Постанова

від 20.01.2015 по справі 826/8894/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8894/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Україна" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Україна" (далі по тексту - ТОВ "Фалькон-Україна") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення відповідача від 10 червня 2014 року № 0000261501, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмір 683 180 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 170 997, 50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Фалькон-Україна» зареєстроване 13.04.2011 в Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.04.2011 №0721020000026271. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 37674718.

ТОВ «Фалькон-Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.04.2011 за №11828 та перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.11.2012. №200069665, виданого ДПІ у Святошинському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер №376747126579, ТОВ «Фалькон-Україна» зареєстровано платником ПДВ з 01.11.2012.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Фалькон-Україна» (код за ЄДРПОУ 37674718) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 554 097,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відображену у податковій декларації з ПДВ, подану за відповідний звітний (податковий період) декларація №9014195250 від 18.03.2014 та за березень 2014 року у розмірі 129 893,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відображену у податковій декларації з ПДВ, подану за відповідний звітний (податковий період) декларація №9021583689 від 18.04.2014.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 27.05.2014 № 248/15-01-50/37674718 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, встановлено порушення позивачем:

- п.п.4.6.3, п.п.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Фалькон-Україна» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року на 554 097,00 грн.;

- п.п.4.6.3, п.п.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, ст.17 Господарського кодексу України, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4. ст.200, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Фалькон-Україна» завищено від'ємне значення по декларації з ПДВ за лютий 2014 року на суму 132 909,29 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 року на 129 893,00 грн.

Висновки Акта перевірки відповідач обґрунтовує тим, що ТОВ «Фалькон-Україна» в додатках 2 до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий та березень 2014 року не вказано період виникнення суми від'ємного значення.

Окрім того, ТОВ «Фалькон-Україна» придбавало товари які призначалися для використання їх в неоподатковуваних операціях та формувало на їх підставі податковий кредит, чим порушило вимоги п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України.

Також, на думку відповідача, ТОВ «Фалькон-Україна» до податкового кредиту за січень 2014 року безпідставно включено податкову накладну від 10.01.2014 №5/2 на загальну суму ПДВ 376 66,67 грн., виписану на підставі договору поставки від 09.11.2014 №090114Д, проте, перевіркою встановлено, що фактично вищезазначений договір поставки відсутній, чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

У ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), а саме: за листопад 2013 року ТОВ «РостОйл Н» на суму 117555,67 грн.; за жовтень 2013 року ТОВ «Вторметекспорт» на суму 15353,62 грн.

Водночас, ТОВ «РостОйлН» та ТОВ «Вторметекспорт» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Фалькон-Україна» за період листопад 2013 року, оскільки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вказаний період. Отже, як вважає відповідач, податковий кредит сформований ТОВ «Фалькон-Україна» по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами за період жовтень - листопад 2013 року підлягає зменшенню до 0, а тому ТОВ «Фалькон-Україна» завищило суму від'ємного значення по декларації з ПДВ за лютий 2014 року на суму 132 909,29 грн., що призвело до завищення суми податку на додану вартість заявлену на рахунок платника у банку за березень 2014 року на суму 129 893,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач звернувся до ДПІ у Святошинському районі м. Києва із запереченнями №278 від 30.05.2014, до яких було долучено завірену належним чином копію договору поставки від 09.11.2014 №090114Д.

За результатами розгляду заперечень ДПІ у Святошинському районі м. Києва внесла зміни до Акта перевірки, замінивши посилання на нормативно-правовий акт, який втратив чинність (Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492), посиланнями на відповідні пункти чинного нормативно-правового акту - Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 №678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 за № 2094/24626, в іншій частині заперечення залишено без задоволення, а висновки Акта перевірки - без змін.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014 №0000261501, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 683 180,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 170 997,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступних установлених в ході перевірки та під час розгляду справи обставин.

Згідно з поданою ТОВ «Фалькон-Україна» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за лютий 2014 року (вх. №9014195250 від 18.03.2014) та додатками до неї, вбачається, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлена на рахунок платника у банку за лютий 2014 року, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за січень 2014 року складає 554 097,00 грн.

Згідно з поданою ТОВ «Фалькон-Україна» до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податковою декларацією з ПДВ за березень 2014 року (вх. №9021583689 від 18.04.2014) та додатками до неї, вбачається, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлена на рахунок платника у банку за березень 2014 року, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за лютий 2014 року складає 129 893,00 грн.

Водночас, відповідно до даних Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) у додатках позивачем не вказано період виникнення суми від'ємного значення.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції погодився із висновком податкового органу, що ТОВ «Фалькон-Україна» порушило вимоги п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 №678.

Також у ході перевірки установлено, що між позивачем та ФГ «Таврія-Скіф» (код за ЄДРПОУ 23878863) укладено договір купівлі продажу №59 від 26.12.2013.

Відповідно до умов договору від 26.12.2013. ФГ «Таврія-Скіф» поставляє ТОВ «Фалькон-Україна» товар (кукурудзу), а Покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар відповідно до умов цього Договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав суду видаткові та податкові накладні, акти здачі-приймання, товарно-транспортні накладні тощо.

Вищенаведені операції відображено ТОВ «Фалькон-Україна» в бухгалтерському обліку відповідно оборотно-сальдовим відомостям по рахунку 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту податкової декларації за січень 2014 року.

У подальшому, ТОВ «Фалькон-Україна» уклало договір поставки з «ФальконГлобалТрейд ЛЛП» від 13.12.2013 №0114СРТ про наступне: ТОВ «Фалькон-Україна» (Продавець) поставляє сировину «ФальконГлобалТрейд ЛЛП», а Покупець зобов'язується прийняти товар та повністю розрахуватись відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до умов договору ТОВ «Фалькон-Україна» оформлено вантажно-митні декларації та податкові накладні.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу, що ТОВ «Фалькон-Україна» придбавало товари, які призначалися для використання їх в неоподатковуваних операціях та неправомірно формувало податковий кредит, чим порушило вимоги п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України.

Окрім того, як установлено судом першої інстанції, ТОВ «Фалькон-Україна» до податкового кредиту за січень 2014 року включено суму ПДВ 37666,67 грн. по податковій накладній від 10.01.2014№5/2.

У вищезазначеній податковій накладній в полі «вид цивільно-правового договору» вказано «договір поставки від 09.11.2014 №090114Д».

Проте, вказаний договір під час перевірки податковому органу наданий не був, в результаті чого відповідач дійшов до висновку, що фактично вищезазначений договір поставки відсутній.

Копія договору поставки була надана позивачем, зокрема до суду першої інстанції, проте позивач не надав суду доказів поважності причин, через які вказаний договір не надавався податковому органу під час проведення перевірки.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що надана копія договору не містить розбірливої печатки постачальника, яка давала б можливість ідентифікувати суб'єкт господарської діяльності - СФГ «Колос».

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції погодився із висновком податкового органу про порушення ТОВ «Фалькон-Україна» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: до податкового кредиту за січень 2014 року включено податкову накладну від 10.01.2014 №5/2 на загальну суму ПДВ 37 666,67 грн., виписану на підставі договору поставки від 09.11.2014 №090114Д, який фактично відсутній.

Крім того, установлено, що згідно з поданою ТОВ «Фалькон-Україна» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за лютий 2014 року (вх. від №9014195250 від 18.03.2014р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 554097,00 грн.

Суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість складається з частини від'ємного значення ПДВ, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг у попередніх податкових періодах, а саме за лютий 2014 року в січні 2014 року. Дані суми від'ємного значення ПДВ виникли, зокрема, за рахунок придбання товарів/послуг у наступних постачальників: ФГ «Криниця» (код за ЄДРПОУ 31365215) та ФГ «Таврія - Скіф» (код за ЄДРПОУ 23878863).

У ході перевірки позивача установлено, що відповідно до інформації, отриманої від слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в процесі аналізу ланцюгу постачання ФГ «Криниця» та ФГ «Таврія - Скіф» за січень 2014 року встановлено перелік СГД, які мають ознаки надання ризикового податкового кредиту з ПДВ, підприємства з ознаками ризику, які мають стан відмінний від нульового, а фінансово-господарські операції мають ознаки безтоварності.

Зокрема, ФГ «Криниця» на суму ПДВ 348880,46 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ПП «Він-Грейн» (код за ЄДРПОУ 13327760) на суму ПДВ 61333,33 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ТОВ «Шакур» (код за ЄДРПОУ 32668563) на суму ПДВ 60000 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ТОВ «Аматекс-Україна2 (код за ЄДРПОУ 36804863) на суму ПДВ 406071,17 грн. (стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження).

ФГ «Таврія - Скіф» (код за ЄДРПОУ 23878863) на суму ПДВ 314166,67 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ТОВ «Техноторг-Дон» (код за ЄДРПОУ 31764816) на суму ПДВ 140333,33 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ПАТ «Кам'янець-Подільськсільмаш» (код за ЄДРПОУ 236062) на суму ПДВ 6500,00 грн. (стан 4 - порушено провадження у справі про банкрутство).

ФГ «Таврія-Скіф» на суму ПДВ 314166,67 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ТОВ «Байєр» (код за ЄДРПОУ 22911794) на суму ПДВ 130915,84 грн., яке здійснило придбання товарів/послуг в січні 2014 року у ПРАТ «Бліц-Інформ» (код за ЄДРПОУ 20050164) на суму ПДВ 19115,03 грн. (стан 4 - порушено провадження у справі про банкрутство).

Окрім того, у ході перевірки установлено, що ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «РостОйл Н», з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками, зокрема,ТОВ «Фалькон-Україна» , код за ЄДРПОУ 37674718, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013 по 30.11.2013.

За результатами здійснених заходів складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 05.02.2014№7/22-00/38169689.

Згідно з висновками, викладеними в акті, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що за перевіряємий період - листопад 2013 року ТОВ «РостОйл Н» має стан 9 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Дата внесення запису 25.01.2014.

При цьому, в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин вжито такі заходи: ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва СУ ФР ГУ Міндоходів у Миколаївській області направлено запит на відпрацювання ризикового платника податків ТОВ «РостОйл Н» від 22.01.2014 №6/14-05-18-036, на який від СУ ФР ГУ Міндоходів у Миколаївській області отримано висновок «Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України» від 31.01.2014 №477/4/14-03-07-04, згідно якого ТОВ «РостОйл Н» (код ЄДРПОУ 38169689) за податковою адресою: 54052, м. Миколаїв, вул. Ленінградська, буд.7-А, кв.138 не знаходиться.

В ході проведення аналізу ТОВ «РостОйл Н» у листопаді 2013 року ознак фіктивності відповідно до ст.55-1 Господарського кодексу України, встановити не представилось можливим. Водночас, можливо припустити, що ТОВ «РостОйл Н» створено з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів господарської діяльності. За результатами відпрацювання встановлено причетність посадових осіб та засновників до створення та діяльності суб'єкта господарювання.

Основні фонди відсутні (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, що має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності.

Операції з приймання-передачі робіт (послуг) не проводились та, як наслідок, у ході аналізу не виявлено факту передачі робіт (послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з їх відсутністю.

Також ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.10.2013 по 31.10.2013.

За результатами здійснених заходів складено акт №2260/26-59-22-01/30127924 від 09.12.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924), відповідно до якого встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно інформаційного ресурсу Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» який використовується податковим органом, станом на момент проведення зустрічної звірки, стан підприємства: 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». На дату складання акту зустрічної звірки місцезнаходження ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) не встановлено.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу, що звіркою ТОВ «РостОйл Н» та ТОВ «Вторметекспорт» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Фалькон-Україна» за період листопад 2013 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за перевіряємий період, які підпадають під визначення ст.134, ст.138, ст.185, ст.198 Податкового кодексу України за період жовтень і листопад 2013 року.

Отже, податковий кредит, сформований ТОВ «Фалькон-Україна» по взаємовідносинах з ТОВ «РостОйл Н» та ТОВ «Вторметекспорт» за період жовтень-листопад 2013 року, підлягають зменшенню до « 0».

Враховуючи вище викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем в порушення п.п.4.6.3, п.п.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 №678, п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 п.200.4 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року на суму 554097,00 грн.

Крім того, на порушення положень ст.17 Господарського кодексу України, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Фалькон-Україна» завищило суму від'ємного значення по декларації з ПДВ за лютий 2014 року на суму 132 909,29 грн., що призвело до завищення суми податку на додану вартість заявлену на рахунок платника у банку за березень 2014 року на суму 129 893,00 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам цієї справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" та статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.

Згідно п.13 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013р. №678, у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, а згідно п.14 розділу ІІІ додатком до декларації є Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).

Відповідно до п.4.6 розділу V Порядку № 678, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2). Додаток 2 до податкової декларації передбачає відображення (кол.2,3) по періодах виникнення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем допущено порушення при формуванні Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), а саме: не вказано період виникнення суми від'ємного значення.

Водночас, колегія суддів виходить з того, що здійснена позивачем помилка під час заповнення та подання обов'язкового додатку до декларації (розрахунку) має кваліфікуватися як заповнення податкової звітності з порушенням законодавчо встановлених вимог, що має наслідком невизнання податковим органом відповідних документів податковою звітністю. Однак, саме по собі порушення порядку заповнення цього додатку до декларації не може бути підставою для висновку про неправильність задекларованих платником показників, зокрема, про завищення ним заявленої до відшкодування суми ПДВ.

У цьому випадку дослідженню підлягають саме обставин, які б свідчили про неправильність обчислення або про неправомірність декларування позивачем сум від'ємного значення ПДВ в поданих ним деклараціях. Вказане порушення порядку заповнення додатків до декларації за відсутності інших обставин, які свідчать про вчинення позивачем податкових порушень, не може спричинити неправомірне завищення ТОВ «Фалькон-Україна» задекларованих показників бюджетного відшкодування ПДВ, а також не може бути підставою для позбавлення платника податків права на відповідне бюджетне відшкодування ПДВ.

Щодо придбання ТОВ «Фалькон-Україна» зернових культур та подальшої їх реалізації нерезиденту, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника .

У той же час, пунктом 197.21 статті 197 ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім постачання та вивезення в митному режимі експорту таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ (Перехідних положень) Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи установлено, що основним видом діяльності за КВЕД контрагентів позивача ФГ «Криниця» та ФГ «Таврія-Скіф» є вирощування зернових культур.

Зважаючи на те, що ТОВ «Фалькон-Україна» придбавало зернові культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а подальшу експортну реалізацію цього зерна здійснювало після 01.01.2014, колегія суддів дійшла висновку про те, що посилання податкового органу та суду першої інстанції на порушення позивачем положень пункту 198.4 статті 198 ПК України є необґрунтованими.

Стосовно включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ 37666,67 грн. по податковій накладній від 10.01.2014№5/2, виписаній на підставі договору поставки від 09.11.2014 №090114Д, суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас, у положеннях пункту 44.6 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Так, колегією суддів було досліджено долучену до матеріалів справи копію договору поставки від 09.01.2014 №090114Д, яку позивач надавав податковому органу разом із запереченнями на Акт перевірки до прийняття оспорюваного у справі рішення, та встановлено, що вказаний документ містить всі передбачені законодавством реквізити, зокрема, чіткий відтиск печатки контрагента позивача ФГ «Колос».

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки податкового органу та суду першої інстанції щодо фактичної відсутності договору поставки від 09.01.2014 №090114Д та неправомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної від 10.01.2014№5/2 з цих підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з висновками актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача податковим органом встановлено, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «РостОйл Н» та ТОВ «Вторметекспорт» із підприємствами-контрагентами не підтверджено.

Проте, як вбачається із зазначених актів, зустрічні звірки фактично не відбулись, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не можуть бути належними та беззаперечними доказами відсутності реального характеру фінансово-господарських відносин ТОВ «Фалкон-Україна» з ТОВ «РостОйл Н» та ТОВ «Вторметекспорт».

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, колегія суддів знаходить помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності реального здійснення господарських відносин ТОВ «Фалкон-Україна» з ТОВ «РостОйл Н», ТОВ «Вторметекспорт», ФГ «Криниця», ФГ «Таврія-Скіф», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит підприємства з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено в ході перевірки ТОВ «Фалкон-Україна», між позивачем та ТОВ «РостОйл Н», ФГ «Криниця», ФГ «Таврія-Скіф» були укладені відповідні договори поставок товарів та надання послуг (ТОВ «Вторметекспорт»).

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту14.1 статті14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Пунктом 6.2 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставина фактичної поставки товару підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Як установлено в ході розгляду цієї справи, надані ТОВ «Фалкон-Україна» первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, оформленні в межах виконання договорів, укладених позивачем з контрагентами ТОВ «РостОйл Н», ТОВ «Вторметекспорт», ФГ «Криниця», ФГ «Таврія-Скіф», відповідають вимогам податкового та бухгалтерського законодавства.

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Як установлено під час розгляду справи, результати спірних правовідносин між позивачем і ТОВ «РостОйл Н», ТОВ «Вторметекспорт», ФГ «Криниця», ФГ «Таврія-Скіф» належним чином відображені у податковій звітності, відповідають зареєстрованому економічному змісту діяльності як позивача, так і його контрагентів. Реальність отримання за договорами послуг/товарів також підтверджена відповідними дослідженими вході розгляду справи первинними документами.

У свою чергу, реальне понесення витрат ТОВ «Фалкон-Україна» на отримання товарів підтверджено дослідженими під час розгляду справи банківськими документами - платіжними дорученнями.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Так, на момент укладення та виконання спірних правочинів позивачем з ТОВ «РостОйл Н», ТОВ «Вторметекспорт», ФГ «Криниця», ФГ «Таврія-Скіф» юридичні особи-контрагентів позивача не були припинені у визначеному законом порядку та на час вчинення господарських взаємовідносин були наділені адміністративною процесуальною дієздатністю.

Відповідно до змісту рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які на підставі частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали цієї справи, на момент здійснення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості, які б ставили під сумнів цивільну правоздатність контрагентів позивача ТОВ «РостОйл Н», ТОВ «Вторметекспорт», ФГ «Криниця», ФГ «Таврія-Скіф».

У свою чергу, податковий орган не надав доказів недобросовісності дій позивача, тобто факту обізнаності ТОВ «Фалкон-Україна» про можливе порушення вимог законодавства його контрагентами.

При цьому, на думку колегії суддів, відсутність платника податків за місцем реєстрації та можлива його діяльність поза межами правового поля не може свідчити про нереальність здійснення правочинів, оскільки платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги доведеність позивачем доцільність та подальше використання у власній господарській діяльності отриманих від контрагентів товарів та послуг зі зберігання зерна.

Таким чином, з підстав вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили про можливу недобросовісність ТОВ «Фалкон-Україна» під час здійснення ним господарських операцій з придбання товарів/послуг у ТОВ «РостОйл Н», ТОВ «Вторметекспорт», ФГ «Криниця», ФГ «Таврія-Скіф», а також про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами правовідносин з цими контрагентами.

Аналізуючи обставини цієї справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків акта перевірки щодо завищення ТОВ «Фалькон-Україна» заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року на 554 097,00 грн. та за березень 2014 року на 129 893,00 грн.

Отже, оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.06.2014р. №0000261501 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Україна" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Україна" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10 червня 2014 року № 0000261501.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.