8/332/41
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
м.Чернігів тел.7-38-36
просп.Миру,20 тел.678-853
=====================================================================
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
16 січня 2007 року Справа № 8/332/41
За позовом: Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ (Філія “Чернігівське регіональне управління” Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, м.Чернігів, вул.Серьожнікова,6)
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Смолянка”, вул.Гагаріна 64, с.Комарівка, Борзнянський район
про стягнення 242662грн.95коп.
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Богаєвська І.В. –юрисконсульт, довір. пост. № 4990 від 15.11.2006
від відповідача: не з'явився
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 09.01.07р. по 16.01.07р. на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України
С У Т Ь С П О Р У:
Позивачем на підставі договору №U4-BR від 15.08.05р. відступлення прав вимоги, укладеного між ним та ВАТ АБ “Приватінвест”, заявлено позов про стягнення з відповідача 199294грн. заборгованості по кредиту, наданому останньому на підставі кредитного договору №8 від 18.04.05р., 21995грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 21373грн.35коп. пені за порушення терміну повернення кредиту та за прострочення сплати відсотків.
Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом на 3288грн.37коп. та зменшення розміру позовних вимог по пені на 4139грн.84коп., в якій позивач просить стягнути з відповідача 199294грн. заборгованості по кредиту, 25283грн.37коп. заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом, 16135грн.22коп. пені за порушення терміну повернення кредиту та 1098грн.29коп. пені за прострочення сплати відсотків.
Відповідач у відзиві позовні вимоги в розмірі 241810грн.88коп. визнає в повному обсязі та просить суд надати відстрочку виконання рішення до 01.06.2007р. з погашенням заборгованості у терміни, зазначені у відзиві на позов.
Крім того, відповідачем у зв'язку з визнанням позовних вимог подана заява про розгляд справи без участі його представника. Зважаючи на те, що судом явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе вирішити спір у відсутності представника відповідача.
В судову засіданні представником позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 16135грн.22коп. пені за порушення терміну повернення кредиту та 1098грн.29коп. пені за прострочення сплати відсотків. Враховуючи, що в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач до прийняття провадження у справі вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог судом приймаються до уваги подані позивачем заяви та спір вирішується з їх урахуванням.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2005р. між позивачем та ВАТ АБ „Приватінвест” укладено договір №U4-BR відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого акціонерним банком „Приватінвест” відступлено позивачу право вимоги, що випливає з кредитного договору №8 від 18.04.05р., укладеного між ВАТ АБ „Приватінвест” та СТОВ „Cмолянка” (відповідач у даній справі). Згідно п.1 договору відступлення прав вимоги позивачем набуто право вимоги до відповідача на отримання платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу, пені), які існують відповідно до умов кредитного договору, а також право на отримання від боржника за кредитним договором платежів, які виникнуть після укладення договору відступлення прав вимоги до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Кредитний договір №8 від 18.04.05р. укладений між ВАТ АБ „Приватінвест” та відповідачем у справі. За умовами даного договору банк зобов'язувався надати відповідачу кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом 200000грн. терміном до 17.04.06р. та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19% річних. Позичальник (відповідач) зобов'язувався використати кредит на зазначені в договорі цілі, повністю погасити кредит у встановлені договором терміни та щомісяця 25 числа кожного поточного місяця сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом.
Фактично відповідачу надано кредит в сумі 200000грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи і які свідчить, що кредитні кошти були перераховані з позичкового рахунку на оплату вищезазначених платіжних доручень. Сума фактично наданого кредиту не перевищує розміру визначеного договором ліміту кредитної лінії, а тому суд дійшов висновку, що банківською установою зобов'язання в частині видачі кредиту виконані.
Кредитні правовідносини, які виникли на підставі кредитного договору №8 від 18.04.05р., регулюються § 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.
В силу ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконав, кредит в строки, передбачені договором, в повному обсязі не повернув. По меморіальному ордеру №4 від 29.06.06р. з рахунку відповідача списано на погашення простроченого кредиту 706грн. Заборгованість за кредитом становить 199294грн.
Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України проценти, які підлягають сплаті за позикою, виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо інше не передбачено договором. Згідно з п.4.3. кредитного договору відповідач зобов'язаний був сплачувати відсотки за користування кредитом 25 числа кожного поточного місяця. Пунктом 4.10. кредитного договору передбачено, що нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості за кредитом. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховані відсотки за користування кредитом після настання строку його повернення.
Відповідачем зобов'язання по сплаті відсотків належним чином не виконувалися з 18.04.06р. В силу п. 4.2. кредитного договору, оскільки відповідачем кредит своєчасно не повернутий, позивач правомірно нараховував відсотки за користування кредитом із застосуванням підвищеної процентної ставки в розмірі 38% річних. Всього за період з 18.04.06р. по 31.12.06р. відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 56649грн.58коп. На підставі меморіальних ордерів, що знаходяться в матеріалах справи, з рахунку відповідача списано на погашення заборгованості по відсотках 31366грн.21коп. Таким чином, заборгованість по відсотках за вищезазначений період становить 25283грн.37коп., правильність обчислення якої підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). В силу ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше встановлено законом або договором. Як свідчить аналіз договору відступлення прав вимоги від 15.08.05р., до позивача крім права вимоги заборгованості, яка виникла на момент укладення цього договору, перейшло також право вимоги тих платежів за кредитним договором, які виникнуть після укладення договору відступлення прав. Таким чином, позивач правомірно вимагає стягнення заборгованості в тій сумі, право вимоги якої була йому передана ВАТ АБ “Приватінвест” при укладенні договору, а також платежів, строки здійснення яких настали після 15.08.05р.
Враховуючи, що відповідачем на день вирішення спору не надані докази виконання зобов'язань за кредитним договором або первісному кредитору (ВАТ АБ “Приватінвест”) або позивачу у справі, суд доходить висновку, що ним зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті нарахованих відсотків не виконані. За таких обставин, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 199294грн. боргу по кредиту та 25283грн.37коп. заборгованості по відсотках.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що відповідач позов визнав і такі дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з урахуванням поданих позивачем заяв про збільшення та зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд, зокрема, за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідач у відзиві на позов порушив клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду до 01.06.2007р. та просив погодити графік погашення заборгованості у визначені терміни, що за своєю суттю є вимогою про надання розстрочки виконання рішення.
Беручи до уваги, що одночасне надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду суперечить приписам Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що присутній в судовому засіданні представник позивача проти надання відстрочки виконання рішення суду не заперечував, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню та вирішив надати відстрочку виконання рішення суду до 01 червня 2007 року.
В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача, виходячи з фактичного розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.512,514,1048,1049,1054 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.22,78,49,82-85,121 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Смолянка”, вул.Гагаріна 64, с.Комарівка, Борзнянський район (ідентифікаційний код 63796169, р/р 26006059994699 в Чернігівському РУ ПриватБанку, МФО 353586) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, вул.Набережна Перемоги 50, м.Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 26085169, відомості про рахунок відсутні) 199294грн. боргу по кредиту, 25283грн.37коп. боргу по відсотках, 2245грн.77коп. держмита та 109грн.21коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, надавши відстрочку виконання рішення суду до 01 червня 2007 року.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич
20.01.07
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 402819 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Оленич Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні