cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2014 р. Справа№ 910/15509/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
при секретарі Шаповаловій К.В.
за участю представників:
від позивача - Кудаліна І.М.
від відповідача - Пурій Е.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2014 року (Суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь»
про розірвання договору. -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ПАТ «Київенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Юридична група «Ферзь» про розірвання договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 року позов задоволений повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2014 рокута припинити провадження по справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 року апелянту відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду у складі: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
Представники сторін в судове засідання на вказану дату з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.
Через відділ документального забезпечення до суду надійшло клопотання від ПАТ «Київрічсервіс» про залучення даного товариства до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки спірні відносини, що виникли у даній справі між позивачем та відповідачем зачіпає їх інтереси.
Колегія суддів, вислухавши думку представника позивача, яка заперечувала щодо задоволення такого клопотання та думку представника відповідача, який залишив вирішення даного питання на розсуд суду, вивчивши доводи клопотання, ухвалила дане клопотання не підлягаючим задоволенню з мотивів недоведеності та необґрунтованості.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:
18.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» був укладений договір про постачання електричної енергії № 52215.
Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (з відповідними змінами та доповненнями), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
При підписанні договору від 18.01.2012 року № 52215 про постачання електричної енергії відповідачем було надано позивачу на підтвердження права користування об'єктом (земельною ділянкою) за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів) та на виконання п. 5.4 ПКЕЕ - договір від 27.02.2009 року про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій м. Києва, укладений між відповідачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», відповідно до якого останнє закріпило за відповідачем територію розташування об'єкта благоустрою за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів).
Як зазначає позивач, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 5011-45/1037-2012, визнано недійсним договір від 27.02.2009 року про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій м. Києва, який був укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь», та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 року № 5011-45/1037-2012 рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року залишено без змін.
У зв'язку з цим позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 24.03.2014 року № 030/32/2/3245 щодо необхідності надання останнім документа, який підтверджує право власності або користування на земельну ділянку за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів).
У відповідь на вказаний лист відповідачем листом від 01.04.2014 року № 01/04/14 було надано позивачу договір № 18/2012 від 28.04.2012 року про надання послуг з розміщення стоянки плавзасобу та утримання території, укладений між відповідачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо».
Листом від 25.04.2014 року позивач повідомив відповідача про те, що наданий договір № 18/2012 від 28.04.2012 року не скріплений печаткою Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», а, отже, не підтверджує право відповідача на користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів) та суперечить ст. 207 Цивільного кодексу України, якою визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Зважаючи на вказаний лист, позивач звернувся до відповідача з пропозицією розірвати договір про постачання електричної енергії від 18.01.2012 року № 52215 та проханням підписати бланк додаткової угоди у надісланій позивачем редакції.
Лист від 20.05.2014 № 030/32/5593 відповідно до поштової розписки було отримано уповноваженою особою відповідача 28.05.2014.
Проте відповіді на вказаний лист від відповідача на адресу позивача не надходило. Тобто згоди щодо розірвання договору сторони не дійшли.
У зв`язку із ситуацією, що склалася між сторонами, позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання вказаного вище договору, зважаючи на істотні змінами обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, зокрема, щодо підтвердження відповідачем права власності або користування на земельну ділянку
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 206 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України, статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу статті 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків.
У відповідності з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, та зазначалося вище, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 5011-45/1037-2012, визнано недійсним договір від 27.02.2009 про спільну розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою територій м. Києва, який був укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь», та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 року № 5011-45/1037-2012 рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року, у справі № 5011-45/1037-2012, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 року у справі № 5011-45/1037-2012 залишено без змін.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися гіри укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що. якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Таким чином, з моменту укладення договору про постачання електричної енергії від 18.01.2012 року № 52215 обставини істотно змінилися, оскільки право користування відповідачем земельною ділянкою за адресою: м. Київ, урочище «Чорторий» (парк Дружби Народів), до якої здійснювалося електропостачання припинено рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року у справі № 5011-45/1037-2012
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано енергопостачальній організації належного документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копія документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору на постачання електричної енергії, укладений між позивачем та відповідачем 18.01.2012 року.
Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що місцевим судом порушенні норм процесуального права, оскільки представник відповідача не був присутнім в судовому засіданні, чим порушені його права, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки як вбачається із матеріалів справи, відповідач був повідомлений належним чином про день та час розгляду позовної заяви, що підтверджується зворотними повідомленнями, в яких проставлений підпис вповноваженого представника відповідача про отримання повідомлення про призначення позовної заяви до слухання, при цьому повідомлення було направлено як на юридичну адресу товариства так і на адресу для листування.
Клопотання про відкладення розгляду позову, в зв`язку з неможливістю явки представника відповідача в судове засідання Господарського суду міста Києва, в матеріалах справи відсутнє.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» не підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ферзь» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 року у справі № 910/15509/14- без змін.
Матеріали справи № 910/15509/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2014 |
Оприлюднено | 01.07.2015 |
Номер документу | 45709816 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Шапран В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні