Ухвала

від 05.02.2015 по справі 803/1524/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 р. Справа № 876/8546/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 р. по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "АТП 10706" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

29.07.2014 р. позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "АТП-10706" звернулося до суду із позовом до відповідача - Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначає, що працівниками Ковельської ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТДВ "АТП-10706" щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, за результатами якої складено акт від 05.05.2014 року №305/15-05461119, у якому відповідачем встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме прострочено сплату податкового зобов'язання.

На підставі акту перевірки від 05.05.2014 року №305/15-05461119, Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 30 462, 29 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Позивач вказує, що 12.02.2014 року ТДВ "АТП-10706" було подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю №9006173585 за 2014 рік, в якій задекларовано річну суму податку у розмірі 36 954, 26 грн. з місячною сумою платежу у розмірі 3079, 52 грн. При цьому за лютий місяць 2014 року позивачем помилково було вказано суму земельного податку у розмірі 307952,00 грн.

В зв'язку із самостійно виявленою арифметичною помилкою, а саме: невірно проставленою комою в задекларованій сумі земельного податку за лютий місяць 2014 року, позивачем 01.04.2014 року було подано до Ковельської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю №1400005045, у якій було виправлено попередньо задекларовану за лютий місяць 2014 року суму земельного податку з 307 952, 00 грн. на 3 079, 52 грн., при цьому виправлення арифметичної помилки не призвело до зміни податкового зобов'язання ТДВ "АТП-10706" зі сплати податку на землю за 2014 рік.

Таким чином, оскільки виправлення позивачем самостійно виявленої помилки не вплинуло на визначення кінце вих показників податкового зобов'язання ТДВ "АТП-10706" зі сплати земельного податку за 2014 рік та не зумовлює його заниження, відповідальність за її усунення платником податків податковим законодав ством не передбачена.

У зв'язку з чим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0002781502 від 21.05.2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Ковельська ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області зазначає, що ТДВ "АТП 10706" 01.04.2014 року подано до Ковельської ОДПІ уточнену податкову декларацію з плати за землю вх. №1400005045 від 01.04.2014 року, яким зменшено нарахований земельний податок за лютий 2014 року в сумі 304 872, 48 грн. (307 952 грн. - 3 079, 52 грн.) Таким чином, станом на 02.04.2014 року борг погасився.

Однак, у зв'язку з тим, що уточнюючу податкову декларацію з плати за землю ТДВ "АТП 10706" подано до Ковельської ОДПІ 01.04.2014 року, тобто після граничного терміну нарахування та сплати земельного податку за лютий 2014 року Ковельською ОДПІ за період з 31.03.2014 року по 01.04.2014 року нарахована штрафна санкція за порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 10 відсотків від суми боргу (304 622, 91 грн. х 10% = 30 462, 29 грн.).

Отже, відповідно до положень п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, відповідно ТДВ "АТП 10706" задекларувало суму плати за землю в лютому 2014 року в сумі 307 952 грн. самостійно то повинно нести відповідальність встановлену Податковим кодексом України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено наступні обставини.

Так, 05.05.2014 року працівниками Ковельської ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТДВ "АТП 10706" по питанню своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, за результатами якої складено акт перевірки №305/105-05461119 від 05.05.2014 року, у якому Ковельською ОДПІ встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (а.с.6-8).

В ході проведення перевірки встановлено, що ТДВ "АТП 10706" подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю щодо сплати земельного податку за 2014 рік, де самостійно задекларовано нарахування земельного податку за лютий 2014 року в сумі 307 952 грн.

01.04.2014 року ТДВ "АТП 10706" подано до Ковельської ОДПІ уточнену податкову декларацію з плати за землю вх.№1400005045 від 01.04.2014 року, яким зменшено нарахований земельний податок за лютий 2014 року в сумі 304 872, 48 грн.

Однак, у зв'язку з тим, що уточнюючу податкову декларацію з плати за землю ТДВ "АТП 10706" подано до Ковельської ОДПІ 01.04.2014 року, тобто після граничного терміну нарахування та сплати земельного податку за лютий 2014 року, Ковельською ОДПІ за період з 31.03.2014 року по 01.04.2014 року нарахована штрафна санкція за порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 10 відсотків від суми боргу.

На підставі акту перевірки №305/105-05461119 від 05.05.2014 року, Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002781502 від 21.05.2014 року, яким позивача за затримку на 2 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 304 622, 91 грн. нараховано та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, тобто у сумі 30 462, 29 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб (а.с.9).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу п.57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 ка лендарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 1 п.50.1 ст.50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники за значаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно абз.3 п.50.1 ст.50 ПК України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих пода ткових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або наді слати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт зани ження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

В контексті вищевикладених правових норм ПК України, колегією суддів встановлено, що 12.02.2014 року ТДВ "АТП 10706" було подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю №9006173585 за 2014 рік в якій у графі 8 задекларовано річну суму земельного податку у розмірі 36 954, 26 грн., з щомісячним платежем протягом 2014 року в розмірі 3 079, 52 грн., в якості рівних часток за місяцями.

При цьому, в графі 11 податкової декларації з плати за землю за лютий місяць 2014 рік ТДВ "АТП 10706" вказано суму земельного податку в розмірі 307 952 грн.

В зв'язку із самостійно виявленою арифметичною помилкою, а саме: невірно проставленою комою в задекларованій сумі земельного податку за лютий місяць 2014 року, 01.04.2014 року позивачем було подано до Ковельської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію №1400005045 з плати за землю з уточненими показниками, якою зазначену вище помилку виправлено шляхом зменшення суми за лютий 2014 року на 304 622, 91 грн. (307 952 грн. - 304 622, 91 грн. = 3079, 52 грн.), тобто сума податку на землю за лютий 2014 року визначена позивачем у розмірі 3 079, 52 грн.

Податкова декларація з плати за землю за 2014 рік №9006173585 від 12.02.2014 року та уточнююча по даткова декларація з плати за землю з уточненими показниками за лютий 2014 року від 01.04.2014 року №1400005045 були прийняті податковим органом як податкова звітність.

Підтвердженням здійснення оплати податку за землю однаковими рівними частинами протягом 2014 року у розмірі саме 3 019, 52 грн. за місяць є наявні у матеріалах справи платіжні доручення: №234 від 26.02.2014 року в розмірі 3 079, 52 грн. за січень 2014 року, №404 від 27.03.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за лютий 2014 року, №756 від 28.05.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за березень 2014 року, №563 від 29.04.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за квітень 2014 року, №1004 від 26.06.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за травень 2014 року, №1190 від 30.07.2014 року у розмірі 3 079, 52 грн. за червень 2014 року.

Як наслідок, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, виявивши самостійно арифметичну помилку в термін, передбачений законодавством, до проведення перевірки податковим органом подав до Ковельської ОДПІ уточнюючу декларацію. При цьому, виправлення арифметичної помилки не призвело до зміни податкового зобов'язання товариства з плати за землю за 2014 рік.

Тому, колегія суддів вважає помилковим твердження апелянта про несвоєчасне погашення ТДВ "АТП 10706" суми узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 304 622, 91 грн., оскільки узгодженою сумою грошового зобов'язання відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України вважається сума, яка самостійно зазначена платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що позивачем у даній справі й було зроблено, так як грошове зобов'язання, яке б підлягало сплаті за лютий 2014 року, останнім було задекла ровано в зв'язку із виправленням допущеної арифметичної помилки саме в уточнюючому розрахунку.

Крім того, слід зазначити, що працівниками Ковельської ОДПІ під час аналізу податкової звітності з плати за землю не з'ясовано ту обставину, що показник річної звітності склав 36 954, 26 грн., в той час як частина податкового зобов'язання, що підлягає сплаті за лютий 2014 року становить 307 952 грн.

На зазначену обставину податковий орган уваги не звернув та не з'ясував причини розбіжності річної суми податку за землю з сумою податку за землю за лютий 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке не підлягає до скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 р. по справі № 803/1524/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.М. Довгополов

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 10.02.2015 року.