Постанова

від 16.07.2014 по справі 2а-8214/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2014 року 13:58 № 2а-8214/11

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю: позивача - ОСОБА_1, та представників: позивача - ОСОБА_2, відповідача - Сакала Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2011 року № 0000861705/0, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 червня 2011 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 07 квітня 2011 року № 0000821705.

29 липня 2011 року позивачем до суду було подано заяву про зміну предмету позову, в якій ФОП ОСОБА_1 просила скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 11 квітня 2011 року № 0000861705/0.

Справа перебувала у провадженні судді Добрянської Я.І. Справі був присвоєний № 2а-8214/11/2670.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року, в задоволенні позовних вимог повністю відмолено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2011 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року, позивачем було подано касаційну скаргу, яку за наслідками розгляду в суді касаційної інстанції задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (ухвала ВАСУ від 14 травня 2014 року, справа № К/9991/22814/12).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року справу № 2а-8214/11/2670 прийнято до провадження суддею Погрібніченком І.М.

25 червня 2014 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Деснянському районі міста Києва на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

Змінені позовні вимоги мотивовано тим, що на момент анулювання свідоцтва - 28.05.2009 р. у позивача була сума залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступною податкового періоду (рядок 26) в розмірі 15 504 грн., яка сплачена до бюджету та залишається податковим кредитом та підлягає бюджетному відшкодуванню, отриманого 12.07.2007 р. за податковою накладною № 213 на суму сплаченого ПДВ 26 908,08 грн.

Натомість, податковий орган незаконно визначив порушення позивачем нарахування та сплати ПДВ та протиправно донарахував зобов'язання у вигляді платежу з ПДВ за несплачений податок на додану вартість та штрафні санкції.

На переконання ФОП ОСОБА_1, оскільки платник податків не мав податкового боргу за жодним з періодів, вчасно сплачував податок на додану вартість та не мав заборгованості за податками, загальнообов'язковими платежами та у позивача був в наявності задекларований податковий кредит, податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. № 0000861705/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ по вітчизняних товарах в розмірі 64 637 грн., має бути скасоване.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

Податковий орган подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що за результатами перевірки позивача обсяги придбання продукції протягом періоду склали 166 974 грн.; податковий кредит визначений в сумі 32 056 грн.; встановлено розбіжність між задекларованою сумою чистих зобов'язань та фактичною в сумі 7 230 грн.

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позову відмовити, в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.04.2003 р. за № 23299.

На податковий облік у ДПІ у Деснянському районі м. Києва СПД-ФО ОСОБА_1 стала 29.04.2003 р. за № 22044.

Відповідно до паспортних даних та свідоцтва про державну реєстрацію місцезнаходження СПД-ФО ОСОБА_1: АДРЕСА_1.

Місце здійснення господарської діяльності: приміщення площею 53,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та орендується приватним підприємцем у ТОВ «Ріелті-Сервіс» код ЄДРПОУ 33633154.

СПД-ФО ОСОБА_1, як платник податку на додану вартість, зареєстрована в ДПІ у Деснянському районі м. Києва. Свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_3 від 13.10.2005 р., індивідуальний податковий номер платника ПДВ - НОМЕР_2. Свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_3 анулювано 28.05.2009 р. СПД-ФО ОСОБА_1 зареєстрована як платник податку на додану вартість 05.06.2009 р. - свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_4.

В період з 17.11.2010 р. по 30.11.2010 р. (термін проведення перевірки продовжувався на 10 робочих днів з 01.12.2010 р. по 14.12.2010 р. на підставі наказу ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 30.11.2010 р. № 1332, направлення № 1048/17-05 від 01.12.2010 р.) ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питання оподаткування суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено Акт № 8136/17-05/НОМЕР_2 від 17.12.2010 р. (далі - Акт № 8136/17-05/НОМЕР_2).

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення вимог, зокрема:

- пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 та п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 p., із змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 23 740 грн. за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р. (в березні 2008 р.-407, в квітні 2008 р. - 3 729 грн., в травні 2008 р. - 2 664 грн., в червні 2008 р. - 3 336 грн., в липні 2008 р. - 318 грн., в серпні 2008 р. - 1 105 грн., в вересні 2008 р. - 686 грн., в жовтні 2008 р. - 3 449 грн., в листопаді 2008 р. - 2 536 грн., в грудні 2008 р. - 5 447 грн.) та за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 20 111 грн. За результатами перевірки донараховано податку на додану вартість в сумі 43 851 грн.;

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 із змінами та доповненнями та п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. за № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями, приватним підприємцем не записано до книги обліку та витрат та не оприбутковано готівкові кошти в 1 кв. 2008 р. на загальну суму 23 683 грн. та за 2 кв. 2009 р. - 5 220 грн., за 4 кв. 2009 р. - 28 474 грн.

На підставі Акту перевірки № 8136/17-05/НОМЕР_2 ДПІ у Деснянському районі м. Києва за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 31 грудня 2010 року № 0004461705.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду скарги від 14.03.2011 р. № 364/В/25-214 скаргу суб'єкта господарювання ОСОБА_1 задоволено, рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.12.2010 р. № 0004461705 скасовано.

Після чого, 21 березня 2010 року відповідачем було прийнято нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» № 0000641705, яке листом ДПА у м. Києві від 08.04.2011 р. № 1516/8/17-347 було відкликане.

07 квітня 2011 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0000821705 на суму фінансової санкції 286 885 грн.

11 квітня 2011 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва, на підставі Акта перевірки № 8136/17-05/НОМЕР_2 від 17.12.2010 р. та рішення ДПА у м. Києві за № 4062/7/25-214 від 28.03.2011 р., прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000861705/0, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 та п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 p., із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 64 637 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 41 502 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 135 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржене в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПА України, яка своїм рішенням від 31.05.2011 р. № 5231/В/25-0315 його скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

В зв'язку із зміною позивачем предмету та підстав позову, вимогами ФОП ОСОБА_1 є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2011 року № 0000861705/0.

Незгода з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ФОП ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що була чинною в момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8 1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «а» цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «е» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті «в» цього пункту.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах «а» - «б» цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «е» цього пункту.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання; якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Приписами п. 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Матеріалами підтверджено, що в період з 4 кварталу 2007 р. по 30.09.2010 р. СПД-ФО ОСОБА_1 надавала послуги в сфері комп'ютерної вишивки, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

СПД-ФО ОСОБА_1, як платник податку на додану вартість, зареєстрована в ДПІ у Деснянському районі м. Києва. Свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_3 від 13.10.2005 р., індивідуальний податковий номер платника ПДВ - НОМЕР_2.

Починаючи з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. приватний підприємець не подавала до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, в зв'язку із чим, 28 травня 2009 року згідно з актом № 88/29-111 свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість було анульоване.

03.06.2009 р. СПД-ФО ОСОБА_1 подала заяву на реєстрацію платника податку на додану вартість.

Як платник податку на додану вартість СПД-ФО ОСОБА_1 зареєстрована 05.06.2009 р., свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_4, після чого позивач податкові декларації з ПДВ в період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. подавав до ДПІ у Деснянському районі м. Києва поквартально без порушень строків їх подання.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. СПД-ФО ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 11 253 грн. У перевіряємому періоді підприємець не займалась зовнішньоекономічною діяльністю не користувалась пільгами з податку на додану вартість.

Відповідно до показників, відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість СПД-ФО ОСОБА_1 обсяги поставки продукції протягом перевіряємого періоду склали 56 267 грн., податкові зобов'язання (рядки 1-9 Декларації) визначені в сумі 11 253 грн.

За результатами перевірки реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, руху коштів на банківському рахунку, книг обліку доходів та витрат, актів виконаних робіт, обсяги поставки продукції протягом перевіряємого періоду склали 56 257 грн., податкові зобов'язання визначені в сумі 11 253 грн. Розбіжностей не встановлено.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. не встановлено заниження або завищення задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ СПД-ФО ОСОБА_1 показників у рядку 1 декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, податкові зобов'язання СПД-ФО ОСОБА_1 з податку на додану вартість формувались відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, тобто по першій події, що відбувалась раніше (дата зарахування коштів на рахунок підприємця від покупця як оплата за товар або дата відвантаження товарів, робіт, послуг).

Також, за вказаний вище період (з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.) СПД-ФО ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 4 427 грн.

Відповідно до показників, відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість СПД-ФО ОСОБА_1 обсяги придбання (рядок 10-17 Декларації) склали в сумі 22 133 грн., податковий кредит (рядок 17 Декларації) в сумі 4 427 грн.

За результатами перевірки реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, руху коштів по рахунку, книг обліку доходів та витрат, обсяги придбання склали в сумі 22 133 грн., податковий кредит - в сумі 4 427 грн.

Тобто, за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. податковим органом не встановлено завищення або заниження задекларованих СПД-ФО ОСОБА_1 показників декларації у рядку 10.1.

Таким чином, податковий кредит з податку на додану вартість в перевіряємий період (з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.) позивачем був сформований відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-В, тобто по першій події (на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)).

Стосовно інших перевіряємих періодів, зокрема з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. по декларуванню податкового зобов'язання та формуванню платником податків податкового кредиту, суд зазначає наступне.

За період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. СПД-ФО ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 5 708 грн.

Відповідно до показників, відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість СПД-ФО ОСОБА_1 обсяги поставки продукції протягом перевіряємого періоду склали 28 543 грн., податкові зобов'язання (рядки 1-9 Декларації) визначені в сумі 5 708 грн.

Відповідно до наданих документів на перевірку (реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, руху коштів на банківському рахунку, книг обліку доходів та витрат, актів виконаних робіт) встановлено, що позивачем в період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Деснянському районі м. Києва не подавалися та не декларувалися податкові зобов'язання.

За результатами перевірки обсяги поставки продукції протягом періоду склали 229 004 грн., податкові зобов'язання визначені в сумі 45 799 грн. Встановлено розбіжність між задекларованою сумою чистих зобов'язань та фактичною в сумі 40 091 грн.

Щодо формування податкового кредиту, перевіркою було встановлено, що за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. СПД-ФО ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 5 241 грн.

Відповідно до показників, відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість СПД-ФО ОСОБА_1 обсяги придбання (рядок 10-17 Декларації) склали в сумі 26 203 грн., податковий кредит (рядок 17 Декларації) в сумі 5 241 грн.

За період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. СПД-ФО ОСОБА_1 не подавалися декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до наданих документів на перевірку (реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, руху коштів на банківському рахунку, книг обліку доходів та витрат, актів виконаних робіт) встановлено, що позивачем в період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Деснянському районі м. Києва не подавалися та не декларувався податковий кредит.

За результатами перевірки обсяги придбання продукції протягом періоду склали 109 287 грн., податковий кредит визначений в сумі 21 934 грн. Встановлено розбіжність між задекларованою сумою чистих зобов'язань та фактичною в сумі 16 693 грн.

Також, перевіркою встановлено, що в перевіряємий період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. СПД-ФО ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 43 914 грн.

Відповідно до показників, відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість СПД-ФО ОСОБА_1 обсяги поставки продукції протягом перевіряємого періоду склали 219 573 грн., податкові зобов'язання (рядки 1-9 Декларації) визначені в сумі 43 914 грн.

За період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. СПД-ФО ОСОБА_1 не подавалися декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до наданих документів на перевірку (реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, руху коштів на банківському рахунку, книг обліку доходів та витрат, актів виконаних робіт) встановлено, що позивачем в період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Деснянському районі м. Києва не подавалися та не декларувалися податкові зобов'язання.

За результатами перевірки обсяги поставки продукції протягом періоду склали 284 002 грн., податкові зобов'язання визначені в сумі 56 797 грн. Встановлено розбіжність між задекларованою сумою чистих зобов'язань та фактичною в сумі 12 883 грн.

Щодо формування податкового кредиту, перевіркою було встановлено, що за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. СПД-ФО ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 39 286 грн.

Відповідно до показників, відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість СПД-ФО ОСОБА_1 обсяги придбання (рядок 10-17 Декларації) склали в сумі 196 431 грн., податковий кредит (рядок 17 Декларації) в сумі 39 286 грн.

За період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. СПД-ФО ОСОБА_1 не подавалися декларації з податку на додану вартість.

Крім того, перевіркою встановлено, що за 3 кв. 2009 р. СПД-ФО ОСОБА_1 включено до податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість податкову накладну № 9485 від 17.10.2008 р. на суму 13 416 грн.

Як було зазначено вище, свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_3 було анулювало від 28.05.2009 р.

Відповідно до наданих документів на перевірку (реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, руху коштів на банківському рахунку, книг обліку доходів та витрат, актів виконаних робіт) встановлено, що позивачем в період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Деснянському районі м. Києва не подавалися та не декларувався податковий кредит.

Таким чином, за результатами перевірки обсяги придбання продукції протягом періоду склали 166 974 грн., податковий кредит визначений в сумі 32 056 грн. Встановлено розбіжність між задекларованою сумою чистих зобов'язань та фактичною в сумі 7 230 грн.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом було встановлено порушення вимог пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 та п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачу було донараховано податок на додану вартість в сумі 41 502 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 23 135 грн., всього донараховано 64 637 грн.

До матеріалів справи відповідачем було надано розрахунок фінансових (штрафних) санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. № 0000861705/0, з якого вбачається, що позивачу було визначено грошове зобов'язання за платежем: ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах):

- за неподачу декларацій: основний платіж - в сумі 28 086 грн., штрафні санкції - 14 387 грн.;

- за неправомірний податковий кредит (що сформований відповідно до податкової накладної від 17.10.2008 р. № 9485, виписаної ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»): основний платіж - в сумі 13 416 грн., штрафні санкції - 6 708 грн.

Таким чином, загальна сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем становить: 41 502 грн. (28 086 грн. + 13 416 грн.), за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 135 грн. (14 387 + 6 708 = 21 095 грн. + 2 040 грн. (штрафна санкція за неподачу податкових декларацій)).

Як вбачається з поданої СПД-ФО ОСОБА_1 заяви про зміну предмету та підстав позову та що не заперечувалось позивачем в судовому засіданні, податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. № 0000861705/0 в частині застосування штрафних санкцій за неподання (несвоєчасне подання) звітності платником податку в сумі 2 040 грн. - позивачем не оскаржується.

Зважаючи на те, що позивач не заперечує застосуванню до нього штрафних (фінансових) санкцій за неподання (несвоєчасне подання) ним податкових декларацій по податку на додану вартість за вказаний період, судом не вбачається неправомірності висновку відповідача щодо визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 28 086 грн., що були визначені позивачем, проте не задекларовані в встановленому законом порядку.

Щодо встановленої відповідачем основної суми податкового зобов'язання позивача по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 13 416 грн., з наявних матеріалів справи судом вбачається, що дана сума була зарахована позивачем до податкового кредиту за податковою накладною контрагента (ТОВ «ВіЕйБі Лізинг») від 17.10.2008 р. № 9485 (на період дії старого свідоцтва платника ПДВ позивача), однак в періоді 3 кварталу 2009 р., а саме на момент дії нового свідоцтва платника ПДВ, оскільки, як було встановлено вище, свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_3 було анульовано від 28.05.2009 р., а отже позивачем до складу податкового кредиту в період дії нового свідоцтва платника ПДВ було включено суму податкового зобов'язання за податковою накладною, виписаною в період дії старого свідоцтва платника ПДВ, зазначивши при цьому дані анульованого свідоцтва платника ПДВ.

У той же час, як встановлено під час розгляду даної справи та що не заперечувалось позивачем в судовому засіданні, вказана сума (13 416 грн.), що була зазначена платником податків в декларації є частиною з податкової накладної від 17.10.2008 р. № 9485, щодо решти суми, остання платником податків не заявлялась.

З наведеного вище, судом не вбачається неправомірності висновку відповідача щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 13 416 грн.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2011 року № 0000861705/0 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.07.2014 р.