Рішення

від 19.08.2014 по справі 911/2903/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа № 911/2903/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ПРОФІ",

65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, 67, кв. 21

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2",

09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22

про стягнення 121 114,99 грн.

за участю представників:

позивача - Большаков С.В. (довіреність від 08.01.2014 № 18);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ПРОФІ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (далі - відповідач) про стягнення 160 616,52 грн., з яких: 158 044,54 грн. основної заборгованості, 2 221,25 грн. пені та 350,73 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 22.06.2012 № 35/2012/904.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15929/14 від 07.08.2014) відповідачем подано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов заперечується повністю з підстав, що викладені у відзиві.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16035/14 від 07.08.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2014 та заяву про уточнення розміру позовних вимог.

Судом враховано, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про уточнення позовних вимог, тому, відповідно до правової позиції пленуму Вищого господарського кодексу України, що викладена у підпункті 3.11. пункту 3. постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв, останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

За результатами розгляду поданих уточнень позовних вимог, змісту позовної заяви та обставин справи, суд дійшов висновку, що це зменшення розміру позовних вимог, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 123 085,98 грн., з яких: 121 114,99 грн. основного боргу, 1 702,22 грн. пені, 268,77 грн. 3 % річних.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2014 розгляд справи відкладено до 19.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16732/14 від 18.08.2014) позивачем додано письмові пояснення до матеріалів справи.

За результатами розгляду вказаних письмових пояснень, змісту позовної заяви та обставин справи, суд дійшов висновку, що зазначені письмові пояснення за своєю суттю являються відмовою від позовних вимог про стягнення пені та 3% річних та зменшенням розміру позовної вимоги про стягнення основної заборгованості у зв'язку з частковою оплатою та частковим поверненням товару відповідачем.

У судовому засіданні 19.08.2014 судом встановлено, що зазначена заява підписана уповноваженим представником позивача - Баєвим О.О. (наказ про призначення на посаду директора від 20.04.2011 № 1), та роз'яснено представнику позивача, що наслідком відмови від позову, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, є припинення провадження у справі та, відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, неможливість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог та часткова відмова позивача від позову у даній справі відповідає вимогам частини 4 статті 22, статті 78 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, з огляду на частину 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також, зважаючи на те, що позивачу відомі наслідки часткової відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог та часткову відмову позивача від позову прийнято судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 121 114,99 грн.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

У судовому засіданні 19.08.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.08.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ПРОФІ" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край-2" (далі - покупець) укладено договір поставки від 22.06.2012 № 35/2012/904 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленням покупця (Додаток №1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору, на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідного філіалу представництва, магазину покупця, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, Договором та законодавством.

Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженим на платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем (пункт 2.7. Договору).

Згідно з пунктом 3.3. Договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 Договору, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн. та, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов'язаний попередити постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах та/чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатися назад та не будуть оплачуватись покупцем.

Договір укладений строком до 31.12.2012. Строк дії Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (пункт 8.1. Договору).

У матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення Договору, з огляду на що, суд дійшов висновку про продовження терміну його дії, відповідно до пункту 8.1. Договору, та чинність Договору протягом спірних правовідносин.

Крім того, сторонами погоджено Додаток № 1 до Договору «Спеціальні умови», згідно з пунктом 1.1. якого, покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкції покупця) на адресу покупця протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар всьому на суму 158 044,45 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи видатковими та товарно-транспортними накладними (Т.1, а.с. 37-205), що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач вказаний товар отримав.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових та товарно-транспортних накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з отримання товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних.

Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи копії податкових накладних, що складені на господарські операції з поставки товару за спірними видатковими накладними.

Податкові накладні, що надані позивачем, складено у період дії Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як доказ того, що позивачем відображені господарські операції за спірними видатковими накладними, що частково оплачені відповідачем, у своїх податкових зобов'язаннях.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано копію акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 31.05.2014, який підписано представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток, в якому сторони дійшли згоди про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 158 044,54 грн.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідки від 01.08.2014 № 150 та від 12.08.2014 № 03-188 з банківських установ, в яких відкрито поточні рахунки позивача, що засвідчені підписами уповноважених осіб банків та скріплені відбитками їх печаток, за весь спірний період правовідносин з відповідачем, відповідно до яких судом встановлено наявність часткових оплат за Договором, у тому числі, після порушення провадження у справі - 22.07.2014 у розмірі 9 508,89 грн. Оригінал довідки наявний у матеріалах справи.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався, зокрема, на неврахування позивачем при розрахунку розміру заборгованості за Договором 9 508,89 грн., що сплачені відповідачем 22.07.2014, та вартості повернутого товару у розмірі 22 480,96 грн., що свідчить про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині вимоги про стягнення 31 989,85 грн. заборгованості, відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Після порушення провадження у справі, відповідно до пункту 2.18. Договору, відповідач скористався своїм правом на повернення товарів та повернув позивачу товар всього на суму 27 409,86 грн., що підтверджується накладними на повернення товару від 17.07.2014 № 2699 на суму 6 345,58 грн., від 17.07.2014 № 3359 на суму 4 314,63 грн., від 18.07.2014 № 1485 на суму 5 788,90 грн., від 19.07.2014 № 1701 на суму 3 959,41 грн., від 21.07.2014 № 1646 на суму 2 072,44 грн., від 01.08.2014 № 1787 на суму 4 928,90 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток.

У ході судового розгляду неодноразово подавалися заяви про зменшення розміру позовних вимог, відтак, позивачем зменшено суму основного боргу на суму часткової оплати у розмірі 9 508,89 грн. та вартість повернутого товару - 27 409,86 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 121 114,99 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову у зв'язку з ненаданням позивачем рахунків на оплату товару, а, відтак, наявності прострочення кредитора, відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлені товари.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Крім того, у ході судового розгляду позивачем подано письмові пояснення, відповідно до яких останній відмовився від позовних вимог про стягнення з відповідача 1 702,22 грн. пені та 268,77 грн. 3% річних.

Приписами частини 4 статті 22, частин 1, 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.

Відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відмова позивача від позовних вимог про стягнення пені та 3% річних у даній справі не суперечить законодавству України та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття часткової відмови позивача від позову та припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 702,22 грн. пені та 268,77 грн. 3% річних у зв'язку з відмовою позивача від вказаних позовних вимог.

Судом роз'яснено позивачу, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 121 114,99 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковою сплатою відповідачем спірної заборгованості та поверненням товару після подання позову, з урахуванням абзацу 2 підпункту 4.7. пункту 4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про судовий збір», відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 3 212,33 грн., відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ПРОФІ" (65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, 67, кв. 21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37679779) 121 114 (сто двадцять одна тисяча сто чотирнадцять) грн. 99 коп. основної заборгованості та 3 212 (три тисячі двісті дванадцять) грн. 33 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ПРОФІ" 1 702,22 грн. пені та 268,77 грн. 3% річних припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.08.2014.

Суддя С.О. Саванчук