежує і порушує законні права позивача на подання податкової звітності в електронному вигляді, оскільки не маючи змоги зареєструвати та подати в електронному вигляді податкові накладні, позивач фактично не має змоги здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю "Фракія" задовольнити.

2. Визнати протиправними дій державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про розірвання в односторонньому порядку договору № 010420141 від 01.04.2014 про визнання електронних документів.

3. Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо невиконання зобов'язань за договором № 010420141 від 01.04.2014.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю "Фракія" (код за ЄДРПОУ 38497800) понесені судові витрати в розмірі 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп. із видатків Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова