Ухвала

від 30.10.2014 по справі 826/6144/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6144/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична Компанія України» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична Компанія України» до Міністерства доходів і зборів України про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістична Компанія України» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, в якому просили суд зобов'язати Міністерство доходів та зборів України змінити територіальну належність Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія України» як платника податків та єдиного внеску, шляхом надання для сплати та подальшого адміністрування на території України, що не визначена як тимчасово окупована, рахунків для справляння: єдиного соціального внеску, податку на прибуток підприємства, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія України» (код ЄДРПОУ 36583468) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.07.2009 року за адресою 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Біла, буд. 34/13, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АВ №027000 від 16.04.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Як вбачається з довідки про взяття на облік платника податків від 23.07.2009 року №1531/55490/29-0, позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополь (код ДПІ - 109).

Позивач ініціював ряд грошових переказів податків на користь Державного бюджету України в квітні 2014 року, зокрема: 15.04.2014 року у сумі 116,91 грн. та у сумі 1223,05 грн. на користь ДПІ у м. Сімферополі; 15.04.2014 року у сумі 297,55 грн. на користь Місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя; 17.04.2014 року у сумі 0,51 грн. на користь Казначейської служби РК; 30.04.2014 року у сумі 999,79 грн. та у сумі 95,57 грн. на користь ДПІ у м. Сімферополі; 30.04.2014 року у сумі 383,89 грн. на користь Місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя, однак прийняття вказаних переказів було відхилено, що підтверджується копіями виписок з системи «Piraeus Online Banking», копії яких містяться в матеріалах справи.

З листа АТ «Піреус Банк МКБ» від 10 липня 2014 року за вих. №113/07-019 вбачається, що платежі до бюджетів та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відокремлених підрозділів або філій, які розташовані на території Автономної республіки Крим та м. Севастополя, можуть бути перераховані на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства України за місцем реєстрації юридичних осіб. Крім того, Національний банк України листом від 21.03.2014 року № 25-205/11846 інформував про заборону здійснення початкових платежів на рахунки отримувача, Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, відкриті в ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 року тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини (стаття 3 Закону).

Статтею 4 Закону встановлено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.

Статтею 13 Закону встановлено, що особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.

Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують зокрема такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; розробляють та затверджують порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, інших документів з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; організовують інформаційно-аналітичне забезпечення та автоматизацію процесів адміністрування.

Пунктом 63.1 Податкового кодексу України встановлено, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 63.3. Податкового кодексу України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку великого платника податків.

Згідно п. 63.4 Податкового кодексу України взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є контролюючі органи або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.

Відповідно до п. 63.10. Податкового кодексу України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначається порядок обліку платників податків і зборів.

Пунктом 66.3. Податкового кодексу України встановлено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Відповідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, цей Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Згідно п. 1.2. Порядку, ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 1.3. Порядку взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.

Пунктом 1.4. Порядку встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Згідно п. 3.1. Порядку взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється після: проведення державної реєстрації юридичної особи згідно із Законом; включення відомостей про відокремлений підрозділ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) згідно із Законом; присвоєння кодів за ЄДРПОУ - для юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру.

Взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Центрального контролюючого органу.

Відповідно до п. 3.2. Порядку підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження до цього органу: відомостей з Єдиного державного реєстру або з відповідної реєстраційної картки про проведення державної реєстрації юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру або відповідного повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи; документів, визначених розділами IV та V цього Порядку та поданих юридичною особою або відокремленим підрозділом юридичної особи згідно з цим Порядком.

З огляду на наведені вище норми податкового законодавства, зміна місця обліку платника податків можлива лише за ініціативою такого платника, у випадку зміни його зареєстрованого місцезнаходження. Виключення становлять лише великі платники податків, відносно яких можливе прийняття спеціального рішення Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно Наказу Міністерства юстиції України №525/5 від 14.03.2014 року «Про затвердження реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб-підприємців» вирішено встановити, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції в областях та місті Києві (далі - державні реєстратори).

З огляду на наведене, враховуючи особливий режим здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території АР Крим, законодавцем запроваджено правовий механізм реалізації обов'язків платників податків-юридичних осіб, зареєстрованих на території АР Крим - шляхом проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованій на території АР Крим, на материковій частині України. Після проведення державної реєстрації змін місцезнаходження юридичної особи, такий платник податків буде взятий на облік за місцезнаходженням органу Міністерства доходів і зборів України, повноваження якого поширюються на відповідну територію, де перебуває платник податків.

У той же час зміна місця обліку шляхом зміни зареєстрованого місцезнаходження може відбуватись виключно за рішенням платника податків та не належить до компетенції відповідача.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична Компанія України» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.