Рішення

від 20.08.2014 по справі 910/15509/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15509/14 20.08.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Ферзь"

про розірвання договору

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Кудаліна І.М. по довіреності № 91/2013/10/30-13 від 30.10.2013р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Ферзь" про розірвання договору постачання електричної енергії № 52215 від 18.01.2012р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2014р, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, було порушено провадження по справі № 910/15509/14 та призначено її до розгляду на 20.08.2014р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження по справі № 910/15509/14 від 29.07.2014р. представники відповідача отримали 04.08.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103029195327 та № 0103029195335.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 20.08.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

18.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» (далі - відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 52215.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (з відповідними змінами та доповненнями), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з п. 5.4 ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії заявник має надати енергопостачальній організації пакет відповідних документів, серед яких, зокрема, має бути копія документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копія документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку.

При підписанні договору від 18.01.2012 № 52215 про постачання електричної енергії Відповідачем було надано Позивачу на підтвердження права користування об'єктом (земельною ділянкою) за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів) та на виконання п. 5.4 ПКЕЕ - договір від 27.02.2009р. про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій м. Києва, укладений між Відповідачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», відповідно до якого останнє закріпило за Відповідачем територію розташування об'єкта благоустрою за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 у справі № 5011-45/1037-2012, визнано недійсним договір від 27.02.2009 про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій м. Києва, який був укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь», та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 № 5011-45/1037-2012 рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 залишено без змін.

У зв'язку з цим Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист від 24.03.2014 № 030/32/2/3245 щодо необхідності надання останнім документа, який підтверджує право власності або користування на земельну ділянку за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів).

У відповідь на вказаний лист Відповідачем листом від 01.04.2014 № 01/04/14 було надано Позивачу договір № 18/2012 від 28.04.2012 про надання послуг з розміщення стоянки плавзасобу та утримання території, укладений між Відповідачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо».

Листом від 25.04.2014 Позивач повідомив Відповідача про те, що наданий договір № 18/2012 від 28.04.2012 про надання послуг з розміщення стоянки плавзасобу та утримання території, укладений між Відповідачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», не скріплений печаткою Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», а, отже, не підтверджує право Відповідача на користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів) та суперечить ст. 207 Цивільного кодексу України, якою визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з зазначеним, листом від 20.05.2014 № 030/32/5593 Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією розірвати договір про постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 52215 та проханням підписати бланк додаткової угоди у надісланій Позивачем редакції. Лист від 20.05.2014 № 030/32/5593 відповідно до поштової розписки було отримано уповноваженою особою Відповідача 28.05.2014.

Однак відповіді на вказаний лист від Відповідача на адресу позивача не надходило. Тобто згоди щодо розірвання договору сторони не дійшли.

У зв'язку з вищевикладеним позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що у зв'язку з істотними змінами обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, зокрема, щодо підтвердження відповідачем права власності або користування на земельну ділянку, то спірний договір слід розірвати.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1 статті 206 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України, статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків.

У відповідності з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 у справі № 5011-45/1037-2012, визнано недійсним договір від 27.02.2009 про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій м. Києва, який був укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь», та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 № 5011-45/1037-2012 рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 30.10.2012р., у справі № 5011-45/1037-2012, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012р. у справі № 5011-45/1037-2012 залишено без змін.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ст.. 35 ГПК України).

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися гіри укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що. якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Таким чином, з моменту укладення договору про постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 52215 обставини істотно змінилися, оскільки право користування Відповідачем земельною ділянкою за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів), до якої здійснювалося електропостачання припинено рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 у справі № 5011-45/1037-2012

Відповідачем не надано енергопостачальній організації належного документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копія документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку.

З огляду на викладене позовні вимоги про розірвання договору обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір № 52215 від 18.01.2012р. про постачання електричної енергії, укладений між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 17, код ЄДРПОУ 36406781).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 17, код ЄДРПОУ 36406781) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.08.2014р.

СуддяТрофименко Т.Ю.