Постанова

від 26.08.2014 по справі 815/4299/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4299/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача : Дочірнього підприємства «ТЕСТ» Афанасиїва Н.В. - за довіреністю від 22.07.2014р. б/н.

Від відповідача : Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області Бутрик А.О. - за довіреністю від 13.02.2014р. №8/9/10-006.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «ТЕСТ» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2014р. №0003581502 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 594024грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 148506грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «ТЕСТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.04.2014р. №0003581502 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 594024грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 148506грн., посилаючись на відсутність порушень положень чинного податкового законодавства з боку Дочірнього підприємства «ТЕСТ», оскільки право на бюджетне відшкодування Підприємство отримало після введення об'єкта будівництва в експлуатацію та відображення даної операції на балансі ДП «ТЕСТ». Також, позивач наголошує, що при формуванні податкового кредиту за період грудень 2013р., Підприємством у повному обсязі дотримано вимоги чинного податкового законодавства України та відповідно правомірно включено до складу податкового кредиту за означений період суму ПДВ у розмірі 320662,37грн., сплачену у ціні виконаних ТОВ «Амвон-Строй» робіт, в межах фінансово-господарських правовідносин, що, у т.ч., підтверджується податковими накладними, виписаними та оформленими ТОВ «Амвон-Строй» з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 15.08.2014р. вихід.№34/11/15-32-10-04), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.04.2014р. №0003581502 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 594024грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 148506грн., оскільки Дочірнім підприємством «ТЕСТ» у порушення вимог п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, включено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 273362,00грн. попередніх звітних податкових періодів (понад 1095 днів); а також встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.185, 188, 200 Податкового кодексу України. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за період: травень 2011року, червень 2011року, серпень 2011року та грудень 2011року з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Амвон-Строй», у зв'язку з чим порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ДП «Тест», суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість, у тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 320662,37грн., з яких за травень 2011року - у сумі 99331,79грн.; за червень 2011року - у сумі 11666,67грн.; за серпень 2011року - у сумі 82952,54грн.; за грудень 2011року - у сумі 126711,37грн. Також, контролюючим органом зазначено, що відповідно до п.102.5 ст.105 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, а отже ДП «Тест» позбавлено права на відображення у рядку 23.2 декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р., від'ємних залишків за період 2008р., 2009р., 2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 20.03.2014р. по 26.03.2014р., начальником відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Одеській області Ткач Віталієм Володимировичем та головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міністерства доходів в Одеській області Ошовською Оленою Павлівною, інспектором податкової служби І рангу, на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.5.1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», Наказу №195 від 20.03.2014року, направлення №129 від 20.03.2014року, відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Дочірнім підприємством «Тест» від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх.№9087727297 від 17.01.2014року).

За наслідками вказаної перевірки ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області складено Акт №519/15-02/32059762 від 07.04.2014р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Дочірнім підприємством «Тест» від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість - залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період грудень 2013р.», у висновках якого наголошено, що Підприємством у порушення вимог п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, включено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 273362,00грн. попередніх звітних податкових періодів (понад 1095 днів); встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.185, 188, 200 Податкового кодексу України; не підтвердження наведених у деклараціях з податку на додану вартість за період: травень 2011року, червень 2011року, серпень 2011року та грудень 2011року з відповідними додатками, даних щодо реальності здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Амвон-Строй», у зв'язку з чим порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ДП «Тест», суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість, у тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 320662,37грн., з яких за травень 2011року - у сумі 99331,79грн.; за червень 2011року - у сумі 11666,67грн.; за серпень 2011року - у сумі 82952,54грн.; за грудень 2011року - у сумі 126711,37грн.

На підставі складеного Акта перевірки №519/15-02/32059762 від 07.04.2014р. ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області 16.04.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення №0003581502 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 594024грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 148506грн.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2014р. №0003581502, ДП «Тест» звернулось до Головного управління Міндоходів в Одеській області зі скаргою (вихід.№24/2 від 24.04.2014р.) про його скасування, за результатами розгляду якої Головним управлінням Міндоходів в Одеській області прийнято рішення №1326/10/15-32-10-02-07 від 18.06.2014р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.04.2014р. №0003581502, а первинну скаргу директора ДП «Тест» Мирошниченко І.В. - без задоволення.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2014р. №0003581502, ДП «Тест» звернулось до Міністерства доходів і зборів України з повторною скаргою (вхід.№13339/6 від 01.07.2014р.) про його скасування, за результатами розгляду якої Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення №12334/6/99-99-10-01-15 від 08.07.2014р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.04.2014р. №0003581502, а скаргу директора ДП «Тест» Мирошниченко І.В. - без задоволення.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2014р. №0003581502, ДП «Тест» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.04.2014р. №0003581502 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 594024грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 148506грн., винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом та вбачаться з наявних у матеріалах справи документів, між ДП «Тест» (Замовник) та ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» (Підрядник) 21.03.2011р. був укладений Договір підряду №21/01, згідно з п.2.1, 2.2 якого на умовах даного Договору відповідно до затвердженої Замовником проектно-кошторисної документації Підрядник за завданням та плату Замовника, власними та залученими силами виконує роботи з розбирання (знесення) наземної та підвальної частини існуючої будинку-пам'ятника зі збереженням фасадної стіни, яке підлягає реабілітації з розширенням та реставрацією. Підрядник своїми силами та засобами, а також силами залучених субпідрядних організацій, виконує вказані в п.2.1 роботи, здає виконані роботи Замовнику в обсязі та технічними характеристиками, зазначеними в погоджених сторонами проектах, і в строки, погоджені сторонами. Згідно з п.п.6.3.1, 6.3.2 означеного Договору Підрядник має право залучати до виконання робіт за даним Договором третіх осіб (субпідрядників), при цьому нести відповідальність за їх дії, як за свої власні.

Також, судом встановлено, що 16.05.2011р. між ДП «Тест» (Замовник) та ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» (Генпідрядник) був укладений Договір генерального підряду №16-05, відповідно до п.п.1.1-.1.3 якого Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов'язання: відповідно до проектно-кошторисної документації, виконати роботи згідно з проектом реабілітації з розширенням та реставрації будинку-пам'ятника, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Чайковського,10 з улаштуванням мансардних приміщень та переобладнанням його під готель. У випадку, коли під час виконання робіт, виникає необхідність у додаткових роботах, не передбачених проектом, але без яких неможливе подальше виконання робіт, зазначених в п.1.1, за взаємною згодою, сторони складають додаткову угоду до Договору на виконання додаткових робіт. На етапі укладення Договору Генпідрядник та Замовник зобов'язані обмінятись засвідченими копіями своїх свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензією на право виконання робіт за договором. Строк виконання робіт визначається календарним графіком виробництва робіт, погодженим з Замовником та рахується з дня передачі Замовником Генпідряднику за актом приймання-передачі обсягу робіт. Згідно з п.п.2.4 означеного Договору Генпідрядник виконує роботи зі свого матеріалу власними або залученими силами. У випадку залучення до виконання робіт третіх осіб Генпідрядник несе відповідальність за їх дії як і за свої власні.

18.05.2011р. між ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» (Генпідрядник) та ТОВ «Відбудова» (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду №18/05, відповідно до п.п.1.1 якого субпідрядник бере на себе зобов'язання, власними та залученими силами і засобами виконати роботи з улаштування свайного поля під будівлю готелю по вул.Чайковського,10 у м.Одесі.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так, судом з'ясовано та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, що ДП «Тест» та ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» повністю дотримано законодавчо визначені вимоги, та досягнуто згоди з усіх істотних умов вищеокреслених укладених між господарюючими суб'єктами договорів.

Зокрема, як вбачається з наявних у справі документів, а саме Актів приймання-передачі робіт, Ліцензії від 13.05.2011р. серії АГ №576467, Переліку робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням суб'єктів архітектури, Дозволу на виконання будівельних робіт від 23.03.2011р. №148, Дозволу на виконання робіт на нерухомих пам'ятках культурної спадщини від 29.03.2011р. №1082, Сертифікату від 24.12.2013р. серії ІУ №165133581707, Загального журналу робіт з будівництва об'єкту, Журналу з виконання бетонних робіт, Журналу технічного нагляду за будівництвом, Актів встановлення скритих робіт, податкових накладних, довідок про вартість виконаних робіт, Актів приймання виконаних підрядних робіт, Актів приймання виконаних будівельних робіт, останні містять опис господарської операції, та відповідно підтверджують фактичне її виконання, а відтак у розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного виконання робіт.

До того ж, наявні в матеріалах справи первинні документи містять усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу, що також свідчить про реальність господарських операцій.

Відповідно до пп.14.1.181. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VІ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Зокрема, у даному випадку датою виникнення у позивача права на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, є, зокрема, дата отримання виписаних ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» позивачу вище окреслених податкових накладних.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Натомість, судом з'ясовано, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, виписаними ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» з дотриманням вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При цьому, платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкта господарювання (продавця).

Крім того, судова практика щодо вирішення податкових спорів виходить, зокрема, із презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Натомість, у даній справі податковим органом не доведено належними та допустимими доказами існування таких обставин.

Згідно з п.п.3-6, 5.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів . У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень .

При цьому, судом відхиляється та не приймаються до уваги посилання податкового органу, зокрема, на встановлені податковим органом порушення, котрі викладені у Актах ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 26.04.2011р. №429/22-02/34108821 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» з питань правових відносин з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» за період травень, червень 2011р., та з ТОВ «Тетрабудсервіс» за період серпень 2011р.», та від 20.12.2012р. №2686/22-34/34108821/181-1 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків ПП «Омега мітал» за грудень 2011р. та їх реальності та повноти відображення у податковому обліку», у яких, зокрема, зафіксовано, що на ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.ст.185, 188, 200 Податкового кодексу України, а дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за період лютий, березень 2011р., не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Дніпрорембуд-сервіс», та ТОВ «Тетрабудсервіс», а також встановлення відсутності поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» та покупцями, у зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, з урахуванням того, що означені перевірки проводились у приміщенні податкового органу, без реального дослідження та встановлення у ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» наявності майна та інших матеріальних та трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення операцій, з виконання робіт передбачених договорами підряду від 21.03.2011р. №21/01, від 16.05.2011р. №16-05, наявності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, та відповідно без посилання на певні недоліки конкретних договорів, первинних документів, тощо.

До того ж, як встановлено судом та зазначено вище, згідно з п.п.2.1, 2.2 Договору підряду №21/01 від 21.03.2011р., укладеного між ДП «Тест» та ТОВ «АМВОН-СТРОЙ», відповідно до затвердженої Замовником проектно-кошторисної документації Підрядник за завданням та плату Замовника, власними та залученими силами виконує роботи з розбирання (знесення) наземної та підвальної частини існуючої будинку-пам'ятника зі збереженням фасадної стіни, яке підлягає реабілітації з розширенням та реставрацією. Підрядник своїми силами та засобами, а також силами залучених субпідрядних організацій, виконує вказані в п.2.1 роботи, здає виконані роботи Замовнику в обсязі та технічними характеристиками, зазначеними в погоджених сторонами проектах, і в строки, погоджені сторонами. Так, 18.05.2011р. між ТОВ «АМВОН-СТРОЙ» (Генпідрядник) та ТОВ «Відбудова» (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду №18/05, відповідно до п.п.1.1 якого субпідрядник бере на себе зобов'язання, власними та залученими силами і засобами виконати роботи з улаштування свайного поля під будівлю готелю по вул.Чайковського,10 у м.Одесі.

Крім того, податковим органом не надано до суду належних доказів, які б підтверджували відомості, викладені у вищеозначених Актах перевірки, складених за результатами перевірки ТОВ «АМВОН-СТРОЙ». Більше того, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Чинним законодавством України не визначено норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується суто на припущенні.

Також, у Акті перевірки ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області посилається на матеріали перевірок ТОВ «АМВОН-СТРОЙ», які надійшли від ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, однак жодних доказів про самостійне дослідження обставин укладання договорів між позивачем - ДП «Тест» та його контрагентом - ТОВ «АМВОН-СТРОЙ», предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали дані правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, тощо, Акт перевірки ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області не містить, у зв'язку з чим податковим органом фактично не досліджено, зокрема, обставини взаємовідносин позивача з ТОВ «АМВОН-СТРОЙ», водночас ДПІ обмежилася виключно інформацією, яка міститься в інших актах перевірок відносно означеного контрагента позивача, а отже, висновки податкового органу не можуть вважатися належним чином обґрунтованими.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що включення Дочірнім підприємством «ТЕСТ» означеної суми ПДВ до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеокреслених фінансово-господарських відносин з ТОВ «АМВОН-СТРОЙ», повністю підтверджено позивачем наданими до суду та наявними у матеріалах справи відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а відтак Дочірнє підприємство «ТЕСТ» мало усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 320662,37грн.

Також, судом встановлено, що позивачем - ДП «ТЕСТ» до бюджетного відшкодування включено суму податку на додану вартість у розмірі 273362грн.

Зокрема, як з»ясовано судом, від'ємне значення з ПДВ у сумі 6730891грн., котре відображено у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013р., Підприємством сформовано в результаті проведення проектно-вишукувальних та будівельних робіт з реабілітації з розширенням та реставрації будівлі-пам'ятки, розташованої по пров.Чайковського,10 у м.Одесі з влаштуванням мансардних приміщень та пристосуванням її під готель, які проводились протягом 2008-2013років. Вищеозначений об'єкт нерухомості, введено в експлуатацію відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації від 12.12.2013року та сертифіката відповідності Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ № 165133581707 від 24.12.2013року.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.п.200.4, 200.5 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пп.14.1.138 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основними засобами вважаються матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500,00грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У абз.2 п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України акцентується увага на терміні «будівництво», ноголошуючи таким чином, що платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок будівництва основних засобів.

До того ж, як встановлено судом та зазначено у Акті ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області складено від 07.04.2014р. №519/15-02/32059762, 24.12.2013року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серії ІУ №165133581707, (порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів), який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) по провулку Чайковського,10 у м.Одесі, у зв'язку з чим, відповідно до п.200.5 ст.205 Податкового кодексу України, ДП «Тест» не мало права на бюджетне відшкодування до введення об'єкта будівництва в експлуатацію.

Крім того, судом з'ясовано, що залишок від'ємного значення з ПДВ ДП «Тест» відображало в рядку 24 відповідних податкових декларацій з податку на додану вартість до листопада 2013р., при цьому, здійснюючи, у період з 04.12.2013р. по 10.12.2013р., перевірку правомірності нарахування від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 6730891грн., відображеній у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період жовтень 2013р. (реєстраційний №9074454398 від 19.11.2013р.), фахівцями контролюючого органу не було виявлено порушень вимог податкового законодавства, про що свідчить надана позивачем та наявна у матеріалах справи Довідка ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС від 17.12.2013р. №688/15-2/32059762 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ДП «Тост» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість - залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.01.2013р. по31.10.2013р.».

Таким чином, оскільки, позивач - ДП «Тест» є платником податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, здійснював реконструкцію нежитлової будівлі, яка віднесена до його основних фондів, суд вважає правомірним відображення у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013р., від'ємного значення з ПДВ у сумі 6730891грн.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

Відповідно до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, Державна податкова інспекція в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області не надала суду жодних належних доказів на підтвердження та обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 16.04.2014р. №0003581502 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 594024грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 148506грн.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «ТЕСТ» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «ТЕСТ», відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «ТЕСТ» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2014р. №0003581502 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 594024грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 148506грн., задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16.04.2014р. №0003581502.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «ТЕСТ» (67840, Одеська обл., Овідіопольський район, с.Молодіжне, вул.Залізнична,1, код ЄДРПОУ 32059762) судовий збір у сумі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн. 00коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 26 серпня 2014 року.

Суддя Харченко Ю.В.