Постанова

від 26.08.2014 по справі 826/12468/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 серпня 2014 року 09:32 год. № 826/12468/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

за участю секретаря судового засідання Галак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративне подання

заявникаДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп» прозупинення видаткових операцій на рахунках платника податків

встановив:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 22 серпня 2014 року об 11 год. 20 хв. звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп» (код ЄДРПОУ 39002487), а саме: - р/р 26007000526508 в ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО 300175, валюта рахунку долар США; - р/р 26007000526508 в ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО 300175, валюта рахунку євро; - р/р 26007000526508 в ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО 300175, валюта рахунку українська гривня.

Подання вмотивоване наявністю податкового боргу у відповідача у розмірі 120 429,00 грн. та відмовою платника податків від опису майна у податкову заставу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року відкрито провадження за поданням та призначено справу до судового розгляду на 26 серпня 2014 року о 09.00 год.

В судовому засіданні 26 серпня 2014 року представник податкового органу підтримав подання та просив його задовольнити.

Відповідач до суду не прибув. Заявника було зобов'язано повідомити відповідача про дату, час та місце судового засідання, однак, як повідомив представник заявника, вручити відповідачу виклик до суду не вдалось, так як останній відмовився його прийняти, а тому відповідачу направлено повідомлення через поштовий орган.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп» зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 03 грудня 2013 року.

18 липня 2014 року товариством до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій платником самостійно визначено суму податку у розмірі 120 429,00 грн., яку платник мав сплатити до державного бюджету.

Однак, у встановлений законом строк відповідач суму податку на додану вартість у розмірі 120 429,00 грн. не сплатив, в зв'язку з чим, на підставі п. 59.1, п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, товариству виставлено податкову вимогу від 04 серпня 2014 року №6729-25 на вказану суму.

Згідно фіскального чеку та доданого до нього списку №2191 податкову вимогу від 04 серпня 2014 року №6729-25 надіслано відповідачу 08 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі, зокрема, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК).

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Звертаючись до суду, у поданні податковий орган посилався також на п. 91.4 ст. 94 Податкового кодексу України, згідно якого, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень , визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначаються судом, але не більше двох місяців.

В свою чергу, провадження за зверненнями до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків здійснюється за особливостями, визначеними ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обгрунтування подання заявник подав Рішення заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року про опис майна у податкову заставу та Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №2/26-50-25-01/1 від 21 серпня 2014 року, складений о 17 год. 45 хв. податковим керуючим.

Вказаним Актом №2/26-50-25-01/1 від 21 серпня 2014 року податковий керуючий підтвердив, що платник податків ТОВ «Просперо Груп» код за ЄДРПОУ 39002487, за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/

або не надав документи, необхідні для такого опису.

Відмовляючи заявнику у задоволенні подання суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, у відповідності з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доведення перед судом цих обставин здійснюється шляхом надання певних доказів.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень.

Так, контролюючий орган у поданні зазначив, що податкову вимогу від 04 серпня 2014 року №6729-25 на суму 120 429,00 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року отримано керівником підприємства.

Водночас, матеріалами справи не підтверджуються обставини, як отримання відповідачем податкової вимоги від 04 серпня 2014 року №6729-25, так і рішення про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року.

Більше того, податковий орган не надав доказів ні щодо направлення відповідачу рішення про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року, ні пред'явлення цього рішення відповідачу в інший спосіб, як того вимагають норми п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 26 серпня 2014 року представник заявника зауважив, що відповідач відмовився отримати наведене вище рішення, разом з тим жодних доказів в підтвердження цієї обставини не надав.

До того ж, вказане твердження представника заявника у судовому засіданні 26 серпня 2014 року спростовує викладені у поданні обставини щодо отримання керівником підприємства рішення про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року.

Також, у поданні зазначено, що «…Керівник підприємства повідомив, що зобов'язується надати документи для опису майна у податкову заставу 23.05.2014 р., про що зроблено відмітку на рішенні про опис майна у податкову заставу».

Досліджуючи докази, наявні у матеріалах справи, суд звернув увагу, що будь-які відмітки на рішенні про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року відсутні.

Крім того, як уже було зазначено вище, у поданні заявник посилався на положення п. 91.4 ст. 91Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень. Однак, акта про перешкоджання платником податків податковому керуючому виконанню його повноважень, матеріали справи не містять.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником, як суб'єктом владних повноважень, не доведені перед судом належними та допустимими доказами обставини, які дали б підстави суду задовольнити подання та зупинити операції на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп».

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

постановив:

Подання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп», (код ЄДРПОУ 39002487) - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І.Шейко