Ухвала

від 09.12.2014 по справі 826/12468/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12468/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп» (код ЄДРПОУ 39002487), а саме: - р/р 26007000526508 в ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО 300175, валюта рахунку долар США; - р/р 26007000526508 в ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО 300175, валюта рахунку євро; - р/р 26007000526508 в ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО 300175, валюта рахунку українська гривня.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року в задоволенні подання відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким подання задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп» зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 03 грудня 2013 року.

18 липня 2014 року відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій платником самостійно визначено суму податку у розмірі 120 429,00 грн., яку платник мав сплатити до державного бюджету.

Однак, у встановлений законом строк відповідач суму податку на додану вартість у розмірі 120 429,00 грн. не сплатив, в зв'язку з чим, на підставі п. 59.1, п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, товариству виставлено податкову вимогу від 04 серпня 2014 року №6729-25 на вказану суму.

Згідно фіскального чеку та доданого до нього списку № 2191 податкову вимогу від 04 серпня 2014 року №6729-25 надіслано відповідачу 08 серпня 2014 року.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з підпунктами 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

Згідно з пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Відповідно до підпункту 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право на звернення до суду у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені кодексом.

Провадження за зверненнями до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків здійснюється за особливостями, визначеними ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування подання заявник подав Рішення заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року про опис майна у податкову заставу та Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №2/26-50-25-01/1 від 21 серпня 2014 року, складений о 17 год. 45 хв. податковим керуючим.

Вказаним Актом №2/26-50-25-01/1 від 21 серпня 2014 року, податковий керуючий підтвердив, що платник податків ТОВ «Просперо Груп» код за ЄДРПОУ 39002487, за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надав документи, необхідні для такого опису.

Контролюючий орган у поданні зазначив, що податкову вимогу від 04 серпня 2014 року №6729-25 на суму 120 429,00 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року отримано керівником підприємства.

Однак, матеріали справи не містять доказів, якими підтверджуються обставини, як отримання відповідачем податкової вимоги від 04 серпня 2014 року №6729-25, так і рішення про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року.

Крім цього, податковий орган не надав доказів ні щодо направлення відповідачу рішення про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року, ні пред'явлення цього рішення відповідачу в інший спосіб, як того вимагають норми п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України.

Доказів того, що відповідач відмовився отримати наведене вище рішення, заявник не надав.

Також, у поданні зазначено, що «…Керівник підприємства повідомив, що зобов'язується надати документи для опису майна у податкову заставу 23.05.2014 р., про що зроблено відмітку на рішенні про опис майна у податкову заставу».

Однак, будь-які відмітки на рішенні про опис майна у податкову заставу №77/26-50-25-01-09 від 20 серпня 2014 року відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником, як суб'єктом владних повноважень, не доведені належними та допустимими доказами обставини, які дали б підстави суду задовольнити подання та зупинити операції на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперо Груп».

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 12.12.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.