2/604/51/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2014 року смт. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участі секретаря
судового засідання Стадніцької З.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиська Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 у січні 2014 року звернувся до суду із позовом до відповідача Приватного підприємства «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» про стягнення коштів посилаючись на те, що 20 листопада 2012 року між ним та відповідачем був укладений договір №101544 з метою придбання будівельних матеріалів на суму 50000 грн. Після оплати першого внеску та неодноразової оплати щомісячних платежів на рахунок відповідача він до сьогоднішнього дня не отримав позики, хоча його запевнили в усній формі про її отримання протягом кількох днів. Після того, коли він звернувся до офісу підприємства йому було роз'яснено, що за договором він змушений сплачувати щомісячні внески незалежно від того, коли йому дадуть позику, а також те, що позику отримує той позичальник, котрий здійснив найбільшу кількість платежів. Згодом неодноразово перечитавши умови договору та додатки до нього зрозумів що його ввели в оману, оскільки після його аналізу зрозумів, що сама організація не надає кредиту, оплачений ним первинний внесок та поточні платежі є лише підставою до формування групи, а внесені щомісячні платежі є ніщо іншим як можливістю одержання права на отримання позики для купівлі товару, яке реалізується не за рахунок безпосередньо банку, а за рахунок інших учасників системи. Враховуючи те, що договір суперечить вимогам ст.. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відноситься до пірамідальної схеми та нечесної підприємницької діяльності просить стягнути з ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» в його користь 5416,32 грн.
Представник позивача будучи належним чином повідомленим про дата час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явився, хоча подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі при цьому збільшив розмір судових витрат у зв'язку із поданими оголошеннями у пресу та просить стягнути із відповідача по справі «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» 5611,32 грн.
Відповідач будучи належним чином через оголошення у пресі, а також рекомендованими листами із повідомленням в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи не подавав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 4 ст. 169, ч.1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд ознайомившись із письмовими доводами позивача по справі, проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних міркувань :
20 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» укладено договір № 101544, а також додатки № 1 та № 2 до даного договору, предметом якого є надання Компанією, яка діє від свого імені в інтересах і за рахунок клієнта, системи послуг, спрямованих на придбання Клієнтом товару, зазначеного у додатку № 1 до даного договору, а саме будівельних матеріалів на загальну суму 50 000 грн. та на умовах визначеному у додатку № 2 до даного договору.
Відповідно до вимог договору ПП « Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» взяв на себе зобов'язання виконавця обумовлених сторонами послуг, на умовах визначених у договорі. Угода була укладена шляхом підписання сторонами угоди та додатків до неї, при цьому при підписанні даної угоди позивач повинен був сплатити за послуги, пов'язані із вступом до системи при укладенні угоди та у подальшому оплачувати щомісячні платежі. Відповідно до ст. 2 Договору, ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ», зобов'язується виконувати адміністрування Спілки Клієнтів та вчиняти певні правочини, які сприяють виконанню умов договору, а також зобов'язується організувати своєчасну оплату товару, організувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання Клієнтом товару, здійснити оплату товару для Клієнта та передати його Клієнту, тобто гарантує надання учаснику права на отримання товару за умови виконання ним всіх зобов'язань, передбачених Угодою.
При цьому ст. 4,5 додатку № 2 договору визначає процес та отримання товару відповідно до умов якого коли Коштів є достатньо у відповідності до вимог ст. 1 Договору Компанія організовує видачу коштів, після вчасної чергової проплати Загального або мінімального внеску Клієнт набуває право приймати участь у найближчій видачі коштів. Видача коштів проводиться 1 раз на місяць, але не пізніше 30 числа. Процес отримання позики проводиться на підставі поданих заяв. В процесі отримання позики перевага надається Клієнту, який оформив заяву з найбільшою сумою внеску. Компанія проводить оплату товару, організовує його передачу у власність Клієнта протягом 90 банківських днів, після того як клієнтом будуть виконання умов передбачених ст. 5 додатку № 2 до договору, а кінцевим терміном отримання позики є сплата поточного 24 загального внеску.
Відповідно до ст.3 додатку № 2 до договору клієнт зобов'язується сплачувати загальний або мінімальний платіж не пізніше 15 числа кожного місяця, також має право сплачувати загальні або мінімальні платежі авансом у довільній кількості. Платежі сплачені авансом, зараховуються в зворотному порядку з кінця графіка платежів з урахуванням Адміністративних витрат. У випадку несвоєчасної оплати загального платежу клієнт не втрачає права участі у видачі коштів при умові якщо він сплатить загальний платіж не пізніше 5 діб після дати, вказаної у п.3.1 даної статті.
Відповідно до розділу 1 додатку № 2 до договору від 20 листопада 2012 року «внесок» - це плата, що підлягає сплаті клієнтом, якому було надано право на отримання позики. Клієнт повинен внести цей платіж, розмір якого складає відсоток, визначений у додатку № 1 до договору.
Таким чином Договором передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) будівельні матеріали, які передаються споживачеві в рамках укладеного договору, а не за можливість одержання права на купівлю товару.
Як убачається із матеріалів справи на виконання умов договору позивачем відповідачу було оплачено грошові кошти на загальну суму 5416,32 грн. Вказане стверджується поданими позивачем квитанціями зокрема від 20 листопада 2012 року на суму 1750 грн., від 03 грудня 2012 року на суму 626,67 грн., про оплату послуг на суму 6,27 грн., від 10 січня 2013 року на суму 626,67 грн., про оплату послуг на суму 6,27 грн., від 12 лютого 2013 року на суму 1750 грн., про оплату послуг на суму 23,77 грн., від 13 березня 2013 року на суму 416,67 грн., та на суму 210 грн. У той самий час предметом угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання товарів у групах, є надання учасником програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним товару.
Згідно з положеннями, закріпленими у ч.1, п.7 ч.3; ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дію або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п.7 ч.3 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсним правочинів, здійсненних із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».
Аналіз п.7 ч.3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки : а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.
Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
З умов договору та аналізу правових норм можна дійти висновку, що позивач ОСОБА_2 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання право на купівлю банком товару, при цьому ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному із учасників групи, який уніс найбільшу суму коштів, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ».
Саме до цього зводяться правові висновки, що викладені в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2012 року, як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст.. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом рішень.
Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги» та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «Фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-ІV « Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 09 січня 2012 року) внесено зміни до ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 11-1, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган), затвердила ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 09 жовтня 2012 року № 1676 « Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах») (далі - Ліцензійні умови).
Згідно з п.1.2 ч.1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензатором і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.
Таким чином законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «Придбання товарів у групах». Якщо перше є порушенням законодавства, то друге за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.
З аналізу ліцензійних Умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залучення грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів або послуг за умови отримання ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» відповідної ліцензії.
Як убачається із відповіді Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 02 червня 2014 року за №4554/11-9 згідно з даними державного реєстру фінансових установ станом на 29 травня 2014 року ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» та ПП «ТФК» Європейський кредит до реєстру не вносились та статусу фінансової установи не набували.
До цього зводяться правові висновки, що викладені в постанові судової палати у цивільних справа верховного Суду України від 11 вересня 2013 року та в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року, як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст.. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом рішень.
Таким чином судом встановлено, що діяльність ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» за системою придбання товарів у групах вводить позивача в оману, оскільки позивач розраховує отримати товар, а натомість отримує лише право на купівлю товару. Укладений між сторонами договір містить несправедливі умови, оскільки не передбачає відповідальності відповідача, містить лише формальні обов'язки для ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» перевірити виконання яких позивач не має можливості. Умови договору є непрозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх же коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, при цьому не маючи відповідної ліцензії та будь-яких передбачених законом дозволів на право на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Відповідно до ч..1,2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч..1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання його недійсним судом не вимагається.
Згідно ч.6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» наголошує на тому, що правочини здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності є недійсними.
Відповідно до ст.. 216 ЦПК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
За вказаних обставин та враховуючи вищенаведені норми Закону та правові позиці суд вважає, що позовні вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення шляхом стягнення з ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» на користь позивача ОСОБА_2 оплачених ним 5416,32 грн., а також судові витрати, що складають подачу оголошення у пресі в розмірі 195 гривень.
Крім того у відповідності до ст.. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідача по справі в користь держави слід стягнути 243,60 грн.
Керуючись ст.. ст.. 203, 215,216, 233, ЦК України, ч..1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» ч.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» ст.ст. 15, 30, 60, 209, 212, 213, ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» (код ЄДРПОУ : 38177710) м. Ужгород 88000 пл.. Кирила та Мефодія, 5 к.905 на користь позивача ОСОБА_2 зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1 - (п'ять тисяч чотириста шістнадцять) 5416,32 грн., а також документально підтверджені судові витрати, (подача оголошення у пресі) в розмірі 195 гривень.
Стягнути з ПП «Б.А.Н.К.»НАРОДНИЙ» (код ЄДРПОУ : 38177710) м. Ужгород 88000 пл.. Кирила та Мефодія, 5 к.905 на користь держави судові витрати в розмірі 243, 60 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд Тернопільської області з часу його проголошення.
Рішення може бути переглянуте Підволочиським районним судом за умови подачі відповідачами заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Суд | Підволочиський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2014 |
Оприлюднено | 04.09.2014 |
Номер документу | 40276883 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Підволочиський районний суд Тернопільської області
Сташків Н. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні