Постанова

від 04.08.2014 по справі 826/8894/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2014 року 08:20 № 826/8894/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2014р. №0000261501, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна» (надалі - ТОВ «Фалькон-Україна», позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Святошинському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2014р. №0000261501, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 683 180,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 170 997,50 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Фалькон-Україна» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2014 року подано в електронному вигляді. В додатку 2 до податкових декларацій дійсно не відображено період виникнення суми від'ємного значення, однак це суто технічна помилка.

Посилання на те, що позивач при придбанні товарів у контрагентів, які призначалися для використання їх в неоподатковуваних операціях та сформував податковий кредит, застосовуючи ставку оподаткування 20 %, чим порушив вимоги п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, не відповідає дійсності в зв'язку із тим, що застосування ставки 20 % відбувалось при придбанні товару у сільгоспвиробників, діяльність яких відповідає вимогам ст. 209 Податкового кодексу України (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства), в період з 26.12.2013р. по 31.01.2014р., та відповідно до п. 197.21 ст. 197 Податкового кодексу України, товариством придбаний товар реалізовано на експорт по ставці 0 % в лютому 2014 року.

Окрім того, щодо правовідносин з контрагентами позивач зазначає, що під час здійснення господарських операцій всі контрагенти позивача мали належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платників податків та не були позбавлені прав та не мали обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення, у яких позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Фалькон-Україна» зареєстроване 13.04.2011р. в Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.04.2011р. №0721020000026271. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 37674718.

ТОВ «Фалькон-Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.04.2011р. за №11828 та перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.11.2012р. №200069665, виданого ДПІ у Святошинському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер №376747126579, ТОВ «Фалькон-Україна» зареєстровано платником ПДВ з 01.11.2012р.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1238 „Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Фалькон-Україна» (код за ЄДРПОУ 37674718) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 554 097,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відображену у податковій декларації з ПДВ, подану за відповідний звітний (податковий період) декларація №9014195250 від 18.03.2014р. та за березень 2014 року у розмірі 129 893,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відображену у податковій декларації з ПДВ, подану за відповідний звітний (податковий період) декларація №9021583689 від 18.04.2014р.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 27.05.2014р. № 248/15-01-50/37674718 (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, встановлено порушення:

п.п.4.6.3, п.п.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 п.200.4 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Фалькон-Україна» завищено заявлену суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року на 554 097,00 грн.;

п.п.4.6.3, п.п.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, ст.17 Господарського кодексу України, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4. ст.200, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Фалькон-Україна» завищено від'ємне значення по декларації з ПДВ за лютий 2014 року на суму 132 909,29 грн. та завищено заявлену суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 року на 129 893,00 грн.

Висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що ТОВ «Фалькон-Україна» в додатках 2 до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий та березень 2014 року не вказано період виникнення суми від'ємного значення.

Окрім того, ТОВ «Фалькон-Україна» придбавало товари які призначалися для використання їх в неоподатковуваних операціях та формувало податковий кредит, чим порушило вимоги п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України.

Також, ТОВ «Фалькон-Україна» до податкового кредиту за січень 2014 року включено податкову накладну №5/2 від 10.01.2014р. на загальну суму ПДВ 376 66,67 грн., виписану на підставі договору поставки від 09.11.2014р. №090114Д, проте, перевіркою встановлено, що фактично вищезазначений договір поставки відсутній, чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), а саме: за листопад 2013 року ТОВ «Рост Ойл Н» на суму 117555,67 грн.; за жовтень 2013 року ТОВ «Вторметекспорт» на суму 15353,62 грн.

В той же час, ТОВ «Рост Ойл Н» та ТОВ «Вторметекспорт» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Фалькон-Україна» за період листопад 2013 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період року, отже, податковий кредит сформований ТОВ «Фалькон-Україна» по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами за період жовтень - листопад 2013 року підлягає зменшенню до 0, а отже, ТОВ «Фалькон-Україна» завищило суму від'ємного значення по декларації з ПДВ за лютий 2014 року на суму 132 909,29 грн., що призвело до завищення суми податку на додану вартість заявлену на рахунок платника у банку за березень 2014 року на суму 129 893,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач звернувся до ДПІ у Святошинському районі м. Києва із запереченнями №278 від 30.05.2014р.

За результатами розгляду заперечень ДПІ у Святошинському районі м. Києва внесла зміни до Акта перевірки, замінивши посилання на нормативно-правовий акт, який втратив чинність (Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р.№ 1492), посиланнями на відповідні пункти чинного нормативно-правового акту - Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013р. №678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013р. за № 2094/24626, в іншій частині заперечення залишено без задоволення, а висновки Акта перевірки - без змін.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014р. №0000261501, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 683 180,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 170 997,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно з поданою ТОВ «Фалькон-Україна» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за лютий 2014 року (вх. №9014195250 від 18.03.2014 року) та додатками вбачається, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлена на рахунок платника у банку за лютий 2014 року, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за січень 2014 року складає 554 097,00 грн.

Згідно з поданою ТОВ «Фалькон-Україна» до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податковою декларацією з ПДВ за березень 2014 року (вх. №9021583689 від 18.04.2014 року) та додатками вбачається, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлена на рахунок платника у банку за березень 2014 року, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за лютий 2014 року складає 129 893,00 грн.

В той же час, відповідно до даних Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) у додатках не вказано період виникнення суми від'ємного значення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" та статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.

Згідно п.13 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013р. №678, у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, а згідно п.14 розділу ІІІ додатком до декларації є Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).

Відповідно до п.4.6 розділу V Порядку № 678, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2). Додаток 2 до податкової декларації передбачає відображення (кол.2,3) по періодах виникнення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду .

Таким чином позивачем допущено порушення при формуванні Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), а саме: не вказано період виникнення суми від'ємного значення.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно до п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-IV «Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.»

На підставі вищевикладеного, суд погоджується із висновком податкового органу, що ТОВ «Фалькон-Україна» порушило вимоги п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013р. №678, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФГ «Таврія-Скіф» (код за ЄДРПОУ 23878863) укладено договір купівлі продажу №59 від 26.12.2013р.

Відповідно до договору від 26.12.2013р. ФГ «Таврія-Скіф» поставляє ТОВ «Фалькон-Україна» товар (кукурудзу), а Покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар відповідно до умов цього Договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав суду видаткові та податкові накладні, акти здачі-приймання, товарно-транспортні накладні тощо.

Вищенаведені операції відображено ТОВ «Фалькон-Україна» в бухгалтерському обліку відповідно оборотно-сальдовим відомостям по рахунку 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту податкової декларації за січень 2014 року.

В подальшому, ТОВ «Фалькон-Україна» уклало договір поставки з «Фалькон Глобал Трейд ЛЛП» за №0114СРТ від 13.12.2013р. про наступне: ТОВ «Фалькон-Україна» (Продавець) поставляє сировину «Фалькон Глобал Трейд ЛЛП», а Покупець зобов'язується прийняти товар та повністю розрахуватись відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до умов договору ТОВ «Фалькон-Україна» оформлено вантажно-митні декларації та податкові накладні.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ (Перехідних положень) Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість...

Згідно п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Враховуючи зазначені норми законодавства, суд погоджується із висновком податкового органу, що ТОВ «Фалькон-Україна» придбавало товари які призначалися для використання їх в неоподатковуваних операціях та формувало податковий кредит, чим порушило вимоги п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фалькон-Україна» до податкового кредиту за січень 2014 року включено суму ПДВ 37666,67 грн. по податковій накладній №5/2 від 10.01.2014р.

У вищезазначеній податковій накладній в полі «вид цивільно-правового договору» вказано «договір поставки від 09.11.2014р. №090114Д».

Проте, вказаний договір під час перевірки податковому органу наданий не був, в результаті чого відповідач прийшов до висновку, що фактично вищезазначений договір поставки відсутній.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Підпунктом «и» п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено обов'язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.

У разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору згідно з Цивільним кодексом України (наприклад: договір купівлі - продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV із змінами та доповненнями, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Рахунок - фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.

Тобто, форма рахунку - фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі - продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов'язань.

Отже, за відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунку - фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Копія договору поставки, надана позивачем до суду, проте позивач не надав суду доказів поважності причин, через які вказаний договір не надавався податковому органу під час проведення перевірки.

Окрім того, суд зазначає, що надана копія договору не містить розбірливої печатки постачальника, яка давала б можливість ідентифікувати суб'єкт господарської діяльності - СФГ «Колос».

На підставі вищевикладеного, суд погоджується із висновком податкового органу про порушення ТОВ «Фалькон-Україна» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: до податкового кредиту за січень 2014 року включено податкову накладну №5/2 від 10.01.2014 року на загальну суму ПДВ 37 666,67 грн., яка виписана на підставі договору поставки від 09.11.2014р. №090114Д, який фактично відсутній.

Згідно з поданою ТОВ «Фалькон-Україна» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за лютий 2014 року (вх. від №9014195250 від 18.03.2014р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 554097,00 грн.

Суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість складається з частини від'ємного значення ПДВ, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг у попередніх податкових періодах, а саме за лютий 2014 року в січні 2014 року. Дані суми від'ємного значення ПДВ виникли за рахунок придбання товарів/послуг у наступних постачальників, а саме: ФГ «Криниця» (код за ЄДРПОУ 31365215) та ФГ «Таврія - Скіф» (код за ЄДРПОУ 23878863).

Відповідно до інформації, отриманої від слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в процесі аналізу ланцюгу постачання ФГ «Криниця» та ФГ «Таврія - Скіф» за січень 2014 року встановлено перелік СГД, які мають ознаки надання ризикового податкового кредиту з ПДВ, підприємства з ознаками ризику, які мають стан відмінний від нульового, а фінансово-господарські операції мають ознаки безтоварності.

Зокрема, ФГ «Криниця» на суму ПДВ 348880,46 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ПП "Він-Грейн" (код за ЄДРПОУ 13327760) на суму ПДВ 61333,33 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ТОВ "Шакур" (код за ЄДРПОУ 32668563) на суму ПДВ 60000 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ТОВ "Аматекс-Україна" (код за ЄДРПОУ 36804863) на суму ПДВ 406071,17 грн. (стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження).

ФГ «Таврія - Скіф» (код за ЄДРПОУ 23878863) на суму ПДВ 314166,67 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ТОВ "Техноторг-Дон" (код за ЄДРПОУ 31764816) на суму ПДВ 140333,33 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ПАТ "Кам'янець-Подільськсільмаш" (код за ЄДРПОУ 236062) на суму ПДВ 6500,00 грн. (стан 4 - порушено провадження у справі про банкрутство).

ФГ "Таврія-Скіф" на суму ПДВ 314166,67 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ТОВ "Байєр" (код за ЄДРПОУ 22911794) на суму ПДВ 130915,84 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ПРАТ "Бліц-Інформ" (код за ЄДРПОУ 20050164) на суму ПДВ 19115,03 грн. (стан 4 - порушено провадження у справі про банкрутство).

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пп.200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 1 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004р. № 451/501/132, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.08.2004р.№ 971/9570, передбачено, що державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі протягом місяця, але не пізніше десяти днів до початку кожного місяця, виходячи з результатів завершених документальних перевірок, включаючи виконання вимог Державної податкової адміністрації України щодо проведення зустрічних перевірок, забезпечують подання до Департаменту оподаткування юридичних осіб зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування грошовими коштами в кожному регіоні та інформацію за суб'єктами підприємницької діяльності, за якими прийнято обґрунтоване рішення щодо законності відшкодування податку на додану вартість у сумі 100 тис. грн. і більше.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем в порушення п.п.4.6.3, п.п.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013р. №678, п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 п.200.4 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року на суму 554097,00 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Рост Ойл Н», з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ «Альянс Хліборобів», код за ЄДРПОУ 37031668, ТОВ «Широкі Лани», код за ЄДРПОУ 38436397 та з наступними контрагентами-покупцями ТОВ «АТ Каргілл», код за ЄДРПОУ 20010397, ТОВ «Креатин», код за ЄДРПОУ 31146251, ТОВ «Фалькон-Україна», код за ЄДРПОУ 37674718, ТОВ «СП Укрсоя», код за ЄДРПОУ 37278720, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013р. по 30.11.2013 р.

За результатами здійснених заходів складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки №7/22-00/38169689 від 05.02.2014р.

Згідно з висновками, викладеними в акті, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що за перевіряємий період - листопад 2013 року ТОВ «Рост Ойл Н» має стан 9 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Дата внесення запису 25.01.2014 року.

При цьому в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин вжито такі заходи: ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва СУ ФР ГУ Міндоходів у Миколаївській області направлено запит на відпрацювання ризикового платника податків ТОВ «Рост Ойл Н» від 22.01.2014 року №6/14-05-18-036, на який від СУ ФР ГУ Міндоходів у Миколаївській області отримано висновок «Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України» від 31.01.2014р. №477/4/14-03-07-04, згідно якого ТОВ «Рост Ойл Н» (код ЄДРПОУ 38169689) за податковою адресою: 54052, м. Миколаїв, вул. Ленінградська, буд.7-А, кв.138 не знаходиться.

Відповідно до рапорту ГОВ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області встановлено, що за вказаною адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська знаходиться багатоповерховий будинок №7-А, в якому знаходиться квартира №118, прописаний та проживає засновник ТОВ «Рост Ойл Н» гр. ОСОБА_3 На момент перевірки гр. ОСОБА_3 за вказаною адресою був відсутній. Під час телефонної розмови 28.01.2014 року директору підприємства задано декілька питань, які безпосередньо пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства. На поставлені питання, ОСОБА_3, як директор підприємства та особа, яка повинна орієнтуватись у діяльності підприємства, відповісти по справі не зміг.

Відповідно до рапорту від ГОВ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, який надано до висновку, від СУ ФР ГУ Міндоходів у Миколаївській області отримано висновок «Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України» від 31.01.2014р. №477/4/14-03-07-04.

В ході проведення аналізу ТОВ «Рост Ойл Н» у листопаді 2013 року ознак фіктивності відповідно до ст.55-1 Господарського кодексу України, встановити не представилось можливим. В той же час, можливо припустити, що ТОВ «Рост Ойл Н» створено з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів господарської діяльності. За результатами відпрацювання встановлено причетність посадових осіб та засновників до створення та діяльності суб'єкта господарювання.

Основні фонди відсутні (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, що має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності.

Операції з приймання-передачі робіт (послуг) не проводились, та як наслідок у ході аналізу не виявлено факту передачі робіт (послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з їх відсутністю.

Також, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р.

За результатами здійснених заходів складено акт №2260/26-59-22-01/30127924 від 09.12.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924), відповідно до якого встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно інформаційного ресурсу Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» який використовується податковим органом, станом на момент проведення зустрічної звірки, стан підприємства: 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». На дату складання акту зустрічної звірки місцезнаходження ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) не встановлено.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704. первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України від 16.07.99 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями).

В ході проведення аналізу податковим органом встановлено, що ТОВ «Рост Ойл Н» за юридичною адресою не знаходиться, основні фонди відсутні (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, що має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: - неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Згідно п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу, із змінами та доповненнями: об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Положення статті 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

Згідно пп. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підстав і податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до вимог п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом.

Відповідно до п.201.6.ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Підпунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено що, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків. Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій. Слід зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків відносяться спеціальні судові доктрини. Щодо правочинів між Позивачем та зазначеними вище підприємствами, доречним є застосування доктрини «Ділова мета» (business purpose) та «Реальність господарської операції». Суть доктрини полягає у тому, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною сутністю операцій та такий правочин визнається недійсним. При цьому обов`язок доказування розумного змісту покладається на учасників правочину. Приклад: Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Halifax.

Враховуючи викладене, у ТОВ «Рост Ойл Н» та ТОВ «Вторметекспорт» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців за перевіряємий період відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5, п. 48.7 ст.48, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Рост Ойл Н», ТОВ «Вторметекспорт» та їх контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у контрагентів позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

У зв'язку з вищевикладеним, податковий орган зазначає, що звіркою неможливо встановити реальність господарських операцій ТОВ «Рост Ойл Н» та ТОВ «Вторметекспорт», у зв'язку з відсутністю у посадових осіб первинних документів та відсутністю на підприємстві господарських операцій з контрагентами-постачальниками, ознак зміни (прибуття-вибуття) активів підприємства.

Тобто, звіркою ТОВ «Рост Ойл Н» та ТОВ «Вторметекспорт» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Фалькон-Україна» за період листопад 2013 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за перевіряємий період, які підпадають під визначення ст.134, ст.138, ст.185, ст.198 Податкового кодексу України за період жовтень і листопад 2013 року.

Отже, податковий кредит, сформований ТОВ «Фалькон-Україна» по взаємовідносинах з ТОВ «Рост Ойл Н» та ТОВ «Вторметекспорт» за період жовтень-листопад 2013 року підлягають зменшенню до « 0».

На підставі зазначеного, суд погоджується із висновком податкового органу, що на порушення положень ст.17 Господарського кодексу України, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4. ст.200, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Фалькон-Україна» завищило суму від'ємного значення по декларації з ПДВ за лютий 2014 року на суму 132 909,29 грн., що призвело до завищення суми податку на додану вартість заявлену на рахунок платника у банку за березень 2014 року на суму 129 893,00 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, встановлення завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 683 180,00 грн. та нараховання штрафних санкцій у розмірі 170 997,50 грн. здійснено відповідачем на законних підставах, що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014р. №0000261501 винесене ДПІ у Святошинському районі м. Києва правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко