Рішення

від 07.08.2014 по справі 914/2162/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2014 р. Справа № 914/2162/14

За позовом:Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», м. Дніпропетровськ; до відповідача:Приватне підприємство «Ванкувер Грант», м. Львів; про:стягнення 363977,67 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:Торорощенко Г.В. - представник (довіреність №21-08/874 від 30.12.2013р.); від відповідача:не з'явився.

Позивачу та його представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

18.06.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (надалі - Позивач) до Приватного підприємства «Ванкувер Грант» (надалі - Відповідач) про стягнення 340286,75 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.07.2014р. На підставі клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, 03.07.2014р. розгляд справи відкладено на 07.08.2014р.

22.07.2014р. від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд додатково стягнути з відповідача 6690,16 грн. пені, 1056,41 грн. три відсотки річних, 15944,35 грн. інфляційних втрат, а також 473,82 грн. сплаченого судового збору.

Суд, розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та долучені до неї документи прийшов до висновку, що дана заява не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, стосується лише збільшення штрафних санкцій, подана без будь-яких додаткових обгрунтувань позову про які відповідачу невідомо та до прийняття рішення по справі, а відтак суд приймає таку заяву до розгляду.

Представник позивача в судове засідання 07.08.2014р. з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав, просив суду позов задоволити повністю.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01.02.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №5Д (10), відповідно до якого продавець (позивач) зобов'язувався в порядку та на умовах встановлених Договором передати у власність дистриб'ютора (відповідача) продукцію, а дистриб'ютор в свою чергу зобов'язувався оплатити товар протягом 45 календарних днів, від дня його поставки. На виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу товар, загальною вартістю 359748,97 грн. Проте, всупереч умовам Договору, відповідач своїх зобов'язань (в частині своєчасного внесення оплати за товар) належним чином не виконав, оплатив товар лише частково, відповідно до сплати залишилося 329565,42 грн. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з останнього 13212,27 грн. пені, 2089,09 грн. три відсотки річних та 19110,89 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7279,55 грн.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 07.08.2014р. повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 19.06.2014р. та від 03.07.2014р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату на місце судового розгляду.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що повторна неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010р. між Закритим акціонерним товариством «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу №5Д (10) (надалі - Договір).

Згідно п. 2.1. Договору ПАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» у зв'язку зі зміною його найменування на Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» згідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до положень п. 1.1., 1.7. Договору продавець (позивач) зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, передати у власність дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором прийняти та оплатити продукцію (надалі - Товар). Асортимент та ціни зазначаються в накладній на товар. Строк поставки товару - протягом 4-ох днів, з моменту одержання продавцем письмової заявки дистриб'ютора і внесення оплати за товар, згідно розділу 7 цього Договору.

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем 19.02.2014р., 12.03.2014р. та 02.04.2014р. було поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 359748,97 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних на товар від вказаних дат. Накладні підписані повноважними представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.

В п. 7.3. Договору сторони погодили, що дистриб'ютор оплачує 100% вартості товару протягом 45 календарних днів, з дня його поставки.

Однак, всупереч умовам Договору, одержаний товар за накладною від 19.02.2014р. №2400606 був оплачений відповідачем частково, до сплати залишилося 95956,05 грн., натомість накладна від 12.03.2014р. №2400972 на суму 101960,03 грн. та накладна від 02.04.2014р. №2401288 на суму 131649,34 грн. оплачені відповідачем не були, про що свідчать наявні в матеріалах банківські виписки по рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що листом вих. №68 від .04.14р. (дата не зазначена) відповідач визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 329565 грн. та зобов'язувався її погасити одразу після сплати заборгованості контрагентами відповідача.

Як свідчить Довідка ПАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» від 05.08.2014р. №21-08/630 заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 05.08.2014р. складає 329565,42 грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що після 05.08.2014р. жодних грошових коштів за придбаний відповідачем товар, на рахунок позивача не надходило, розмір заборгованості, станом на день слухання справи судом не змінився.

Таким чином, з матеріалів справи, в т.ч. і з виписок з банківського рахунку, листа відповідача судом встановлено, що переданий товар у встановлений Договором строк, відповідачем оплачений в повному обсязі не був.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 7.3. Договору сторони погодили, що дистриб'ютор оплачує 100% вартості товару протягом 45 календарних днів, з дня його поставки.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 7.3. Договору строк, кошти за одержаний товар сплачені не були, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 329565,42 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У випадку несвоєчасної оплати відпущеної продавцем партії товару, дистриб'ютор виплачує йому пеню, з розрахунку 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення оплати товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також відшкодовує збитки, штрафну неустойку та упущену вигоду (згідно положень п. 9.1. Договору).

Як вбачається з позовної заяви, позивач крім суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 13212,27 грн. пені, 2089,09 грн. три відсотки річних та 19110,89 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок пені та інфляційних втрат, суд зазначає, що пеня та інфляційні втрати підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 13092,74 грн. та 18505,90 грн. відповідно. Натомість, три відсотки річних підлягають стягненню з відповідача повністю, в розмірі 2089,09 грн.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому, підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 81, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ванкувер Грант» (79034, м. Львів, вул. Тернопільська, 42Б; код ЄДРПОУ 35327812) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (49800, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 1; код ЄДРПОУ 00374048) 329565,42 грн. боргу, 13092,74 грн. пені, 2089,09 грн. три відсотки річних, 18505,90 грн. інфляційних втрат.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Ванкувер Грант» (79034, м. Львів, вул. Тернопільська, 42Б; код ЄДРПОУ 35327812) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (49800, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 1; код ЄДРПОУ 00374048) 7264,99 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.