Постанова

від 20.08.2014 по справі 2а-9646/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2014 року Справа № 2а-9646/10/1370

15 год. 06 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, Сеньків А.І.

від відповідача - Слуцький Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Львівнадраресурс» товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства «Укрнадраресурс» до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.07.2010 року №0000062301/2, та від 26.07.2010 року № 0000222301/2, -

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство ««Львівнадраресурс» товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства «Укрнадраресурс»» звернулося до суду з адміністративним позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.07.2010 року № 0000062301/2, та від 26.07.2010 року № 0000222301/2.

Ухвалою від 29.10.2010 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 04.02.2011 року зупинено провадження у справі до одержання результатів судово - економічної експертизи, призначеної постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 12.11.2010 року.

Ухвалою від 06.02.2014 року було поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 08.05.2014 року зупинено провадження у справі до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014140000000079 за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України та до отримання належним чином завірених копій документів від Слідчого управління Фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області з матеріалів кримінального провадження № 32014140000000079.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 року апеляційну скаргу ДП «Львівнадраресурс» товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства «Укрнадраресурс»» задоволено повністю. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а- 9646/10/1370 в частині зупинення провадження у справі скасовано, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області по проведенню перевірки позивача, є безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки при проведені перевірки відповідачем не було враховано всіх документів фінансово - господарської діяльності, тому така перевірка проводилась без дослідження документів. Позивач зазначає, що декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік намагалися подати безпосередньо працівникам податкового органу, однак такі відмовили у її прийнятті, в результаті чого така була надіслана поштою. Крім того, зазначає, що до початку проведення перевірки податковим органом з 11.02.2010 року по 17.02.2010 року, позивач намагався подати уточнюючі декларації безпосередньо відповідачу перед початком перевірки, однак позивачу було відмовлено у прийнятті, в результаті чого такі були надіслані поштою 08.02.2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позові просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Старосамбірському районі Львівської області (далі - відповідач) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП "Львівнадраресурс" (код ЄДРПОУ 34434836) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року., за результатами якої складено акт № 24.02.2010 року № 75/23-01/34434836 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: 1) пп. 4.1.1, п.п. 4.1.2, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4; п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.7.1, п. 8.7 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства в сумі всього 951912 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2007 року - 45874 грн., ІІІ квартал 2007 року - 119510 грн., ІV квартал 2007 року - 98960 грн., І квартал 2008 року - 89691 грн., ІІ квартал 2008 року - 106356 грн., ІІІ квартал 2008 року - 166309 грн., ІV квартал 2008 року - 155408 грн., ІІ квартал 2009 року - 169804 грн. зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІV квартал 2006 року на суму 117485 грн., та збільшено за ІІІ квартал 2009 року на суму 95455 грн., за ІV квартал 2009 року на суму - 84006 грн. 2) п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181- ІІІ від 21.12.2000 року (з наступними змінами та доповненнями), не подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік. 3) порушено п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889- ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 60 132, 07 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми «Р»:

- від 11.10.2010 року № 0000212301/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 393 394, 25 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 917268, 25 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 476126 грн.

- від 11.10.2010 року № 0000222301/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5087, 6 грн., в тому числі: за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5087,6 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень - рішень, ДПА у Львівській області прийнято рішення від 23.07.2010 року №16599/10/25-005/685 про результати розгляду повторної скарги, яким скасовує податкове повідомлення - рішення від 05.03.2010 року № 0000062301/10 (№ 0000062301/1) в частині 34643, 75 грн., основного платежу по податку на прибуток в частині рішення ДПІ у Старосамбірському районі від 14.05.10 № 58/23-034/1684 про результати первинної скарги, а і іншій частині податкове повідомлення - рішення від 05.03.10 року № 0000062301/10 (від 14.05.2010 року (№ 0000062301/1) рішення ДПІ у Старосамбірському районі рішення від 14.05.2010 року № 58/23-034/1684 залишено без змін, донараховують 5087, 6 грн., штрафної (фінансової) санкції відповідно до п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за заниження податку на прибуток, а скаргу директора ДП ««Львівнадраресурс» ОСОБА_1 від 25.05.2010 року без задоволення.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення - рішення, ДПС України прийнято рішення від 06.10.2010 року № 21094/7/25-0515 про залишення без змін податкового повідомлення - рішення ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області від 05.03.2010 року № 0000062301/10 (від 14.05.2010 року (№ 0000062301/1) з урахуванням рішення ДПА у Львівській області від 23.07.2010 року № 16599/10/25-005/685, прийнятого за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення - рішення від 26.07.2010 року № 0000062301/2 і № 0000222301/2) та рішення ДПА у Львівській області від 20.08.2010 року № 18851/10/25-005/785 про результати розгляду скарги, а скаргу - без задоволення.

Спірні правовідносини виникли у періоді 2006-2009 роки, а тому при вирішенні спору судом застосовуються положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» .

Висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 4.1.1, пп. 4.1.2, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4; п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1, п. 8.7 ст. 8, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства " обґрунтовуються тим, що:

- на підставі банківських документів (виписки банку) та документів наданих СВ УПМ ДПА у Львівській області встановлено заниження задекларованих сум суб"єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" всього у сумі 288315 грн., в тому числі за 2 кв. 2007 року в сумі 280000 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 8315 грн. Перевіркою встановлено, що згідно наданих документів, на розрахункові рахунки позивача поступали кошти від покупців на виконання договорів купівлі - продажу на суму 280000 грн. від ТОВ НВП "Білоцерківський МАЗ", ТзОВ "Атон", ДП "Львівське БМУ". В акті перевірки вказано, що поступлені кошти від ТОВ НВП "Білоцерківський МАЗ", ТзОВ "Атон" відображені по кредиту рахунку 41 "Пайовий капітал", станом на 31.12.2009 року сальдо по вказаному рахунку становить 280000 грн., що вказує на те, що поставка товару не відбулась. Відтак, відповідач вважає, що позивачем було порушено вимоги п.4.1.1, 11.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", одержані позивачем кошти підлягають включенню до складу валового доходу в сумі 288315 грн.;

- у період з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року на розрахункові рахунки в установах банків позивача поступали кошти в розмірі 3923300 грн. від фізичних та юридичних осіб, які не є платниками податку на прибуток та які не являються засновниками даного підприємства (таблиця на а.с.23 том 1), 27.12.2007 року фінансова допомога була повернута на загальну суму 490000 грн.. Відтак, податковий орган вказав, що згідно вимог пп.4.1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за період з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року отримані підприємством кошти підлягають включенню до складу валового доходу в сумі 3923300 грн.

- згідно наданого СВ ПМ ДПА у Львівській області руху коштів по рахунку, що належить позивачу поступлені кошти від комісіонера ТзОВ "Славія" Є(по договору комісії від 14.04.2009 року №07/04/09 та додаткової угоди), були спрямовані підприємством не для придбання товару у третіх осіб на виконання договору комісії, а витрачені підприємством на потреби підприємства (зарплата, відрахування в фонди, орендна плата, ремонтні роботи, комунальні послуги, інше). Відтак, податковий орган дійшов до висновку, що договір комісії укладений між позивачем та ТОВ "Славія" не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків, заниження податку на прибуток, вважає, що дана господарська операція має безтоварний характер та фактично не відбулась, а вказаний догвоір укладений з метою ухилення від сплати податків. Тому податковий орган дійшов до висновку, що отримані кошти позивачем в сумі 870000 грн. підлягають включенню до складу валового доходу у 2 кварталі 2009 року відповідно до вимог п.4.1, 11.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

- перевіркою встановлено, що нараховані відсотки установами банків на розрахункові рахунки позивача за період з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року, які у відповідності до пп.4.1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підлягають включенню до складу валових доходів складають 594 грн.

- в ході перевірки встановлено, що позивач відповідно до договору оренди від 27.10.2006 року орендує цілісний майновий комплекс колишнього військового містечка №40, що перебуває у комунальній власності громади м. Хирів, 32 будівлі і споруди загальною площею 53460,5 грн. для влаштування туристично - розважального комплексу; умовами договору оренди передбачено ,що орендар зобов"язаний самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об"єкту оренди, а також за погодженням з орендодавцем має право вносити зміни до складу орендованого майна об"єкта, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення. Перевіркою встановлено, що посадовими особами позивача у додатку 1/1 до декларації про прибуток за 2007 та 2008 роки в таблиці 3 не відображено сукупну балансову вартість основних фондів на початок звітного року та відповідно не розраховано на звітний рік ліміт витрат на поліпшення основних фондів у розмірі 10%, передбачених п.8.7.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Перевіркою встановлено, що згідно наданих підприємством документів та відображених у бухгалтерському обліку на рах. 377 загальна вартість ремонтно - будівельних робіт ТзОВ "Любомир БМР" за період з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року складає 1039924 грн., позивачем придбано матеріалів, зокрема будівельних, нараховувалась заробітна плата та відповідно внески до страхових фондів працівникам - будівельникам на загальну суму 245590 грн. та інші витрати, які у відповідності до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не можуть бути включеними до складу валових витрат у періоді, що перевірявся. Податковий орган дійшов до висновку, що відповідно до вимог вказаного Закону вартість запасів а також витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ремонту, реконструкції, модернізації та інших видах поліпшення основних фондів, відносяться до складу валових витрат та підлягають відображенню у податковому обліку відповідно до пп.8.7.1 Закону, тобто сума цих витрат збільшує балансову вартість основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Згідно наданих до перевірки первинних документів у період перевірки з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року не встановлено факту використання позивачем отриманого в оренду цілісного майнового комплексу у власній господарській діяльнсті та відповідно вдсутні доходи від такої діяльності протягом усього періоду перевірки. Тому відповідач вважає, що відповідно до вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, 5.3.2, пп.8.7.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дозволена податковим законодавством сума, яка може бути включена до складу валових витрат та відображена у декларації з податку на прибуток у рядку 04 декларації про прибуток підприємств за період з 01.10.2006 року по 31.12.2009 року в сумі 1453335 грн.

- в порушення п.5.1, пп.5.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено валові витрати у 4 кварталі 2006 року на суму 41169 грн., оскільки перевіркою встановлено, що позивач здійснював нарахування заробітної плати працівникам, не здійснюючи при цьому ніякої господарської діяльності з метою отримання доходу, зокрема будівельникам.

- в порушення п.5.1, пп.5.2.1 вказаного Закону підприємством завищено ваові витрати у 4 кв.2006 року на суму 15158 грн., оскільки здійснював відрахування до фондів державного загальнообов"язкового страхування на фонд заробітної плати працівників, не здійснюючи при цьому ніякої господарської діяльності з метою отримання доходу.

- в порушення п.5.1, пп.5.2.1 Закону підприємством завищено валові витрати у 4 кварталі 2006 року на суму 8009 грн. (щодо нарахування комунального податку, оренди землі).

- на порушення п.5.1, пп.5.2.1 Закону підприємством завищено валові витрати у 4 кварталі 2006 року на суму 53149 грн., оскільки повернуті суми фінансової допомоги в розмірі 490000 грн. включаються до складу валових витрат. у 4 кв.2007 року. згідно п.4.1.6 Закону.

- відповідно до пп.8.7.1 Закону підприємство має включити до складу валових витрат витрати на поліпшення орендованих основних фондів в сумі 6476 грн.

При цьому, за наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень - рішень, ДПА у Львівській області прийнято рішення від 23.07.2010 року №16599/10/25-005/685 про результати розгляду повторної скарги, яким скасовує податкове повідомлення - рішення від 05.03.2010 року № 0000062301/10 (№ 0000062301/1) в частині 34643, 75 грн., основного платежу по податку на прибуток в частині рішення ДПІ у Старосамбірському районі від 14.05.10 № 58/23-034/1684 про результати первинної скарги, а і іншій частині податкове повідомлення - рішення від 05.03.10 року № 0000062301/10 (від 14.05.2010 року (№ 0000062301/1) рішення ДПІ у Старосамбірському районі рішення від 14.05.2010 року № 58/23-034/1684 залишено без змін, донараховують 5087, 6 грн., штрафної (фінансової) санкції відповідно до п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за заниження податку на прибуток, а скаргу директора ДП ««Львівнадраресурс» ОСОБА_1 від 25.05.2010 року без задоволення.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі Закон України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Згідно п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року визначено, що - господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян) (підпункт 5.6.1 п. 5.6. статті 5 Закону).

Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. (п. 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 Закону ).

Не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст. ст. 8 і 9 та пп. 7.9.4 цього Закону (пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не подано жодних первинних документів для српостування висновків податкового органу, наведених в акті перевірки. Висновки ж податкового органу, викладені у акті перевірки грунтуються на первинних документах, поданих позивачем до перевірки та отриманих у СВ ПМ ДПА у Львівській області, що підтверджуєтся актом перевірки, поясненнями представника відповідача.

Щодо тверджень представника позивача про подання декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік безпосередньо відповідачу, однак працівниками податкової інспекції було відмовлено в прийняті такої, в результаті чого така була надіслана поштою, судом встановлено наступне.

Згідно п. 4.3. Наказу ДПА від 31.12.2008р, № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова звітність має бути повністю заповненою, а саме: мають бути наявні обов'язкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені.

В порушення п. 4.3 наказу №827, податкова звітність надана позивачем з порушенням заповнення обов'язкових реквізитів.

Як встановлено судом, підставою для невизнання поданої декларації як податкової звітності стала та обставина, що податкова декларація з податку на прибуток 2009 року заповнена всупереч загальним вимогам оформлення документів (рядок 07.08 заповненні олівцем), відсутні обов'язкові додатки до декларації з податку на прибуток передбачені порядком заповнення відповідної звітності (додаток Р1 до рядка 04.6), додаток К1/1 заповнений з підчищенням (рядок Б6). Копія долучена до матеріалів справи.

Згідно п. 4.4. Наказу ДПА від 31.12.2008р., № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» , працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність обов'язкових реквізитів.

Згідно п. 4.5. Наказу ДПА від 31.12.2008р., № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органами ДПС такої податкової звітності відповідно до норм п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно листа ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області від 10.02.2010 року за № 929/10/5, який був адресований керівнику ДП «Львівнадраресурс» вбачається, що «державною податкової інспекцією у Старосамбіському районі, розглянувши надіслану поштою податкову декларацію з податку на прибуток за 2009 рік повідомлено, що дана декларація не визнана органам ДПС як податкова декларація, та зареєстрована в базі даних податкової звітності зі статусом «До відома», у зв'язку з порушенням вимог стосовно порядку подання податкової звітності на підставі п. 4.5 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» зі змінами та доповненнями затверджених наказами ДПА України від 31.12.2008 року за № 827 та від 27.01.2010 року № 39». В даному листі було запропоновано позивачу привести зазначену податкову звітність у відповідність до вимог чинного законодавства та подати до державного податкового органу. (Т 2 а.с. 111).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, який, відповідно до приписів п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановивши, що податкова звітність надана позивачем з порушенням заповнення обов'язкових реквізитів, повідомив ДП «Львівнадраресурс» про виявлені порушення та запропонував доопрацювати та надати декларацію з податку на прибуток оформлену належним чином, чого позивачем зроблено не було.

Позивачем не спростовано висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Щодо тверджень представника позивача щодо уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 - 2009 р. поданих ДП «Львінадраресурс», судом встановлено що зазначені уточнюючі розрахунки не могли бути враховані перевіркою, оскільки такі були подані до податкового органу 13.02.2010 року, а перевірка проводилася з 11.02.2010 року по 19.02.2010 року. Копія долучена до матеріалів справи.

Право платника на виправлення самостійно виявленої помилки у показниках раніше поданої податкової декларації шляхом зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, передбачено пунктом 5.1 ст. 5 вказаного Закону. При цьому пунктом 17.2 ст. 17 цього Закону одночасно встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з такого податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'ять відсотків від такої суми з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Кореспондування зазначених правових норм дає підстави для висновку, що правомірність виправлення самостійно виявленої платником податків помилки, а отже і відсутність підстав для того, щоб вважати таку помилку наявною на момент перевірки платника контролюючим органом, обумовлюється одночасним дотриманням платником вимог пункту 5.1 ст. 5 та пункту 17.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III.

Крім того, судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 директора дочірнього підприємства «Львівнадраресурс» була порушена кримінальна справа в ході якої встановлено, що він являючись службовою особою підприємства, будучи відповідальним відносно ст. 67 Конституції України, розділу ІІІ ст. 8 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996- XIVвід 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями), ст. ст. 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року (із змінами та доповненнями) за повноту та своєчасність сплати податків, в період 2007 - 2009 років умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства та податку з доходів фізичних осіб, що входять в систему оподаткування та введені у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах на загальну суму 1 012 044 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Постановою Старосамбірського районного суду від 12.11.2010 року у справі № 1-94/2010 призначено судово - економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено наступні запитання: «Чи підтверджується документально зазначене в акті Державної податкової інспекції у Старосамібрському районі Львівської області від 24.02.2010 року № 75/23-01/34434836 «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП "Львівнадраресурс" (код ЄДРПОУ 34434836) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 20.10.2006 року по 31.12.2009 року», заниження об'єкту оподаткування ДП «Львівнадраресурс» за період 2007 -2009 років і донарахування до сплати податку на прибуток в сумі 1 398 481, 85 грн., які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку призвели до несплати податків та обов'язкових платежів внаслідок заниження об'єктів оподаткування».

У висновку судово - економічної експертизи Львівського науково - дослідницького інституту судових експертиз при Міністерстві Юстиції України № 3866 від 09.11.2011р. зазначається: «По першому питанню дослідження поданих документів не надається можливим підтвердити документально обґрунтованість висновків податкової перевірки ДП «Львівнадраресурс» (акт від 24.02.2010 року № 75/23-01/34434836) щодо заниження податку на прибуток за період ІІ кварталу 2007 року - ІІ квартал 2009 року на загальну суму 951912, 00 грн.; зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІV квартал 2006 року на суму 117485, 00 грн.. та збільшення за ІІІ квартал 2009 року на суму 95455 грн., за ІV квартал 2009 року на суму 84006, 00 грн. Вказаний висновок пояснюється документальним підтвердженням висновку вищевказаної перевірки щодо завищення підприємством валових доходів лише на суму 4211524, 00 грн., та неможливістю документального підтвердження висновку даної перевірки щодо завищення підприємством валових витрат за ІV квартал 2006 року на суму 117 485, 00 грн., та заниження валових витрат за період 2007 - 20009 рр., на загальну суму 1453335, 00 грн. По другому питанню в зв'язку з неможливістю документального підтвердження висновків податкової ДП ««Львівнадраресурс» (акт від 24.02.2010 року № 75/23-01/34434836) стосовно заниження підприємством об'єкта оподаткування та відповідно належних до сплати в бюджет сум податку на прибуток за 2007 - 2009 рр.(див. дослідницьку частину еспертизи по першому питанню) не надається можливим скласти висновок щодо визначення переліку вимог нормативних актів, якими регламентується порядок ведення бухгалтерського та податкового обліку, недотриманих підприємством яких призвело до несплати даного податку внаслідок заниження об'єктів оподаткування.». (Т2 а.с. 193 - 205).

В матеріалах справи знаходиться висновок № 180 додаткової судово - економічної експертизи по справі № 1/5/2011 складений 14.09.2012 року Львівським науково - дослідним інститутом судових експертиз. (Т2 а.с. 175- 192).

Постановою Старосамбірського районного суду від 29.05.2013 року у справі № 1-5/11 провадження № 1/455/2/2013 кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України повернуто прокурору Львівської області для організації проведення додаткового розслідування.

Ухвалою від 08.05.2014 року зупинено провадження у справі до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014140000000079 за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України та до отримання належним чином завірених копій документів від Слідчого управління Фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області з матеріалів кримінального провадження № 32014140000000079.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 року апеляційну скаргу ДП «Львівнадраресурс» товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства «Укрнадраресурс»» задоволено повністю. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а- 9646/10/1370 в частині зупинення провадження у справі скасовано, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. В мотивувальній частині ухвали судом апеляційної інстанції зазначено, що кримінальна справа не може бути вирішена без рішення суду про правомірність винесених податкових повідомлень - рішень.

На адресу суду на момент розгяду справи жодних документів від Слідчого управління Фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області з матеріалів кримінального провадження № 32014140000000079 не надходило.

Клопотань про забезпеченя доказів позивач не подавав, не повідомляв про неможливість подання додаткових доказів.

Стосовно доводів позивача, висловлених на підставі висновків судово - економічної експертизи у кримінальній справі то суд зазначає наступне. У разі коли висновок експертизи наданий стороною у адміністративній справі як додаток до пояснень, проведений відповідною експертною установою на підставі постанови слідчого у кримінальній справі або постанови судді у кримінальній справі, то такий висновок може розцінюватись лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці в сукупності з іншими письмовими доказами.

Відповідач заперечував щодо оцінки висновків експерта у кримінальній справі як єдиний доказ протиправності прийнятих податковим оргнаном рішень, як доказу у адміністративній справі, оскільки вказані обставини суд не може оцінювати при розгляді адміністративної справи, оскільки належна оцінка висновків експерта надається лише судом при розгляді кримінальної справи. Оскільки позивачем не представлено суду жодних первинних документів у спростування висновків податкового органну, відтак суд не вбачає підстав вважати протиправними оскаржувані податкові повідомлення - рішення тільки на підставі висновків експерта у кримінальній справі.Окрім того, такі висновки експерта можуть бути взяті судом до уваги лише після закінчення розгляду кримінальної справи судом і надання їм оцінки в сукупності з іншими доказами при постановленні судом рішення у кримінальній справі.

Сторони клопотань про проведення експертизи не заявляли, а суд був обмежений у призначенні такої з власної ініціативи оскільки відсутній порядок відшкодування витрат на проведення.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для скасування податкових повідомлень - рішень від 26.07.2010 року № 0000062301/2, № 0000222301/2 - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 28 серпня 2014 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна