Постанова

від 14.08.2014 по справі 826/10978/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/226

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2014 року 15:45 № 826/10978/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ-РІШЕННЯ" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.07.2014 № 0005202201 та № 0005212201, за участі представників сторін:

представник позивача Бекіров С.Н.,

представник відповідача Галика О.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ-РІШЕННЯ" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.07.2014 № 0005202201 та № 0005212201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10978/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14.08.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі наказу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.01.2014 року № 23 та направлень на підставі ст. 77, 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок на І квартал 2014 року суб'єктів господарювання була поведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ІТ-РІШЕННЯ" (код ЄДРПОУ 36197028) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт перевірки від 19.03.2014 № 137/26-58-22-08-17/36197028.

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено ПДВ на суму 219 036,00 грн.;

- п. 138.1 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 217 205,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 19.03.2014 № 137/26-58-22-08-17/36197028 ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення від 03.04.2014:

- № 000279/26-58-22-01/36197028, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 325 808,00 грн., з якої: за основним платежем - 217 205,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 108 603,00 грн. за платежем: податок на прибуток підприємств, код платежу: 11021000;

- № 000280/26-58-22-01/36197028, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 328 554,00 грн., з якої: за основним платежем - 219 036,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 109 518,00 грн. за платежем: ПДВ, код платежу: 14010100.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.06.2014 № 5319 первинну скаргу ТОВ "ІТ-РІШЕННЯ" частково задоволено, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 № 000279/26-58-22-01/36197028, № 000280/26-58-22-01/36197028 - скасовано в частині.

На підставі складеного акту перевірки від 19.03.2014 № 137/26-58-22-08-17/36197028 та Рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.06.2014 ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення від 07.07.2014:

- № 0005212201, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 228 333,00 за платежем: податок на прибуток підприємств;

- № 0005202201, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 235 722,00 грн., за платежем: ПДВ.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями від 07.07.2014 № 00005212201, № 0005202201, а тому звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали:

- акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2013 № 1246/26-57-03-07/37013015 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Конструкторське Бюро «Парус» (код ЄДРПОУ 37013015) з питань підтвердження реальності здійснення господарських операцій за період з серпня 2010 року по липень 2013 року.

Згідно даного акту встановлено, що товариство обліковується зі станом « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування, у зв'язку з чим господарські операції документально не підтверджені, а податковий облік лише відображає рух активів задекларований на папері.

- акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.10.2013 № 1578/26-55-22-08/38237732 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мануал груп» (код ЄДРПОУ 38237732) з питань підтвердження реальності здійснення господарських операцій за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року.

Згідно даного акту встановлено, що товариство обліковується зі станом « 28» - триває процедура припинення, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування, у зв'язку з чим господарські операції документально не підтверджені, а податковий облік лише відображає рух активів задекларований на папері.

- надходження інформації про неможливість ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), ТОВ «Антон-ХХІ» (код 32957866), ТОВ «Рубан» (код 37868598), ТОВ «КПІ-Трейдінг» (код 37715853), ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» (код 38008179), ТОВ «Тех-Капітал» (код 37500251), ТОВ «Техно-Торг» (код 35791183) фактично здійснювати господарські операції через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно-необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу:

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо;

* недодержання вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, 215, п. 1 ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), ТОВ «Антон-ХХІ» (код 32957866), ТОВ «Рубан» (код 37868598), ТОВ «КПІ-Трейдінг» (код 37715853), ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» (код 38008179), ТОВ «Тех-Капітал» (код 37500251), ТОВ «Техно-Торг» (код 35791183) з постачальниками та покупцями;

* відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Виходячи з наведеного, податковий орган дійшов висновку, що усі операції купівлі-продажу за контрагентами ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), ТОВ «Антон-ХХІ» (код 32957866), ТОВ «Рубан» (код 37868598), ТОВ «КПІ-Трейдінг» (код 37715853), ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» (код 38008179), ТОВ «Тех-Капітал» (код 37500251), ТОВ «Техно-Торг» (код 35791183) не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», а тому дані первинні документи по даним взаємовідносинам складені всупереч вимогам чинного законодавства, що не дає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом поставлені під сумнів господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), ТОВ «Антон-ХХІ» (код 32957866), ТОВ «Рубан» (код 37868598), ТОВ «КПІ-Трейдінг» (код 37715853), ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» (код 38008179), ТОВ «Тех-Капітал» (код 37500251), ТОВ «Техно-Торг» (код 35791183).

На підтвердження реальності даних правовідносин позивачем було надано суду ряд документів.

Як встановлено судом, між ТОВ «ІТ-Рішення» (Лізингоодержувач) та ТОВ «Антон-ХХІ» (Лізингодавець) було укладено договір оперативного лізингу № 542 від 19.07.2010.

За умовами даного договору лізингодавець зобов'язується прийняти у власність автомобіль у ТОВ «АвтоЦентр-Київ» (Продавець) та передати об'єкт лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше 1-го року за встановлену плату Т. 1, арк. 75-81).

Згідно п. 2.1 договору, строк лізингу становить 24 місяці з дня підписання акту приймання-передачі об'єкту лізингу.

Відповідно до додатку № 1 до договору, сума лізингових платежів на 60 місяців складає 295 697,00 грн., в т.ч. лізинговий платіж - 12 320,71 грн. (Т. 1, арк. 82)

На підтвердження господарської операції за даним договором позивач надав суду: додаток №2, додаткову угоду № 1, договір № 2453/07.2010 від 20.07.2010 про купівлю-продаж автомобіля, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, довіреність № 70, податкові накладні (Т 1, арк. 82-99), свідоцтво про реєстрацію платника ТОВ «Антон-ХХІ» платником ПДВ, лист про зміну адреси від 27.07.2012, акти надання послуг, рахунки на оплату (Т. 1, арк. 59-74).

Проте, суд зазначає, що виписані ТОВ «Антон-ХХІ» податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, підписані невстановленими особами, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, в т.ч. як директором даного товариства є ОСОБА_7, а тому позивач не мав права враховувати дані податкові накладні в податковому обліку.

Крім того, позивач не надав жодного доказу підтвердження використання даного товару (автомобіль) у власній господарській діяльності товариства.

Крім цього, між ТОВ «ІТ-Рішення» (орендар) та ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) було укладено договір № 9 від 27.07.2011 (Т.1, арк. 100-103).

Згідно даного договору, орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування для здійснення господарської діяльності нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, характеристика яких наводиться в акті приймання - передачі.

П. 4.1 договору визначено строк дії договору суборенди, а саме: 11 місяців з дати вказаної в акті приймання-передачі (п. 4.2).

П. 5.3 договору встановлено, що орендна плата складає 6910,00 грн., без ПДВ, за один місяць та фіксується на 6 місяців з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 5.6 договору. Розмір орендної плати може бути переглянуто за 14 днів до закінчення 6 місяців оренди.

На підтвердження господарської операції за даним договором позивач надав суду: акт приймання-передачі приміщень, додаткову угоду від 14.10.2011 до договору № 9 від 27.07.2011 про збільшення орендної плати, яка на місяць складатиме 11800,00 грн., акти прийому-передачі приміщень, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури (Т. 1, арк. 104-141).

Проте, як вбачається із наданих позивачем документів, товариство з жовтня 2012 сплачувало орендну плату 18710,00 грн., в т.ч. як згідно додаткової угоди від 14.10.2011 орендна плата складала 11800,00 грн. Крім цього, позивачем не наданого жодного доказу для спростування тверджень відповідача, що в результаті звірки ОСОБА_3 не підтверджено складання додаткової угоди щодо збільшення орендної плати до договору суборенди № 9 від 27.07.2011., а тому позивачем протиправно були завищені валові витрати.

Крім цього, між ТОВ «ІТ-Рішення» (орендар) та ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) було укладено договір суборенди № 1 від 23.04.2012 (Т.1, арк. 142-145).

Згідно даного договору, орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування для здійснення господарської діяльності нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, характеристика яких наводиться в акті приймання - передачі.

П. 4.1 договору визначено строк дії договору суборенди, а саме: 1 рік з дати вказаної в акті приймання-передачі (п. 4.2).

П. 5.3 договору встановлено, що орендна плата складає 30000,00 грн., без ПДВ, за один місяць та фіксується на 6 місяців з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 5.5 договору, розмір орендної плати може бути переглянуто за 30 днів до закінчення 6 місяців оренди.

На підтвердження господарської операції за даним договором позивач надав суду: акт приймання-передачі приміщень, акти здачі-прийняття робіт, рахунки фактури (Т. 1, арк. 146-169).

Проте, суд звертає увагу, що на акті здачі-прийняття робіт №т СК-0000025 відсутній підпис виконавця ОСОБА_4, у зв'язку з чим, дані документи не можуть вважатися оформленими належним чином та враховуватися в обліку платника податків, інших доказів, підтверджуючих реальність господарської операції та спростування тверджень відповідача про ненадання первинних документів по операції за договором, позивачем суду не було надано.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Конструкторське бюро Парус», позивачем були надані суду лише видаткова накладна, яка не містить підпису особи, яка отримала товар ОСОБА_8, рахунок на оплату, податкову накладну, з аналізу якої вбачається, що вона виписана на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2012, однак суду він наданий не був,як і банківські виписки для підтвердження оплати операції (Т. 1, арк. 170-172).

Таким чином, позивач не довів суду правомірність господарських операцій з даним контрагентом.

Крім цього, відповідач надав суду копію акта від 22.08.2013 № 1246/26-57-22-03-07/37013015 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Конструкторське бюро «Парус», згідно якого встановлено, що дане товариство обліковується зі станом « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням та вбачається відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а тому відсутні умови для досягнення результатів підприємницької діяльності при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Проте, позивач не надав суду жодного доказу для спростування вищевказаних тверджень відповідача та доведення реальності господарських операцій з даним контрагентом, а також не надав доказів використання у власній господарській діяльності товару, придбаного у ТОВ «Конструкторське бюро «Парус».

Крім цього, з акту від 22.08.2013 № 1246/26-57-22-03-07/37013015 судом було встановлено, що директором та головним бухгалтером ТОВ «Конструкторське бюро «Парус» є ОСОБА_9, в т.ч. як документи надані позивачем від даного товариства підписані головним бухгалтером ОСОБА_10.

Враховуючи, що документи від ТОВ «Конструкторське бюро «Парус» були підписані невстановленою особою без надання доказів повноважень права підпису від товариства на первинних документах, суд дійшов висновку, що позивач не мав права враховувати виписані від ТОВ «Конструкторське бюро «Парус» первинні документи для податкового обліку.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Торговий дім «ІТ-Рішень», позивачем були надані суду лише видаткова накладна, яка не містить підпису особи, яка отримала товар ОСОБА_8, рахунок на оплату, податкову накладну, з аналізу якої вбачається, що вона виписана на підставі договору поставки від 25.06.2012, однак суду він наданий не був,як і банківські виписки для підтвердження оплати операції (Т. 1, арк. 170-172), а також не надав доказів використання у власній господарській діяльності товару (робіт, послуг), придбаного у ТОВ «Торговий дім «ІТ-Рішень».

Крім цього, податкова накладна від ТОВ «Торговий дім «ІТ-Рішень» виписана невстановленою особою, а саме: ОСОБА_11, в той час як на видатковій накладній директором значиться ОСОБА_12, а також не надав доказів використання у власній господарській діяльності товару (робіт, послуг), придбаного у ТОВ «Торговий дім «ІТ-Рішень».

Таким чином, позивач не довів суду правомірність господарських операцій з даним контрагентом, оскільки не надав суду ні договору, ні банківські виписки, а податкова накладна підписана невстановленою особою, що позбавляє права враховувати відповідні документи в податковому обліку.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «КПІ-Трейдінг», позивачем були надані суду лише видаткові накладні, товари за якими отримані особою за довіреністю, однак журнал обліку довіреностей суду не було надано; рахунки-фактури, які виписані невстановленою особою та містять лише підпис особи без розшифровки ПІБ; податкові накладні за підписом ОСОБА_13 та ОСОБА_14, хоча доказів повноважень у даних осіб виписувати первинні документи суду теж не було надано, а тому у позивач були відсутні підстави врахувати вищевказані документи в обліку, оскільки вони підписані невстановленими особами без надання доказів повноважень підпису документів від ТОВ «КПІ-Трейдінг» (Т. 1, арк. 191-250, Т. 2, арк. 1-46).

Таким чином, позивач не довів суду правомірність господарських операцій з даним контрагентом, оскільки первинні документи складені з порушеннями та не відповідають встановленим вимогам, які закріплені в Законі № 996-XIV.

Крім цього, позивач не надав доказів використання у власній господарській діяльності товару (робіт, послуг), придбаного у ТОВ «КПІ-Трейдінг».

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Техно-Торг», позивачем були надані суду лише видаткові накладні, які не містить підпису особи, яка отримала товар ОСОБА_15, рахунок на оплату, податкову накладну, з аналізу якої вбачається, що вона виписана на підставі договору поставки від 17.01.2012, однак суду даний договір наданий не був,як і банківські виписки для підтвердження оплати операції (Т. 2, арк. 47-70).

Таким чином, позивач не довів суду правомірність господарських операцій з даним контрагентом, оскільки частина документів взагалі не містить підписів, а частина містить підписи, але встановлено наявність повноважень у даних осіб підписувати документи від ТОВ «Техно-Торг».

Крім цього, позивач не надав доказів використання у власній господарській діяльності товару (робіт, послуг), придбаного у ТОВ «Техно-Торг».

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Тех-Капітал», позивачем були надані суду лише виписка з ЄДР; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ; рахунки-фактури, які містять лише підпис невстановленої особи без зазначення ПІБ; видаткові накладні, які від ТОВ «Тех-Капітал» виписані директором ОСОБА_16 та директором ОСОБА_17, в т.ч., як згідно довідки з ЄДР, керівником являвся ОСОБА_18, а від позивача підписані особою за довіреністю, однак витяг із журналу виданих довіреностей суду не був наданий (Т. 2, арк. 71-96).

Крім цього, позивачем були надані акти здачі-прийняття робіт, надання послуг, частина із яких містить лише підписи невстановлених осіб без зазначення ПІБ, а частина не містить навіть підписів (Т. 2, арк. 97-112).

Щодо наданих позивачем податкових накладних вбачається, що вони виписані від ТОВ «Тех-Капітал» директором ОСОБА_16 та директором ОСОБА_17, в т.ч., як згідно довідки з ЄДР, керівником являвся ОСОБА_18, а тому суду не надано доказів повноважень у даних осіб виписувати первинні документи.

Крім цього, з податкових накладних вбачається, що вони виписані на виконання умов договору поставки від 15.05.2012, однак даний договір суду не був наданий, що унеможливило суд встановити всі обставини для підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «Тех-Капітал».

Крім цього, позивач не надав доказів використання у власній господарській діяльності товару (робіт, послуг), придбаного у ТОВ «Тех-Капітал».

Таким чином, позивач не довів суду правомірність господарських операцій з даним контрагентом.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Мануал Груп», позивачем були надані суду лише видаткові накладні, які не містить підпису особи, яка отримала товар ОСОБА_8, а від постачальника виписані невстановленою особою із зазначенням лише підпису без ПІБ; рахунки-фактури, які теж виписані невстановленою особою із зазначенням лише підпису без ПІБ; податкові накладні, з аналізу яких вбачається, що вони виписана невстановленою особою на підставі договору від 30.07.2012, однак суду він наданий не був,як і банківські виписки для підтвердження оплати операції (Т. 2, арк. 135-184).

Крім цього, відповідач надав суду копію акта від 09.10.2013 № 1578/26-55-22-08/38237732 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мануал Груп», згідно якого встановлено, що дане товариство обліковується зі станом « 28» - триває процедура припинення, фактичне місце не встановлено та вбачається проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Проте, позивач не надав суду жодного доказу для спростування вищевказаних тверджень відповідача та доведення реальності господарських операцій з даним контрагентом, як і не надав доказів використання у власній господарській діяльності товару (робіт, послуг), придбаного у ТОВ «Мануал Груп».

Таким чином, позивач не довів суду правомірність господарських операцій з даним контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вимогу суду не було надано достатніх доказів які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій зі спірними контрагентами.

Крім цього, у суду відсутня можливість встановити зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) у спірних контрагентів і господарською діяльністю позивача, а також факт використання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності або ж їх придбання на виконання замовлення, згідно інших договорів, а також відсутня можливість встановити сам факт придбання товарів (послуг).

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ "ІТ-РІШЕННЯ" та ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), ТОВ «Антон-ХХІ» (код 32957866), ТОВ «Рубан» (код 37868598), ТОВ «КПІ-Трейдінг» (код 37715853), ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» (код 38008179), ТОВ «Тех-Капітал» (код 37500251), ТОВ «Техно-Торг» (код 35791183) не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені позивачем із даними контрагентами усі операції купівлі-продажу, податкові накладні та інші первинні документи не мають юридичної сили первинних документів, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що унеможливлює їх відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку, у податковій звітності.

Таким чином, перевіркою ТОВ "ІТ-РІШЕННЯ" встановлені порушення п. 138.1 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження занижено податок на прибуток на загальну суму 217 205,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт придбання товарів (послуг), як і факт використання придбання у ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), ТОВ «Антон-ХХІ» (код 32957866), ТОВ «Рубан» (код 37868598), ТОВ «КПІ-Трейдінг» (код 37715853), ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» (код 38008179), ТОВ «Тех-Капітал» (код 37500251), ТОВ «Техно-Торг» (код 35791183) товарів (послуг) у власній господарській діяльності ТОВ "ІТ-РІШЕННЯ", а також судом були встановлені істотні порушення організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV.

При цьому, судом задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірних господарських операцій по взаємовідносинам із спірними контрагентами ухвалою суду від 30.07.2014 про закінчення підготовчого провадження у даній справі та призначення її до судового розгляду було витребувано у позивача перелік доказів на підтвердження реальності господарських операцій.

Дана ухвала суду отримана представником позивача 01.08.2014, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 01014 08806330 (Т. 1, арк. 54).

Однак, позивач витребувані судом докази не надав суду без поважних причин, про витребування даних доказів у суб'єкта владних повноважень, якщо вони таким суб'єктом вилучались у позивача, не просив, тому суд вирішував дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України позивач повинен був довести обставини на які він посилається у адміністративному позові та додаткових поясненнях, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду первинну документацію для підтвердження факту здійснення господарської операції, розкриття їх змісту та обсягу з метою та в цілях господарської діяльності платника податку.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-РІШЕННЯ" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-РІШЕННЯ" повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-РІШЕННЯ" (код ЄДРПОУ 36197028) решту суми судового збору у розмірі 4 383,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят три грн. 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова