Постанова

від 13.10.2014 по справі 910/11864/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р. Справа№ 910/11864/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від позивача: представник Романчук Д.М. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився.

Від третьої особи: представник Романчук Д.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм"

на рішення Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року

у справі №910/11864/14 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Міністерства охорони здоров'я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державне українське об'єднання "Політехмед"

про стягнення 896 262,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Міністерство охорони здоров'я України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм" про стягнення 896 262,69 грн., з яких 402 479,40 грн. пені та 493 783,29 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №198/Т/361/21-24 від 11.12.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти в частині своєчасної поставки товару у строки, визначені додатком №2 від 11.12.2013р. до вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.07.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державне українське об'єднання "Політехмед".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року у справі № 910/11864/14 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм" на користь Міністерства охорони здоров'я України пеню в сумі 393 444,29 грн., штраф у розмірі 493 783,29 грн. та 17 744,55 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскільки позивачем було здійснено попередню оплату, у відповідності до п. 4.3. договору строки поставки не були порушені.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 09168277.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2013 року між Міністерством охорони здоров'я України (довіритель) та Державним українським об'єднанням "Політехмед" (повірений) укладеного договір №4 доручення, за умовами якого довіритель доручив, а повірений зобов'язався виконати від імені довірителя певні дії, зокрема, прийняти лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари, роботи та послуги, що централізовано закуповуються довірителем у 2013 році, здійснювати організацію постачання товару до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу товару за номенклатурою у кількісному і вартісному виразі та у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, здійснити відповідні дії для належного приймання, зберігання та доставки товару до закладів охорони здоров'я.

Встановлено, що 11.12.2013 року між Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм" (постачальник) було укладено договір №198Т/361/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов'язався у 2013р. поставити ліки, зазначені у специфікації (додаток 1), а замовник прийняв обов'язок оплатити такий товар на умовах даного договору. Закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" за виконання загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 - 2016р.р. в частині "Централізована закупівля медикаментів для лікування туберкульозу".

Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язався забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачальник забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP-Київ (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад уповноваженого підприємства - Державного українського об'єднання "Політехмед" за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Велика Олександрівка, вул.Бориспільська, 9, 08320 у відповідності до узгодженого графіку поставки (додаток 2).

Згідно з п. 5.2 договору уповноважене підприємство приймає товар для подальшого його постачання до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу товару за номенклатурою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та закладів охорони здоров'я, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, затверджених наказом замовника.

Пунктом 5.4 договору сторони встановили, що приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною постачальника (в двох екземплярах), яка підписується матеріально-відповідальною особою постачальника і уповноваженим підприємством на ту кількість товару, яка відповідає вимогам договору. В накладній обов'язково зазначається: торговельна назва, дозування, форма випуску, фасування, номери серій, кількість, назва виробника, ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки.

Додатком №1 від 11.12.2013р. до договору сторони погодили предмет закупівлі - 21.20.1 ліки (протитуберкульозні препарати): парааміносаліцилова кислота, порошок, гран. кишково-розчинні, торговельна назва/форма випуску - натрію аміносаліцилат, гранули кишковорозчинні 0,8г/1г по 100г у пакеті; по 1 пакету разом із дозуючим пристроєм у контейнері з маркуванням українською мовою, виробник - Приватне акціонерне товариство "Технолог Україна", кількість - 6 007 900, одиниця виміру - г, ціна за одиницю -2,31 грн. та сума закупівлі - 13 878 249 грн.

Додатком №2 від 11.12.2013р. до договору сторони встановили термін поставки - грудень 2013 року.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судовою колегією встановлено, що за умовами укладеного між сторонами договору відповідач, не пізніше 31.12.2013р. зобов'язаний був здійснити поставку на склад Державного українського об'єднання "Політехмед" продукції кількістю 6 007 900,00 одиниць, на загальну суму 13 878 249,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо поставки ліків у строк передбачений договором виконав частково, що підтверджується видатковою накладною №241 від 11.12.2013р. на поставку товару у кількістю 1 180 800 штук та довіреність №661 від 24.12.2013р. (а.с. 111).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач протягом січня - березня 2014р. здійснив решту поставки товару на загальну суму 11 150 601,00 грн., що підтверджується наступними спірними видатковими накладними:

- №9 від 10.01.2014р. в кількості 882 500 шт. на суму 2 038 575,00 грн.;

- №15 від 16.01.2014р. в кількості 588 400 шт. на суму 1 359 204,00 грн.;

- №20 від 20.01.2014р. в кількості 302 500 шт. на суму 698 775,00 грн.;

- №34 від 31.01.2014р. в кількості 915 900 шт. на суму 2 115 729,00 грн.;

- №45 від 10.02.2014р. в кількості 305 500 шт. на суму 705 705,00 грн.;

- №50 від 13.02.2014р. в кількості 305 400 шт. на суму 705 474,00 грн.;

- №54 від 21.02.2014р. в кількості 305 200 шт. на суму 705 012,00 грн.;

- №57 від 25.02.2014р. в кількості 305 200 шт. на суму 705 012,00 грн.;

- №67 від 04.03.2014р. в кількості 305 600 шт. на суму 705 936,00 грн.;

- №73 від 11.03.2014р. в кількості 305 600 шт. на суму 705 936,00 грн.;

- №74 від 13.03.2014р. в кількості 305 300 шт. на суму 705 243,00 грн. (а.с.28-38), та відповідними довіреностями №661 від 24.12.2013р., №11 від 10.01.2014р., №26 від 16.01.2014р., №60 від 03.02.2014р., №76 від 10.02.2014р., №88 від 13.02.2014р., №106 від 21.02.2014р., №111 від 25.02.2014р., №124 від 04.03.2014р., №132 від 11.03.2014р., №136 від 13.03.2014р.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що, оскільки позивачем було здійснено попередню оплату у відповідності до п. 4.3. договору строки поставки не були порушені, з огляду на наступне.

Відповідно до п.4.2 договору оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад повноважного підприємства, за повідомленням уповноваженого підприємства про таку поставку, у разі відсутності фінансування - після поставки товару, по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України.

Однак, п. 4.3 договору передбачено, що замовник має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до Постанови №1404 від 09.10.2006р. Кабінету міністрів України, у термін до 90 днів з моменту оплати у розмірі до 100% від ціни договору на підставі рахунку, виставленого постачальником. Постачальник протягом трьох місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання за призначенням згідно з видатковою накладною про поставку (передачу) товару.

Відповідно до ч. 12. ст. 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1. ст. 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Як встановлено вище, Додатком №2 від 11.12.2013р. до договору сторони встановили термін поставки - грудень 2013 року.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що позивач з метою уникнення зриву державного замовлення за державною бюджетною програмою, 25.12.2013 року перерахував на рахунок відповідача передоплату за товар, однак будь-яких змін до графіку поставки сторонами внесено не було.

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що попередня оплата, передбачена п.4.3 Договору, не є обов'язком замовника, а є правом, яким останній, у разі наміру, може скористатись.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 20.05.2014р. №910/19068/13.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч. 2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару на загальну суму 402 479,40 грн.

Однак, перевіривши розрахунок позивача, судовою колегією встановлено, що останній включив в період нарахування пені дату, коли відповідачем було здійснено поставку.

Окрім цього, матеріали справи свідчать про те, що товар по видатковій накладній №34 від 31.01.2014р. був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Політехмед" 03.02.2014р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного первинного документа, довіреністю та поясненнями представників сторін, наданими в судовому засіданні.

Перерахувавши розмір пені за допомогою системи «ЛІГА: ЕЛІТ», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з відповідача підлягає частковому стягненню пеня у розмірі 393 444,29 грн.

Позивачем відповідно до п. 7.2. договору нараховано відповідачу штраф 7% від вартості поставленого товару з простроченням понад 30 днів на суму 493 783,29 грн.

Перерахувавши 7% штрафу від вартості поставленого товару з простроченням понад 30 днів, погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм" на рішення Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року у справі № 910/11864/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/11864/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова