Рішення

від 21.08.2014 по справі 910/7474/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7474/14 21.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "С. Бабушкін"

про стягнення 135 772,45 грн.

Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)

Марченко О.В.

Спичак О.М.

Представники:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Євтєхов Є.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет сервіс" (далі -Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "Архітектурне бюро "С. Бабушкін" (далі -Відповідач) про стягнення 135 772,45 грн., з яких: 121 030,00 грн. - основного боргу, 4 115,02 грн. - інфляційних втрат, 2 735,61 грн. - 3% річних, 7 891,82 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати замовлених та виконаних позивачем підрядних робіт згідно договору №12/3-10 від 25.05.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

14.05.2014 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт повного виконання позивачем робіт за договором, а також не надавались відповідачеві для підпису акти приймання-передачі робіт за договором.

14.05.2014 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав заяву про застосування позовної давності, оскільки перебіг строків позовної давності за договором розпочався з 01.12.2010 р. та сплинув відповідно 01.12.2013 р.

19.05.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКМ-4» підтвердження наявності та використання підрядними організаціями розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет сервіс" документації, яка перелічена у додатку №1 до договору №12/3-10 від 25.05.2010 р. для будівництва об'єкту «Багатофункціональний торгівельно-офісний центр з готелем, адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом» по вул. Тринклера кут вул. Правди в м. Харкові».

Ухвалою суду від 19.05.2014 р. витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКМ-4» у строк до 06.06.2014 р. підтвердження наявності та використання підрядними організаціями розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет сервіс" документації, яка перелічена у додатку №1 до договору №12/3-10 від 25.05.2010 р. для будівництва об'єкту «Багатофункціональний торгівельно-офісний центр з готелем, адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом» по вул. Тринклера кут вул. Правди в м. Харкові».

У судовому засіданні 19.05.2014 р. судом оголошувалася перерва до 12.06.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

10.06.2014 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заперечення на заяву відповідача про застосування позовної давності.

У судовому засіданні 12.06.2014 р. судом оголошувалася перерва до 07.07.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи №910/7474/14 у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. визначено склад суду для розгляду справи №910/7474/14 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Марченко О.В., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. колегія суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча суддя), суддя Марченко О.В. та суддя Спичак О.М. матеріали справи №910/7474/14 прийняла до свого провадження та призначила до розгляду на 21.08.2014 р. за участю представників сторін.

20.08.2014 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість повноважного представника у іншому судовому засіданні.

З приводу поданого клопотання суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

20.08.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про залучення третьої особи, в якому просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКМ-4» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки останнє володіє інформацією про виконавців окремих частин проектної документації готелю «Харків палас» та являється замовником будівництва.

Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Однак позивач не зазначив, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКМ-4», а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи.

У даному судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив.

Представники позивача у дане судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду даної судової справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та поданим клопотанням про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.08.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "С. Бабушкін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет сервіс" був укладений договір №12/3-10, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання щодо розробки Концепції протипожежного захисту, проектів стадії Проект («П») та стадії робоча документації («РД»), а також їх узгодження в Державному департаменті пожежної безпеки МНС України для об'єкту: «Багатофункціональний торгівельно-офісний центр з готелем, адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Тринклера кут вул. Правди в м. Харкові», наступних систем: - система автоматичного спринклерного пожежогасіння (з насосною станцією); - система газового пожежогасіння машинних відділень ліфтів та електрощитових, системи пожежогасіння кухонного обладнання; - установка автоматичної пожежної сигналізації та автоматизації пожежних систем; - система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; - система автоматичної проти димної вентиляції; - блискавкозахист; - система фонового озвучення.

Відповідно до п. 3.2. договору, загальна вартість виконання робіт, передбачених п. 1.1 договору згідно з додатком №1 до договору складає 564 080,00 грн.

Згідно п. 3.3. договору, фінансування та виконання робіт здійснюється відповідно до «Графіка фінансування та виконання робіт», що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що після завершення етапу робіт у відповідності з договором або додатковою угодою, позивач надає відповідачу акт приймання-передачі виконаних робіт у двох екземплярах.

Відповідно до п. 5.3. договору, за результатами приймання робіт відповідач протягом 5 банківських днів зобов'язаний направити позивачу або підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, або вмотивовану відмову від приймання робіт.

Згідно п. 5.4. договору, в разі мотивованої відмови від приймання робіт, сторонами укладається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Згідно п. 4.2. договору, строки виконання робіт за цим договором визначаються «Графіком фінансування та виконання робіт» (додаток №2) та починаючи з дня оплати авансу на поточний рахунок позивача та передачі документації відповідачем згідно п. 2.2.1.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що у разі несплати та/або несвоєчасної оплати робіт за цим договором, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки оплати.

Відповідно до п. 12 додатку №2 «Графік фінансування та виконання робіт», датою закінчення робіт є 7-15 листопада 2010 року, а остаточною датою оплати виконаних робіт є 30.11.2010 р.

При цьому, у вказаному графіку сторонами погоджено, що такий графік може бути виконаний позивачем лише за умови чіткого дотримання вказаних у ньому строків авансування та оплати робіт відповідачем, а також своєчасної передачі вихідних даних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було передано проектну документацію згідно умов договору, що підтверджується накладеними №10 від 16.09.2010 р., №15 від 08.11.2010 р., №17 від 19.11.2010 р., №15 від 13.04.2011 р., №19 від 18.04.2011 р., №66 від 11.10.2011 р., №6 від 22.11.2011 р. (копії в матеріалах справи).

Тому, згідно договору було виконано підрядні роботи вартістю 535 110,00 грн. (враховуючи, що у замовника будівництва відпала необхідність у виготовленні документації системи фонового озвучення та вартість таких робіт була вирахувана з ціни договору), про що було складено акти №ОУ-0000020 від 15.12.2010 р. №ОУ-0000031 від 30.12.2010 р., №11 від 01.04.2011 р., які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств (копії в матеріалах справи).

12.10.2011 р. Державною інспекцією техногенної безпеки України Департаменту пожежної безпеки було надіслано лист №36/4/7847, в якому останньою зроблено висновок про відповідність робочої документації позивача вимогам будівельних норм та правил.

При цьому, на виконання ухвали суду від 19.05.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКМ-4», яке було замовником будівництва об'єкту - «Багатофункціональний торгівельно-офісний центр з готелем, адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Тринклера кут вул. Правди в м. Харкові», повідомило суд, що проектна документація, виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритет сервіс» була використана під час будівництва (в матеріалах справи).

Як вбачається в матеріалах справи, після отримання необхідних висновків державних наглядових органів, позивачем було складено акт надання послуг №20 від 08.07.2013 р. на суму 121 030,00 грн. щодо виконання позивачем робіт та надано відповідачеві 09.07.2013 р. із супровідним листом №165 від 09.07.2013 р., що підтверджується вхідним штампом, реєстраційним номером 25 від 09.07.2013 р.

Крім того, факт отримання акту надання послуг №20 від 08.07.2013 р. не заперечувався представником відповідача у судовому засіданні.

При цьому, відповідачем було оплачено робіт частково, лише на суму 414 080,00 грн. з порушенням графіку оплати, визначеного додатком №2 до договору, що підтверджується копіями банківських виписок з рахунку позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 121 030,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 115,02 грн. - інфляційних втрат, 2 735,61 грн. - 3% річних, 7 891,82 грн. - пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №12/3-10 від 25.05.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем згідно договору було виконано підрядні роботи, передано відповідачеві по накладним проектну та робочу документацію, а також оформлено акти приймання-передачі виконаних робіт, один з яких, а саме акт №20 від 08.07.2013 р. на суму 121 030,00 грн., не підписано відповідачем та не повернуто позивачеві у передбачені п. 5.3. договору.

Крім того, відповідачем не надано мотивованої відмови від підписання такого акту в порядку, визначеному п. 5.4. договору та не проведено оплату позивачеві за виконані роботи по вказаному акту.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Таким чином, оскільки відповідачем жодних вимог щодо якості робіт у передбачені п. 5.4. договору строки позивачеві не заявлялось, доказів направлення листів позивачеві із зауваженнями щодо якості та повноти виконаних робіт відповідачем суду не надано, а тому обов'язок прийняти такі роботи є безумовним, а переданий позивачем акт №20 від 08.07.2013 р. на суму 121 030,00 грн. вважається підписаний відповідачем.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що строки оплати, встановлені додатком №2 до договору відповідачем порушувалися та є пропущеними, а позивачем роботи виконувалися також не за графіком, суд приходить до висновку, що обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 121 030,00 грн. настав з моменту отримання акту №20 від 08.07.2013 р., а саме 09.07.2013 р., та повинен бути виконаний на протязі 7 днів у розумінні частини 2 статті 530 ЦК України, тобто до 17.07.2013 р.

Проте, станом на день прийняття рішення по справі, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, то суд відмовляє у його задоволенні через необґрунтованість з огляду на те, що строки оплати встановлені додатком №2 до договору відповідачем порушувалися та є пропущеними, а позивачем роботи виконувалися також не за графіком, момент виникнення обов'язку відповідача оплатити спірну суму виник у останнього з 09.07.2013 р., тобто з моменту отримання акту №20 від 08.07.2013 р., тому загальний строк позовної давності у 3 роки позивачем не пропущений та позов поданий у межах такого строку.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №12/3-10 від 25.05.2010 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 121 030,00 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 115,02 грн. - інфляційних втрат за період з 01.08.2013 р. по 31.03.2014 р., 2 735,61 грн. - 3% річних за період з 18.07.2013 р. по 18.04.2014 р., 7 891,82 грн. - пені за період з 18.07.2013 р. по 14.01.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені і встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 115,02 грн. - інфляційних втрат за період з 01.08.2013 р. по 31.03.2014 р., 2 735,61 грн. - 3% річних за період з 18.07.2013 р. по 18.04.2014 р., 7 891,82 грн. - пені за період з 18.07.2013 р. по 14.01.2014 р.

Щодо вимоги позивача про покладення судових витрат з оплати послуг адвоката у розмірі 23 900,00 грн. на відповідача, суд відзначає наступне.

Пунктом 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як роз'яснено п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Оскільки інтереси позивача в судових засіданнях представляв Жуков Д.М., уповноважений довіреністю від 03.03.2014 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сервіс» та Адвокатським бюро «Прагнум» Віталія Бобриньова укладено договір №331-С-АБ про надання правової допомоги від 20.01.2014 р., видано ордер серії КВ №34478 від 03.03.2014 р., платіжним дорученням №149 від 16.04.2014 р. підтверджується сплата 23 900,00 грн. за надані послуги, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката, приймаючи до уваги співрозмірність таких витрат із ціною позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет сервіс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "С. Бабушкін" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 7, кв. 9, ідентифікаційний код - 13670133), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет сервіс" (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, ідентифікаційний код - 31065419) 121 030 (сто двадцять одну тисячу тридцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 4 115 (чотири тисячі сто п'ятнадцять) грн. 02 коп. - інфляційних втрат, 2 735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 61 коп. - 3% річних, 7 891 (сім тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн. 82 коп. - пені, 2 715 (дві тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 45 коп. - судового збору та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.08.2013 р.

Судді Бондарчук В.В. (головуюча)

Марченко О.В.

Спичак О.М.