Постанова

від 12.08.2014 по справі 803/1524/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 803/1524/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Олейник І.В.,

представника відповідача Зуєва А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "АТП-10706" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "АТП-10706" звернулося з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Ковельської ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТДВ "АТП-10706" щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, за результатами якої складено акт від 05.05.2014 року №305/15-05461119, у якому відповідачем встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме прострочено сплату податкового зобов'язання.

На підставі акту перевірки від 05.05.2014 року №305/15-05461119, Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 30 462, 29 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

В позовній заяві та в наданих суду додаткових поясненнях вказує, що 12.02.2014 року ТДВ "АТП-10706" було подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю №9006173585 за 2014 рік в якій задекларовано річну суму податку у розмірі 36 954, 26 грн. з місячною сумою платежу у розмірі 3 079, 52 грн. При цьому за лютий місяць 2014 року позивачем помилково було вказано суму земельного податку у розмірі 307 952 грн.

В зв'язку із самостійно виявленою арифметичною помилкою, а саме: невірно проставленою комою в задекларованій сумі земельного податку за лютий місяць 2014 року, позивачем 01.04.2014 року було подано до Ковельської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю №1400005045, у якій було виправлено попередньо задекларовану за лютий місяць 2014 року суму земельного податку з 307 952, 00 грн. на 3 079, 52 грн., при цьому виправлення арифметичної помилки не призвело до зміни податкового зобов'язання ТДВ "АТП-10706" зі сплати податку на землю за 2014 рік.

Таким чином, оскільки виправлення позивачем самостійно виявленої помилки не вплинуло на визначення кінце вих показників податкового зобов'язання ТДВ "АТП-10706" зі сплати земельного податку за 2014 рік та не зумовлює його заниження, відповідальність за її усунення платником податків податковим законодав ством не передбачена.

У зв'язку з чим, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, а відтак просить їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав. В письмових запереченнях зазначив, що ТДВ "АТП 10706" 01.04.2014 року подано до Ковельської ОДПІ уточнену податкову декларацію з плати за землю вх. №1400005045 від 01.04.2014 року, яким зменшено нарахований земельний податок за лютий 2014 року в сумі 304 872, 48 грн. (307 952 грн. - 3 079, 52 грн.) Таким чином, станом на 02.04.2014 року борг погасився.

Однак, у зв'язку з тим, що уточнюючу податкову декларацію з плати за землю ТДВ "АТП 10706" подано до Ковельської ОДПІ 01.04.2014 року, тобто після граничного терміну нарахування та сплати земельного податку за лютий 2014 року Ковельською ОДПІ за період з 31.03.2014 року по 01.04.2014 року нарахована штрафна санкція за порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 10 відсотків від суми боргу (304 622, 91 грн. х 10% = 30 462, 29 грн.).

Отже, відповідно до положень п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, відповідно ТДВ "АТП 10706" задекларувало суму плати за землю в лютому 2014 року в сумі 307 952 грн. самостійно то повинно нести відповідальність встановлену Податковим кодексом України.

А тому, просить відмовити в задоволені позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2014 року працівниками Ковельської ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТДВ "АТП 10706" по питанню своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, за результатами якої складено акт перевірки №305/105-05461119 від 05.05.2014 року, у якому Ковельською ОДПІ встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТДВ "АТП 10706" подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю щодо сплати земельного податку за 2014 рік, де самостійно задекларовано нарахування земельного податку за лютий 2014 року в сумі 307 952 грн.

01.04.2014 року ТДВ "АТП 10706" подано до Ковельської ОДПІ уточнену податкову декларацію з плати за землю вх.№1400005045 від 01.04.2014 року, яким зменшено нарахований земельний податок за лютий 2014 року в сумі 304 872, 48 грн.

Однак, у зв'язку з тим, що уточнюючу податкову декларацію з плати за землю ТДВ "АТП 10706" подано до Ковельської ОДПІ 01.04.2014 року, тобто після граничного терміну нарахування та сплати земельного податку за лютий 2014 року, Ковельською ОДПІ за період з 31.03.2014 року по 01.04.2014 року нарахована штрафна санкція за порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 10 відсотків від суми боргу.

На підставі акту перевірки №305/105-05461119 від 05.05.2014 року, Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року, яким позивача за затримку на 2 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 304 622, 91 грн. нараховано та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, тобто у сумі 30 462, 29 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Суд вважає податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюються нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її дії.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що платник податків крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 ка лендарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 1 п.50.1 ст.50 ПК України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої подат кової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники за значаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до а.3 п.50.1 ст.50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих пода ткових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або наді слати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт зани ження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Змістовний аналіз вищевказаних положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що уточнюючий розрахунок до податкової декларації подається платником податків в разі самостійного виявлення помилки, яка може або вплинути, або не вплинути на визначення кінцевих показників податкових зобов'язань платника податків.

При цьому у випадку, якщо самостійно виявлена помилка, що міститься у раніше поданій декларації, зумовлює заниження податкового зобов'язання минулого звітного періоду, платник податків зобов'язаний, зокрема, до подання уточнюючого розрахунку сплатити як суму недоплати (тобто різницю у податкових зобов'язаннях між податковою декларацією і уточнюючим розрахунком), так і штраф у розмір трьох відсотків від суми недоплати.

Чинне законодавство не обмежує право платника податків уточнити показники раніше поданих декларацій, однак передбачає таку можливість в межах строків давності встановлених ст.102 ПК України та до початку перевірки податковим органом.

Як встановлено судом, 12.02.2014 року ТДВ "АТП 10706" було подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю №9006173585 за 2014 рік в якій у графі 8 задекларовано річну суму земельного податку у розмірі 36 954, 26 грн., з щомісячним платежем протягом 2014 року в розмірі 3 079, 52 грн., в якості рівних часток за місяцями.

При цьому, в графі 11 податкової декларації з плати за землю за лютий місяць 2014 рік ТДВ "АТП 10706" вказано суму земельного податку в розмірі 307 952 грн.

В зв'язку із самостійно виявленою арифметичною помилкою, а саме: невірно проставленою комою в задекларованій сумі земельного податку за лютий місяць 2014 року, 01.04.2014 року позивачем було подано до Ковельської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію №1400005045 з плати за землю з уточненими показниками, якою зазначену вище помилку виправлено шляхом зменшення суми за лютий 2014 року на 304 622, 91 грн. (307 952 грн. - 304 622, 91 грн. = 3079, 52 грн.), тобто сума податку на землю за лютий 2014 року визначена позивачем у розмірі 3 079, 52 грн.

Податкова декларація з плати за землю за 2014 рік №9006173585 від 12.02.2014 року та уточнююча по даткова декларація з плати за землю з уточненими показниками за лютий 2014 року від 01.04.2014 року №1400005045 були прийняті податковим органом як податкова звітність.

Підтвердженням здійснення оплати податку за землю однаковими рівними частинами протягом 2014 року у розмірі саме 3 019, 52 грн. за місяць є платіжні доручення: №234 від 26.02.2014 року в розмірі 3 079, 52 грн. за січень 2014 року, №404 від 27.03.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за лютий 2014 року, №756 від 28.05.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за березень 2014 року, №563 від 29.04.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за квітень 2014 року, №1004 від 26.06.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за травень 2014 року, №1190 від 30.07.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за червень 2014 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивач, виявивши самостійно арифметичну помилку в термін, передбачений законодавством, до проведення перевірки податковим органом подав до Ковельської ОДПІ уточнюючу декларацію. При цьому, виправлення арифметичної помилки не призвело до зміни податкового зобов'язання товариства з плати за землю за 2014 рік.

Відтак суд вважає помилковим твердження податкового органу про несвоєчасне погашення ТДВ "АТП 10706" суми узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 304 622, 91 грн., оскільки узгодженою сумою грошового зобов'язання відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України вважається сума, яка самостійно зазначена платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що позивачем у даній справі й було зроблено, так як грошове зобов'язання, яке б підлягало сплаті за лютий 2014 року, останнім було задекла ровано в зв'язку із виправленням допущеної арифметичної помилки саме в уточнюючому розрахунку.

Також, суд звертає увагу на те, що працівниками Ковельської ОДПІ під час аналізу податкової звітності з плати за землю не з'ясовано ту обставину, що показник річної звітності склав 36 954, 26 грн., в той час як частина податкового зобов'язання, що підлягає сплаті за лютий 2014 року становить 307 952 грн.

На зазначену обставину податковий орган уваги не звернув та не з'ясував причини розбіжності річної суми податку за землю з сумою податку за землю за лютий 2014 року.

Отже, з аналізу вказаної декларації, суд вбачає очевидну арифметичну помилку, а саме не відповідність графам 11 та 8 декларації з плати за землю за 2014 рік, а відтак вважає передчасним та безпідставним висновок податкового органу про несплату позивачем податкового зобов'язання з плати за землю.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року відповідачем не було досліджено та враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а отже податкове повідомлення-рішення №№0002781502 від 21.05.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, на підставі ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "АТП-10706" понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 гривень 70 копійок, підтверджені платіжним дорученням №1166 від 28.07.2014 року.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0002781502 від 21.05.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "АТП-10706" (код 05461119, Волинська область, місто Ковель, вул. Володимирська, 154) документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 182 гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складено 17 серпня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока