Постанова

від 05.05.2014 по справі 826/652/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 травня 2014 року 13 год. 24 хв. № 826/652/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Мобілья» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2013 року № 000016150122, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Мобілья» (далі -ТОВ «Глобал Мобілья», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2013 року № 000016150122.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправність та безпідставність висновків Акта від 12.08.2013р. № 69/10-01-61, складеного ДПІ за результатами проведення камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Глобал Мобіля» у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний період червень 2013 року в частині бюджетного відшкодування у розмірі 111 824 грн. (а саме: гр. 23.2 Податкової декларації) згідно Уточнюючого розрахунку (реєстр. № 9041868972 від 14.07.2013р.) до Податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2013 року. На думку позивача посилання податківців на допущення підприємством порушень вимог п. 200.1 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 4.6.4 і 4.6.5 п. 4.6 п. 4 розд. V і п. 12.4 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (що полягає у неподанні до ДПІ разом з Уточнюючим розрахунком Додатку 2 та Додатку 3, які є обов'язковими при формуванні графи 23.2 за звітний період, за який виправляються помилки) спростовуються наступним обставинами: 1) ТОВ «Глобал Мобіля» подала до податкової інспекції в електронному вигляді Уточнюючий розрахунок до Податкової декларації з податку на додану вартість (вх. № 9041868972 від 14.07.2013р.) разом із доданими до нього належним чином оформленими Додатками Д(2) і Д(3); 2) відповідно до положень чинного податкового законодавства сам по собі факт неподання зазначених Додатків разом із Уточнюючим розрахунком не може бути підставою для зменшення платнику податків суми бюджетного відшкодування (в тому числі за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 111 824, 00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 27 956 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013р. № 000016150122.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д. В обґрунтування своїх заперечень податкова інспекція посилається на те, що в ході проведення камеральної перевірки Уточнюючого розрахунку ТОВ «Глобал Мобіля» (реєстр. № 9041868972 від 14.07.2013р.) до Податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2013 року, зокрема, в частині бюджетного відшкодування в графі 23.2 такого Уточнюючого розрахунку в розмірі 111 824, 00 грн., працівником ДПІ встановлено порушення платником податків норм п. 200.1 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України і пп. 4.6.4 - 4.6.5 п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 1492 (а саме: підприємством не подано до зазначеного Уточнюючого розрахунку Додатку 2 Д(2), який є обов'язковими при формуванні показника графи 23.2 Податкової декларації за звітний період за який виправляються помилки. Зокрема, Додаток Д(2) містить відомості про період в якому виникла сума від'ємного значення податку на додану вартість та безпосередньо визначення суми, яка підлягає відшкодуванню. З огляду на вище викладене, та враховуючи норми п. 46.1 ст. 46 та п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, Уточнюючий розрахунок за відсутності Додатку Д(2) не визнається ДПІ як податкова декларація .

В призначених судових засіданнях у справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

01 квітня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

У відповідності до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) даний Кодекс врегульовує правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В розумінні норми п. 46.1 ст. 46 ПК України «податкова декларація, розрахунок» (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України на платника податків покладено обов'язок за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 цього Кодексу.

Так, нормами абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Названим пунктом закріплено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (в даному випадку на момент виникнення спірних правовідносин форма податкової декларації з податку на додану вартість була затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228). Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Зокрема, п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок № 1492) закріплено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: 1) податкова декларація з податку на додану вартість, подання якої передбачено п. 46.1 ст. 46 та ст. 203 ПК України; 2) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, подання якого передбачено п. 50.1 ст. 50 ПК України; 3) копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, подання яких передбачено п. 201.15 ст. 201 ПК України; 4) розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, подання якого передбачено п. 208.4 ст. 28 ПК України.

Також, положеннями п. 13 розд. ІІІ Порядку № 1492 встановлено, що Декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. У складі Декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до Декларації подаються платником у визначених Кодексом випадках.

Вичерпний перелік додатків до Декларації визначений у п. 14 розд. ІІІ Порядку № 1492, а саме: Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)(додаток 1); Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)(додаток 2); Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)(додаток 3); Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)(додаток 4); Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)(додаток 5); Довідка (Д6)(додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7)(додаток 7); Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)(додаток 8); Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9)(додаток 9).

Випадки щодо необхідності подання разом з Декларацією додатків - «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» (Додаток 2) і Розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) (Додаток 3), визначені в пп. 4.6.4 і 4.6.5 п. 4.6 розд. V Порядку № 1492 та обумовлюються заповненням платником податків рядку 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (рядок 21 - рядок 18) і рядку 23 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.1 «на рахунок платника у банку» + рядок 23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів») Декларації.

При цьому в силу положень в п. 3 розд. IV Порядку № 1492, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Відповідно до п. 49.8 ст. 48 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно із п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ст. 49 ПК України).

В силу 49.15 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Як вбачається з наявних матеріалів справи 14 липня 2013 року ТОВ «Глобал Мобіля» подало до податкової інспекції Податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період червень 2013 року з Додатком 2 і Додатком 5. В Податковій декларації за червень 2013 року відображені наступні показники: ряд. 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3) - 84 547 грн.; рядок 22 - 84 547 грн.; рядок 23 - прочерк; рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23)(значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» - 84 547 грн. В Додатку 2 відображено наступний показник - за листопад 2012 року в сумі 84 547 грн.

Крім того, цього ж дня підприємство подало до ДПІ як самостійний документ Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок звітний період липень 2013 року (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - березень 2013 року) з доданими до нього Додатком 2 і Додатком 3. В даному Уточнюючому розрахунку за липень 2013 року відображені наступні виправлені показники: ряд. 21.1 - 105 182 грн. і рядок 21.2 - 111 824 грн.; рядок 22 - 179 693 грн.; рядок 23.1 - 116 529 грн. (зі знаком «-») і рядок 23.2 - 111 824 грн.; рядок 24 - 184 398 грн. В Додатку 2 відображено наступний показник - за серпень 2012 року в сумі 184 398 грн., а в Додатку 3 - 4 705 грн. (зі знаком «-»).

Жодних доказів оформлення та надсилання на адресу ТОВ «Глобал Мобілья» письмових повідомлень про відмову у прийнятті податкових декларацій підприємства (зокрема, описаного вище Уточнюючого розрахунку період липень 2013 року (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - березень 2013 року), у встановленому чинним законодавством порядку, в тому числі з підстав відсутності у поданій податковій звітності обов'язкових для заповнення додатків, відповідач суду не надав.

Згодом, в серпні 2013 року працівником ДПІ У Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Глобал Мобілья» (ідентифікаційний код 34694694) з податку на додану вартість в частині бюджетного відшкодування (показник рядку 23.2) в розмірі 111 824 грн. згідно Уточнюючого розрахунку до Податкової декларації за звітний період червень 2013 року (реєстр. № 9041868972 від 14.07.2013р.). В ході проведеної камеральної перевірки вказаного Уточнюючого розрахунку перевіряючий прийшов до висновку про порушення позивачем норм п. 200.1 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 4.6.4 і пп. 4.6.5 п. 4.6 розд. V, п. 12.2 розд. ІІІ Порядку № 1492, що полягає у неподанні разом з Уточнюючим розрахунком обов'язкових при формуванні показників рядку 23.2 додатків - Додатку 2 (Д2) і Додатку (Д3). За результатами перевірки працівником відповідача встановлено завищення підприємством внаслідок допущеного порушення значення бюджетного відшкодування (показника рядку 23.2) на суму 111 824, 00 грн., та складений Акт від 12.08.2013р. № 69/10-01-61.

10 вересня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі Акта камеральної перевірки від 12.08.2013р. № 61 прийняла спірне у справі податкове повідомлення-рішення (форми «В1») за № 000016150122, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, зменшило суму бюджетного відшкодування ТОВ «Глобал Мобілья» (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 111 824, 00 грн. згідно податкової декларації за звітний період червень 2013 року (реєстр. № 9041868972 від 14.07.2013р.), та визначала до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27 956, 00 грн.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.11.2013р. № 6974/10/26-15-10-06-01 та Міністерства доходів і зборів України від 31.12.2013р. № 18932/6/99-99-10-01-15 первинна та повторна скарги ТОВ «Глобал Мобілья» на податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013р. за № 000016150122 були залишенні без розгляду з підстав пропуску строку адміністративного оскарження.

Організаційно-правові засади проведення перевірок податкової звітності платників податків закріплені в нормах Податкового кодексу України. Так, нормами ст. 76 цього Кодексу передбачена камеральна перевірка як один із видів перевірок, що проводяться посадовою особою контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Характерними ознаками цього виду перевірок є:

- проведення у приміщенні органу державної податкової служби;

- перевірка лише даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках);

- відсутність спеціального рішення керівника органу державної податкової служби, а також направлення на її проведення;

- перевірка всієї податкової звітності суцільним порядком;

- необов'язковість згоди платника податків на перевірку та його присутності під час проведення камеральної перевірки.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПК України (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

Одночасно Податковим кодексом України встановлені вимоги щодо камеральної перевірки стосовно окремих податків та зборів. Так, у ст. 200 ПК України містяться положення щодо камеральної перевірки звітності з податку на додану вартість. Зокрема, передбачено що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Форма акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, наведена у додатку до згаданого вище наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Аналізуючи текст наявного в матеріалах справи Акта камеральної перевірки від 12.08.2013р. суд приходить до висновку, що в ході проведення такої перевірки предметом дослідження був Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок звітний період липень 2013 року (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - березень 2013 року)(реєстр. № 9041868972 від 14.07.2013р.), разом з тим висновки про завищення підприємством розміру бюджетного відшкодування (показник рядку 23.2 Декларації) на суму 111 824, 00 грн. були сформовані працівником відповідача щодо податкової звітності за звітний період червень 2013 року.

При цьому відповідач не пред'явив суду копії податкової звітності позивача - Уточнюючого розрахунку до Податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2013 року (тобто, об'єкта дослідження камеральної перевірки згідно тексту Акта від 12.08.2013р. № 69/10-01-61).

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, судом вбачається протиправність висновків камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Глобал Мобілья» з податку на додану вартість за звітний період червень 2013 року про завищення підприємством значення бюджетного відшкодування за вказаний звітний період за відсутності реального об'єкта дослідження такої перевірки.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013р. № 000016150122.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Мобілья» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10 вересня 2013 року № 000016150122.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова