Постанова

від 15.08.2014 по справі 826/6144/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2014 року 16:30 № 826/6144/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченко І.М., Шулежко В.П., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія України» доМіністерства доходів і зборів України прозобов'язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія України» (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів України (надалі також - відповідач), в якому з урахуванням поданих під час розгляду справи уточнень просить суд зобов'язати Міністерство доходів та зборів України змінити територіальну належність Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія України" як платника податків та єдиного внеску, шляхом надання для сплати та подальшого адміністрування на території України, що не визначена як тимчасово окупована, рахунків для справляння: єдиного соціального внеску, податку на прибуток підприємства, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, позивач, зареєстрований на окупованій території АР Крим, не має можливості сплачувати податки на користь України, оскільки відмова обслуговуючого банку в проведенні платежів підприємства до бюджету України відбулась з причини блокування бюджетних рахунків Криму Національним банком України. Оскільки функція адміністрування надходжень покладена на Міністерство доходів і зборів, позивач вважає, що відповідальність за неможливість сплати податків до бюджету несе саме Міністерство доходів і зборів.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що позивач мав зареєструвати зміну місцезнаходження товариства на материковій частині України, внаслідок чого б державний реєстратор здійснив передачу до органів Міністерства доходів і зборів України інформацію про зміну місцезнаходження товариства і позивач був би взятий на податковий облік за новим зареєстрованим місцезнаходженням, оскільки підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України є надходження до цих органів відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.

В судове засідання 05 серпня 2014 року представник позивача не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у поданих суду запереченнях.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд в судовому засіданні 05 серпня 2014 року дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія України» (код ЄДРПОУ 36583468) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.07.2009 року за адресою 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Біла, буд. 34/13, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АВ №027000 від 16.04.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Як вбачається з довідки про взяття на облік платника податків від 23.07.2009 року №1531/55490/29-0, позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополь (код ДПІ - 109).

Позивач ініціював ряд грошових переказів податків на користь Державного бюджету України в квітні 2014 року, зокрема: (1) 15.04.2014 року у сумі 116,91 грн. та у сумі 1223,05 грн. на користь ДПІ у м. Сімферополі; (2) 15.04.2014 року у сумі 297,55 грн. на користь Місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя; (3) 17.04.2014 року у сумі 0,51 грн. на користь Казначейської служби РК; (4) 30.04.2014 року у сумі 999,79 грн. та у сумі 95,57 грн. на користь ДПІ у м. Сімферополі; (5) 30.04.2014 року у сумі 383,89 грн. на користь Місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя.

Прийняття вказаних переказів було відхилено, що підтверджується копіями виписок з системи "Piraeus Online Banking", копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з листа АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" 10 липня 2014 року вих. №113/07-019 платежі до бюджетів та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відокремлених підрозділів або філій, які розташовані на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя, можуть бути перераховані на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства України за місцем реєстрації юридичних осіб. Крім того, Національний банк України листом від 21.03.2014 року № 25-205/11846 інформував про заборону здійснення початкових платежів на рахунки отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, відкриті в ПАТ "ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ.

Вважаючи дії відповідача щодо неналежного адміністрування податків протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VII від 15.04.2014 року (далі - Закон №1207-VII) тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини (стаття 3 Закону №1207-VII).

Статтею 4 Закону №1207-VII встановлено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.

Статтею 13 Закону №1207-VII встановлено, що особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.

Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують зокрема такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; розробляють та затверджують порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, інших документів з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; організовують інформаційно-аналітичне забезпечення та автоматизацію процесів адміністрування.

Пунктом 63.1 Податкового кодексу України встановлено, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 63.3. Податкового кодексу України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку великого платника податків.

Згідно п. 63.4 Податкового кодексу України взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є контролюючі органи або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.

Відповідно до п. 63.10. Податкового кодексу України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначається порядок обліку платників податків і зборів.

Пунктом 66.3. Податкового кодексу України встановлено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Відповідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, (далі - Порядок №1588) цей Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Згідно п. 1.2. Порядку №1588, ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 1.3. Порядку №1588 взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.

Пунктом 1.4. Порядку №1588 встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Згідно п. 3.1. Порядку №1588 взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється після: проведення державної реєстрації юридичної особи згідно із Законом; включення відомостей про відокремлений підрозділ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) згідно із Законом; присвоєння кодів за ЄДРПОУ - для юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру.

Взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Центрального контролюючого органу.

Відповідно до п. 3.2. Порядку №1588 підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження до цього органу: відомостей з Єдиного державного реєстру або з відповідної реєстраційної картки про проведення державної реєстрації юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру або відповідного повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи; документів, визначених розділами IV та V цього Порядку та поданих юридичною особою або відокремленим підрозділом юридичної особи згідно з цим Порядком.

З огляду на наведені вище норми податкового законодавства, зміна місця обліку платника податків можлива лише за ініціативою такого платника, у випадку зміни його зареєстрованого місцезнаходження. Виключення становлять лише великі платники податків, відносно яких можливе прийняття спеціального рішення Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно Наказу Міністерства юстиції України №525/5 від 14.03.2014 року "Про затвердження реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб-підприємців" (далі - Наказ №525/5) вирішено встановити, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції в областях та місті Києві (далі - державні реєстратори).

З огляду на наведене, враховуючи особливий режим здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території АР Крим, законодавцем запроваджено правовий механізм реалізації обов'язків платників податків-юридичних осіб, зареєстрованих на території АР Крим - шляхом проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованій на території АР Крим, на материковій частині України. Після проведення державної реєстрації змін місцезнаходження юридичної особи, такий платник податків буде взятий на облік за місцезнаходженням органу Міністерства доходів і зборів України, повноваження якого поширюються на відповідну територію, де перебуває платник податків.

У той же час зміна місця обліку шляхом зміни зареєстрованого місцезнаходження може відбуватись виключно за рішенням платника податків та не належить до компетенції відповідача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія України» відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко