Ухвала

від 21.08.2014 по справі 2а-6131/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 876/972/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я. ,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буспостач» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буспостач» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буспостач» (далі - ТОВ «Буспостач») звернулося до Львівського окружного адміністративну суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000492340, №0000482340 від 25 червня 2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

З таким судовим рішенням не погодилося ТОВ «Буспостач», подавши апеляційну скаргу, в якій вказало на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Просило скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову. В якості обґрунтування апелянт зазначив, що відповідач неправомірно донарахував йому податок на прибуток, виключивши з валових витрат суми оплати за товар ПП «Баварія Ф», в той час як у ході перевірки відповідачем встановлено наявність договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень (банківських виписок) тощо, які є достатньою підставою для включення витрат по такій господарській операції до складу валових витрат підприємства і підтверджують реальне виконання договорів. Окремі недоліки первинних документів, зокрема щодо номерів дат та дат, що вказані у накладних, довіреностях, пояснюються технічними помилками при їх складанні. Крім того, апелянт зазначив, що підприємством було на законних підставах віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару, по поставлених контрагентами товарах (роботах, послугах). Висновки, викладені в акті перевірки, спростовуються письмовими доказами, в тому числі й документами, що підтверджують подальшу реалізацію придбаного позивачем у ПП «Баварія Ф» товару.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи. Про причини неявки суду повідомлено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Буспостач» з питань господарських відносин з ПП «Баварія Ф» за серпень, вересень, жовтень 2011 року.

Згідно акту про результати цієї перевірки № 595/22-2 /3727732 від 11 червня 2012 року мало місце порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та завищення суми податкового кредиту на 75157,58 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 19092,90 грн., за вересень 2011 року - 35030,36 грн., за жовтень - 2160,00 грн., за листопад 2011 року - 18874,32 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на 75157,58 грн. Крім того, в порушення п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України ТОВ «Буспостач» занижено податок на прибуток на суму 86431,20 грн., в т.ч у ІІІ кварталі 2011 року - на суму 62241,74 грн., у IV кварталі 2011 року - на суму 24189,46 грн..

На підставі вище вказаного акту перевірки 25 червня 2012 року ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №0000492340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 86 432,20 грн. (основний платіж - 86 431,20 грн., штрафні санкції - 01,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0000482340, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 93 946,97 грн. (основний платіж - 75 157,58 грн., штрафні санкції - 18 789,39 грн.).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інтонації про законність цих рішень, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок про те, що в порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, ТОВ «Буспостач» завищено суму податкового кредиту на загальну суму 75157,58 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 19092,90 грн., за вересень 2011 року - 35030,36 грн., за жовтень - 2160 грн. ґрунтується на тому, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по витратах, які відповідач пов'язує з операціями з ПП «Баварія Ф», що мають ознаки безтоварності.

Як вбачається з договору між ТОВ «Буспостач» та ПП «Баварія Ф» №54-071/11 від 01 липня 2011 року, постачальник ПП «Баварія Ф» взяло на себе зобов'язання продати, а ТОВ «Буспостач» прийняти і оплатити блоки резисторів в кількості і ціні, вказаній в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 зазначеного Кодексу).

Тобто, для віднесення сум понесених витрат до податкового кредиту звітного періоду необхідною є наявність двох умов: фактичного здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів і послуг та їх документальне підтвердження належно оформленими податковими накладними чи митними деклараціями.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах.

Позивач на підтвердження здійснення поставок товарно-матеріальних цінностей за договором посилається на копії видаткових накладних, а саме: №РН-29-08.05 від 29.08.2011 р., №РН-13.09-04 від 13.09.2011 р., №РН-13.09-05 від 13.09.2011 р., №РН-623 від 20.09.2011 р., №РН-1309-04 від 20.09.2011 р., №РН-2209-05 від 22.09.2011 р.; №РН-2909-01 від 29.09.2011 р., №РН-10-10-1 від 10.10.2011 р., №РН-1410-05 від 14.10.2011 р. та податкових накладних №397 від 29.08.2011 р., №171 від 13.09.2011 р., №175 від 13.09.2011 р., №623 від 20.09.2011 р., №322 від 22.09.2011 р., №319 від 22.09.2011 р., №420 від 29.09.2011 р., №453 від 110.10.2011 р., №201 від 14.10.2011 р., №281 від 18.11.2011 р., податкові накладні: №397 від 29.08.2011 р., №171 від 13.09.2011 р., №175 від 13.09.2011 р., №623 від 20.09.2011 року, №322 від 22.09.2011 р., №319 від 22.09.2011 р., №420 від 29.09.2011 р., №453 від 10.10.2011 р., №201 від 14.10.2011 р., №281 від 18.11.2011 р., а також банківські виписки, які містять інформацію про рух коштів позивача, пов'язаний з оплатою відповідних поставок.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно дійшов висноку про відсутність реального виконання поставок, оскільки подана позивачем специфікація №1 до договору №54-071/11 від 01.07.2011 року між ТзОВ «Буспостач» та ПП «Баварія Ф» не може бути належним доказом, так як ціна поставки, вказана в зазначеному документі відрізняється від ціни у договорі №54-071/11 від 01.07.2011 року.

Також цей документ разом з договором в ході перевірки наданий не був, а номенклатура продукції, яка зазначена в даному документі та продукції, яка вказана в вищезазначених видаткових та податкових накладних є різною.

Також податкові накладні та специфікація підписані від імені ПП «Баварія Ф» різними особами, без підтвердження відповідних повноважень.

Крім того, у податкових накладних у графі «вид цивільно-правового договору» містяться посилання на усний договір поставки та рахунок-фактуру від 27.07.2011 року №2707, в той час як такі відсутні.

Згідно п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969, до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: 12.1 графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 14 відповідного Порядку, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Із поданої позивачем копії видаткової накладної №РН-623 від 20.09.2011 року вбачається, що за нею відбулась поставка резисторів СР-300 2Ом 350 Вт у кількості 60 шт. на загальну суму 12960 грн. У графі замовлення зазначений рахунок-фактура №СФ-22/09 від 22.09.2011 року, тобто датована на 2 дні пізніше самої видаткової накладної, якою позивач обґрунтовує факт здійснення поставки.

В той же час податкова накладна №281 (а.с. 46), яка відображає факт поставки аналогічного товару за кількістю, асортиментом і ціною, датована 18.11.2011 року і підставою її видання вказаний усний договір поставки та рахунок-фактура від 27.07.2011 року №2707.

Також згідно з п. 2.5 договору №54-071/11 від 01.07.2011 року орієнтовна сума договору на момент укладення складає 448000,00 грн. Пунктом 2.3 цього договору передбачено, що у випадку зміни цін на сировину, енергоресурси і інші фактори, ціна на товар може змінюватись по узгодженню з покупцем і оформляється окремим додатком до договору.

Також має місце невідповідність сум поставок. Так, згідно копій видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, сума поставки - 480491,28 грн., а згідно податкових накладних 973942,56 грн..

Суд також звертає увагу, що позивачем в обгрунтування власних доводів про дійсність господарських відносин з ПП «Баварія Ф» представлено лист на ім'я директора ТзОВ «Буспостач» від голови правління ПАТ «Глухівський завод «Електропанель» від 03.10.2011 року №09/3781, в якому останній зазначає про можливість виготовляти та поставляти, в тому числі і через офіційного дилера ПП «Баварія Ф» блоки резисторів БРФ У2 ЕЮИВ 434.172.010-35А за ціною 7315 грн. без ПДВ.

Судом також встановлено, що в акті перевірки зазначено, що згідно наданих в ході перевірки пояснень посадових осіб ТзОВ «Буспостач», транспортування товару за договором №54-071/11 від 01.07.2011 року здійснювалось транспортом ПП «Баварія Ф».

Разом із тим, у листі Управління ОСОБА_1 в Харківській області від 24.07.2012 року зазначено, що на автоматизованому обліку УДАІ ГУМВСУ у Харківській області, транспортні засоби за ПП «Баварія Ф» не значаться.

Також згідно умов договору (п.4.1) поставка здійснюється на умовах FCA-Харків.

Однак, жодних товаро-транспорних накладних, подорожніх листів на підтвердження здійснення перевезень з міста Харкова до міста Львова суду надано не було.

Крім того, у видаткових накладних №РН-29-08.05 від 29.08.2011 року та №РН-1410-05 від 14.10.2011 року особою, яка отримала ТМЦ вказаний ОСОБА_2 за довіреністю №1298 від 28.08.2011 року. В інших видаткових накладних номер довіреності відсутній узагалі. Як вбачається з наданої позивачем копії Журналу реєстрації довіреностей ТзОВ «Буспостач» за 2010-2012 р.р., довіреність з таким номером, датою видачі та повіреним для отримання ТМЦ по вищезазначених товарних накладних не видавалася.

Доводи апелянта про підтвердження реальності господарських операцій подальшим використанням у господарській діяльності отриманого товару, колегія суддів відхиляє, оскільки у поданому договорі доручення від 20.12.2010 року №20/12-1, який укладений між ТОВ «Буспостач» та ЗАТ «Завод комунального транспорту», за яким повірений зобов'язався від імені та за рахунок довірителя здійснити закупівлю товарно-матеріальних цінностей для останнього. Відсутні чіткі відомості щодо об'єкту закупівлі, його строку, тощо. Також відсутні докази транспортування позивачем товару вище вказаному підприємству.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що операції позивача з ПП «Баварія Ф» не мали реального характеру.

Оскільки відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, висновки відповідача в акті перевірки щодо порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, які полягають у завищенні суми податкового кредиту з ПДВ в серпні - листопаді 2011 року на загальну суму 75157,58 грн., а також порушення ним вимог п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ, яке полягає у заниженні податку на прибуток в ІІІ, IV кварталі 2011 р. на суму 86431,20 грн. є обґрунтованими, а прийняті відповідачем на їх підставі податкові повідомлення-рішення №0000492340 від 25.06.2012 року та №0000482340 від 25.06.2012 року є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205,206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буспостач» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-6131/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий судя ОСОБА_3

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_4

Повиний текст ухвали виготовлено 26 серпня 2014 року.