Постанова

від 30.01.2007 по справі 13/48а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/48а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                     "30" січня 2007 р.                                        Справа № 13/48а

„ 10” год. „ 10” хв.

Господарський суд Чернігівської області у складі:

                    головуючого -  судді Фетисової І.А.,

                    при секретарі  - Шинкаренко І.М.,

за участю представників сторін:

                    від позивача     –    Тополь М.Ф. д. б/н від 17.01.07 р.

                    від відповідача   –  Денисенко І.В. д. 54/06 від 11.01.07 р.

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:      Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Колос”

                                      17044 Козелецький р-н м. Остер, вул. Незалежності, 103

До ВІДПОВІДАЧА:           Управління Пенсійного  фонду України в Козелецькому р-ні

                                              17000 м. Козелець, вул. Московська, 3

Про визнання нечинним рішення № 2704/06 від 28.12.2006 р. та зобов'язання зарахувати кошти в сумі 4004,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про визнання нечинним рішення Пенсійного фонду в Козелецькому р-ні № 2704/06 від 28.12.2006 р. про відмову в поверненні коштів перерахованих на виплату та доставку пільгової пенсії та зобов'язання  Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому р-ні зарахувати перераховані нами кошти на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 4004,32 грн. в рахунок майбутніх платежів.

Відповідач в заперечення на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази суд встановив наступне:

Відповідачем направлено позивачу Розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій гр. Соколова Л.О., призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Відповідно до отриманого розрахунку місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах гр. Бойко Н. О. становить 338,66 грн. Сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій гр. Соколова Л.О. за 2005 рік становить 4004,32 грн.

Позивач листом № 247 від 28.12.2006 р. звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому р-ні з проханням зарахувати перераховані 10.06.2006 року кошти в сумі 4004,32 грн. в погашення пільгової пенсії за 2005 рік в рахунок майбутніх платежів, посилаючись на прикінцеві положення ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач листом № 2704/06 від 28.12.2006 р. відмовив в поверненні перерахованих коштів в сумі 4004,32 грн., посилаючись на те, що ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств-платників фіксованого сільськогосподарського податку”, згідно з яким п. 2 прикінцевих положень ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлює що виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до п.п. “в”-“е” та “ж” ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” здійснюється до 01.01.2005 р. за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 р. за рахунок коштів Державного бюджету України не може бути прийняте до уваги, оскільки вказаний Закон набирає чинності з 01.01.2006 р., а позивач сплатив відшкодування витрат на витрату та доставку пільгових пенсій за 2005 рік.

Саме цей лист позивач вважає рішенням Пенсійного фонду України у Козелецькому районі, яке й просить визнати нечинним.

Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Козелецькому р-ні як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та в ДПІ в Козелець кому р-ні як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. (далі –Закон України №1058) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005р. №2613- IV (набрав чинності з 01.01.2006р.) внесені зміни до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та абзацу 5 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з цим Законом положення абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” не розповсюджуються на платників фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2006р. (набрав чинності). Положення абзацу 5 підпункту 1 п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо виплати пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України набрали чинності лише  01.01.2006р.

Законодавчий акт, який би не визначав обов'язку відповідача відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій органам Пенсійного фонду в 2005 році, відсутній.

З наведеного випливає обов'язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у 2005 році.

Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного Фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за №64/8663 (далі –Інструкція) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах (п. 6.2.).

Згідно п.6.4. вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України №1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Проаналізувавши нормативні акти, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача по зобов'язанню Управління Пенсійного фонду України в Козелець кому р-ні зарахувати кошти в сумі 4004,32 грн. в рахунок майбутніх платежів.

Вимоги позивача по визнанню нечинним рішення № 2704/06 від 28.12.2006 р. задоволенню не підлягають, оскільки вказаний документ є службовим листуванням з підприємствами, тобто листом № 2704/06 від 28.12.2006 р. , під ознаки  акту індивідуальної дії  відповідача щодо позивача не підпадає.

Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.1, 14, 15, 17, 20, 64, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 72, 94, 158-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не  скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       І.А.Фетисова