Рішення

від 13.08.2014 по справі 910/11864/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11864/14 13.08.14

за позовом: Міністерства охорони здоров'я України, м.Київ, ЄДРПОУ 00012925

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм», м.Київ,

ЄДРПОУ 38393275

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне українське об'єднання «Політехмед», м.Київ, ЄДРПОУ 14282255

про стягнення 896 262,69 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Кравець І.В. - по дов.

від відповідача: Подкоритова Л.А. - по дов.

від третьої особи: Кравець І.В. - по дов.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Міністерство охорони здоров'я України, м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм», м.Київ про стягнення пені в розмірі 402 479,40 грн. та штрафу у сумі 493 783,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення постачальником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» умов договору №198/Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти в частині своєчасної поставки товару у строки, визначені додатком №2 від 11.12.2013р. до вказаного договору, що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що умовами спірного правочину передбачено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» поставити товар протягом 3 місяців після надходження коштів, як попередньої оплати, а отже, за твердженнями вказаного учасника судового процесу, кінцевою датою виконання зазначених зобов'язань є 26.03.2014р. Відтак, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» зобов'язання виконало 13.03.2014р., правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій, за поясненнями останнього, немає.

Ухвалою від 28.07.2014р. господарського суду міста Києва залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне українське об'єднання «Політехмед».

Третя особа підтримала вимоги Міністерства охорони здоров'я України заявлені у позовній заяві.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

12.03.2013р. між Міністерством охорони здоров'я України (довіритель) та Державним українським об'єднанням «Політехмед» (повірений) укладеного договір №4 доручення, за умовами якого довіритель доручив, а повірений зобов'язався виконати від імені довірителя певні дії, зокрема, прийняти лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари, роботи та послуги, що централізовано закуповуються довірителем у 2013 році, здійснювати організацію постачання товару до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу товару за номенклатурою у кількісному і вартісному виразі та у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України (п.п.1.1.1); здійснити відповідні дії для належного приймання, зберігання та доставки товару до закладів охорони здоров'я (п.п.1.1.2).

Даний правочин набирає чинності з моменту його підписання вказаними учасниками судового процесу та діє до повного виконання сторонами доручень за даним договором (п.5.1 договору №4 від 12.03.2013р. доручення).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором доручення, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.1000-1010 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №4 від 12.03.2013р. доручення як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Політехмед» взаємних цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2013р. між Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» (постачальник) було укладено договір №198Т/361/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався у 2013р. поставити ліки, зазначені у специфікації (додаток 1), а замовник прийняв обов'язок оплатити такий товар на умовах даного договору. За умовами укладеного правочину закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» за виконання загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 - 2016р.р. в частині «Централізована закупівля медикаментів для лікування туберкульозу».

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. (п.10.1 вказаного правочину).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами укладеного між сторонами договору, постачальник зобов'язався забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п.6.3.1 договору №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти).

Пунктом 5.1 договору №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти передбачено, що постачальник забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP-Київ (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад уповноваженого підприємства - Державного українського об'єднання «Політехмед» за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Велика Олександрівка, вул.Бориспільська, 9, 08320 у відповідності до узгодженого графіку поставки (додаток 2).

Уповноважене підприємство приймає товар для подальшого його постачання до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу товару за номенклатурою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та закладів охорони здоров'я, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, затверджених наказом замовника (п.5.2 договору №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти).

Приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною постачальника (в двох екземплярах), яка підписується матеріально-відповідальною особою постачальника і уповноваженим підприємством на ту кількість товару, яка відповідає вимогам договору. В накладній обов'язково зазначається: торговельна назва, дозування, форма випуску, фасування, номери серій, кількість, назва виробника, ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки (п.5.1 спірного правочину).

Як зазначалось вище, відповідно до п.1.1 договору №4 від 12.03.2013р. доручення, за вказаним правочином довіритель доручив, а повірений зобов'язався виконати від імені довірителя певні дії, зокрема, прийняти лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари, роботи та послуги, що централізовано закуповуються довірителем у 2013 році, здійснювати організацію постачання товару до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу товару за номенклатурою у кількісному і вартісному виразі та у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України.

Додатком №1 від 11.12.2013р. до укладеного між контрагентами правочину сторони погодили предмет закупівлі - 21.20.1 ліки (протитуберкульозні препарати): парааміносаліцилова кислота, порошок, гран. кишково-розчинні, торговельна назва/форма випуску - натрію аміносаліцилат, гранули кишковорозчинні 0,8г/1г по 100г у пакеті; по 1 пакету разом із дозуючим пристроєм у контейнері з маркуванням українською мовою, виробник - Приватне акціонерне товариство «Технолог Україна», кількість - 6 007 900, одиниця виміру - г, ціна за одиницю -2,31 грн. та сума закупівлі - 13 878 249 грн.

Додатком №2 від 11.12.2013р. до договору №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти контрагенти погодили термін поставки - грудень 2013 року.

Тобто, за умовами укладеного між сторонами правочину, відповідач, не пізніше 31.12.2013р. зобов'язаний був здійснити поставку на склад Державного українського об'єднання «Політехмед» продукції кількістю 6 007 900 одиниць, на загальну суму 13 878 249 грн.

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за спірним правочином виконав 24.12.2013р. частково, на підтвердження чого суду було надано видаткову накладну №241 від 11.12.2013р. на поставку товару кількістю 1 180 800 штук та довіреність №661 від 24.12.2013р.

Одночасно, з представлених суду документів вбачається, що протягом січня - березня 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» було здійснено решту поставки товару на загальну суму 11 150 601 грн., що підтверджується наступними спірними видатковими накладними:

- №9 від 10.01.2014р. в кількості 882 500 шт. на суму 2 038 575 грн.;

- №15 від 16.01.2014р. в кількості 588 400 шт. на суму 1 359 204 грн.;

- №20 від 20.01.2014р. в кількості 302 500 шт. на суму 698 775 грн.;

- №34 від 31.01.2014р. в кількості 915 900 шт. на суму 2 115 729 грн.;

- №45 від 10.02.2014р. в кількості 305 500 шт. на суму 705 705 грн.;

- №50 від 13.02.2014р. в кількості 305 400 шт. на суму 705 474 грн.;

- №54 від 21.02.2014р. в кількості 305 200 шт. на суму 705 012 грн.;

- №57 від 25.02.2014р. в кількості 305 200 шт. на суму 705 012 грн.;

- №67 від 04.03.2014р. в кількості 305 600 шт. на суму 705 936 грн.;

- №73 від 11.03.2014р. в кількості 305 600 шт. на суму 705 936 грн.;

- №74 від 13.03.2014р. в кількості 305 300 шт. на суму 705 243 грн.

Товар, відповідно до представлених постачальником до матеріалів справи довіреностей №661 від 24.12.2013р., №11 від 10.01.2014р., №26 від 16.01.2014р., №60 від 03.02.2014р., №76 від 10.02.2014р., №88 від 13.02.2014р., №106 від 21.02.2014р., №111 від 25.02.2014р., №124 від 04.03.2014р., №132 від 11.03.2014р., №136 від 13.03.2014р. був отриманий представником відповідача, Пальчиковською Н.А.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару в силу того, що остання по зазначеним вище видатковим накладним відбулась після погодженого сторонами в додатку №2 від 11.12.2013р. до договору №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти строку, а саме після 31.12.2014р.

Одночасно, з твердженнями відповідача стосовно того, що умовами спірного правочину передбачено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» поставити товар протягом трьох місяців після надходження коштів, як попередньої оплати, господарський суд погодитись не може в силу наступного.

Як зазначалось вище, відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п.4.2 спірного договору оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад повноважного підприємства, за повідомленням уповноваженого підприємства про таку поставку, у разі відсутності фінансування - після поставки товару, по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України.

Між тим, згідно з п.4.3 договору №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти, замовник має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до Постанови №1404 від 09.10.2006р. Кабінету міністрів України, у термін до 90 днів з моменту оплати у розмірі до 100% від ціни договору на підставі рахунку, виставленого постачальником. Постачальник протягом трьох місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання за призначенням згідно з видатковою накладною про поставку (передачу) товару.

Таким чином, у п.4.2 укладеного між Міністерством охорони здоров'я України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» правочину, контрагентами визначено порядок та строк оплати вартості поставленого товару, а саме через сім днів після такої поставки. Одночасно, за висновками суду, передбачена п.4.3 угоди попередня оплата не є обов'язком замовниками, а визначена, як право, яким останній, у разі наміру, може скористатись. Аналогічна правова позиція викладена постанові №910/19068/13 від 20.05.2014р. Вищого господарського суду України.

Виходячи з принципу повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України про стягнення пені в розмірі 402 479,40 грн. та штрафу в сумі 493 783,29 грн. підлягають частковому задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

За приписами ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до п.2.2 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абз.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

При цьому, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 10.04.2014р. Вищого господарського суду України по справі №910/9209/13.

Враховуючи порушення строків поставки товару за договором №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти, позивачем було нараховано пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару на загальну суму 402 479,40 грн.

Проте, під час перевірки представленого позивачем розрахунку, судом встановлено, що заявником не вірно нараховано неустойку, враховуючи, що останній включив в період нарахування пені дату, коли Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» було здійснено поставку.

Крім того, у ході проведення судового засідання 13.08.2014р., судом встановлено, що товар по видатковій накладній №34 від 31.01.2014р. був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Політехмед» 03.02.2014р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного первинного документа, довіреністю та поясненнями представників сторін, наданими в судовому засіданні.

Після проведеного власного розрахунку, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня на загальну суму 393 444,29 грн., а саме за періоди: з 01.01.2014р. до 09.01.2014р. в сумі 18 347,17 грн., з 01.01.2014р. до 15.01.2014р. в сумі 20 388,03 грн., з 01.01.2014р. до 19.01.2014р. в сумі 13 276,72 грн., з 01.01.2014р. до 31.01.2014р. в сумі 65 587,63 грн., з 01.01.2014р. до 09.02.2014р. в сумі 28 228,20 грн., з 01.01.2014р. до 12.02.2014р. в сумі 30 335,38 грн., з 01.01.2014р. до 20.02.2014р. в сумі 35 955,61 грн., з 01.01.2014р. до 25.02.2014р. в сумі 38 775,66 грн., з 01.01.2014р. до 03.03.2014р. в сумі 43 768,03 грн., з 01.01.2014р. до 10.03.2014р. в сумі 48 709,58 грн., з 01.01.2014р. до 12.03.2014р. в сумі 50 072,25 грн.

Наразі, судом було проведено перевірку наведеного заявником розрахунку штрафу та встановлено, що останній є вірним, а отже позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України в частині стягнення штрафу у розмірі 7% від вартості поставленого товару з простроченням понад 30 днів на суму 493 783,29 грн. є обґрунтованими.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» зобов'язання в частині поставки товару у строк, визначений у договорі №198Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти, у повному обсязі не виконало, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України про стягнення пені в розмірі 402 479,40 грн. та штрафу у сумі 493 783,29 грн. підлягають задоволенню частково.

При цьому, положеннями ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За таких обставин, враховуючи положення ст.631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору 31.12.2013р. не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії такого правочину. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 05.02.2014р. Вищого господарського суду України по справі №908/3072/13.

Судовий збір згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Одночасно, як зазначалось вище, відповідно до п.1.1.4 договору №4 від 12.03.2013р. доручення, повірений зобов'язався від імені довірителя виконувати певні дії, зокрема, здійснювати претензійну та позовну роботу за договорами про закупівлю з усіх питань, що пов'язані з укладанням, виконанням та/або припиненням дії договорів, з усіма правами, наданими стороні по справі процесуальним законодавством України.

З огляду на той факт, що згідно платіжного доручення №2512 від 08.05.2014р. судовий збір у розмірі 17 925,25 грн. було сплачено Державним українським об'єднанням «Політехмед», останній, в частині розміру задоволених вимог стягується на користь вказаного товариства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм», м.Київ про стягнення пені в розмірі 402 479,40 грн. та штрафу у сумі 493 783,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» (03057, м.Київ, Соломянський район, вул.Вадима Гетьмана, буд.1, ЄДРПОУ 38393275) на користь Міністерства охорони здоров'я України (01021, м.Київ, вул.Грушевського, буд.7, ЄДРПОУ 00012925) пеню в сумі 393 444,29 грн. та штраф у розмірі 493 783,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Фарм» (03057, м.Київ, Соломянський район, вул.Вадима Гетьмана, буд.1, ЄДРПОУ 38393275) на користь Державного українського об'єднання «Політехмед» (01010, м.Київ, Печерський район, вул.Івана Мазепи, будинок, 10, ЄДРПОУ 14282255) судовий збір в 17 744,55 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 13.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.08.2014р.

Суддя М.О.Любченко