Постанова

від 12.08.2014 по справі 826/10403/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2014 року 11:30 № 826/10403/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., при секретарі Яцюті М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ізодром» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проскасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізодром» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Ізодром») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення - рішення від 31 березня 2014 року №0002782208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29 липня 2014 року.

У судовому засіданні 29 липня 2014 року за клопотанням представника позивача судом оголошувалась перерва до 06 серпня 2014 року.

У судовому засіданні 06 серпня 2014 року представник позивача наполягав на задоволенні позову з викладених у ньому підстав. Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

У порядку частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, що стало підставою для постановлення судом ухвали про перехід до розгляду справи в письмовому провадженні. При цьому суд зобов'язав представника відповідача надати додаткові докази на обґрунтування викладеної у запереченнях позиції.

На виконання вимог ухвали суду 07 серпня 2014 року представником відповідача через канцелярію подано витребувані судом документи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 03 по 07 березня 2014 року працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі направлення від 03 березня 2014 року №543/22-08 та наказу від 03 березня 2014 року №579, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання постанови слідчого з ОВС СУ ФР Міндоходів у м. Києві Вітер В.О. від 21 січня 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ізодром» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Трейд-Лаб» (код ЄДРПОУ 37227110) за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2013 року.

За результатами перевірки складно Акт №91/1-22-08-21591608 від 17 березня 2014 року (далі по тексту - Акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на зальну суму 461872,00 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у відповідній сумі, а саме по періодах: у жовтні 2011 року у сумі 100000,00 грн., у листопаді 2011 року - 118473,00 грн. та грудні 2011 року - 243399,00 грн.

Виявлення зазначених порушень стало підставою для винесення відповідачем 31 березня 2014 року податкового повідомлення - рішення №0002782208, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 461872,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 230936,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, суб'єктом господарювання було подано скарги до Головного управління Міндоходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України.

За результатами розгляду зазначених скарг рішеннями від 30 травня 2014 року №4841/10/26-15-10-04-04 та від 20 червня 2014 року №11082/6/99-99-10-01-15 у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Посилаючись на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, що стали підставою для збільшення сум грошових зобов'язань по податку на додану вартість, ТОВ «Ізодром» звернулось з відповідним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог суб'єкт господарювання посилається на те, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Трейд-Лаб», документально та нормативно не підтверджуються. Натомість, реальність спірних фінансово-господарських операцій підтверджується всіма необхідними та належним чином складеними первинними і розрахунковими документами, які безпосередньо пов'язанні із господарською діяльністю ТОВ «Ізодром». Крім того, в період укладення та виконання відповідного договору контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Також, позивач наголошує на тому, що перевірка, за наслідками якої винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, проведена на виконання постанови слідчого з ОВС СУ ФР Міндоходів у м. Києві Вітер В.О. від 21 січня 2014 року, тобто була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, що є порушенням приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах. Крім того, в провадженні СУ ФР Міндоходів у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110000000037 від 06 лютого 2013 року за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_2 ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), у тому числі ТОВ «Трейд-Лаб» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України. Відтак, ОСОБА_2 у період з березня 2008 року по 21 серпня 2012 року, діючи в співучасті з ОСОБА_3, вступили в злочинну змову з невстановленою слідством особою, використовуючи реквізити, банківські рахунки, іншу документацію ТОВ «Трейд-Лаб», діючи умисно, виготовили документи про нібито здійснення поставок (надання послуг) на адресу ТОВ «Ізодром». Враховуючи викладене, податковим органом зроблено висновок, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Трейд-Лаб» здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та сприяння в ухиленні від сплати податків, а наслідком діяльності останнього є виключно формування податкового кредиту на адресу ТОВ «Ізодром». Крім того, представником відповідача зазначено, що у відповідності до умов договорів, укладених між ТОВ «Ізодром» та ТОВ «Трейд-Лаб», позивачем не надано підтверджуючих документів на виконання послуг даного типу.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

В розумінні підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

В силу пункту 201.4. статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункту 201.6. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наступним пунктом названої статті встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696, який набрав чинності 10 січня 2011 року та був чинний до 16 грудня 2011 року (далі - Порядок №969) податкову накладну складає та заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку №969 встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (пункти 6.2. названого Порядку).

Відповідно до положень пункту 6.3 Порядку №969 не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Так, у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначається, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, про що зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року №1936/11/13-11.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 16.07.1999р. №996-XIV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні названого Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частою 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної статті).

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 з наступними змінами та доповненнями в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Положення №88), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (пункт 2.2 названого Положення).

В силу пункту 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (пункт 1.3. Положення №88).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Ізодром» (замовник, покупець) і ТОВ «Трейд-Лаб» (виконавець, постачальник) було укладено письмові договори, а саме:

1) №485 від 30 серпня 2011 року , відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи з монтажу обладнання комплексу автоматизованого контролю газорегуляторного пункту, яке монтується на ГРП ВАТ «Київгаз» (ГРП №87, 214, 57, 75, 97, 124, 353, 381, 33, 51, 52, 55, 82, 111, 135, 179, 1, 2, 3, 4, 7, 11, 17, 19, 20, 24, 25, 26, 30, 32, 34, 36, 37, 40, 41, 43, 47, 79, 81, 92, 101, 129, 173, 175, 178, 192) згідно з проектно-технічною документацією, погодженою замовником, іншими додатками до даного договору, а замовник сплачує вартість таких робіт, яка становить 504000,00 грн.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаним договором позивачем надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- протокол узгодження договірної ціни від 30 серпня 2011 року;

- акт №230 приймання - передачі виконаних робіт від 30 вересня 2011 року;

- податкові накладні №31 від 29 вересня 2011 року на суму 252000,00 грн. (у тому числі ПДВ 42000,00 грн.), №39 від 30 вересня 2011 року на суму 252000,00 грн. (у тому числі ПДВ 42000,00 грн.);

- виписку з банку на підтвердження перерахування 29 та 30 вересня 2011 року грошових коштів по 252000,00 грн. згідно договору №485 за монтажні роботи.

2) №666 від 08 грудня 2011 року , відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання, а покупець - прийняти та оплатити його у кількості і за цінами згідно з таблицею №1. Датою поставки є дата виписки накладної постачальником, в якій зазначаються найменування кожної асортиментної позиції товару, його кількість та ціна. Загальна сума договору становить 981456,00 грн., в тому числі ПДВ 163576,00 грн.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товару та відповідно оплати його вартості) за вказаним договором позивачем надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- видаткові накладні №157 від 21 грудня 2011 року на суму 333360,00 грн. (в тому числі ПДВ 55560,00 грн.), №163 від 23 грудня 2011 року на суму 336216,00 грн. (в тому числі ПДВ 56036,00 грн.), №181 від 26 грудня 2011 року на суму 311880,00 грн. (в тому числі ПДВ 51980,00 грн.);

- податкові накладні №57 від 21 грудня 2011 року на суму 333360,00 грн. (в тому числі ПДВ 55560,00 грн.), №71 від 23 грудня 2011 року на суму 336216,00 грн. (в тому числі ПДВ 56036,00 грн.), №76 від 26 грудня 2011 року на суму 311880,00 грн. (в тому числі ПДВ 51980,00 грн.);

- виписку з банку на підтвердження перерахування 27 грудня 2011 року грошових коштів в сумі 981456,00 грн. згідно договору №666 за обладнання.

На підтвердження товарності та реальності господарських операцій по зазначеним договорам, ТОВ «Ізодром» надано договір №447 від 04 серпня 2011 року, укладений із ПАТ «Київгаз» (замовник) та позивачем (генеральний підрядник), відповідно до умов якого останній зобов'язується виконати проекті, монтажні та пусконалагоджувальні роботи з впровадження систем контролю за станом газорегулюючого обладнання на 40 ГРП та 6 ГГРП ПАТ «Київгаз» у встановлений цим договором термін, а замовник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування, прийняти та оплатити виконані роботи (том 1 а.с. 139-143).

Загальна вартість договору №447 становить 12700197,29 грн. та складається з вартості обладнання, проектних робіт, монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

На виконання зазначеного договору між сторонами підписано Акт приймання - передачі устаткування до монтажу (том 1 а.с. 144), ПАТ «Київгаз» виписано податкові накладні №117 від 29 вересня 2011 року (том 1 а.с. 145), №100 від 29 листопада 2011 року (том 1 а.с. 146), а також довіреність №218 від 17 серпня 2012 року на отримання товаро-матеріальних цінностей за договором №446 від 04 серпня 2011 року у кількості 320 штук.

Також позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (том 1 а.с. 147-152) та листопад 2012 року №129 і №111 (том 1 а.с. 155-163).

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних між позивачем та ПАТ «Київгаз», останні підписані за наслідками проведення налагоджування систем контролю за станом гозорегулюючого обладнання на ГРП №115, ГГРП №8, що не відповідає предмету договору №485, укладеному між позивачем та ТОВ «Трейд-Лаб», оскільки в переліку ГРП для яких останнім мали проводитися роботи з монтажу обладнання ГРП №115, ГГРП №8 відсутні. Крім того, договір №485 виконаний ще у вересні 2011 року, що підтверджується актом №230, у той час як акти приймання виконаних будівельних робіт, складені за наслідками виконання договору №447, датовані листопадом 2012 року та серпнем 2013 року.

Так само суд критично ставиться до наданого позивачем акту приймання - передачі устаткування до монтажу на підтвердження товарності договору №666, укладеного з ТОВ «Трейд-Лад», оскільки кількість обладнання придбаного за останнім значно менша, ніж реалізована ПАТ «Київгаз», а також ціна за одиницю товару по договору №666 є меншою ніж ціна, за якою такий товар реалізовано. Отже, за результатами аналізу наданих позивачем документів, суд приходить до висновку про відсутність економічної доцільності в укладені договору №666. Крім того, суд звертає увагу, що згідно договору №666 товар надійшов до позивача у грудні 2011 року, у той час як по договору №447, відповідний товар реалізовано у вересні та листопаді 2011 року.

3) №607 від 25 жовтня 2011 року , предметом якого є комплекс робіт з розроблення відповідно до технічного завдання проектної документації на реконструкцію вузлів обліку споживання природного газу (автоматизоване керування технологічними процесами) ПАТ «Київенерго», а саме: РК «Нивки» вул. Салютна, 23б; РК «Воскресенка» вул. Крайня, 1; РК «Виноградар» вул. Світлицького, 34; РК «Веркон» пр-т Перемоги, 67; РК «Молодь» вул. Дегтярівська, 46; котельня «Центральна» бул. Академіка Вернадського, 36б; котельня «Проспект Науки, 31»; котельня «Багговутівська, 36»; РК «М. Борщагівка» вул. Жмеринська, 14. Вартість даного договору складається з вартості усіх робіт, зазначених в протоколі погодження договірної ціни, та становить 914820,00 грн.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаним договором позивачем надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- протокол узгодження договірної ціни від 25 жовтня 2011 року на суму 914820,00 грн., в тому числі ПДВ 152470,00 грн. (том 1 а.с. 86);

- податкові накладні №15 від 07 листопада 2011 року на суму 200000,00 грн. (у тому числі ПДВ 33333,33 грн.), №21 від 09 листопада 2011 року на суму 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ 16666,67 грн.), №40 від 22 листопада 2011 року на суму 200000,00 грн. (у тому числі ПДВ 33333,33 грн.), №51 від 25 листопада 2011 року на суму 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ 16666,67 грн.), №55 від 29 листопада 2011 року на суму 99240,00 грн. (у тому числі ПДВ 16540,00 грн.), №69 від 30 листопада 2011 року на суму 111600,00 грн. (у тому числі ПДВ 18600,00 грн.), №17 від 02 грудня 2011 року на суму 103980,00 грн. (у тому числі ПДВ 17330,00 грн.) (том 1 а.с. 87-93);

- виписку з банку на підтвердження перерахування грошових коштів згідно договору №607 за проекті роботи, а саме 07 листопада 2011 року - 200000,00 грн. (у тому числі ПДВ 33333,33 грн.), 09 листопада 2011 року - 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ 16666,67 грн.), 22 листопада 2011 року - 200000,00 грн. (у тому числі ПДВ 33333,33 грн.), 25 листопада 2011 року - 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ 16666,67 грн.), 29 листопада 2011 року - 99240,00 грн. (у тому числі ПДВ 16540,00 грн.), 30 листопада 2011 року - 111600,00 грн. (у тому числі ПДВ 18600,00 грн.), 02 грудня 2011 року - 103980,00 грн. (том 1 а.с. 103).

4) №679 від 20 грудня 2011 року , предметом якого є комплекс електро-монтажних робіт по реконструкції вузлів споживання природного газу (автоматизоване керування технологічними процесами), згідно з проектною документацією ПАТ «Київенерго», а саме: РК «Нивки», РК «Воскресенка», РК «Веркон», РК «Молодь», котельня «Центральна», котельня «Проспект Науки, 31», котельня «Багговутівська, 36», РК «М. Борщагівка». Вартість даного договору складається з вартості усіх робіт, зазначених в протоколі погодження договірної ціни та становить 374958,00 грн.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаним договором позивачем надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- протокол узгодження договірної ціни від 20 грудня 2011 року на суму 374958,00 грн., в тому числі ПДВ 62493,00 грн. (том 1 а.с. 59);

- податкові накладні №64 від 22 грудня 2011 року на суму 80000,00 грн. (у тому числі ПДВ 13333,33 грн.), №70 від 23 грудня 2011 року на суму 130000,00 грн. (у тому числі ПДВ 21666,67 грн.), №77 від 26 грудня 2011 року на суму 164958,00 грн. (у тому числі ПДВ 27493,00 грн.) (том 2 а.с. 73-75);

- виписку з банку на підтвердження перерахування грошових коштів згідно договору №679 за електромонтажні роботи, а саме 22 грудня 2011 року - 80000,00 грн. (у тому числі ПДВ 13333,33 грн.), 23 грудня 2011 року - 130000,00 грн. (у тому числі ПДВ 21666,67 грн.), 26 грудня 2011 року - 164958,00 грн. (у тому числі ПДВ 27493,00 грн.) (том 1 а.с. 103).

На підтвердження товарності та реальності господарських операцій по зазначеним договорам, ТОВ «Ізодром» надано договори, укладені з ПАТ «Київенерго» (замовник) та позивачем (підрядник):

- №320/08-ТМ-11 від 10 березня 2011 року (том 1 а.с. 164-170), №1020/08-ТМ-11 від 01 липня 2011 року (том 2 а.с. 113-120), згідно з якими замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на умовах цих договорів роботи із розроблення робочого проекту модернізації вузла споживання природного газу на РК «М. Борщагівка», за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 14 та вузлів обліку споживання теплової енергії РК «Молодь», РК «Виноградар» ТМ-2, РК «Веркон» ТМ-1, відповідно до вимог завдання на проектування, яке є додатком №1 до цих договорів, а результат робіт - проектно-кошторисну документацію (стадія «Робочий проект») передати у власність замовника, який його приймає та здійснює оплату на умовах цих договорів.;

- №1064/08-ЖТЕ-11 від 24 червня 2011 року (том 1 а.с. 172-182), №1063/08-ЖТЕ-11 від 24 червня 2011 року (том 2 а.с. 91-101) та №№1065/08-ЖТЕ-11 від 24 червня 2011 року (том 2 а.с. 122-132), відповідно до умов яких постачальник (позивач) зобов'язується у 2011 році поставити покупцю (ПАТ «Київенерго») товар, зазначений в специфікації Товару (додаток №1 до договору), виконати роботи, а покупець - прийняти та оплатити такий товар і виконані роботи.

Пунктами 1.2 названих договорів закріплено найменування товару - устаткування для керування технологічними процесами (автоматизоване обладнання вузла обліку витрат газу котельні «проспект Науки, 31», «Багговутівська, 36», «Центральна»), номенклатура, асортимент, кількість товару визначені Специфікацією товару - додаток №1 до договору; найменування робіт - проектні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, які виконуються на підставі завдання на проектування (додаток №2 до договору) згідно з розробленою та погодженою проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами та правилами (ДБН) і графіком поставок товару та виконання робіт (додаток №3 до договору).

Також позивачем надано копії робочий проектів: реконструкції комерційного вузла обліку споживання природного газу котельня «Багговутівська, 36» (том 2 а.с. 149-235), модернізації вузла обліку споживання теплової енергії ТМ-2 РК «Виноградар» вул. Світлицького, 34 (том 2 а.с. 236-249, том 3 а.с. 1-43), модернізації вузла обліку споживання теплової енергії ТМ-1 РК «Веркон» пр. Перемоги, 67 (том 3 а.с. 44-96), модернізації вузла обліку споживання теплової енергії ТМ-1 РК «Молодь» вул. Дегтярівська, 46 (том 32 а.с. 97-151).

Однак, у зв'язку з ненаданням позивачем додатків 1, 2 та 3 до договорів, укладених з ПАТ «Київенерго», суд позбавлений можливості достеменно встановити укладення ТОВ «Ізодром» договорів №607 та №679 з ТОВ «Трейд-Лаб» саме з метою їх виконання.

Також суд звертає увагу, що позивачем взагалі не надано договорів, які б зумовлювали необхідність укладення договору №607 щодо розроблення проектної документації на реконструкцію вузлів обліку споживання природного газу РК «Нивки», РК «Воскресенка», РК «Виноградар», РК «Веркон» та РК «Молодь» та договору №679 щодо проведення електро-монтажних робіт по реконструкції вузлів обліку споживання природного газу РК «Нивки», РК «Воскресенка».

Додатково суд звертає увагу на факт ненадання позивачем на вимогу суду копій актів приймання виконаних робіт, які підлягали підписанню за наслідками виконання договорів №607 та №679. Жодних пояснень щодо такого ненадання ТОВ «Ізодром» також не дав.

5) №555 від 27 вересня 2011 року , предметом якого є комплекс робіт з розроблення відповідно до технічного завдання проектної документації на встановлення автоматизованих систем обліку електроспоживання на ДП ПАТ «Київхліб», а саме: «Білоцерківський хлібокомбінат», «Булочно-кондитерський комбінат», «Хлібокомбінат №2», «Хлібокомбінат №10», «Хлібокомбінат №10 цех №2», «Хлібокомбінат №11», «Хлібокомбінат №12», «Хлібокомбінат №12 цех №3», «Фастівський хлібокомбінат», «Дослідний хлібзавод», «Макарівський хлібокомбінат», «Сквирський хлібзавод». Вартість даного договору складається з вартості усіх робіт, зазначених в протоколі погодження договірної ціни, та становить 1200000,00 грн.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаним договором позивачем надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- протокол узгодження договірної ціни від 27 вересня 2011 року на суму 1200000,00 грн., в тому числі ПДВ 200000,00 грн. (том 1 а.с. 54);

- акт №219 приймання - передачі виконаних робіт від 03 листопада 2011 року (том 2 а.с. 90);

- податкові накладні №9 від 05 жовтня 2011 року на суму 140000,00 грн. (у тому числі ПДВ 23333,33 грн.), №16 від 07 жовтня 2011 року на суму 140000,00 грн. (у тому числі ПДВ 23333,33 грн.), №30 від 20 жовтня 2011 року на суму 120000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20000,00 грн.), №31 від 21 жовтня 2011 року на суму 300000,00 грн. (у тому числі ПДВ 50000,00 грн., №51 від 26 жовтня 2011 року на суму 200000,00 грн. (у тому числі ПДВ 33333,33 грн.), №57 від 31 жовтня 2011 року на суму 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ 16666,67 грн.) (том 2 а.с. 84-89);

- виписку з банку на підтвердження перерахування грошових коштів згідно договору №555 за проектні роботи, а саме 05 жовтня 2011 року - 140000,00 грн. (у тому числі ПДВ 23333,33 грн.), 07 жовтня 2011 року - 140000,00 грн. (у тому числі ПДВ 23333,33 грн.), 20 жовтня 2011 року - 120000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20000,00 грн.), 21 жовтня 2011 року - 300000,00 грн. (у тому числі ПДВ 50000,00 грн., 26 жовтня 2011 року - 200000,00 грн. (у тому числі ПДВ 33333,33 грн.), 31 жовтня 2011 року - 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ 16666,67 грн.) (том 1 а.с. 102-103).

На підтвердження товарності та реальності господарських операцій по зазначеним договорам, ТОВ «Ізодром» надано договори, укладені з ПАТ «Київхліб» (замовник) та позивачем (підрядник):

№536 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Хлібкомбінаті №2 (том 1 а.с. 193-195);

№541 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Фастівському хлібкомбінаті (том 1 а.с.215-217);

№542 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Дослідному хлібзаводі (том 1 а.с. 228-230);

№538 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Хлібкомбінаті №11 (том 1 а.с. 239-241);

№544 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Сквирському хлібзаводі (том 2 а.с. 1-3);

№536 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Хлібкомбінаті №2;

№534 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Білоцерківському хлібкомбінаті (том 2 а.с. 13-15);

№540 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Хлібкомбінаті №12 (цех №2 м. Васильків) (том 2 а.с. 25-27);

№543 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Макарівський хлібзавод (том 2 а.с. 35-37);

№354 від 23 червня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Хлібокомбінаті №12 (том 2 а.с. 46-48);

№535 від 21 вересня 2011 року, згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на свій ризик власними силами, засобами, а також за власні кошти - «Роботи» - впровадження автоматизованої системи обліку електроспоживання на Булочно-кондитерському хлібокомбінаті (том 2 а.с. 55-57).

Однак, позивачем не надано договорів, на виконання яких у договорі №555 від 27 вересня 2011 року зазначено про виконання комплексу робіт з розроблення відповідно до технічного завдання проектної документації на встановлення автоматизованих систем обліку електроспоживання на Хлібокомбінат №10, Хлібокомбінат №10 цех №2, Хлібокомбінат №12 цех №3, що позбавляє суд можливості встановити економічну доцільність на укладення договору №555 у зазначеному у ньому об'ємі робіт.

6) №547 від 21 вересня 2011 року , предметом якого є комплекс робіт з розроблення відповідно до технічного завдання проектної документації на встановлення автоматизованої системи комплексного обліку енергоресурсів на ПАО «Металургійний комбінат «Азовсталь» та на реконструкцію вузла обліку споживання природного газу на ДП ВТ «Київхліб» «Білоцерківський хлібокомбінат». Вартість даного договору складається з вартості усіх робіт, зазначених в протоколі погодження договірної ціни, та становить 480000,00 грн.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаним договором позивачем надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- протокол узгодження договірної ціни від 21 вересня 2011 року на суму 480000,00 грн., в тому числі ПДВ 80000,00 грн. (том 1 а.с. 67);

- акт №229 приймання - передачі виконаних робіт від 30 вересня 2011 року (том 1 а.с. 68);

- податкові накладні №28 від 29 вересня 2011 року на суму 240000,00 грн. (у тому числі ПДВ 40000,00 грн.), №40 від 30 вересня 2011 року на суму 240000,00 грн. (у тому числі ПДВ 40000,00 грн.) (том 1 а.с. 69-70);

- виписку з банку на підтвердження перерахування грошових коштів згідно договору №547 за проектні роботи, а саме 29 вересня 2011 року - 240000,00 грн. (у тому числі ПДВ 40000,00 грн.), 30 вересня 2011 року - 240000,00 грн. (у тому числі ПДВ 40000,00 грн.) (том 1 а.с. 102).

Однак, ані до адміністративного позову, ані під час розгляду справи, суб'єктом господарювання не надано договорів, з метою виконання яких було укладено договір №547 так само як не надано доказів на підтвердження використання у подальшій господарській діяльності робіт, виконаних за таким договором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт здійснення господарських операцій з отримання товарів та робіт від контрагента належними первинними документами, а тому віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких товарів та робіт до податкового кредиту є безпідставним, що свідчить про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням -рішенням.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Кузьменко